"18" січня 2011 р. справа № 2а-1455/10/0470
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю
суддів: Бишевської Н.А. Руденко М.А.
при секретарі судового засідання: Федоровій Т.С.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 дов від 17.03.2010
ОСОБА_2 дов від 17.03.2010
відповідача - Горська С.М. дов від 08.11.2010
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську
апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_4
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 травня 2010 року
у справі № 2а-1455/10/0470
за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_4
до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська
про визнання нечинним рішення,-
Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати нечинним рішення № 0002542303 від 10.09.09 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка, результати якої стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, проведена неправомірно. В порушення ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позивачу не надано направлення на перевірку. Враховуючи перелік документів для перевірки та вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»відбулась не перевірка, а «контрольна закупівля», на проведення якої органи державної податкової служби не мають повноважень. По суті виявлених під час перевірки порушень, документально не підтверджено надходження не оприбуткованої готівки до каси ресторану позивача. Акт перевірки підписано ОСОБА_5, яка його не підписувала.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.10 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов. В якості обґрунтування апеляційної скарги позивачем наведені доводи, викладені в позовній заяві, а також те, що судом першої інстанції не з'ясовано обставини, кому саме передавались грошові кошти в сумі 1000,00 грн., помилково встановлений факт передачі грошей в сумі 1000,00 грн., який є документально не підтвердженим, необґрунтовано зроблений висновок, що ОСОБА_5 19.08.09 не перебувала у відгулі. Крім того, суд першої інстанції не прийняв до уваги пояснення представників позивача, що ОСОБА_5 не була присутня під час проведення перевірки. Порушення судом першої інстанції норм матеріального права полягає в тому, відповідальність за відсутність обліку чи неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких встановлена обов'язкова форма ведення, передбачена ст..11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».
Представники позивача в судовому засіданні підтримали доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, в поданих суду письмових запереченнях посилається на те, що перевірка ресторану «Вернісаж», метою проведення якої було дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України № 637 від 15.12.04, здійснювалась у відповідності з вимогами чинного законодавства. Виявлені під час перевірки порушення -не оприбуткування готівки в день одержання коштів є підставою для відповідальності на підставі ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»№ 436/95 від 12.06.95.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 10.09.09 відповідачем - Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0002542303, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 5000,00 грн. згідно абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»№ 436/95 від 12.06.95.
Підставою для винесення означеного рішення стали висновки, зроблені під час проведення перевірки господарської одиниці позивача - ресторану «Вернісаж»(акт перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 20.08.09 реєстраційний номер № 0256/04/61/23/НОМЕР_1).
Перевірка 20.08.09 проведена головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА у Дніпропетровській області Бицьким М.В. та старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА у Дніпропетровській області Мартиненко Д.В. на підставі наказу ДПА у Дніпропетровській області № 178 від 28.07.09 «Про проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу», направлень на проведення планової перевірки від 05.08.09 №№ 983, 984.
Докази ознайомлення позивача, його представника з направленнями на перевірку від 05.08.09 №№ 983, 984 в матеріалах справи відсутні, відповідачем не подані.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, перевірка проведена в присутності представника позивача - завідуючої виробництвом ресторану «Вернісаж»ОСОБА_5 дані про яку внесені до акту перевірку зі слів без підтвердження належними документами.
Під час перевірки встановлено порушення абз.2 п.1.2, абз.2 п.2.2, п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.04 № 637; п.5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.01 № 1269.
Суть виявленого порушення полягає в тому, що 19.08.09 завідуюча виробництвом ресторану «Вернісаж»ОСОБА_5 прийняла замовлення на проведення банкету та попередню оплату у розмірі 1000,00 грн., про що видала квитанцію до прибуткового касового ордеру на суму 1000,00 грн., але в книгах обліку доходів та витрат підприємця -платника єдиного податку № 278 та № 315 відсутні відомості про суму виручки від продажу товарів з підсумком за день 19.08.09 на суму 1000,00 грн., що свідчить про неоприбуткування суми готівки, яка надійшла до каси 19.08.09.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що встановлене в акті перевірки від 20.08.09 порушення позивачем порядку проведення оприбуткування готівки мало місце та підтверджено дослідженими доказами. Оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.09.09 № 0002542303 винесено повноважною особою податкового органу на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.
