26 січня 2011 р.Справа № 2-а-6401/10/1870
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Катунова В.В. , Перцової Т.С.
за участю секретаря судового засідання Геріх Н.А.
представників сторін:
представник позивача - Сімоненко Наталія Анатоліївна
представник відповідача - Сумцова Світлана Володимирівна
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2010р. по справі № 2-а-6401/10/1870
за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе"
до Державної податкової інспекції в м. Суми , Головного управління Державного казначейства України в Сумській області за участю Прокуратури Сумської області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Дочірнє підприємство "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 18.06.2010р.№00001012706/0/45900;
- стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 319489,63 грн. (триста дев'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять грн. 63 коп.);
- стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" 1703,40 грн.(одна тисяча сімсот три гривні сорок копійок) судових витрат, понесених підприємством у зв'язку із зверненням до суду.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2010 р. зазначені позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення видане Державною податковою інспекцією м. Суми 18 червня 2010 року № 00001012706/0/45900, яким зменшено Дочірньому підприємству "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 319 489 грн. 63 коп.
Стягнуто з Державного бюджету на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" 319489,63 (триста дев'ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 63 коп. бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за заявами про повернення суми бюджетного відшкодування поданими в листопаді та грудні 2009 року. Стягнуто з Державного бюджету на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1703 грн. 40 коп.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2010 р. скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" повністю.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п.п. 7.7.8 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та приписів ст. 86, ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача та представника відповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідно до акту перевірки (а.с. 12-15) в ході її проведення встановлено, що контрагентом позивача є ТОВ "Меркурій і компанія", постачальником якого в свою чергу є ТОВ "Торговий дім "Металлотрейд". В зв'язку з визнанням банкрутом проведення перевірки неможливе, тому сплата коштів до бюджету не підтверджена. В зв'язку з цим відповідачем винесено оспорюване податкове повідомлення рішення від 18 червня 2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування позивачу на 319489 грн. 63 коп. (а.с.11).
Поставка товарів позивачу здійснювалась ТОВ "Меркурій і компанія" на підставі договору № 79/9-97-08 від 10.09.2008 року (а.с.33-36). На підтвердження виконання сторонами договору його умов позивачем надано копії податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних реєстру отриманих та виданих податкових накладних, копії платіжних доручень (а.с. 37-60, 70-88).
Виходячи із зазначених документів вбачається, що позивачем отримано в жовтні-листопаді товари, що доставлені автомобільним транспортом, а також отримано належним чином оформлені податкові накладні. В ході перевірки з боку відповідача до цих документів зауважень не виникло. Сплачені в ціні товару суми податку на додану вартість позивачем відображено в податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад - грудень 2009 року, подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.62-69, 90-94).
Відповідно до акту позапланової перевірки, проведеної відповідачем в лютому 2010 року (а.с.16-32) порушень при веденні обліку, зауважень до документів, що підтверджують право позивача на отримання бюджетного відшкодування відповідачем не висловлювалось, заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість в деклараціях за листопад-грудень 2009 року відповідачем підтверджено.
Відповідач обґрунтовує правомірність винесення податкового повідомлення-рішення неможливістю проведення перевірки ТОВ "Торговий дім "Металлотрейд", яке не є безпосереднім постачальником позивача.
Відповідно до поданих відповідачем копій постанови та ухвали господарського суду Дніпропетровської області зазначене товариство визнано банкрутом 27.04.2010 року та 06.07.2010 року ліквідовано (а.с.107-111).
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виконано передбачені законом умови для отримання бюджетного відшкодування, позивач має всі документальні підтвердження розміру сум податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття податковим органом спірного податкового повідомлення-рішення з порушенням приписів ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що стало обґрунтованою підставою для його скасування.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Згідно з пп. 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим платниками податку в порядку, передбаченому ст. 9 Закону №168/97-ВР.
Як свідчать матеріали справи і не спростовується першим відповідачем, позивач і контрагент його постачальника ТОВ "Торговий дім "Металлотрейд" на дату складання податкових накладних зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Відповідно до положень пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Позивач виконав цю вимогу, оскільки сплатив ПДВ у ціні придбаного товару.
Колегія суддів зауважує, що надання податковому органу всіх належних чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання.
Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Таким випадком, відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону, є різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
З урахуванням наведеної норми, питання щодо встановлення від'ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків (заявника бюджетного відшкодування) і це положення законодавцем не поставлено у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб, щодо яких відповідач не підтвердив та не спростував факту сплати ними до бюджету ПДВ.
Відповідно до пункту 1.8 ст.1 Закону про ПДВ бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Отже, бюджетному відшкодуванню підлягає сума податку, фактично сплаченого отримувачем товарів та послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів та послуг за умови виникнення у такого платника права на податковий кредит.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тощо.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 7.2.6 цього пункту). При цьому датою виникнення такого права на податковий кредит є дата сплати позивачем коштів за товари (роботи, послуги), або дата отримання від постачальника податкової накладної, а не дата сплати зазначених коштів продавцем товарів (послуг) безпосередньо до бюджету (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону).
Таким чином, Закон не ставить право позивача на податковий кредит, так само як і право на бюджетне відшкодування, у залежність від факту сплати ПДВ постачальником товарів (послуг) (по ланцюгу) до бюджету.
З наведених положень п. 7.4 ст. 7 Закону випливає, що право на податковий кредит у позивача виникло у зв'язку зі сплатою ним ПДВ у складі ціни товару (послуг), що підтверджується наданими позивачем до суду: копією договору, копіями банківських платіжних доручень про сплату коштів постачальникам позивача та завіреними належним чином копіями податкових накладних, отриманих від таких постачальників.
Згідно п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, а в п. 10.4 цієї норми встановлено, що контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.
Тобто, обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ відповідно до Закону, як вірно встановлено судом першої інстанції, покладаються на першого відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на бюджетне відшкодування через можливі порушення податкового законодавства постачальниками товарів (послуг) по ланцюгу.
Якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність та необґрунтованість висновку ДПІ у м.Суми щодо порушення Дочірнім підприємством "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" вимог п.10.2 ст.10, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону про ПДВ при формуванні суми бюджетного відшкодування за листопад - грудень 2009 року у розмірі 319489,63 грн.
Відносно доводів апеляційної скарги про те, що в поданих позивачем до податкового органу податкових деклараціях по ПДВ задеклароване бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за листопад-грудень 2009 року, а оплата постачальникам за товар здійснена в період з листопада 2009 року по березень 2010 року, колегія суддів зазначає, що у відповідності до приписів п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, позивачем правомірно після отримання податкових накладних у листопаді-грудні 2009 року сформовано податковий кредит.
Відповідно до підпункту 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.
Отже, позивач, обґрунтовано, з дотриманням процедури, встановленої положеннями вищенаведеної норми Закону, скористався своїм правом на відшкодування сум надмірно сплаченого податку у розмірі 319489,63 грн.
Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00001012706/0/45900 від 18.06.2010 року про зменшення Дочірньому підприємству "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 319489,63 грн.. є таким, що прийнято з порушенням положень ч.3 ст.2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.
Одночасно колегія суддів зазначає про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення з державного бюджету на користь Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за листопад - грудень 2009 року у розмірі 319489,63 грн.
Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 06.10.2010р. по справі № 2-а-6401/10/1870 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Дюкарєва С.В.
Судді(підпис)
(підпис)Катунов В.В. Перцова Т. С.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.
Повний текст ухвали виготовлений 31.01.2011 р.