ОСНОВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/2202/26
№ провадження 3/646/558/2026
27.05.2026 місто Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі
судді Іщенко О. В.,
секретар судового засідання Петренко А. О.;
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
захисник Клочкова А. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Основ'янського районного суду міста Харкова у режимі відеоконференції матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції з протоколом про адміністративне правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
22.02.2026 о 00:01 годині за адресою: провулок Подільський, будинок 7, місто Харків Харківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Dragger Alcotest 7510 (тест 750), результат огляду - 2,15 проміле. Водій з результатом був згоден. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря-нарколога відмовився під відеофіксацію. Таким чином, ОСОБА_1 порушив пункт 2.9.а) Правил дорожнього руху.
Викладене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 597912 від 22.02.2026; відеозаписами з нагрудних камер 472888, 472776, 475524; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів; результатом тесту № 750 від 22.02.2026 за допомогою приладу Alcotest 7510; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.02.2026; рапортом інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП.
Засобами системи «Електронний суд» від захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Клочкової А. О. надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
В обгрунтування клопотання зазначено, що відповідно до даних Інструкції/керівництва по використанню приладу «DRAGER Alcotest 7510» градуювання та технічне обслуговування зазначеного приладу здійснюється кожні 6 місяців.
Водночас, як зазначає захисник, в матеріалах справи міститься роздруківка тестування на алкоголь - чек приладу «Drager Alcotest 7510», за допомогою якого 22.02.2026 було проведено огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 , з якого убачається, що останнє калібрування приладу було здійснено 16.07.2025, тобто, на день проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 пройшов шестимісячний строк з моменту останнього градуювання та технічного обслуговування робочого засобу вимірювальної техніки (калібрування приладу) «Drager Alcotest 7510».
На переконання ОСОБА_2 , оскільки з моменту останньої повірки технічного засобу вимірювальної техніки пройшло більше 6 місяців, огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння було проведено з порушенням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та частини шостої статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому, роздруківка тесту не може уважатись допустимим доказом вини ОСОБА_1 .
Окрім того, як убачається з пояснень ОСОБА_1 та матеріалів справи, відсутні будь-які докази, які б підтверджували відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, як-то: акт тимчасового вилучення автомобіля, розписка уповноваженої особи про передачу права керування, розписка особи, яка притягається до відповідальності із зобов'язанням здійснювати керування транспортним засобом, що, на думку захисника, свідчить про формальне складення протоколу за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також, як зазначила ОСОБА_2 , при розгляді адміністративного матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід застосувати аналогію права.
ОСОБА_1 є працівником критичного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «СТВ СХІД» на посаді комерційного агента та виконує роботу в секторі критичної інфраструктури міста - виконує функціонал щодо продовольчого забезпечення населення. Право керування транспортними засобами потрібно ОСОБА_1 для допомоги ЗСУ.
Ураховуючи викладене вище, захисник Клочкова А. О. просила провадження у справі про адміністративне правопорушення № 646/2202/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі пункту 1) частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення або ж вирішити питання щодо можливості застосування аналогії закону та призначити більш м'яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до статті 69 Кримінального кодексу України, у межах санкції частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
У судовому засіданні 27 травня 2026 року захисник Клочкова А. О. просила закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, або ж вирішити питання щодо можливості застосування аналогії закону та призначити ОСОБА_1 більш м'яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до статті 69 Кримінального кодексу України, у межах санкції частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
Суд, заслухавши думку захисника, дослідивши матеріали справи, дійшов такого висновку.
Відповідно до вимог статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із статтею 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до пункту 2.9.а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;
Відповідальність за порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху передбачена статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Частиною першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність 1) за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або 2) під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, 3) за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із пунктом 1) розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
Згідно із приписами статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова судді про притягнення до адміністративної відповідальності має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Судом встановлено, що 22.02.2026 о 00:01 годині за адресою: провулок Подільський, будинок 7, місто Харків Харківської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Dragger Alcotest 7510 (тест 750), результат огляду - 2,15 проміле. Водій з результатом був згоден. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «ОКНЛ» у лікаря-нарколога відмовився під відеофіксацію.
Відповідно до результатів проведеного тесту за допомогою спеціального технічного засобу Alkotest Drager 7510 ОСОБА_1 22.02.2026 о 00:07 годині перебував у стані алкогольного сп'яніння - 2,15 ‰.
У акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що огляд ОСОБА_1 був проведений у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів; огляд проводився за допомогою Alkotest Drager 7510; результат огляду - позитивний, 2,15 ‰. З результатами огляду водій ОСОБА_1 був згоден.
У матеріалах справи міститься направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зі змісту якого встановлено, що ОСОБА_1 22.02.2026 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у КНП ХОР «ОКН».
