Справа № 676/4003/26
Номер провадження 2/676/3909/26
про залишення позовної заяви без руху
29 травня 2026 року суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області Пилипенко І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», товариства з обмеженою відповідальністю «Релайбуд» товариства з обмеженою відповідальністю «Сентоза Істейт», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: приватний нотаріус КМНО м. Київ Кобелєва Алла Михайлівна, приватний нотаріус КМНО м. Київ Довга Катерина Анатоліївна про витребування майна із чужого незаконного володіння,
встановила:
Представник позивача адвокат Гуменюк О.М. звернувся до суду із позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», товариства з обмеженою відповідальністю «Релайбуд» товариства з обмеженою відповідальністю «Сентоза Істейт», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: приватний нотаріус КМНО м. Київ Кобелєва Алла Михайлівна, приватний нотаріус КМНО м. Київ Довга Катерина Анатоліївна про витребування майна із чужого незаконного володіння.
Під час вирішення питання про прийняття даної позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, зважаючи на наступне.
Так, позивачем заявлено позов про витребування у ТОВ «Релайбуд» на користь ОСОБА_1 нежиле приміщення з фірмовим магазином загальною площею 905,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Тому позов про витребування майна - нежилого приміщення з фірмовим магазином загальною площею 905,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 із чужого незаконного володіння має майновий характер.
Частиною 3 статті 175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Судовий збір за подання позовної заяви визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Проте позовна заява не містить зазначення ціни позову з урахуванням вартості нерухомого майна, яке позивач просить витребувати.
Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід'ємною частиною.
Проте, аналіз позовної заяви та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову на момент звернення до суду, оскільки неможливо встановити вартість спірного майна, витребувати яке з чужого незаконного володіння просить позивач.
Таким чином, позивачу необхідно визначити розмір судового збору за подання позову в частині позовних вимог майнового характеру, підтвердивши його розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості спірного майна).
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Приписами статей 4, 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, з врахуванням наведених вище приписів Закону України «Про судовий збір» позивач повинен сплатити судовий збір за ставкою, що підлягала сплаті при поданні позову, виходячи з вартості нерухомого майна на момент звернення до суду.
Отже, позивачу слід визначити ціну позову та доплатити судовий збір щодо вимоги майнового характеру, визначений відповідно до зазначених вище вимог закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Наведені вище обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року. Відтак кожна особа при зверненні до суду повинна дотримуватися норм процесуального законодавства.
Додержання процесуальної форми і змісту заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та відкриття судом провадження у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку із викладеним, заявнику необхідно подати нову редакцію позовної заяви, з дотриманням вимог зазначених у вказаній ухвалі суду, у відповідній кількості примірників до кількісного складу учасників процесу (частина 1 статті 177 ЦПК України).
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 259-261 ЦПК України,
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», товариства з обмеженою відповідальністю «Релайбуд», товариства з обмеженою відповідальністю «Сентоза Істейт», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору: приватний нотаріус КМНО м. Київ Кобелєва Алла Михайлівна, приватний нотаріус КМНО м. Київ Довга Катерина Анатоліївна про витребування майна із чужого незаконного володіння - залишити без руху.
Надати позивачу строк терміном сім днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків поданої позовної заяви.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Пилипенко