01 лютого 2011 р.Справа № 2а-3643/10/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Тацій Л.В. , Водолажської Н.С.
за участю секретаря судового засідання Боришполець Я. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Онікс Буд" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2010р. по справі № 2а-3643/10/1670
за позовом Приватного підприємства "Онікс Буд"
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, Приватне підприємство "Онікс Буд", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Полтаві, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 21 грудня 2009 року № 0003222301/0 та № 0003062301/0, від 11 березня 2010 року № 0003222301/1 та № 000306231/1, від 17 травня 2010 року № 0003222301/2 та № 0003062301/2, від 29 липня 2010 року № 0003222301/3 та № 0003062301/3.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2010р. по справі № 2-а-3643/10/1670 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неврахування судом суттєвих обставин по справі та на прийняття оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відкладення. Надав до канцелярії суду апеляційної інстанції клопотання, відповідно до якого просить розгляд справи відкласти у зв'язку зі стислим терміном для підготовки до розгляду справи. Між тим, доказів поважності неприбуття представника відповідача до заяви не надано, у зв'язку з чим колегія суддів не приймає до уваги означене клопотання.
Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представника відповідача не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.
У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав..
Судом першої інстанції встановлено, що з 21 жовтня 2009 року по 01 грудня 2009 року ДПІ у м. Полтаві проведена планова виїзна перевірка ПП "Онікс Буд" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 липня 2006 року до 30 червня 2009 року.
Результати перевірки оформлені актом №3298/23-1/33574712 від 08 грудня 2009 року, яким встановлені порушення позивачем підпункту 1.3, 1.7 статті 1, підпункту 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 813276,00 грн., підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся на суму 1081833,00 грн.
За результатами перевірки та на підставі Акту перевірки № 3298/23-1/33574712 від 08 грудня 2009 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 21 грудня 2009 року № 0003222301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1219914,00 грн., в тому числі 813276,00 грн. основного платежу та 406638,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та від 21 грудня 2009 року № 0003062301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2026166,00 грн., в тому числі 1013083,00 грн. основного платежу та 1013083,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
ПП "Онікс Буд" донараховані податкові зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції не сплатив, а податкові повідомлення-рішення про їх застосування оскаржив в адміністративному порядку. За результатами процедури апеляційного узгодження податкових повідомлень-рішень від 21 грудня 2009 року № 0003222301/0 та № 0003062301/0 вищі контролюючі органи залишили скарги позивача без задоволення, спірні податкові повідомлення-рішення - без змін та прийняли податкові повідомлення-рішення від 11 березня 2010 року № 0003222301/1 та № 0003062301/1, від 17 травня 2010 року № 0003222301/2 та № 0003062301/2, від 29 липня 2010 року № 0003222301/3 та № 0003062301/3 з ідентичним первинному розміром податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій з метою доведення нового граничного строку оплати означеного податкового зобов'язання.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що при розв'язанні спору належить перевірити на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України і первісні податкові повідомлення-рішення, оскільки саме ці правові акти індивідуальної дії створили для позивача обов'язок здійснити до бюджету додатковий платіж, і податкові повідомлення-рішення, що були складені відповідачем в процедурі оскарження рішень контролюючих органів, позаяк ці податкові повідомлення -рішення визначили строк виконання обов'язку. Таким чином, і первісні, і наступні податкові повідомлення-рішення вплинули на права та обов'язки позивача у публічно-правових відносинах в сфері оподаткування.
Як вбачається з матеріалів справи, дослідженого акту перевірки та прийнятих за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень, встановлені порушення контролюючий орган пов'язує з господарською діяльністю позивача по взаємовідносинам ПП "Онікс Буд" з ТОВ "Крембудінвест" та ТОВ "ПК "Технологічна комплектація та будівництво".
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що службові особи ПП "Онікс Буд" за період 2007-2009 роки, відображали в бухгалтерському та податковому обліку господарські операції з ТОВ "Крембудінвест" на підставі фінансово-господарських документів, підписаних директором ТОВ "Крембудінвест" Стрельчуком В.Г.
Згідно висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС України в Полтавській області № 1077 від 23 листопада 2009 року, підпис в договорах підряду № 13с від 24 червня 2008 року, № 12с від 24 червня 2008 року, № 11с від 23 червня 2008 року, № 2с від 15 лютого 2008 року, № 3с від 14 лютого 2008 року, № 26с від 14 серпня 2007 року, № 27с від 14 серпня 2007 року, № 28с від 13 вересня 2007 року, № 29с від 13 вересня 2007 року, № 35с від 15 листопада 2007 року, № 36с від 15 жовтня 2007 року, № 37с від 15 листопада 2007 року, № 38с від 15 листопада 2007 року, № 49 від 15 грудня 2007 року, № 50с від 15 грудня 2007 року належить не гр. Стрельчуку В.Г., а виконаний за допомогою кліше факсимільного штампу.
Підпис, що наявний в договорах підряду № 15с від 20 жовтня 2008 року, № 16с від 17 листопада 2008 року, № 17с від 18 листопада 2008 року, № 18с від 19 листопада 2008 року, № 19с від 20 листопада 2008 року, № 20с від 20 листопада 2008 року, № 7с від 15 травня 2008 року виконаний не громадянином Стрельчуком В.Г., а іншою особою (особами).
