Справа № 676/1453/26
Номер провадження 2/676/2553/26
(з а о ч н е)
29 травня 2026 року м. Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі головуючого судді Гладій Л.М.,
за участі секретаря судового засідання Сенчишеної Р.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в залі суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, -
Представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Лебідь К.В. через систему «Електронний суд», звернулась до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 543913-КС-001 від 23.06.2025 року в розмірі 33 900,000 грн та 2 662,40 грн. судового збору.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 23.06.2025 року уклала з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) № 543913-КС-001 (надалі - Кредитний договір), щодо надання останньому кредиту в розмірі 10 000,00 грн., строком на 24 тижні, тобто до 08.12.2025 року зі сплатою процентів та комісії, ставки яких передбачені в Договорі. Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Кредитного договору. Відповідач зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти, тощо за користування кредитом в порядку та строки, визначені Договором. Однак свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, своєчасно не надавав позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за Кредитним договором, станом на 15.02.2026 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість в розмірі 33 900,00 грн., яка складається з: 10 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 16 900,00 грн. - сума прострочених платежів по процентах; 5 000,00 грн. - сума заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ; 2 000,00 грн. - сума прострочених платежів за комісією. З огляду на викладене, представник позивача просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором № 543913-КС-001 від 23.06.2025 року в розмірі 33 900,00 грн. та 2 662,40 грн. судового збору.
Відповідач Відзив на позов не подав.
Ухвалою Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області від 26.02.202620.03.2026 року у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, витребувано докази.
Представник позивача ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» Лебідь К.В. в судове засідання не з'явилася, про місце і час розгляду справи судом повідомлена належним чином, однак в позовній заяві зазначила про розгляд справи у її відсутності, позов підтримує, просить задовольнити та не заперечує проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, про місце і час розгляду справи судом повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав, тому суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явилися, згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст.274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст.279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч.8 ст.178 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вимоги ст.280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі тих доказів, які є в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що 15.11.1991 року між товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) № 543913-КС-001 (надалі - Кредитний договір) з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем одноразового ідентифікатора, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов Договору, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальнику кредит у розмірі 10 000,00 грн. строком на 24 тижні, тобто до 08.12.2025 року зі сплатою комісії в розмірі 2 000,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту 24 732,10 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка 6918,28 %, денна процентна ставка 0,87%, що підтверджується Пропозицією укласти Договір, Прийняттям (акцепт) пропозиції (оферти), Паспортом споживчого кредиту.Вказані кошти позивач перерахував на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 , яку останнійвказав при заповнені анкетних даних в особисто кабінеті.
ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, надавши позичальнику грошові кошти, шляхом перерахування на банківську картку позичальника, що підтверджується Анкетою клієнта від 23.06.2025 року, Підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів, письмовою відповіддю з додатками АТ КБ «ПриватБанк» за вх. № 13261/26 від 7.04.2026 року, що надійшла на запит суду.
Алгоритм дій, щодо отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у вищевказаному розмірі, міститься у Візульних формах послідовності дій клієнта.
До теперішнього часу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Кредитним договором не виконала, чим порушила свої зобов'язання, встановлені Договором.
Внаслідок невиконання умов Кредитного договору № 543913-КС-001 від 23.06.2025 року утворилась заборгованість в розмірі 33 900,00 грн., яка складається з: 10 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 16 900,00 грн. - сума прострочених платежів по процентах; 5 000,00 грн. - сума заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦКУ; 2 000,00 грн. - сума прострочених платежів за комісією.
Однак, суд вважає, що позов ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором, підлягає лише частковому задоволенню в розмірі 26 900,00 грн., яка складається з: 10 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 16 900,00 грн. - сума прострочених платежів по процентах.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України в розмірі 5 000,00 грн., суд зазначає, що ст.549 ЦК України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Так, згідно з ч.1 ст.14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦПК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Судом встановлено, що Договір між позивачем та відповідачем укладено 23.06.2025 року, відповідно і заборгованість за порушення грошового зобов'язання за договором нарахована після 24.02.2022 року. Отже, до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Що ж стосується вимог позивача в частині стягнення нарахованої комісії в розмірі 2 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Згідно в п.2.5 Договору передбачена комісія за надання кредиту в розмірі 2 000,00 грн.
Водночас, згідно з абз.3 ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції станом на 01.01.2017 року - остання редакція до набуття чинності Законом України Про споживче кредитування), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
10.06.2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15.11.2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері. У зв'язку з чим у Законі України Про захист прав споживачів текст ст.11 викладено в такій редакції: Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України Про споживче кредитування.
Відповідно до ч.1,2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно ч.2 ст.215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10.06.2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до ч.1,2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19, провадження № 14-44цс21.
Так, з в п.2.5 Договору про надання кредиту № 543913-КС-001 від 23.06.2025 року комісія за надання кредиту становить 2 000,00 грн., тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», отже ці положення договору є нікчемними.
Враховуючи, що позивачем вимагається до стягнення 2 000,00 грн. комісії за Кредитним договором № 543913-КС-001 від 23.06.2025 року, щодо якого встановлено нікчемність, слід відмовити і в задоволенні позовних вимог ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за комісією, задовольнивши позовні вимоги на 79,35%.
Згідно з вимогами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст.615 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
За таких обставин, позовна заява ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 543913-КС-001 від 23.06.2025 року, підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 26 900,00 грн., яка складається з: 10 000,00 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 16 900,00 грн. - сума прострочених платежів по процентах, у задоволенні решти позовних вимог, відмовити.
Згідно зі ст.141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно, тобто 79,35% до задоволеної частини позовних вимог, що становить 2 112,61 грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч.2 ст.247, 259, 263-265, 268, 280-289,352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Кредитним договором № 543913-КС-001 від 23.06.2025 року в розмірі 26 900,00 грн., яка складається з: 10 000,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 16 900,00 грн. - сума прострочених платежів по процентах.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 112,61 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ: 41084239, місце знаходження: бульвар Лесі Українки, буд.26, оф.411 м. Київ поштовий індекс 01133.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 29 травня 2026 року.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Л.М. Гладій