ОСНОВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/12705/25
№ провадження 2/646/1354/2026
28 травня 2026 року місто Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі
головуючої судді Іщенко О. В.
секретар судового засідання Петренко А. О.,
учасники справи:
позивач Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» в особі представника Шкапенко О. В.,
відповідачка ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку заочного розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ'янського районного суду міста Харкова відповідно до приписів частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» в особі представника Шкапенка Олександра Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позиції позивача; заяви, клопотання учасників справи; інші процесуальні дії у справі
До Основ'янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-банк» в особі представника Шкапенка О. В. з вимогою стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 липня 2023 року у розмірі 31 136,36 гривень станом на 05 грудня 2025 року, яка складається з 19 996,97 гривень - заборгованості за кредитом, 11 139,39 гривень - заборгованості по відсоткам.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10 липня 2023 року відповідачка приєдналась до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку.
10 липня 2023 року ОСОБА_1 підписала заяву щодо встановлення кредитного ліміту, на підставі якої їй було відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку.
Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» свої зобов'язання за договором та угодою виконало у повному обсязі та надало відповідачці кредит у розмірі, визначеному умовами договору.
Однак, ОСОБА_1 не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами, передбаченими умовами договору, внаслідок чого, станом на 05 грудня 2025 року утворилась заборгованість у розмірі 31 136,36 гривень, з яких: 19 996,97 гривень - заборгованість за кредитом, 11 139,39 гривень - заборгованість по відсоткам, яку позивач, керуючись статтями 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1050 та 1054 Цивільного кодексу України, просив суд стягнути з відповідачки на свою користь.
Окрім того, Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь судовий збір 2 422,40 гривень.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у відкритому судовому засіданні.
У судові засідання представник позивача не з'явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином. Матеріали позовної заяви містять клопотання представника позивача про розгляд справи без його участі, у якому він зазначив, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи та ухвалення судом заочного рішення, у разі виникнення обставин, передбачених частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідачка у судові засідання не з'явилась, про дату та час судового розгляду була повідомлена належним чином, заяв/клопотань до суду не надала. Відзив на позовну заяву не надходив.
За загальним правилом частини першої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, у зв'язку із неодноразовою неявкою відповідачки у судові засідання та не повідомлення ннею про причини такої неявки, не подання відзиву на позовну заяву та ураховуючи згоду позивача на ухвалення заочного рішення по справі постановив розглядати справу у порядку заочного розгляду справи за наявними у справі матеріалами.
Інших процесуальних дій у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову тощо) не вчинялось.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши їх у сукупності та взаємозв'язку, встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
10 липня 2023 року ОСОБА_1 надала Акціонерному товариству «АКЦЕНТ-БАНК» свої анкетні дані та приєдналась до умов та правил надання банківських послуг в «А-Банк» шляхом підписання власноручним цифровим підписом типового бланку анкети-заяви.
Згідно із змістом зазначеного документа, ОСОБА_1 погодилась з тим, що ця заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК», що розміщені за посиланням www.a-bank.com.ua, між нею та АТ «А-БАНК» становлять договір про надання банківських послуг, умови якого їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
У той же день ОСОБА_1 за допомогою цифрового власноручного підпису підписала заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, у якій просила відкрити їй поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт на таких умовах: вид кредиту - кредитний ліміт на поточний рахунок; тип кредиту - кредитування рахунку; пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001 %, у разі виходу з пільгового періоду на кредит буде нараховуватись процентна ставка 3,4 % на місяць; строк кредитування (строк дії кредитної лінії) - 240 місяців.
Як встановлено зі змісту паспорта споживчого кредиту «Кредитна картка «АТБ», який відповідачка 10 липня 2023 року підписала шляхом накладення електронного підпису, основними умовами кредитування з урахуванням побажань споживача є: тип кредиту - кредитування рахунку з пільговим періодом використання; сума/ліміт кредиту - від 1 000,00 до 200 000,00 гривень; строк кредитування (строк дії кредитної лінії) - 240 місяців з правом автоматичного продовження.
У якості інформації щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача зазначено таке: процентна ставка, відсотків річних - пільгова процентна ставка - 0,000001 %, пільговий період - до 62 днів, базова процентна ставка - 40,8 % на рік, нараховується на максимальну суму заборгованості, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожен день з моменту виникнення заборгованості; тип процентної ставки - фіксована.
Інформація, наведена у паспорті споживчого кредиту «Кредитна картка «АТБ», зберігає чинність та є актуальною до 15.07.2023.
На підтвердження умов кредитного договору, укладеного з відповідачем, позивач надав витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ - БАНК», розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила».
