"09" лютого 2011 р.справа № 2а-2881/09/0870
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Суховарова А.В.
при секретарі судового засідання: Щербатому І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2010 року у справі №2а-2881/09/0870 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Паспортистки Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області Гусєвої Олени Валентинівни, Начальника сектору громадянства імміграції та реєстрації фізичних осіб Вільнянського РВ ГУМВС України в Запорізькій області Біюн Наталії Миколаївни, треті особи - Кабінет Міністрів України, ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У травні 2010 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до паспортиста Гнаровської сільської ради Вільнянського району Запорізької області Гусєвій О.В. (далі -Відповідач -1), начальника сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Вільнянського РВ ГУ МВС України в Запорізькій області (далі -Відповідач -2), в якому просили визнати протиправними дії Відповідача -1 по порушенню вимог ст.72 Житлового кодексу України, по відмові взяти заяву від 28.04.2010 року про реєстрацію за місцем проживання на облік та передати до органу реєстрації у п'ятиденний строк та зобов'язати взяти вказану заяву та передати до органу реєстрації Відповідачу -2 у п'ятиденний строк, зобов'язати Відповідача -2 виконати вимоги ст.11 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»та виконати реєстрацію проживання ОСОБА_1 по місцю фактичного проживання та де був зареєстрований до навчання. Залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5 (а.с.50).
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.07.2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
З постановою суду першої інстанції не погодились позивачі та подали апеляційну скаргу, в якій просили скасувати постанову суду та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги обґрунтували тим, що постанова суду є незаконна, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, вважали, що Відповідач -1 є суб'єктом владних повноважень, суд не прийняв до уваги, що будинок, за адресою якого позивачі просили зареєструвати місце проживання належить позивачці та третій особі ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності і згода одного співвласника на реєстрацію місця проживання одержана.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що Відповідач -1 не є суб'єктами владних повноважень, відмова позивачки ОСОБА_2 від оформлення свідоцтва про право власності на нерухомість не дозволило Відповідачу -2 здійснити реєстрацію місця проживання позивача ОСОБА_1 на законних підставах.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами підтверджено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 02.02.2007 року по 16.10.2007 року був зареєстрований за місцем проживання: АДРЕСА_1 та у зв'язку з навчанням після зняття з реєстрації за попередньою адресою був зареєстрований з 30.10.2007 року по 04.09.2008 року у гуртожитку по АДРЕСА_2, та з 21.11.2008 року зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 (а.с.9).
24.04.2010 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про реєстрацію місця проживання за адресою АДРЕСА_1 (а.с.26).
Листом начальника СГІРФО Вільнянського РВ ГУМВС України у Запорізькій області Н.М.Біюн , який ОСОБА_1 отримав 06.05.2010 року, йому було відмовлено у реєстрації місця проживання за вищевказаною адресою з тих підстав, що власник будинку за цією адресою ОСОБА_5 не дав згоду на реєстрацію місця проживання та було роз'яснено, що після оформлення ОСОБА_6 в БТІ документів на право власності на частину будинку, реєстрація місця проживання ОСОБА_1 за цією адресою буде можлива (а.с.15, 26, 27).
Матеріалами справи встановлено, що ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 28.01.2004 року затверджено мирову угоду, згідно якої визнано право власності за ОСОБА_6 на частину будинку за адресою АДРЕСА_1 (а.с.10).
Відповідно до ст.182 Цивільного кодексу право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості здійснюється відповідним органом, а згідно ч.4 ст.334 цього Кодексу України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Згідно пунктів 1.4 та 1.5. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 обов'язковій державній реєстрації підлягає право власності, зокрема, на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним особам. Державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на таке нерухоме майно, зокрема, житлові будинки.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами не оспорювався той факт, що позивачка ОСОБА_6 не зареєструвала у встановленому порядку своє право на частину будинку за вищевказаною адресою відповідно до ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 28.01.2004 року.
Згідно із свідоцтвом про право власності на нерухоме майно власником жилого будинку за адресою АДРЕСА_1 є ОСОБА_5 (а.с.31)
Згідно зразка заяви про реєстрацію місця проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2004 року №985 для реєстрації місця проживання необхідна згода власника (співвласників житла або їх уповноважених органів, наймача та членів його сім'ї).
Як вбачається з п.16 обов'язків інспектора військо-облікового столу, затверджених Гнаровським сільським головою І.І.Онопко 08.02.2010 року інспектор відповідає за виконання паспортного режиму на території ради: приймає заяви та документи необхідні для реєстрації та зняття з реєстраційного обліку та передає до відділення у справах ГІРФО Вільнянського УМВС України в Запорізькій області в установлені терміни згідно чинного законодавства; несе відповідальність за збереження прийнятих документів (а.с.61,62).
Згідно п.7 ч.1 ст.3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Суд першої інстанції вказуючи, що Відповідач -1 не є суб'єктом владних повноважень послався на те, що паспортист сільської ради не є ані посадовою, ані службовою особою. Однак з такою позицією у розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України погодитися неможливо, оскільки інспектор військово-облікового столу підпадає під визначення іншого суб'єкта, який здійснює владні управлінські функції, а саме приймає документи необхідні для реєстрації та зняття з реєстраційного обліку, передає їх до відділення у справах ГІРФО Вільнянського УМВС України в Запорізькій області в установлені терміни згідно чинного законодавства та несе відповідальність за збереження прийнятих документів. На думку колегії суддів, виконання своїх обов'язків інспектором пов'язане з додержанням прав та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, які регулюються законодавством з питань реєстрації осіб за місцем проживання та зняття їх з обліку.
Матеріалами справи встановлено, що інспектором військово-облікового столу ОСОБА_3 не було порушено своїх обов'язків. а, тому у цій частині позовних вимог необхідно відмовити.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності відмови у реєстрації позивача ОСОБА_1 за місцем проживання за адресою с. Гнаровське. Вільнянського району начальником СГІРФО Вільнянського РВ ГУМВС України у Запорізькій області Н.М.Біюн з тих підстав, що власником жилого будинку ОСОБА_5 не було надано згоди на таку реєстрацію.
Суд апеляційної інстанції згідно ст.200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст., ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 -залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 липня 2010 року у справі №2а-2881/09/0870 -залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення тексту ухвали.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: А.В. Суховаров