25 січня 2011 р.Справа № 2а-4588/10/1601
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Шевцової Н.В.
Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.
за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "МіС" на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.11.2010р. по справі № 2а-4588/10/1601
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МіС"
до Кременчуцької міської ради Полтавської області
про визнання протиправним і скасування рішення суб'єкта владних повноважень,
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "МіС", звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати з моменту прийняття підпункти 29.1.3. та 29.1.4. пункту 29 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області «Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду фізичним і юридичним особам в м. Кременчуці»від 29 червня 2010 року.
Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.11.2010р. по справі № 2а-4588/10/1601 відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "МіС" у відкритті провадження в адміністративній справі Автозаводським районним судом м. Кременчука, як місцевим адміністративним судом, за позовом до Кременчуцької міської Ради про визнання протиправним і скасування рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На зазначену ухвалу суду позивачем, товариством з обмеженою відповідальністю "Міс", подано апеляційну скаргу. Свою незгоду з ухвалою суду обґрунтовує тим, що позивачем оскаржуються окремі положення рішення суб'єкта владних повноважень - органу місцевого самоврядування, орган місцевого самоврядування (відповідач) при прийнятті оскаржуваного рішення діяв як суб'єкт владних повноважень, оскаржуване рішення є правовим актом індивідуальної дії у сфері земельних відносин, а існуючий між сторонами спір є земельним публічно-правовим, і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір не виник відповідно ст.ст. 2, 17, 18 КАС України у сфері публічно-правових відносин, спірне питання повинно вирішуватися в порядку господарського судочинства з поданням відповідної позовної заяви до господарського суду Полтавської області відповідно ст.ст. 1, 2, 12 Господарського процесуального Кодексу України, оскільки предметом спору є спір з приводу обчислення та сплати орендної плати за користування земельними ділянками. На підставі наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень»відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 цього Кодексу означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із зазначеними органами, їхніми посадовими або службовими особами, предметом яких є перевірка правильності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Ч. 1 ст. 17 КАС України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Згідно ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Як встановлено з позовної заяви, позивач просить визнати протиправними та скасувати з моменту прийняття підпункти 29.1.3. та 29.1.4. пункту 29 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області «Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду фізичним і юридичним особам в м. Кременчуці»від 29 червня 2010 року наступного змісту:
«29.1.3. В місячний термін після державної реєстрації документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою, перерахувати та сплатити орендну плату за земельну ділянку площею 2 442 кв.м. до 10 % від грошової оцінки землі за період з 01.01.2008року до 01.02.2010 року.
29.1.4. В місячний термін після державної реєстрації документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою, сплатити орендну плату за земельну ділянку загальною площею 3 567 кв.м. в розмірі 10 % від грошової оцінки землі за період з 01.02.2010 року до дня державної реєстрації документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою.»
Отже, позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним і скасування окремих положень рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, в частині щодо визначення рішенням відповідача розміру орендної плати за земельну ділянку за минулі періоди.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України по справі N 1-6/2010 від 1 квітня 2010 року N 10-рп/2010, положення пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України у частині повноважень сільських, селищних, міських рад відповідно до цього кодексу вирішувати питання розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності треба розуміти так, що при вирішенні таких питань ці ради діють як суб'єкти владних повноважень; положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на "спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності" слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.
Таким чином, спори фізичних осіб з органом місцевого самоврядування щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності відповідно до п.1 ч. 1 ст. 17 КАС України підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МіС" до Кременчуцької міської ради Полтавської області про скасування рішення повинна розглядатися за правилами КАС України.
З огляду на викладене, судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відсутність публічно -правового спору, ухвала Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.11.2010р. по справі № 2а-4588/10/1601 підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального права, а справа - направленню до суду першої інстанції для розгляду зі стадії вирішення питання відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 17, 109, 160, 165, 195, 196, п.3 ч. ст. 199, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МіС" задовольнити.
Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.11.2010р. по справі № 2а-4588/10/1601 скасувати.
Справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МіС" до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправним і скасування рішення суб'єкта владних повноважень направити до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області для розгляду зі стадії вирішення питання відкриття провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Шевцова Н.В.
Судді(підпис)
(підпис)Мінаєва О.М. Макаренко Я.М.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мінаєва О.М.
Повний текст ухвали виготовлений 31.01.2011 р.