Виходячи з норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини фактичних обставин справи, колегія суддів не погоджується з такими висновками.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.9 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»вважаються позаплановими перевірками перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.
Вимоги до перевірок з питань дотримання підприємствами (підприємцями) порядку ведення операцій з готівкою встановлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.04.
В будь-якому випадку відповідно до ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:
1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;
2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Докази виконання вимог зазначених норм права до початку перевірки, результати якої оформленні актом перевірки від 20.08.09 реєстраційний номер № 0256/04/61/23/НОМЕР_1, відсутні.
Також фактично є непідтвердженими в установленому порядку викладені в акті перевірки від 20.08.09 обставини щодо надходження 19.08.09 до каси позивача грошових коштів в сумі 1000,00 грн., які не були оприбутковані в книзі обліку доходів та витрат позивача.
Дії представників податкового органу 19.08.09, що передували проведенню перевірки (передача представнику позивача грошових коштів в якості передоплати за банкет), не врегульовані жодною правовою нормою, якою визначені повноваження посадових осіб контролюючого органу, в установленому порядку документально не оформлені.
Подані відповідачем з цього приводу докази: замовлення на банкет 21.08.09 (а.с.44), квитанція до прибуткового касового ордеру від 19.08.09 на суму 1000,00 грн. (а.с.43) не є належними та допустимими доказами в розумінні ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так замовлення на банкет не підтверджує факту передачі грошових коштів, а квитанція до прибуткового касового ордеру не є належним доказом, оскільки, як вбачається з її змісту, оформлена невідомими особами, крім того, в матеріалах справи відсутні докази проведення позивачем готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.
Також судом першої інстанції не прийнято до уваги, що відповідно до Свідоцтва про сплату єдиного податку НОМЕР_2 від 11.12.08 позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування.
Відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1269 від 26.09.01 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку).
Пунктом 5 наведеного Порядку передбачено, що суб'єктом підприємницької діяльності до книги заносяться такі відомості: порядковий номер запису; дата здійснення операції, пов'язаної з проведеними витратами і/або отриманим доходом; сума витрат за фактом їх здійснення, в тому числі заробітна плата найманого працівника; сума вартості товарів, отриманих для їх продажу (надання послуг); сума виручки від продажу товарів (надання послуг) - з підсумком за день.
Відповідно до п. 3 цього ж Порядку форма книги затверджується Державною податковою адміністрацією.
Пунктом 4 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»№ 727/98 від 03.07.98 встановлено, що Форма книги обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу, і порядок її ведення суб'єктами малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.
Цим же пунктом передбачено обов'язкове ведення книги обліку доходів та витрат суб'єктом малого підприємництва - юридичною особою, форма і порядок ведення якої затверджено наказом ДПА України від 13.10.98 за №477.
Щодо суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб, відповідно до Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 599 від 29.10.99, для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно із додатком № 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 № 12 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.06.93 за № 64. При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий доход" (п.8 Порядку) .
З огляду на наведені правові норми в їх сукупності, фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, не в повному обсязі з'ясувавши обставини справи та виконавши вимоги закону щодо перевірки правомірності прийняття рішення відповідачем, дійшов помилкового висновку про те, що проведена відповідачем перевірка, наслідком якої стало прийняття оскаржуваного рішення, здійснена у спосіб, що визначений Законом України «Про державну податкову службу в Україні», а факт порушення порядку проведення оприбуткування готівки є підтвердженим дослідженими доказами.
Виходячи з вимог ч.3 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, акт перевірки від 20.08.09 реєстраційний номер № 0256/04/61/23/НОМЕР_1 не може бути прийнятий як належний та допустимий доказ встановлення порушення позивачем.
Приймаючи до уваги викладене, а також приписи ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів дійшла висновку про протиправність оскаржуваного рішення відповідача про застосування штрафних санкцій № 0002542303 від 10.09.09.
Таким чином, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення зробив помилкові висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття рішення, яке не є законним та обґрунтованим.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, позовні вимоги задовольнити.
Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.05.10 у справі № 2а-1455/10/0470 скасувати.
Позов приватного підприємця ОСОБА_4 задовольнити.
Визнати нечинним рішення №0002542303 від 10.09.09 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до ПП ОСОБА_4 в сумі 5000,00грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: І.Ю. Добродняк
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя: М.А. Руденко