Як встановлено з довідки за картами, складеної Акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК», ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано наступні картки: № НОМЕР_3 , строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_4 , строком дії до грудня 2031 року; № НОМЕР_5 , строком дії до грудня 2031 року.
Згідно із довідкою за лімітами, складеною Акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК», ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 10 липня 2023 року за період з 10 липня 2023 року по 05 грудня 2025 року, 10.07.2023 00:40:35 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 0,00 гривень, розмір якого у подальшому неодноразово змінювався.
Із виписки по рахунку № НОМЕР_6 , відкритому в Акціонерному товаристві «АКЦЕНТ-БАНК» на ім'я відповідачки, убачається, що остання активно користувалась кредитними коштами та повертала банку кредитні кошти у різних розмірах.
Згідно із розрахунком заборгованості за договором б/н від 10.07.2023, укладеного між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 05.12.2025, який надано суду позивачем, загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 19 996,97 гривні; залишок заборгованості за тілом кредиту - 0,00 гривень; залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений) - 19 996,97 гривень; загальний залишок заборгованості за процентами - 11 139,39 гривень; залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість - 0,00 гривень; залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість - 11 139,39 гривень; разом - 31 136,36 гривень.
Отже, як убачається з наведених вище обставин справи спірні правовідносини виникли між кредитодавцем - Акціонерним товариством «АКЦЕНТ - БАНК» та фізичною особою ОСОБА_1 - споживачем банківських послуг.
Мотивована оцінка щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною третьою статті 12 та частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються учасниками цивільної справи.
Відповідно до статті 76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно із положеннями статті 77 Цивільного процесуального коденсу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 80 Цивільного процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною другою статті 95 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із змістом статей 626 та 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із приписами частин першої та третьої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно із приписами частин першої, четвертої, п'ятої та сьомої статті 12 Закону України «Про споживче кредитквання» у договорі про споживчий кредит зазначаються: найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім'я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. Усі припущення, використані для обчислення такої ставки, повинні бути зазначені; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); інформація про наслідки прострочення виконання зобов'язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов'язання за договором про споживчий кредит; порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; порядок дострокового повернення кредиту; відповідальність сторін за порушення умов договору.
У разі укладення договору про споживчий кредит на умовах кредитування рахунку в ньому має бути передбачено, що кредитодавець має право вимагати повністю повернути суму кредиту в будь-який час із визначенням строку попередження споживача про таку вимогу.
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною.
Згідно із приписами статті 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до частин першої - третьої статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Позивач, пред'являючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 10 липня 2023 року у розмірі 31 136,36 гривень станом на 05 грудня 2025 року, яка складається з 19 996,97 гривень - заборгованості за кредитом та 11 139,39 гривень - заборгованості по відсоткам, обгрунтував право вимоги до відповідачки, зокрема, тим, що нею було підисано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у А-Банку, заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «АТБ», у яких чітко зазначені умови кредитування, строки, процентна ставка тощо. У подальшому відповідачка активно користувалась кредитними коштами, чим підтвердила згоду на умови договору згідно із умовами та правилами надання банківських послуг, тарифів Акціонерного товариства «Акцент-банк».
Судом встановлено, що анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК», заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком ОСОБА_1 підписала 10 липня 2023 року власноручним цифровим підписом, а паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «АТБ» - шляхом накладення електронного цифрового підпису.
У заяві щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 10 липня 2023 року ОСОБА_1 просила відкрити їй поточний рахунок № НОМЕР_6 та встановити на кредитний ліміт, на умовах визначених цією заявою.
Згідно із довідкою за картами, складеною Акціонерним товариством «АКЦЕНТ-БАНК», ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_2 та видано картки: № НОМЕР_3 , строком дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_4 , строком дії до грудня 2031 року, № НОМЕР_5 , строком дії до грудня 2031 року.
Згідно із довідкою за лімітами, ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 10 липня 2023 року за період з 10 липня 2023 року по 05 грудня 2025 року, 08.06.2024 08:40:29 було збільшено кредитний ліміт з 0,00 гривень до 5 000,00 гривень, розмір кредитного ліміту неодноразово змінювався.
У постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, від 22.04.2024 року у справі № 559/1622/19 зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Згідно із зазначеними положенням Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом із тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналогічна за змістом норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (за кредитним договором) можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
Із наданої позивачем виписки по картковому рахунку убачається, що відповідачка активно користувалась кредитною карткою (кредитними коштами), зокрема, розраховувалась за товари та послуги, поповнювала картку тощо, про що свідчать відповідні операції. Останній платіж в погашення заборгованості відповідачкою було здійснено 29 серпня 2024 року на суму 500,00 гривень.
