ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.06.2026Справа № 910/10986/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Рябокінь Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗІМУТ ЮГ» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 97/37 ідентифікаційний код 37893907)
до Державного підприємства «Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Петлюри Симона, буд. 27, ідентифікаційний код 43068454)
про стягнення 9 797 842, 37 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: Проскурня Т.В.
від заявника: Фартушна В.Л.
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ЮГ" (далі - позивач) з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - відповідач) про стягнення 9 797 842, 37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №14903/01 від 27.02.2018 в частині оплати поставленої позивачем у період з січня 2024 року по червень 2025 року електричної енергії, в зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 9 406 871, 07 грн, а також обов'язок сплатити на користь позивача 275 919, 11 грн інфляційних втрат та 115 052, 19 грн 3% річних.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2025 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ЮГ" заборгованість в сумі 9 406 871 грн 07 коп., інфляційні втрати у розмірі 195 781 грн 18 коп., 3% річних у розмірі 112 733 грн 48 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 116 584 грн 63 коп.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2026 заяву про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково, вирішено стягнути з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗІМУТ ЮГ" витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.04.2026 рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2025 у справі № 910/10986/25 змінено в частині нарахованих інфляційних втрат та розподілу судового збору, викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: “Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з Акціонерного товариства “Гарантований покупець» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд., 27, ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АЗІМУТ ЮГ» (01033, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 97/37 ідентифікаційний код 37893907) заборгованість в сумі 9 406 871 грн 07 коп., інфляційні втрати у розмірі 258 466 грн 30 коп., 3% річних у розмірі 112 733 грн 48 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 117 336 грн 85 коп. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2025 у справі № 910/10986/25 залишити без змін".
13.05.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Акціонерного товариства "Гарантований покупець" надійшла заява про відстрочення виконання рішення, у якій останній просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі 910/10986/25 строком на один рік.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2026 розгляд заяви Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про відстрочку виконання рішення суду призначено у судовому засіданні на 01.06.2026.
19.05.2026 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від позивача надійшли заперечення щодо заяви про відстрочку виконання рішення.
У судове засідання 01.06.2026 з'явилися представники сторін. Представник відповідача підтримала заяву про відстрочення виконання рішення та просила суд задовольнити та відстрочити виконання рішення строком на один рік з моменту ухвалення рішення.
В обґрунтування поданої заяви Акціонерне товариство "Гарантований покупець" стверджує про те, що в його діях відсутня вина у невиконанні спірних зобов'язань, так як обсяг виконання зазначеного зобов'язання Гарантованого покупця з оплати відпущеної електричної енергії виробникам за “зеленим» тарифом ставиться Законом України “Про ринок електричної енергії» в залежність від виконання зазначених спеціальних обов'язків Національної енергетичної компанії “Укренерго», а також, складний фінансовий стан Акціонерного товариства “Гарантований покупець» ускладнюють виконання рішення суду.
За доводами відповідача, Законом № 330-IX від 04.12.2019 частину сьому ст. 65 ЗУ «Про ринок електричної енергії» було доповнено абзацом десятим, яким визначено що Гарантований покупець зобов'язаний спрямовувати різницю між доходами та витратами, що виникла під час виконання ним спеціальних обов'язків, на забезпечення покриття власних витрат на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом та за аукціонною ціною або інших спеціальних обов'язків.
На підставі вищевказаної норми Закону, з урахування норм Порядку купівлі 2 продажу гарантованим покупцем електричної енергії у продавців за «зеленим» тарифом, що затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок №641), відповідач включив різницю між доходами та витратами до вартості Послуги за розрахунковий період, що є було предметом позову у даній справі. Також відповідач зазначає, що платежі залежать від оплати НЕК «Укренерго» Послуги Гарантованого покупця із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, розмір вартості якої затверджується НКРЕКП.
Однак, як вказує відповідача, у зв'язку з несплатою НЕК «Укренерго» вартості послуги у 2021 - 2022 роках та тривалого ухилення від підписання актів купівлі-продажу, Гарантований покупець не розрахувався в повному обсязі з виробниками за «зеленим» тарифом, що стало підставою для звернення ряду виробників з позовами до Гарантованого покупця.
Зокрема, як зазначає відповідач, на сьогодні, відповідно до Реєстру виробників за «зеленим» тарифом (реєстр розміщений на офіційному сайті Гарантований покупець за електронною адресою https://www.gpee.com.ua/main_layout_doc/get_file/83) більше дев'ятисот п'ятдесяти суб'єктів господарювання вже зареєстровано.
В свою чергу, станом на 01.01.2024 у НЕК «Укренерго» наявна заборгованість перед відповідачем за Послугу розрахункових періодів 2021 - 2023 років в розмірі 31 млрд 504 млн грн (інформація на офіційному сайті відповідача за посиланням https://www.gpee.com.ua/news_item/1311).
Також відповідач зазначає, що у період воєнного стану Гарантований покупець бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури. Разом з іншими учасниками ринку, на яких покладено виконання спеціальних обов'язків, Гарантований покупець здійснює забезпечення населення України доступною електричною енергією за фіксованим, пільговим тарифом до 31.05.2024, включно по 2,64 грн за 1 кВт/год, а з 01.06.2024 - 4,32 за 1 кВт/ год.
На даний момент, відповідно до алгоритму розрахунків, визначених Положенням про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, Гарантований покупець здійснює розрахунки з постачальниками універсальних послуг за рахунок коштів, які отримує від виробників за надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем.
З метою забезпечення побутових споживачів електричною енергією, виробники електричної енергії, на яких покладено спецобов'язки, на виконання Положення здійснюють продаж електричної енергії постачальникам універсальних послуг та здійснюють оплату послуги гарантованого покупця з урахуванням отриманих коштів від реалізації такої електричної енергії постачальникам універсальних послуг, отже порушення постачальниками універсальних послуг своїх зобов'язань перед ДП «НАЕК «Енергоатом» унеможливлюють в цілому виконання спеціальних обов'язків згідно Положення (далі- ПСО) як виробником електричної енергії - ДП «НАЕК «Енергоатом» так і гарантованим покупцем.
Крім цього, відповідач зазначає, що на даний момент наявна заборгованість постачальників універсальних послуг перед ДП «НАЕК «Енергоатом» та заборгованість ДП «НАЕК «Енергоатом» перед Гарантованим покупцем. При цьому, станом на 23.01.2024 така заборгованість ДП «НАЕК «Енергоатом» складала 23,7 млрд. грн (https://www.gpee.com.ua/news_item/1315).
У свою чергу, станом на даний момент до Гарантованого покупця звернулися ряд постачальників універсальних послуг з позовами про стягнення заборгованості, 3% річних, інфляційних втрат та штрафних санкцій. Сума позовних вимог у вказаних справах складає близько 9,8 млрд. грн.
З огляду на наведене відповідач зазначає про наявність сукупність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення а тому, на думку відповідача, відстрочення виконання рішення суду у даній справі на 1 (один) рік з дня ухвалення вказаного рішення не порушить інтереси сторін, забезпечить їх баланс, буде співмірним можливості поновлення порушеного права стягувача з можливістю відповідача забезпечити таке поновлення.
Представник позивача заперечувала щодо вказаної заяви та просила суд відмовити у її задоволенні, посилаючись, що Гарантованим покупцем не доведено наявність виняткових фактичних підстав для відстрочення виконання рішення суду. Також, стягувач стверджує, що довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю.
Розглянувши заяву Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення у справі № 910/10986/25, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для його розгляду, суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з огляду на таке
Відповідно до Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства (частина четверта статті 13, частина перша статті 17, частина перша статті 55, частина п'ята статті 124, пункт 9 частини третьої статті 129).
Згідно з п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з положеннями ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Як вже було зазначено судом, передбачені ст. 331 ГПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість надання розстрочення, є оціночними, а необхідність використання права на розстрочку, закон відносить на розсуд суду. Вказане право застосовується за визначених в законі умов, з урахуванням всіх обставин справи.
Тобто можливість відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
З огляду на те, що основним принципом судочинства має бути відновлення прав та інтересів кредитора, до обов'язків суду відноситься дослідження усієї сукупності обставин потенційної можливості виконання судового рішення, задля отримання кредитором повної суми коштів, що складають предмет заборгованості.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 «Чижов проти України» зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у цьому випадку, негайне звернення стягнення на кошти і майно боржника у виконавчому провадженні хоча й може забезпечити виконання цього рішення, однак з великою вірогідністю не буде сприяти ефективному відновленню та може порушити господарську діяльність відповідача, що неминуче завдасть шкоди як самому відповідачу, так і іншим особам.
З огляду на викладені обставини справи, суд дійшов висновку, що наявність заборгованості відповідача зумовлена обставинами, які в сукупності є особливими.
При цьому, суд враховує, що надання відстрочення виконання рішення є виключним заходом, який має застосовуватись лише за наявності поважних причин та при найменшій шкоді кредитору. Затримка у виконанні рішення не повинна бути надто тривалою та такою, що порушує саму сутність права, яке захищається пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (рішення ЄСПЛ у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії»).
Отже, за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункт 1 статті 6 Конвенції (ухвала ЄСПЛ від 07.10.2003 у справі «Корнілов та інші проти України».
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З оглядну на зазначене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем надано достатні докази та наведено переконливі аргументи, які свідчать, що його фінансовий стан і зазначені у заяві обставини ускладнюють негайне виконання рішення у даній справі, а відтак відстрочення виконання рішення для боржника у даному випадку не є інструментом ухилення від виконання рішення, а боржник лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про достатню винятковість наведених обставин для застосування визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення строком на один рік, яка жодним чином не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права на суд.
Керуючись ст. 13, 74, 86, 234-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про відстрочення виконання рішення у справі № 910/10986/25 задовольнити.
2. Відстрочити виконання рішення у справі №910/10986/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЗІМУТ ЮГ» до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 9 797 842, 37 грн строком на один рік до 16.12.2026 включно.
Ухвала набирає законної сили 01.06.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 02.06.2026
Суддя Л.Г. Пукшин