02 лютого 2011 р. № 41/307-9/243пд
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Новопсковського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 6 грудня 2010 року у справі № 41/307-9/243пд за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Луганськвода” до дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі структурного підрозділу Новопсковського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів про зобов'язання укласти пункти договору в редакції позивача,
У серпні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю “Луганськвода” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі структурного підрозділу Новопсковського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів про зобов'язання укласти пункти 2.3, 2.5, 3.11, 4.4, 5.2, 5.4, 5.6 та 7.1 договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 1 січня 2010 року № 65/2/650065/2/84юр у редакції позивача.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 12 липня 2010 року справу передано за підсудністю до господарського суду Луганської області.
Рішенням господарського суду Луганської області від 11 жовтня 2010 року (суддя А.Ворожцов), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 6 грудня 2010 року, позов задоволено.
Новопсковське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів просить судові рішення в даній справі скасувати з підстав порушення господарськими судами вимог пункту 7 статті 181, статті 188 Господарського кодексу України, статей 1, 21 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідач не є юридичною особою і не може бути стороною в господарському процесі.
Окрім того, на думку відповідача, позивач не дотримав строку звернення до господарського суду в спорі, що виник при укладанні договору.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте товариство з обмеженою відповідальністю “Луганськвода” право на подання відзиву на касаційну скаргу не використало і представники сторін у судове засідання не з'явились.
Клопотання юрисконсульта Новопсковського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів про відкладення розгляду касаційної скарги колегією суддів залишено без розгляду з мотивів відсутності доказів представництва за довіреністю.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Право відокремленого підрозділу представляти юридичну особу як сторону зі справи визначається установчими документами юридичної особи, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.
При цьому стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ.
Позовні вимоги позивач пред'явив дочірній компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” і господарськими судами встановлено, що на підставі довіреності від 14 січня 2010 року керівника структурного підрозділу Новопсковського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів уповноважено представляти інтереси дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” у судових органах України.
Отже, господарський суд Луганської області, встановивши, що позов подано до юридичної особи за місцезнаходженням відособленого структурного підрозділу, якому надане право здійснювати від імені юридичної сторони повноваження сторони зі справи, правомірно розглянув спір по суті.
За правилами статті 19 Закону України “Про питну воду та питне водопостачання” послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, який укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем.
У квітні 2010 року позивач направив відповідачу проект договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за № 65/2/650065/2/84юр. Відповідач повернув позивачеві підписаний договір з протоколом розбіжностей 2 червня і 18 червня позивач передав до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. (частини 4 і 5 статті 181 Господарського кодексу України).
За таких обставин доводи відповідача про не дотримання позивачем двадцятиденного строку на звернення до суду з позовом про врегулювання розбіжностей до договору, господарські суди правомірно визнали безпідставними.
В іншій частині рішення та постанова є законними та обґрунтованими і сторонами не оскаржуються.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 6 грудня 2010 року у справі № 41/307-9/243пд залишити без змін, а касаційну скаргу Новопсковського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів без задоволення.
Головуючий, суддя М.В. Кузьменко
Суддя І. М. Васищак
СуддяВ. М. Палій