02 лютого 2011 р. № 52/12-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
суддівМачульського Г.М.,
Уліцького А.М.,
Рогач Л.І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства фірми "Лідер"
на постановуХарківського апеляційного господарського суду
від02.12.2010р.
у справі№ 52/12-08
Господарського судуХарківської області
за позовомПриватного підприємства фірми "Лідер"
доПісочинської селищної ради Харківського району
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Бюро технічної інвентаризації Харківського району
за участюХарківської міжрайонної прокуратури
провизнання права власності, -
Касаційна скарга Приватного підприємства фірми "Лідер" не може бути прийнята Вищим господарським судом України до провадження, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Приватне підприємство фірма "Лідер" при поданні касаційної скарги додало квитанцію №3625353П від 29.12.2010р. про сплату державного мита у сумі 42,50 грн., тобто як з позовів немайнового характеру.
У касаційній скарзі Приватне підприємство фірма "Лідер" просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2010р., якою рішення Господарського суду Харківської області від 03.02.2009р. було скасоване і прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.02.2009р. за Приватним підприємством фірмою "Лідер" визнано право власності на об'єкти нерухомості.
Відповідно до пункту 32 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. N15, з позовних заяв про право власності на майно, про визнання недійсними договорів відчуження майна, про визнання права на частку в майні, про виділення частки із загального майна і про витребування спадкоємцями належної їм частки майна державне мито сплачується виходячи із вартості розшукуваного майна або його частки.
В пункті 2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" визначено, що при поданні зокрема касаційних скарг на рішення та постанови державне мито із спорів майнового характеру сплачується у розмірі - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми, тобто в даній справі від вартості об'єктів нерухомості.
Пунктом 38 вищезазначеної Інструкції передбачено, що вартість позову, з якого обчислюється мито, визначає позивач.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Відтак, на особу, яка звертається з касаційною скаргою, покладається обов'язок обґрунтовано визначити як вартість позову, так і сплатити державне мито у встановлених порядку і розмірі та надати суду документи, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, а суд касаційної інстанції зобов'язаний перевірити правильність сплати державного мита, визначеного позивачем.
Між тим, Приватне підприємство фірма "Лідер" не вказало вартість спірного майна, не додало документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Виходячи з викладеного, керуючись статтею 86, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну Приватного підприємства фірми "Лідер" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.12.2010р. у справі №52/12-08 Господарського суду Харківської області повернути особі, що її подала.
Головуючий суддя Г.М. Мачульський
Суддя А.М. Уліцький
Суддя Л.І. Рогач