Згідно висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС України в Полтавській області № 1077 від 23 листопада 2009 року, податкові накладні: № 69 від 27 серпня 2008 року, № 44 від 27 червня 2008 року, № 42 від 27 червня 2008 року, № 47 від 30 червня 2008 року, № 24 від 28 квітня 2008 року, № 11 від 28 лютого 2008 року, № 13 від 28 лютого 2008 року, № 35 від 27 грудня 2007 року, № 37 ви 27 грудня 2007 року, № 34 від 27 грудня 2007 року, №27 від 27 листопада 2007 року, № 26 від 26 листопада 2007 року, № 25 від 26 листопада 2007 року, № 19 від 26 жовтня 2007 року, № 17 від 25 жовтня 2007 року, № 11 від 26 вересня 2007 року, №12 від 26 вересня 2007 року, № 07 від 27 серпня 2007 року, № 6 від 07 серпня 2007 року, № 05 від 27 серпня 2007 року - підписані не гр. Стрельчуком В.Г., а нанесені за допомогою кліше факсимільної печатки.
Податкові накладні № 32 від 28 травня 2008 року, № 89 від 25 вересня 2008 року, №77 від 01 вересня 2008 року, № 18 від 26 березня 2008 року, № 58 від 30 липня 2008 року, № 93 від 26 вересня 2008 року, № 94 від 26 вересня 2008 року, № 116 від 28 жовтня 2008 року, № 118 від 28 жовтня 2008 року, № 146 від 28 листопада 2008 року, № 147 від 28 листопада 2008 року, № 138 від 28 листопада 2008 року, № 139 від 28 листопада 2008 року, № 144 від 28 листопада 2008 року, № 145 від 28 листопада 2008 року, № 133 від 25 листопада 2008 року, № 135 від 28листопада 2008 року, № 137 від 24 листопада 2008 року, № 148 від 28 листопада 2008 року, № 132 від 25 листопада 2008 року - підписані не громадянином Стрельчуком В.Г., а іншою особою (особами).
На підставі зазначених висновків експертизи, визнаних та досліджених судом, вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 05 жовтня 2009 року директора ТОВ "Крембудінвест" Стрельчука В.Г. визнано винним у вчинені злочинів, передбачених частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 200 та частиною 2 статті 358 КК України та встановлено, що Стрельчук В.Г. не підписував жодного документа фінансової та податкової звітності, а ТОВ "Крембудінвест" використовувалось для здійснення незаконних господарських операцій з метою протиправного формування податкового кредиту та валових витрат для підприємств-контрагентів такого суб'єкта підприємницької діяльності.
Відповідно до частини 4 статті 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
З викладеного слідує, що протиправність правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Крембудінвест" встановлена вироком суду у кримінальній справі, який набрав законної сили, а отже, незаконність фінансово-господарських операцій між вказаними суб'єктами судом під сумнів не ставиться та вважається доведеною.
З матеріалів справи також вбачається, що за період з серпня 2007 року до вересня 2008 року між ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" та ПП "Онікс Буд" мали місце фінансово-господарські взаємовідносини, що полягали у наданні ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" послуг з виконання будівельних робіт та відвантаження товару на користь позивача.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що поставок ТМЦ та виконання робіт, вказаним контрагентом позивача залучались субпідрядні підприємства: в період 2007 року - ПП "Техсанкомплект", а в період 2008 року - ТОВ БП "Спецпостачання", тобто, фактично ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" роботи не виконувало, послуг не надавало.
Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 20 серпня 2010 року директора ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" - Дігтяра О.М. визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 205 та частиною 2 статті 366 КК України та підтверджено висновки акту перевірки, зокрема, судом встановлено факт відсутності реальних фінансово-господарських операцій ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво".
З викладеного слідує, що протиправність правочинів, укладених позивачем з ТОВ ПК "Технологічна комплектація та будівництво" встановлена вироком суду у кримінальній справі, який набрав законної сили, а отже, протиправність фінансово-господарських операцій між вказаними суб'єктами судом під сумнів не ставиться та вважається доведеною.
За приписами пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на-отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").
Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність з боку позивача витрат, які підлягають включенню до складу валових, оскільки носять "безтоварний" характер та не підтверджуються належними документами.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
За визначенням, наданим підпунктом 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Приписами підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Таким чином, лише наявність належним чином оформленої податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) дає платнику податків правомірні підстави на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності доводів відповідача про відсутність підстав для формування податкового кредиту ПП "Онікс Буд" в результаті неналежних чином оформлених податкових накладних, складених контрагентами позивача - ТОВ "Крембудінвест" та ТОВ "ПК "Технологічна комплектація та будівництво".
Враховуючи факт відсутності будь-яких доказів щодо підтвердження реального виконання договорів, укладених позивачем з ТОВ "Крембудінвест" та ТОВ "ПК "Технологічна комплектація та будівництво", обґрунтованих доводів у спростування вищевикладеного, суд ставить під сумнів правомірність віднесення сум за такими угодами до складу валових витрат та формування податкового кредиту ПП "Онікс Буд".
За приписами статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у складі ціни на придбання товарів за договорами, укладеними з ТОВ "Крембудінвест" та ТОВ "ПК "Технологічна комплектація та будівництво".
З огляду на викладене, податкові повідомлення -рішення від 21 грудня 2009 року № 0003222301/0 та № 0003062301/0, від 11 березня 2010 року № 0003222301/1 та № 000306231/1, від 17 травня 2010 року № 0003222301/2 та № 0003062301/2, від 29 липня 2010 року № 0003222301/3 та № 0003062301/3 прийняті контролюючим органом правомірно і скасуванню не підлягають.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги безпідставні, не обґрунтовані, та не доведені позивачем, а тому у їх задоволенні слід відмовити.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Онікс Буд" залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.11.2010р. по справі № 2а-3643/10/1670 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддяФілатов Ю.М.
Судді Тацій Л.В.
Водолажська Н.С.
Повний текст ухвали виготовлений 07.02.2011 р.