Доводи захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Клочкової А. О. про те, що станом на 22.02.2026 сплив шестимісячний строк з моменту останнього калібрування приладу, за допомогою якого проводився огляд на стан алкогольного сп'яніння, суд оцінює критично з огляду на таке.
Відповідно до пунктів 6 та 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов'язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу.
Періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).
Повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.
Як встановлено статтею 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Перелік категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони.
Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.
Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.
Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.
Таким чином повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.
У Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, дозволених для застосування на території України міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», яке є офіційним представником виробника, на медичні вироби «Газоаналізатори Drager Alсotest», зокрема газоаналізатор «Drager «Alcotest 7510».
На офіційному сайті ТОВ «АТЗТ Компанія «Сатурн Дейта Інтернешенл», який надає послуги сервісного центру для гарантійного та післягарантійного обслуговування приладів алко- та наркодіагностики Drager зазначено, що для використання приладів у професійній діяльності у підрозділах Департаменту патрульної служби та Управління національної поліції, Міністерства охорони здоров'я та службах охорони праці та безпеки підприємств необхідне своєчасне проведення операцій «Сервісне технічне обслуговування», «Градуювання та «Повірка» принаймні 1 раз на 12 місяців.
Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі «Drager Alcotest 7510», становить 1 рік. У пам'яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і становить 1 рік.
У пам'яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Згідно із даними роздруківки з приладу Drager Alcotest 7510 останнє градуювання приладу проводилось 16 липня 2025 року.
Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння проводився працівниками поліції 22 лютого 2026 року, тобто в межах дванадцятимісячного строку калібрування приладу.
Отже, оскільки огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений із використанням законодавчо врегульованого газоаналізатору Drager Alcotest 7510, без порушення строку його градуювання (калібрування), суд уважає доводи захисника про недійсність проведеного огляду необгрунтованими.
Суд звертає увагу, що у разі незгоди з результатами проведеного огляду, зокрема, з підстав сумніву у правильності показників, визначеного рівня алкоголю в організмі чи можливій упередженості працівників поліції, особа не позбавлена права пройти відповідний огляд у закладі охорони здоров'я.
Разом із тим, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 був згоден з результатами огляду проведеного за допомогою приладу Drager Alcotest 7510 та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі КНП ХОР «ОКНЛ».
Ураховуючи викладене вище, судом не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 11 листопада 2015 року.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, окрім протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується належними та допустимими доказами:
-відеозаписами з нагрудних камер 472888, 472776, 475524;
-актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів;
-результатом тесту № 750 від 22.02.2026 за допомогою приладу Alcotest 7510;
-направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.02.2026;
-рапортом інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд вбачає у діях правопорушника ознаки складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:
керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Стосовно доводів захисника про застосування положень статті 69 Кримінального кодексу України за аналогією закону та призначення більш м'якого адміністративного стягнення ніж це передбачено частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд доходить висновку, що аналогія закону застосовується виключно, якщо відповідні суспільні відносини нормативно не врегульовані, тобто існує прогалина у законодавстві.
У чинному Кодексі України про адміністративні правопорушення дійсно наявні деякі прогалини, які за аналогією закону можуть регулюватися іншими актами законодавства, однак, питання призначення адміністративного стягнення чітко врегульовано главою 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і будь-якої прогалини у даному випадку не існує, як і підстав застосування аналогії закону.
Більш того, законодавцем у статті 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення окремо передбачено неможливість застосування до правопорушення, передбаченого статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, звільнення від відповідальності за малозначність, що вказує на його підвищену суспільну небезпечність.
Разом з тим, нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено можливості накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, визначеної в санкції певної норми, або не накладення одного з видів стягнень, передбаченого санкцією відповідної норми як обов'язкового.
Суд зауважує, що ОСОБА_1 , як водій, керуючи джерелом підвищеної небезпеки у стані алкогольного сп'яніння, усвідомлював, що це заборонено законом.
Позитивні відомості стосовно особи ОСОБА_1 не можуть слугувати підставою для призначення стягнення за аналогією закону з урахуванням встановленої законодавцем безальтернативної санкції, характеру вчиненого діяння та суспільної небезпеки правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вчинення діяння, яке кваліфікуються в національному законодавстві за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є найбільш тяжкими порушеннями у сфері безпеки дорожнього руху.
Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями.
Відповідно до статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).
За таких обставин, суд уважає за необхідне накласти на особу, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення у межах санкції частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобами строком один рік, оскільки таке стягнення, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчиненню нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Окрім того, статтею 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного вище, керуючись статтями статями 33, 34, 40-1, 130, 251, 252, 256, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортним засобами строком 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок на користь держави на розрахунковий рахунок: UA908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, отримувач: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету:22030106.
Штраф має бути сплачений правопорушником на розрахунковий рахунок: отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Основ'янський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня проголошення постанови або отримання повного її тексту.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О. В. Іщенко