18 січня 2011 р. Справа № 2-а-504/10/1803
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мельнікової Л.В.
Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Харкові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області на постанову Великописарівського районного суду Сумської області від 15 вересня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області про визнання дій державного органу неправомірними та зобов'язання у наданні пільг відповідно до ч. 4 ст. 57 ЗУ "Про освіту",-
У серпні 2010 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, яким просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області (далі УПСЗН) в частині відмови в наданні пільги передбаченої ч. 4 ст. 57 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991 № 1060-XII (далі Закон № 1060-XII) незаконними та зобов'язати відповідача надати пільги у вигляді безоплатного користування житлом з опалення і освітлення у межах встановлених норм, відповідно до ч. 4 ст. 57 Закону № 1060-XII.
Постановою Великописарівського районного суду Сумської області від 15 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Прийняте рішення суд мотивував тим, що Наказ Міністерства праці та соціальної політики України,Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13 вересня 2006 року N 341/651/619/769 "Про затвердження Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини четвертої статті 29 Основ законодавства України про культуру, абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту" не відповідає вимогам ч. 4 ст. 57 Закону № 1060-XII та значно звужує надані цим законом гарантії, у зв'язку з чим відповідач повинен користуватися саме Законом № 1060-XII, а не іншими підзаконними актами.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі УПСЗН посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд.
Заявою від 29.11.2010 року УПСЗН просить в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанову Великописарівського районного суду Сумської області від 15 вересня 2010 року виходячи з приписів п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) слід скасувати.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 22.02.2007 року отримує пенсію за вислугу років працівникам освіти (а.с. 10).
З 15.08.1978 року по 16.03.2005 року ОСОБА_1 працювала на педагогічних посадах, з 17.03.2005 року по 08.12.2005 року призначена головою Великописарівської районної державної адміністрації, з 16.12.2005 року по 10.12.2006 року перебувала на обліку у Великописарівському центрі зайнятості, з 21.04.2008 ркоу по 12.05.2010 року працювала головним спеціалістом юридичного сектору апарату райдержадміністрації (а.с. 11-15).
Згідно довідки Великописарівської селищної ради ОСОБА_1 проживає в АДРЕСА_1(а.с. 16).
Відповідно до довідки відділу освіти №670 від 31.05.2010 року педагогічний стаж позивачки складає 25 років та має пільги згідно ст. 57 Закону № 1060-XII.
Реалізовуючи своє право на зазначену пільгу позивачка звернулася до УПСЗН для її оформлення.
УПСЗН у застосуванні пільги "Сільський педагог на пенсії", відмовлено через відсутність підстави для надання пільги (а.с. 6). Довідка (№670) надана позивачкою до уваги не прийнята, оскільки на момент виходу ОСОБА_1 на пенсію вона не працювала педагогом.
Приймаючи рішення пор задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що Наказ Міністерства праці та соціальної політики України,Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13 вересня 2006 року N 341/651/619/769 "Про затвердження Порядку забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини четвертої статті 29 Основ законодавства України про культуру, абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту" (далі Порядок) не відповідає вимогам ч. 4 ст. 57 Закону № 1060-XII та значно звужує надані цим законом гарантії, у зв'язку з чим відповідач повинен користуватися саме Законом № 1060-XII, а не іншими підзаконними актами.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком з огляду на наступне.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 57 Закону № 1060-XII педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості і селищах міського типу, а також пенсіонерам, які раніше працювали педагогічними працівниками в цих населених пунктах і проживають у них, держава відповідно до чинного законодавства забезпечує безплатне користування житлом з опаленням і освітленням у межах встановлених норм.
На виконання п. "ї" ч. 1 ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, ч. 4 ст. 29 Основ законодавства України про культуру, абз. 1 ч. 4 ст. 57 Закону № 1060-XII Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства культури і туризму України від 13 вересня 2006 року N 341/651/619/769 затверджено Порядок забезпечення працівників бюджетних установ (закладів) безплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням відповідно до пункту "ї" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я, частини четвертої статті 29 Основ законодавства України про культуру, абзацу першого частини четвертої статті 57 Закону України "Про освіту".
Зазначений наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2006 р. за N 1193/13067.
Абзацом 4 п. 2 Порядку встановлено, що пенсіонери, які раніше працювали педагогічними, медичними та фармацевтичними працівниками у сільській місцевості і селищах міського типу, проживають у таких населених пунктах, мають відповідний стаж роботи не менше трьох років і на момент виходу на пенсію працювали на посадах педагогічних, медичних та фармацевтичних працівників.
Як вбачається з матеріалів справи на момент виходу на пенсію ОСОБА_1 на педагогічних посадах не перебувала.
Відтак довідка №670 від 31.05.2010 року, яка підтверджує право позивачки на пільгу "Сільський педагог на пенсії" не відповідає фактичним даним.
Враховуючи вище наведене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову Великописарівського районного суду Сумської області від 15 вересня 2010 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
Виходячи з приписів КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду таке право апеляційного суду як повернення справи до суду першої інстанції на новий розгляд не передбачено.
Апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження відбувся з підстав визначених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 199 ч.1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Великописарівської районної державної адміністрації Сумської області -залишити без задоволення, а постанову Великописарівського районного суду Сумської області від 15 вересня 2010 року -без змін.
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді (підпис) З.Г. Подобайло
(підпис) А.М. Григоров
Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.