Також, із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 10.07.2023, укладеного між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та клієнтом ОСОБА_1 , який фактично також відображає рух коштів по картковому рахунку, станом на 05.12.2025, убачається, що останній платіж в погашення кредитної заборгованості було здійснено відповідачкою 29 серпня 2024 року у розмірі 500,00 гривень при залишку поточної заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 18 269,84 гривень.
Судом встановлено, що наданий розрахунок містить детальну інформацію щодо періодів нарахування, джерел утворення заборгованості; відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору; підтверджений первинним бухгалтерським документом у вигляді виписки з карткового рахунку, складений у письмовій формі та підписаний уповноваженою посадовою особою фінансової установи.
Станом на 05 грудня 2025 року загальний залишок заборгованості ОСОБА_1 за наданим кредитом (тілом кредиту) складає 19 996,97 гривень; залишок заборгованості за тілом кредиту - 0,00 гривень; залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений) - 19 996,97 гривень.
Отже, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, надані позивачем, урахувавши всі встановлені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку, що вимога позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту є такою, що підтверджується матеріалами справи, ґрунтується на належних та допустимих доказах, які узгоджуються між собою, а відтак підлягає задоволенню у повному обсязі.
Стосовно обгрунтування позивачем наявності заборгованості по відсоткам та її розміру суд зазначає таке.
Згідно із випискою по картці ОСОБА_1 , за період 10.07.2023-05.12.2025, 01 вересня 2024 року банком перший раз було списано відсотки за використання кредитного ліміту. У подальшому, протягом усього строку користування відповідачем кредитними коштами банківська установа здійснювала списання відсотків першого числа кожного місяця відповідно до нарахованої суми за користування кредитними коштами та розміру заборгованості за тілом кредиту.
Згідно із детальним розрахунком заборгованості за договором б/н від 10.07.2023, укладеного між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та клієнтом ОСОБА_1 , у період з 01.08.2024 по 19.11.2025 банківська установа нараховувала та здійснювала списання відсотків за ставкою 40,8 % річних.
Згідно із зазначеним розрахунком заборгованості станом на 05.12.2025 відповідачка має загальний залишок заборгованості за процентами у розмірі 11 139,39 гривень, з яких залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість - 0,00 гривень, залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість - 11 139,39 гривень.
Як було вже зазначено судом, наданий розрахунок містить детальну інформацію щодо періодів нарахування, застосованих відсоткових ставок та джерел утворення; відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору; підтверджений первинним бухгалтерським документом у вигляді виписки по картці, складений у письмовій формі та підписаний уповноваженою посадовою особою фінансової установи.
Окрім того, зазначений розрахунок узгоджується з іншими письмовими доказами, поданими позивачем у справі, що у сукупності свідчить про обґрунтованість та доведеність заявленої вимоги.
Відповідно до частин першої та другої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі № 569/15311/21 зазначено, що на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов'язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.
Отже, ураховуючи наведене вище, оцінивши надані позивачем докази та встановлені відповідно ним обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд доходить висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідачки, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частин першої та другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи, що позовні вимоги Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» задоволено в повному обсязі, суд уважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача сплачений ним судовий збір у сумі 2 422,40 гривень.
Керуючись статтями 2, 76, 89, 141, 259, 263 - 265, 280, 282, 289, 352, 354 та 355 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 липня 2023 року у розмірі 31 136 (тридцять одна тисяча сто тридцять шість) гривень 36 копійок, станом на 05 грудня 2025 року, з яких: 19 996 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) гривень 97 копійок - заборгованість за кредитом, 11 139 (одинадцять тисяч сто тридцять дев'ять) гривень 39 копійок - заборгованість по відсоткам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст заочного рішення складено 28 травня 2026 року.
Учасники справи:
Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», ЄДРПОУ: 14360080, місцезнаходження: вулиця Батумська, будинок 11, місто Дніпро Дніпропетровської області, 49074; номер телефона: НОМЕР_8, e-mail: Legal.Collect@a-bank.com.ua;
Представник позивача: Шкапенко Олександр Віталійович, РНОКПП: НОМЕР_7 , адреса: вулиця Батумська, будинок 11, місто Дніпро Дніпропетровської області, 49074; номер телефона: НОМЕР_8 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_9 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ; номер телефона: НОМЕР_10 , email: ІНФОРМАЦІЯ_3
Суддя О. В. Іщенко