ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
01.06.2026Справа № 910/4914/26
Суддя Господарського суду міста Києва Чинчин О.В., розглянувши зустрічну позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовом Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, місто Київ, ВУЛИЦЯ ХРЕЩАТИК, будинок 32, ідентифікаційний код юридичної особи 31108609)
до про Комунального підприємства «БЛАГОУСТРІЙ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНУ» (01030, місто Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 26/4, ідентифікаційний код юридичної особи 33790408) звільнення від сплати орендної плати та визнання припиненим зобов'язання
Комунальне підприємство «БЛАГОУСТРІЙ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО РАЙОНУ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення заборгованості у розмірі 1 904 531 грн. 79 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань за Договором оренди № 1099 нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва від 11.07.2024 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2026 року відкрито провадження у справі № 910/4914/26, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03.06.2026 року, залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Позивача - Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію (01030, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 24, ідентифікаційний код юридичної особи 37405111).
14.05.2026 року через систему «Електронний суд» від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
14.05.2026 року через систему «Електронний суд» від Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла зустрічна позовна заява до Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про звільнення від сплати орендної плати та визнання припиненим зобов'язання.
25.05.2026 року через систему «Електронний суд» від Третьої особи надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника.
27.05.2026 року через систему «Електронний суд» від Позивача надійшла відповідь на відзив.
28.05.2026 року через систему “Електронний суд» від Відповідача надійшла заява про проведення судових засідань у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 року заяву Комунального підприємства “КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.
У період з 15.05.2026 року по 29.05.2026 року суддя Чинчин О.В. перебувала у відрядженні та відпустці, тому вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви здійснюється після виходу судді з відпустки.
Відповідно до статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Згідно з ч.7 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у разі пред'явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.
У разі пред'явлення фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг або інформація про його відсутність. За відсутності рахунку позивач зазначає у позовній заяві бажаний спосіб отримання грошових коштів у разі задоволення позову.
Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Суд, дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та додані до неї документи, приходить до висновку, що вказана зустрічна позовна заява не відповідає вимогам п.п.4, 5, 6, 7, 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, а саме не містить: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; правові підстави позову; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та не відповідає вимогам ст.ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Так, при зверненні з вказаним зустрічним позовом Позивач просить суд звільнити Комунальне підприємство «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від орендної плати за договором оренди № 1099 від 11.07.2024 року на підставі частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України за період з 11.07.2024 року до дати ухвалення судового рішення за цим позовом та визнати припиненими зобов'язання Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо сплати орендної плати за договором оренди № 1099 від 11.07.2024 року за період з 11.07.2024 року по дату ухвалення судового рішення за цим позовом.
Проте, у вказаній зустрічній позовній заяві Позивачем не зазначено посилання на належні норми чинного законодавства України в частині обрання такого способу захисту порушеного права, як визнання припиненими зобов'язання Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо сплати орендної плати за договором оренди № 1099 від 11.07.2024 року за період з 11.07.2024 року по дату ухвалення судового рішення за цим позовом, оскільки міститься лише посилання на ст. 762 ЦК України, яка регулює обставини звільнення від сплати орендної плати.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Одночасно, відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України “Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.
Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі..
За приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн. 00 коп.) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 164 800 грн. 00 коп.) З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328 грн. 00 коп.)
Судом враховано, що платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (пункт 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Велика Палата Верховного Суду у п. 52, 54-57 постанови від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19 зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Як вбачається з матеріалів заяви, Позивачем заявлено вимоги про звільнення Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від орендної плати за договором оренди № 1099 від 11.07.2024 року на підставі частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України за період з 11.07.2024 року до дати ухвалення судового рішення за цим позовом та визнання припиненими зобов'язання Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо сплати орендної плати за договором оренди № 1099 від 11.07.2024 року за період з 11.07.2024 року по дату ухвалення судового рішення за цим позовом, тобто дві вимоги немайнового характеру.
За таких підстав, при зверненні до суду з вказаним позовом Позивачем повинен бути сплачений судовий збір у загальному розмірі 6 656 грн. 00 коп. відповідно до Закону України “Про судовий збір».
В той же час, відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Вказана норма набрала чинності з 04 жовтня 2021 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року по справі № 916/228/22 зазначено, що особи, які після 04 жовтня 2021 року подають до суду документи в електронній формі з використанням системи «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір», щодо відсутності підстав вимагати сплати судового збору без урахування понижуючого коефіцієнта.
За таких підстав, з урахуванням того, що Позивачем позовна заява була подана з використанням системи «Електронний суд», при зверненні до суду з вказаним позовом Позивачем повинен бути сплачений судовий збір у загальному розмірі 5 324 грн. 80 коп. відповідно до Закону України “Про судовий збір».
На підтвердження сплати судового збору Позивачем додано платіжну інструкцію №2631 від 11.05.2026 року на суму 3 328 грн. 00 коп.
Таким чином, платіжна інструкція №2631 від 11.05.2026 року на суму 3 328 грн. 00 коп. не може бути належним та допустимим доказом сплати судового збору у встановлених Законом України «Про судовий збір» порядку та розмірі.
Відповідно до статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що зустрічну позовну заяву Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) слід залишити без руху та надати Позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 162, 163, 164, 174, 180 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Зустрічну позовну заяву Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Комунального підприємства «КИЇВ.ПРОЗОРО» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про звільнення від сплати орендної плати та визнання припиненим зобов'язання. залишити без руху.
2. Надати Позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків, що не перевищує п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду письмової заяви із зазначенням відповідних відомостей, правових підстав позову, доказів сплати судового збору у розмірі 1 996 грн. 80 коп. в оригіналі.
3. Роз'яснити Позивачу, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 01 червня 2026 року.
Суддя О.В. Чинчин