Справа № 129/1906/26
Провадження по справі № 1-кс/129/558/2026
26.05.2026 року м. Гайсин
Слідчий суддя Гайсинського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 про невнесення заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення,
Встановив:
ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді Гайсинського районного суду зі скаргою про невнесення заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, в якій заявлено вимоги, - постановити ухвалу, якою зобов'язати службову особу Гайсинського районного відділу поліції, уповноважену на внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудові розслідувань (ЄРДР), негайно виконати вимоги частини першої статті 214 КПК України, а саме внести відомості до ЄРДР та розпочати розслідування, а також видати ОСОБА_2 відповідний витяг з ЄРДР.
Скарга обґрунтована тим, що 15.05.2026 року викрали ОСОБА_3 . 16.05.2026 року ОСОБА_2 написала повідомлення № 6661 (Додаток 1) у Гайсинському районному відділі поліції. До цього часу за вказаним фактом не внесе відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, розслідування не розпочато, що є грубим порушенням слідчим/дізнавачем, якому стало відомо про кримінальний злочин, не тільки вимог частини першої статті 214 КПК України, Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 08.02.2019 № 100 “Про затвердження порядку ведення єдиного обліку органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, Наказу ОФІСУ ГЕНЕРАЛЬНОГО ПРОКУРОРА від 30.06.2020 №298 “Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення», а й гарантованих конституційних прав і свобод, та прав і свобод передбачених міжнародними договорами, які є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання звернення, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Відмова у прийнятті повідомлені (звернення) про кримінальне правопорушення не допускається незалежно від того, чи відносить розслідування фактів злочину до територіальної юрисдикції компетентного органу, до якого надійшли звернення чи повідомлення.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР, затверджена наказом Генеральної прокуратури України від 30 червня 2020 року № 298. Згідно з п. 1 глави розділу 2 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, і можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником, виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність, і узгоджується з вимогами п.п.4; 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
Також, п.п. 1; 1-1 ч. 2 ст. 60 КПК України передбачено, що заявник має право отримати від органу, до якого він подав звернення, документ, що підтверджує його прийняття і реєстрацію; витяг Єдиного реєстру досудових розслідувань. У даному зверненні зазначено короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень та їх попередню кваліфікації. Обґрунтованість такого звернення має перевірятися шляхом проведення всебічного, повного неупередженого дослідження всіх обставин провадження, що можливе лише під час досудового розслідування після внесення відповідних відомостей за вищевказаним зверненням до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чого відповідними посадовими особами відділу поліції здійснено не було. Необхідно врахувати ст.ст. 60; 214; 303; 305; 306; 307; 309 КПК України та зобов'язати внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
В своїй скарзі ОСОБА_2 просила суд здійснювати розгляд скарги у її відсутність, а також надіслала до суду клопотання про здійснення розгляду скарги у її відсутність.
Слідчий Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області надіслав до суду матеріали перевірки заяви ОСОБА_2 повідомлення № 6661 про незаконне затримання її чоловіка ОСОБА_4 . Прокурор та слідчий до суду не з'явились, їх неявка не є перешкодою у розгляді скарги.
Відповідно до ч.3 ст. 306 КПК України, розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали скарги та докази на її обґрунтування, дійшов наступного висновку.
Частиною 1 статті 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Зокрема, п.1 ч.1 ст. 303 КПК України передбачено можливість оскарження у досудовому провадженні бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до положень ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Частиною 2 ст. 3 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом офісу Генерального прокурора України №298 від 30 червня 2020 року, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Приписи ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за повідомленням (заявою) є саме наявність у цьому повідомленні обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа №761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
З матеріалів справи убачається, що 16.05.2026 року надійшло повідомлення ОСОБА_2 про незаконне затримання її чоловіка ОСОБА_4 працівниками поліції. Заявник просила провести перевірку по факту того, що 16.05.2026 року о 19:20 год. особами у формі незаконно затримано та позбавлено волі її чоловіка ОСОБА_4 . В подальшому останні забрали телефон чоловіка. Заявник просила прийняти рішення згідно з чинним законодавством та внести відомості до ЄРДР.
Вказана заява була прийнята та зареєстрована в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» (журнал єдиного обліку) Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області 16.05.2026 року за №6661.
Тобто, вказана заява була прийнята та зареєстрована, як того і вимагають положення кримінального процесуального закону.
При цьому, слідчий суддя враховує, що виходячи зі змісту положень ст. 214 КПК України, саме слідчий або прокурор наділені повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. До Єдиного реєстру досудових розслідувань не можуть бути внесені всі без винятку повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, як безпідставно вважають заявник та її представник, ці відомості мають бути перевірені слідчим або прокурором, щоб гарантувати кожній особі захист від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення кримінального правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Таким чином підставою для початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачається вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Дані висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 03 вересня 2021 року у справі №556/450/18 (провадження №51-4229км20).
