01 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 921/69/26
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Ржепецький В.О. (суддя-доповідач), судді Міліціанов Р.В., Іванчук С.В.
розглянув апеляційну скаргу Релігійної громади "Парафія Покрови Божої Матері села Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської Єпархії Української Православної Церкви"
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області (суддя Андрусик Н.О.) від 12.05.2026
у справі №921/69/26
за позовом керівника Кременецької окружної прокуратури Тернопільської області в інтересах держави в особі Міністерства культури України, м.Київ та Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації, м.Тернопіль
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департаменту архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської обласної державної (військової) адміністрації, м.Тернопіль
до відповідача Релігійної громади "Парафія Покрови Божої Матері села Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської Єпархії Української Православної Церкви", село Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської області
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном шляхом скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації запису, повернення майна
26.05.2026 до Західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Релігійної громади "Парафія Покрови Божої Матері села Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської Єпархії Української Православної Церкви" на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2026 у справі №921/69/26.
Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 12.05.2026 у справі №921/69/26 прийняв до розгляду заяву керівника Кременецької окружної прокуратури №51-1761 вих-26 від 06.05.2026 про зміну предмета позову та постановлено здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням змінених позовних вимог. Одночасно суд продовжив строк підготовчого провадження, відклав підготовче засідання на 09.06.2026 о 12 год 00 хв, зобов'язав відповідача та третю особу надати пояснення щодо позову в новій редакції, а також визначив порядок повідомлення учасників справи та звернув увагу на обов'язок реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС.
В апеляційній скарзі Релігійна громада "Парафія Покрови Божої Матері села Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської Єпархії Української Православної Церкви" просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2026 у справі № 921/69/26 в частині здійснення розгляду справи з урахуванням заяви керівника Кременецької окружної прокуратури № 51-1761 вих-26 від 06.05.2026 (вх. № 3512) про зміну предмета позову; повернути справу № 921/69/26 до Господарського суду Тернопільської області для вирішення питання щодо передачі її за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва з урахуванням змін та доповнень до позову, викладених у зазначеній заяві прокурора; покласти судові витрати у справі на Міністерство культури України та Тернопільську обласну державну (військову) адміністрацію у солідарному порядку; розглянути справу за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є: 1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 2) забезпечення доведеності вини; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 4) підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; 5) забезпечення обвинуваченому права на захист; 6) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 7) розумні строки розгляду справи судом; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення; 9) обов'язковість судового рішення.
Як передбачено статтею 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначає одну з основних засад судочинства забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, і таким чином закріплює гарантії перевірки судових рішень в апеляційному порядку.
Відповідно до частини першої статті 253 ГПК України судом апеляційної інстанції у господарських справах є апеляційний господарський суд, у межах апеляційного округу якого (території, на яку поширюються повноваження відповідного апеляційного господарського суду) знаходиться місцевий господарський суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
За умовами частин першої та другої статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно із частиною першою статті 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: 1) про відмову у видачі судового наказу; 2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову; 4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову; 5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення; 6) про повернення заяви позивачеві (заявникові); 7) про відмову у відкритті провадження у справі; 8) про передачу справи на розгляд іншого суду; 9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 10) про затвердження мирової угоди; 11) про призначення експертизи; 12) про зупинення провадження у справі; 13) про закриття провадження у справі; 14) про залишення позову (заяви) без розгляду; 15) окрема ухвала; 16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; 18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення; 19) про відмову ухвалити додаткове рішення; 20) про роз'яснення чи відмову у роз'ясненні судового рішення; 21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання; 23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання; 25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця; 26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання; 28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; 29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; 30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; 31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду; 32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; 33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду; 34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження; 35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.
Статтею 255 ГПК України передбачено вичерпний перелік процесуальних ухвал суду, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення.
При цьому ухвала про прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову та здійснення подальшого розгляду справи з урахуванням змінених позовних вимог до переліку ухвал, визначених статтею 255 Господарського процесуального кодексу України, не віднесена.
Отже, така ухвала не підлягає самостійному апеляційному оскарженню, а заперечення щодо її законності можуть бути наведені стороною під час оскарження остаточного судового рішення у справі.
Посилання апелянта на пункт 8 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, а саме на положення щодо передачі справи на розгляд іншого суду, як на підставу для апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали, є безпідставним.
Зі змісту ухвали Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2026 вбачається, що суд першої інстанції не вирішував питання про передачу справи на розгляд іншого суду та не постановляв ухвали ні про передачу справи за підсудністю, ні про відмову у такій передачі. Оскаржуваною ухвалою прийнято до розгляду заяву про зміну предмета позову та вирішено процесуальні питання підготовчого провадження.
Крім того, доводи апеляційної скарги про те, що внаслідок зміни предмета позову Міністерство культури України нібито набуло статусу відповідача у справі є необґрунтованими.
Заява про зміну предмета позову не містить клопотань про залучення Міністерства культури України як співвідповідача, заміну відповідача чи зміну складу сторін у справі. Ухвалою від 12.05.2026 суд першої інстанції також не вирішував питання щодо залучення співвідповідача, заміни неналежного відповідача або зміни процесуального статусу будь-якого учасника справи.
Таким чином, наведені апелянтом доводи щодо виникнення підстав для застосування частини 5 статті 30 Господарського процесуального кодексу України фактично зводяться до власного тлумачення змісту змінених позовних вимог та не підтверджуються змістом оскаржуваної ухвали.
Відтак обставини, на які посилається апелянт, не свідчать про постановлення судом ухвали, передбаченої пунктом 8 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України.
Ураховуючи наведене, апеляційну скаргу подано на ухвалу місцевого господарського суду, яка не входить до переліку ухвал, визначених статтею 255 Господарського процесуального кодексу України, та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 260 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Керуючись статтями 234, 235, 260, 281 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Релігійної громади "Парафія Покрови Божої Матері села Старий Почаїв Кременецького району Тернопільської Єпархії Української Православної Церкви" на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 12.05.2026 у справі №921/69/26 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя В.О. Ржепецький
Судді Р.В. Міліціанов
С.В. Іванчук