ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.05.2026Справа № 910/3118/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1
про стягнення 50 119,68 грн.
Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест" про стягнення 50 119,68 грн.
В обгрунтування позовних вимог позивач стверджує, що станом на дату дорожньо-транспортної пригоди у водія - винної особи, работодавцем якої є відповідач, було відсутнє право керування транспортним засобом. З огляду на що, позивач вважає саме відповідача особою, яка має здійснити страхове відшкодування у порядку регресу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк та спосіб усунення недоліків.
Позивачем 23.03.2026 сформовано у системі "Електронний суд" заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2026 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 ; визначено учасника справи строки для подачі своїх заяв по суті спору; витребувано у відповідача інформацію, згідно переліку, наведеного в ухвалі.
Відповідачем у системі "Електронний суд" 24.03.2026 сформовано клопотання про передання матеріалів справи до Шевченківського районного суду м. Києва для розгляду в порядку цивільного судочинства; 13.04.2026 сформовано відзив на позов, прохальна частина якого містить клопотання про розгляд раніше поданого клопотання від 24.03.2026, про призначення у справі оціночної (авто товарознавчої) експертизи та про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Судом розглянуто та відмовлено у задоволенні клопотань про залучення третіх осіб у справі та про направлення справи до Шевченківського районного суду м. Києва з огляду на їх необґрунтованість.
Відповідачем 15.04.2026 та 21.04.2026 сформовані у системі "Електронний суд" клопотання про долучення доказів у справі.
Позивачем 16.04.2026 сформовано у системі "Електронний суд" відповідь на відзив.
Відповідачем 21.04.2026 сформовано у системі "Електронний суд" заперечення на відповідь на відзив, яким наголошено на порушенні позивачем строку подання відповіді на відзив.
Судом досліджено час надання позивачем відповіді на відзив та встановлено, що останнім сформовано у системі "Електронний суд" дану заяву у межах строку, встановленого судом (враховуючи вихідні дні 11.04.2026 - 12.04.2026).
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2023 у справі №332/2554/23 водія автомобіля Renault Logan державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні 05.05.2023 у місті Запоріжжя на перехресті вулиці Республіканської, будинок 57 та вулиці Радіаторна адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною 1 статті 139 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що мало наслідком пошкодження автомобіля ВАЗ 2121 державний номерний знак НОМЕР_2 .
На час дорожньо-транспортної пригоди автомобіль під керуванням винної особи, було забезпечено страховим покриттям відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АТ №2509786 (ліміт відповідальності за шкоду майну - 160 000,00 грн., франшиза - 1 600,00 грн.), укладеного позивачем, як страховиком та відповідачем, як власником транспортного засобу.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Страховим актом від 26.07.2023 № 14264/08/923 позивач визнав пошкодження автомобіля ВАЗ 2121 державний номерний знак НОМЕР_2 страховим випадком та визначив розмір страхового відшкодування - 50 119,68 грн.
Позивачем перераховано потерпілій особі 50 119,68 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжною інструкцією від 27.07.2026 № 352244.
Відповідно до підпункту б) пункту 38.1.1 статті 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
На підставі статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26.05.2023 у справі №332/2554/23 водія автомобіля Renault Logan державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який є працівником відповідача, що не заперечується останнім, визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді.
При цьому, станом на час дорожньо-транспортної пригоди (05.05.2023) у ОСОБА_1 було відсутнє право керування транспортним засобом, що підтверджується листом заступника начальника Головного сервісного центру МВС від 11.02.2026 № 31/458АЗ-2915-2026 (копія наявна у матеріалах справи).
Враховуючи, що позивач сплатив суму страхового відшкодування та на момент ДТП водій автомобіля Renault Logan державний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1 , у якого було відсутнє право керування транспортними засобами та який знаходився у трудових відносинах з відповідачем (заперечень відповідача щодо цього не надано), а також, з огляду на наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обов'язок відповідача сплатити позивачу грошові кошти у порядку регресу.
При цьому, судом враховані заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та запереченнях на відповідь на відзив. Разом із тим, дані заперечення судом відхиляються, як такі, що не спростовують позовних вимог, з огляду на наступне.
Позивач 14.07.2023 отримав від ОСОБА_3 , власника автомобіля ВАЗ 2121 державний номерний знак НОМЕР_2 , повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, за участю транспортних засобів: автомобіля ВАЗ 2121 державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та автомобіля Renault Logan державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 .
Згідно з статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За приписами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (статті 9, 22-31, 35, 36) настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов'язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Положеннями пункту 34.2 статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Огляд транспортного засобу ВАЗ 2121 державний номерний знак НОМЕР_2 проведено 18.07.2023, за наслідками чого складено протокол огляду транспортного засобу від 18.07.2023 № 123 за підписом автотоварознавця ОСОБА_4 .
Судом відхиляються твердження відповідача про підпис даного протоколу іншою особою, з огляду на надані позивачем письмові пояснення у абзаці 1 сторінки 3 відповіді на відзив та враховуючи пункт 3.1 звіту № 123 від 19.07.2023. Належних та допустимих доказів на спростування відповідачем не подано.