Стаття 146 КК України, за якою скаржник у своїй скарзі кваліфікує дії працівників поліції, передбачає відповідальність за незаконне позбавлення волі або викрадення людини.
Як вбачається з доповідної записки від 19.05.2026 року «Про результати розгляду ІКС ІПНП № 6661 від 16.05.2026 року, за ІКС ІПНП № 6661 до чергової частини Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області надійшло повідомлення ОСОБА_2 про незаконне затримання її чоловіка ОСОБА_4 працівниками поліції.
Вказане повідомлення відповідним чином зареєстровано до журналу ЄО Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області за № 6661 від 16.05.2026 року.
В ході розгляду даного повідомлення було встановлено що 15.05.2026 року під час перевірки документів було встановлено, що ОСОБА_4 перебуває у розшуку РТЦК та СП в зв'язку з порушенням військового обліку. Відповідно останньому було запропоновано проїхати до ІНФОРМАЦІЯ_1 для з'ясування всіх обставин. В подальшому згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 15.05.2026 року № 3438-М солдата ОСОБА_4 призвано та направлено для проходження військової служби в в/ч НОМЕР_1 .
Під час перевірки даної події було встановлено, що працівники поліції жодних порушень чинного законодавства не вчиняли.
Усі дії працівників поліції були зафіксовані на нагрудні відеореєстратори. Відповідно до вимог Наказу МВС України № 930 від 15.11.2017 року «Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України» на основі зібраних матеріалів складено мотивовану доповідну записку.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч.2 ст.102, п.п.1, 17, 20 ч.1 ст.106 Конституції України, Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022, оголошено про проведення загальної мобілізації.
Як встановлено у п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України.
При цьому адміністративне затримання здійснюється тільки у випадку, якщо особа вчинила адміністративне правопорушення. Причиною затримання може бути як зафіксований факт вчинення правопорушення районним ТЦК та СП так і виявлення правопорушення під час перевірки військово-облікових документів.
У справах, які пов'язані з порушенням правил військового обліку адміністративне затримання здійснюють виключно працівники Національної поліції. Підставою затримання є вчинення особою (призовником або військовозобов'язаним) правопорушення, яке передбачене статтями 210, 210-1 КУпАП.
Слідчим суддею встановлено, що у даному випадку має місце незгода ОСОБА_2 з діями уповноважених осіб Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області та ІНФОРМАЦІЯ_1 , пов'язаними з призовом її чоловіка ОСОБА_4 на військову службу по мобілізації. Відтак, чоловік заявника не є затриманою особою в розумінні кримінально-процесуального законодавства, а тому повноваження слідчого судді на вказані правовідносини не поширюються.
У відповідності до ст.ст.22, 39 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу, у терміни, визначені мобілізаційними планами Збройних Сил України та інших військових формувань. Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах, або у строки, визначені командирами військових частин.
У п.59 рішення «Engel and Others v. the Netherlands» від 08.06.1976 Європейський суду з прав людини зазначив, що необхідність проживання військовослужбовців у казармах не суперечить вимогам статті 5 Конвенції, бо таке обмеження «не виходить за рамки звичайної військової служби». Навіть «легкі форми арешту», коли військовослужбовці мають перебувати в житлових приміщеннях, армійських корпусах чи спорудах, не створює порушення статті 5 Конвенції, бо «вони продовжують перебувати в більш або менш звичайних рамках свого армійського життя».
Суд констатує, що призов громадянина на військову службу під час мобілізації не є позбавленням особи права на свободу, а є обов'язком громадянина України, передбаченим ст.65 Конституції України, відтак, не є незаконним позбавленням волі.
За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що заява ОСОБА_2 не містить у собі відомостей, які б вказували на ознаки кримінальних правопорушень, передбачених як ст.146 так і ст.186 КК України, та слугували б підставою для їх внесення до ЄРДР, відповідно до ст.214 КПК України.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу заявника на те, що у разі порушення прав чи інтересів її чоловіка службовими особами територіального центру комплектування та соціальної підтримки при здійсненні ними свої повноважень, пов'язаних з мобілізацією, судовий захист таких прав здійснюється в порядку адміністративного судочинства, шляхом звернення чоловіка до компетентного адміністративного суду з відповідним позовом, а у разі вчинення щодо нього протиправних дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень - до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
Під час судового розгляду слідчий суддя перевірив наведені заявником обставини, які він вважає кримінально карними діями, та не вбачає підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
Відповідно до вимог ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Постановив:
У задоволенні скарги ОСОБА_2 про невнесення заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя: