ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.06.2026Справа № 910/3415/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіс інжиніринг"
про стягнення 3 937,62 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Державне підприємство «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максіс інжиніринг» про стягнення 3 937,62 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про закупівлю № 257 від 24.10.2025, в частині строків надання послуг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 судом залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків та встановлено спосіб їх усунення.
03.04.2026 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/3415/26. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
13.04.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що прострочення виникло внаслідок дій та бездіяльності позивача (прострочення кредитора), оскільки позивач зволікав із закупівлею та укладенням договору майже 3 місяці, уклавши договір лише 24.10.2025 і встановивши строк виконання до 01.12.2025 (26 робочих днів), і при цьому роботи мали виконуватись одночасно, однак на вимогу позивача змінені на поетапні, а також за відсутності у позивача власного резерву для підміни. Відповідач зазначає, що виконання у строк стало об'єктивно неможливим з технічних причин, підтверджених виробником у Листі №1/д-28 від 28.11.2025, а саме: строки ревізії можуть становити від 5 днів до понад 1 місяця; виробництво старих корпусів припинено, у зв'язку з чим виникла технічна несумісність нових корпусів модулів, яку потрібно було вирішити додатково. Також відповідач зазначає, що діяв добросовісно, завчасно попереджав та пропонував продовження строків у зв'язку з наявністю об'єктивних причин. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
15.04.2026 представником позивача подано відповідь на відзив.
17.04.2026 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
29 липня 2025 року комісією у складі представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Максіс інжиніринг» (далі - відповідач) та Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (далі - позивач) складено Акт технічного обстеження системи протипожежного захисту № 01/29-0725, яким установлено, що у модулів порошкового пожежогасіння СПРУТ-12п в кількості 3 шт., які вироблені НВФ «Фактор» в липні 2015 року, відповідно до Настанови з експлуатації МПП «СПРУТ» (розділ 7), в липні 2025 року закінчується гарантійний термін придатності вогнегасного порошку та строк опосвідчення модулів, в зв'язку з чим комісією запропоновано провести технічне обслуговування (ремонт) МПП СПРУТ-12П в кількості 3 шт., перелік, зміст і періодичність робіт якого наведено в Настанові з експлуатації МПП СПРУТ на виробничій базі підприємства-виробника НВФ «Фактор».
Також, 29 липня 2025 року комісією у складі представників сторін складено Акт про дефект, відповідно до якого виявлено, що у модулях порошкової системи пожежогасіння закінчується термін придатності вогнегасного порошку (10 років з дати виробництва) та строк опосвідчення модулів (10 років з дати останнього опосвідчення), для усунення яких необхідно провести комплекс робіт по ревізії 3 модулів порошкового пожежогасіння (регламентну ревізію вогнегасячого порошку та технічне опосвідчення модулів) в спеціалізованій організації.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Максіс інжиніринг» звернулось до Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" із Листом вих. № 29/07-1 від 29.07.2025, яким проінформувало керівника позивача про необхідність, у відповідності до п. 7.2.2 та 7.2.3 Настанови з експлуатації модулів порошкового пожежогасіння СПРУТ, проведення комплексу робіт, що включає в себе регламентну ревізію вогнегасячого порошку та технічне опосвідчення модулів порошкового пожежогасіння СПРУТ-12 в кількості 3 шт.
24 жовтня 2025 року між Державним підприємством «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Максіс інжиніринг» (далі - виконавець) укладено Договір про закупівлю № 257 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати послуги з технічного обслуговування модулів порошкового пожежогасіння СПРУТ-12 (далі - послуги), код ДК 021:2015 - 50410000-2 - «Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів», а замовник зобов'язується прийняти належним чином надані послуги та оплатити їх вартість в порядку, визначеному цим Договором.
Найменування послуг, що надаються за цим Договором, їх кількість, ціна та загальна вартість визначені в Додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 1.3 та п. 1.4 Договору перелік модулів порошкового пожежогасіння СПРУТ-12 (далі - обладнання) замовника щодо якого виконавцем надаються послуги за цим Договором, визначено у Додатку № 2 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною.
Місце надання послуг - територія замовника за адресою: вул. Дегтярівська, 38-44, м. Київ, 04119 та територія виконавця за адресою: В.Хвойки, 21, м. Київ (для проведення випробувань).
Згідно з п. 1.6 Договору виконавець гарантує наявність у нього необхідних дозволів (ліцензій) для надання послуг за цим Договором, а також наявність працівників, які мають відповідну кваліфікацію, що дає право виконавцю надавати послуги за цим Договором.
Загальна вартість послуг за цим Договором. згідно з п. 2.2, становить 27 156,00 грн у тому числі ПДВ 4 526,00 грн.
Загальна вартість послуг включає в себе вартість надання виконавцем усього обсягу послуг, визначеного цим Договором, у тому числі технічне обслуговування вогнегасячого порошку в обладнанні, технічне опосвідчення обладнання, вартість демонтажу/монтажу обладнання (у разі необхідності), оформлення документації, а також інші витрати виконавця, необхідні для належного виконання ним зобов'язань за цим Договором.
За умовами п. 3.2 Договору оплата вартості наданих послуг здійснюється замовником упродовж 10 робочих днів з дати підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг, примірна форма якого наведена у Додатку 3 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною.
У пункті 4.1 Договору узгоджено, що виконавець зобов'язується розпочати надання послуг з наступного робочого дня за днем підписання цього Договору уповноваженими представниками сторін та зобов'язується завершити виконання всього обсягу наданих послуг, визначеного цим Договором, до 01.12.2025.
Послуги за цим Договором надаються виконавцем з використанням власних матеріалів, устаткування та інструментів. Виконавець гарантує належну якість матеріалів, устаткування, інструментів, які будуть використані виконавцем під час надання послуг за цим Договором (п. 4.3 Договору).
У відповідності до п. 4.4 Договору виконавець зобов'язаний на час надання послуг за цим Договором, впродовж одного робочого дня, замість демонтованого обладнання змонтувати аналогічне обладнання на території замовника. Для цього може використовуватися обладнання виконавця відповідної якості та модифікації та/або у разі його наявності може використовуватися резерв замовника.
Згідно з п. 4.7 Договору не пізніше останнього дня завершення строку надання послуг виконавець складає Акт приймання-передачі наданих послуг (примірна форма якого наведена у Додатку № 3) та надає його замовнику підписаний. Замовник впродовж 5 робочих днів після отримання акту приймання-передачі наданих послуг зобов'язаний підписати цей Акт приймання-передачі наданих послуг та повернути його виконавцю, або у цей же строк надати виконавцю вмотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі наданих послуг.
У пункті 5.3.12 Договору визначено, що виконавець зобов'язаний інформувати замовника про хід виконання зобов'язань за цим Договором, обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи, необхідні для їх усунення.
Відповідно до п. 7.2 Договору у разі порушення виконавцем строку надання послуг за цим Договором, виконавець зобов'язується сплатити замовнику пеню в розмірі 0,5% від загальної вартості наданих послуг за цим Договором, за кожен день порушення впродовж всього періоду існування такого порушення, а за прострочення понад 10 календарних днів виконавець додаткового сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від загальної вартості надання послуг.
Цей Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором (п. 14.1 Договору).
Додатками №№ 1, 2, 3 до Договору сторонами узгоджено Перелік послуг, Перелік модулів порошкового пожежогасіння СПРУТ-12 та Примірну форму Акту приймання-передачі наданих послуг.
Позивач звернувся до відповідача із Листом № 24/4063 від 26.11.2025, відповідно до якого просив проінформувати позивача про стан виконання зобов'язань за Договором, у відповідь на який, відповідач Листом вих. № 2611-01 від 26.11.2025 просив погодити продовження строку надання послуг за Договором до 31.12.2025 шляхом укладення додаткової угоди.
16 грудня 2025 року сторонами складено та підписано без заперечень Акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого виконавцем надано, а замовником прийнято послуги з технічного обслуговування (технічне опосвідчення) модулів порошкового пожежогасіння СПРУТ-12 загальною вартістю 27 156,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача із Вимогою щодо штрафних санкцій № 24/4486 від 23.12.2025, згідно якої вимагав сплати на підставі п. 7.2 Договору пені у розмірі 2 036,70 грн та штрафу у розмірі 1 900,92 грн, у зв'язку з порушенням відповідачем строків надання послуг.
Відповідач Листом вих. № 16/12-1 від 16.12.2025 у відповідь на Претензію позивача зазначив, що прострочення надання послуг виникло внаслідок сукупності документально підтверджених об'єктивних обставин, що не залежать від виконавця, в зв'язку з чим вимагав вважати безпідставною та відкликати вимогу; невідкладно підписати додаткову угоду та прийняти надані послуги без застосування штрафних санкцій.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідачем порушено строки надання послуг за Договором, в зв'язку з чим, позивачем на підставі п. 7.2 Договору нараховано та заявлено до стягнення пеню за період з 01.12.2025 по 15.12.2025 у розмірі 2 036,70 грн, а також штраф у розмірі 1 900,92 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Стаття 902 Цивільного кодексу України визначає, що виконавець повинен надати послугу особисто.
У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У пункті 4.1 Договору узгоджено, що виконавець зобов'язується розпочати надання послуг з наступного робочого дня за днем підписання цього Договору уповноваженими представниками сторін та зобов'язується завершити виконання всього обсягу наданих послуг, визначеного цим Договором, до 01.12.2025.
Згідно з п. 4.7 Договору не пізніше останнього дня завершення строку надання послуг виконавець складає Акт приймання-передачі наданих послуг (примірна форма якого наведена у Додатку № 3) та надає його замовнику підписаний. Замовник впродовж 5 робочих днів після отримання акту приймання-передачі наданих послуг зобов'язаний підписати цей Акт приймання-передачі наданих послуг та повернути його виконавцю, або у цей же строк надати виконавцю вмотивовану відмову від підписання Акту приймання-передачі наданих послуг.
Отже, відповідач зобов'язаний був надати послуги у строк до 01.12.2025, і результати надання належних послуг та їх прийняття замовником оформлюється сторонами шляхом складення Акту приймання-передачі наданих послуг.
Як вбачається з матеріалів справи і визнається обома сторонами, 16 грудня 2025 року сторонами складено та підписано без заперечень Акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до якого виконавцем надано, а замовником прийнято послуги з технічного обслуговування (технічне опосвідчення) модулів порошкового пожежогасіння СПРУТ-12 загальною вартістю 27 156,00 грн.
Таким чином, відповідачем порушено узгоджені в Договорі строки надання послуг.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що прострочення виникло внаслідок дій та бездіяльності позивача (прострочення кредитора), оскільки позивач зволікав із закупівлею та укладенням договору майже 3 місяці, уклавши договір лише 24.10.2025 і встановивши строк виконання до 01.12.2025 (26 робочих днів), і при цьому роботи мали виконуватись одночасно, однак на вимогу позивача змінені на поетапні, а також за відсутності у позивача власного резерву для підміни.
Відповідач зазначає, що виконання у строк стало об'єктивно неможливим з технічних причин, підтверджених виробником у Листі №1/д-28 від 28.11.2025, а саме: строки ревізії можуть становити від 5 днів до понад 1 місяця; виробництво старих корпусів припинено, у зв'язку з чим виникла технічна несумісність нових корпусів модулів, яку потрібно було вирішити додатково.
Також відповідач зазначає, що діяв добросовісно, завчасно попереджав та пропонував продовження строків у зв'язку з наявністю об'єктивних причин.
Однак, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 стаття 626 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 3 ГК України (тут і надалі, який був чинний на час виникнення спірних відносин) для цілей цього Кодексу господарською діяльністю є діяльність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами - підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК України).
Суд звертає увагу, що однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
У разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків у результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій.
Відповідні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17, а також у постановах Верховного Суду, зокрема від 01.08.2022 у справі № 910/16784/20, а також від 14.06.2022 у справі № 910/8232/22 (на не врахування якої вказує відповідач).
Отже, фактично здійснюючи господарську діяльність як виконавець, так і замовник, приймають як сприятливі наслідки такої господарської діяльності так і несприятливі, а тому, підписуючи Договір, відповідач мав оцінити можливість надання послуг у визначений строк.
При цьому, суд також зазначає, що листування сторін у липні 2025 року, як і фіксація технічного стану, стосується правовідносин сторін за іншим Договором, який не є предметом даного спору.
Таким чином, укладаючи Договір відповідач мав здійснити власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, в тому числі, у разі неможливості надання послуг у визначений строк.
Суд також зазначає, що посилання відповідача на відсутність у позивача власного резерву для підміни, як на підставу порушення строку надання послуг, судом оцінюються критично, оскільки за умовами п. 4.4 Договору замість демонтованого обладнання мало монтуватись саме обладнання відповідача, і лише за умови наявності такого обладнання у позивача, міг використовуватися резерв позивача.
При цьому, суд також враховує висновки Верховного Суду викладені у постановах Верховного Суду: від 06.12.2022 у справі 910/14453/21, від 07.12.2022 № 910/11949/21, стосовно того, що згідно зі статтею 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів. А тому кредитор не має нести негативні наслідки відносин боржника з його контрагентами. Крім того, вступаючи у договірні відносини, боржник несе ризики можливої відсутності на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, та відсутності у нього необхідних коштів.
Отже, з огляду на приписи ст. 617 Цивільного кодексу України, технічні причини, які за доводами відповідача підтверджені виробником, не є надзвичайними і невідворотними обставинами, а є звичайними ризиками підприємницької діяльності, спрямованої на отримання прибутку.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині строку надання підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої у п. 7.2Договору, відповідно до якого, у разі порушення виконавцем строку надання послуг за цим Договором, виконавець зобов'язується сплатити замовнику пеню в розмірі 0,5% від загальної вартості наданих послуг за цим Договором, за кожен день порушення впродовж всього періоду існування такого порушення, а за прострочення понад 10 календарних днів виконавець додаткового сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від загальної вартості надання послуг.
Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені та штрафу, враховуючи встановлені обставини порушення відповідачем строків надання послуг за Договором, судом встановлено, що позивачем не враховано, що останнім днем надання послуг є саме 01.12.2025, і відповідно не входить в період прострочення, в зв'язку з чим, стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 1 900,92 грн та штраф у розмірі 1 900,92 грн.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16 та у постанові від 27.02.2019 у справі №910/9765/18.
У постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 916/2154/19 зазначено, що зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
У постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19 зазначено, що реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
При цьому, суд також враховує, що у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 916/2154/19 зазначено, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що збитки відсутні; прострочення незначне; відповідач поніс збитки внаслідок збільшення строків надання послуг та додаткової логістики; роботи виконані; відповідач діяв добросовісно; санкція є непропорційною.
Оцінюючи надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, суд зазначає, що сам лише факт відсутності в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків через неналежне виконання відповідачем свого обов'язку та подальше надання позивачем послуг, не можуть бути підставами для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки означені посилання нівелюють інститут застосування штрафних санкцій за порушення зобов'язання, у даному випадку, порушення строків надання послуг за Договором.
Також суд зважає на те, що неналежне виконання відповідачем зобов'язань вплинуло й на інтереси замовника, що полягало у справедливому сподіванні позивача на належне виконання відповідачем договору.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач не довів поважності причин неналежного виконання своїх зобов'язань з урахуванням інтересів обох сторін, наявності виняткових обставин для зменшення пені та штрафу.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення суми.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіс інжиніринг" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, буд. 8, корпус 50, кімната 431; ідентифікаційний код: 40295369) на користь Державного підприємства "Поліграфічний комбінат "Україна" по виготовленню цінних паперів" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 38-44; ідентифікаційний код: 16286441) пеню у розмірі 1 900 (одна тисяча дев'ятсот) грн 92 коп., штраф у розмірі 1 900 (одна тисяча дев'ятсот) грн 92 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 570 (дві тисячі п'ятсот сімдесят) грн 59 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено: 02.06.2026
Суддя О.А. Грєхова