З огляду на наведене, огляд пошкодженого майна проведено у строк, передбачений законом.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що розмір страхового відшкодування за завдану шкоду може визначатися шляхом його погодження між страховиком та особою, яка має право на отримання відшкодування, якщо за результатами проведеного огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.
Тобто, законодавчо визначено, що розмір шкоди може визначатися шляхом проведення: 1) Експертизи майна та/або 2) Оцінки майна.
Так як розмір страхового відшкодування по даному випадку не було узгоджено страховиком та потерпілою особою, позивачем було залучено оцінювача для визначення розміру збитків завданих власнику автомобіля ВАЗ 2121 державний номерний знак НОМЕР_2 внаслідок ДТП, яка мала місце 05.05.2023.
Статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Положеннями статті 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.
Абзацом 10 частини 2 статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Відповідно до пункту 34.1 статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування.
Відповідно до підпункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Як зазначено у статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір шкоди визначається шляхом проведення експертизи чи оцінки майна.
Верховний Суд у постанові від 03.06.2021 по справі № 461/2217/19 зазначив, що визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність" та Методики товарознавчої експертизи, та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майни України від 24 листопада 2003 № 142/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003.
За результатами проведеного оцінювачем - ОСОБА_4 дослідження 19.07.2023 було складено звіт № 123 про проведення оцінки колісного транспортного засобу з визначенням вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля ВАЗ 2121 державний номерний знак НОМЕР_2 .
Згідно з даними, що містяться у звіті № 123, вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу складає 154 057,22 грн.; ринкова вартість КТЗ - 77 543,24 грн. та вартість матеріального збитку становить 77 543,24 грн.
Відповідно до пункту 34.4 статті 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
У пункті 30.1 статті 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Отже, законодавцем передбачено два види доказів для встановлення розміру матеріального збитку - звіт про оцінку, виконаний оцінювачем, та висновок про оцінку, виконаний експертом.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно- правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно з частинами 1, 2 статті 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі. Права, обов'язки та відповідальність суб'єктів оціночної діяльності встановлюються цим та іншими законами.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" для визначення збитків або розміру відшкодування проведення незалежної оцінки є обов'язковим.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Пунктом 1.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 145/5/2092 (надалі по тексту - Методика) визначено, що Методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.
Згідно з пунктом 1.4 Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.
Відповідно до пункту 1.3 Методики, її вимоги є обов'язковими під час проведення авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково- дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових авто товарознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.
Згідно з пунктом 4.3 Методики, за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ.
Виходячи з викладеного, висновок експерта складається у разі проведення судової авто товарознавчої експертизи, а звіт оцінювача - за результатами проведення оцінки КТЗ, при цьому, як висновок експерта, так і звіт оцінювача складаються на єдиних засадах, визначених Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 145/5/2092.
Наданий позивачем звіт від 19.07.2023 № 123 про проведення оцінки колісного транспортного засобу з визначенням вартості матеріального збитку, виконано згідно з Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.
Оцінку виконано Ліпнінським О.В., який є суб'єктом оціночної діяльності (сертифікат № 296/21від 14.04.2021), має вищу технічну освіту і кваліфікацію оцінювача автотранспортних засобів, що підтверджується свідоцтвом оцінювача № 7229 від 26.01.2009, свідоцтвом про підвищення кваліфікації МФ № 0340-ПК від 14.10.2022.
У зв'язку з наведеним, оцінка транспортного засобу ВАЗ 2121 державний номерний знак НОМЕР_2 проведена уповноваженою на те особою, а відповідний звіт про оцінку є належним та допустимим доказом розміру заподіяної матеріальної шкоди.
Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи звіт № 92-R/12/64, складений 20.07.2023 оцінювачем Видута Д.Ю., який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 27 від 18.03.2027, свідоцтво про реєстрацію в державному реєстрі оцінювачів № 146 від 13.06.2017, має вищу освіту.
Таким чином, позивачем поза розумним сумнівом доведено суду належними доказами розмір завданого потерпілій особі збитку, з огляду на що клопотання відповідача про проведення експертизи задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 30.2 статті 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Позивачем здійснено розрахунок суми страхового відшкодування, яке заявлено до стягнення у розмірі 50 119,68 грн., наступним чином: ринкова вартість автомобіля до завданих пошкоджень (77 543,24 грн.) - ринкова вартість автомобіля після завданих пошкоджень (25 823,56 грн.) - франшиза (1 600,00 грн.).
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Підсумовуючи викладене, виходячи із заявлених вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, наведених обґрунтувань та наданих доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
З приводу висвітлення всіх доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 року Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.
Всі інші доводи та заперечення учасників судового процесу, судом досліджено, проте останні не змінюють висновків суду про задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати підлягають стягненню звідповідача.
Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Венбест" (03062, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 90/1; ідентифікаційний номер 30310579) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 65; ідентифікаційний номер 30115243) 50 119,68 грн. основного боргу та 2 662,40 грн. витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 02.06.2026.
Суддя Т .Ю. Кирилюк