справа №2-274/11
12 січня 2011 року Іллічівській міський суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Журавля П.І.,
при секретарі -Бабенко С.А.,
за участю:
позивача -ОСОБА_1
відповідача та його довіреної особи -ОСОБА_2,
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Іллічівську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів і за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки та додаткових угод до нього недійсними,
11 лютого 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів (а.с. 4-7).
26.03.2010 року судом було постановлено заочне рішення, яким вимоги позову ОСОБА_1 були задоволені в повному обсязі (а.с. 26-28).
За заявою відповідачки ОСОБА_2 ухвалою суду від 31.05.2010 року заочне рішення по справі було скасовано, і розгляд справи проводиться на загальних підставах (а.с. 37).
В процесі розгляду справи позивачка ОСОБА_1 неодноразово уточнювала свої позовні вимоги (т. 1 а.с. 48, 93-95,96-97, 106-107).
15.09.2010 року довірена особа відповідачки ОСОБА_2 -ОСОБА_3 надала до суду позовну заяву про визнання недійсним договору іпотеки від 04.07.2006 року, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 67-69, т. 2 а.с. 5-7).
17.11.2010 року на вимогу сторін обидва зазначені позови були об'єднані в одне провадження (т. 1 а.с. 73, 74-75).
Позивачка ОСОБА_1 просить суд винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на її користь суму основного боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за прострочення грошових зобов'язань в розмірі 2060130 гривень 60 копійок.
Свої вимоги позивачка ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона уклала з ОСОБА_2 іпотечний договір, за яким вона передала відповідачці в борг 505000,00 грн. строком до 30 червня 2007 року.
13 липня 2007 року було укладено додаткову угоду до іпотечного договору від 04 липня 2006 року, згідно якої сума боргу збільшилася до 656500,00 грн., а строк повернення боргу до 30 червня 2008 року.
20 вересня 2007 року було укладено додаткову угоду до іпотечного договору від 04 липня 2006 року, згідно якої сума боргу збільшилася до 808000,00 грн., а строк повернення 30 червня 2008 року.
25 березня 2008 року було укладено договір про внесення змін до іпотечного договору від 04 липня 2006 року, згідно якого сума боргу збільшилася до 1767500,00 грн., а строк повернення боргу до 30 червня 2008 року.
21 липня 2008 року було укладено договір про внесення змін до іпотечного договору від 04 липня 2006 року, згідно якого визначено строк повернення боргу -30 червня 2009 року.
Однак відповідачка своїх зобов'язань не виконала, борг в строк до 30 червня 2009 року не повернула, у зв'язку з чим, станом на 12 січня 2010 року, з урахуванням 3% річних та індексу інфляції виникла заборгованість в сумі 2060130,60 грн.
За таких обставин, позивачка вимушена звернутися до суду з позовом про стягнення з відповідачки заборгованості за іпотечним договором та судових витрат.
Представник відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_3 надала суду письмові заперечення в яких просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову, тому що позичені у ОСОБА_1 гроші взяв ОСОБА_2 чоловік -ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 82-83).
В позові, який склала ОСОБА_3 від імені ОСОБА_2 ставиться вимога про визнання недійсним договору іпотеки від 04.07.2006 року укладеним між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, і додаткових угод до цього договору -від 13.07.2007 року, 20.09.2007 року, 25.03.2008 року, 21.07.2008 року.
Свої вимоги ОСОБА_3 обґрунтовує тим, що її довірителька ОСОБА_2 підписала іпотечний договір від 04.07.2006 року під впливом збігу обставин. Гроші за договором вона (ОСОБА_2) не отримала, а їх отримав її чоловік ОСОБА_6 На цій підставі ОСОБА_3 вважає що договір іпотеки є незаконним.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала свої вимоги і просить їх задовольнити, а в задоволенні вимог позову ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_2 -відмовити.
Відповідачка ОСОБА_2 і її довірена особа ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечують проти вимог позову ОСОБА_1, вважаючи, що іпотечний договір був укладений незаконно. Просять задовольнити позов їх про визнання недійсним іпотечного договору і доповнень до нього.
Заслухавши пояснення сторін, пояснення третьої особи по справі і свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі, а позов довіреної особи відповідачки ОСОБА_2 -ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
04 липня 2006 року вона уклала з ОСОБА_2 іпотечний договір, за яким дала відповідачці в борг 505000,00 грн., строком до 30 червня 2007 року (а.с. 10-11).
13 липня 2007 року було укладено додаткову угоду до іпотечного договору від 04 липня 2006 року, згідно якої сума боргу збільшилася до 656500,00 грн., а строк повернення боргу до 30 червня 2008 року (а.с.12).
20 вересня 2007 року було укладено додаткову угоду до іпотечного договору від 04 липня 2006 року, згідно якої сума боргу збільшилася до 808000,00 грн., а строк повернення 30 червня 2008 року(а.с. 13).
25 березня 2008 року було укладено договір про внесення змін до іпотечного договору від 04 липня 2006 року, згідно якого сума боргу збільшилася до 1767500,00 грн., а строк повернення боргу до 30 червня 2008 року (а.с. 14).
21 липня 2008 року було укладено договір про внесення змін до іпотечного договору від 04 липня 2006 року, згідно якого визначено строк повернення боргу -30 червня 2009 року (а.с. 15).
Опитана в судовому засіданні приватний нотаріус Іллічівського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (у якості третьої особи) пояснила суду, що вона особисто оформляла іпотечний договір від 04.07.2006 року і всі додаткові угоди до цього договору, при цьому надала суду для огляду всі наявні оригінали документів по оформленні договору і додаткових угод. Нотаріус пояснила, що при оформленні іпотечного договору 04.07.2006 року нею нотаріально було оформлено заяву чоловіка позичальниці ОСОБА_2 - ОСОБА_5, про те що він, як супруг не заперечує проти того, що його дружина ОСОБА_2 бере в борг у ОСОБА_8 гроші. При оформленні додаткових угод до іпотечного договору ОСОБА_5 теж писав письмові згоди, щодо боргу своєї дружини ОСОБА_2
Опитаний у якості свідка чоловік відповідачки (ОСОБА_2) ОСОБА_5 пояснив суду, що він давно знайомий з батьком позивачки (ОСОБА_1) і неодноразово брав в борг гроші для ведення свого бізнесу у ОСОБА_9 при цьому не оформляв позики нотаріально. В 2006 році із-за того, що він просив у ОСОБА_9 значну суму грошей, то вони вирішили оформити позику нотаріально. В силу комерційно -бізнесових обставин він (ОСОБА_5) не міг від свого імені оформити іпотечний договір. В сімейному кругу він з дружиною визначилися що іпотечний договір на себе оформе його дружина ОСОБА_2 Він дав свою письмову згоду на оформлення іпотечного договору. Позичені гроші були вкладені в бізнес, але із-за кризи, вони з дружиною не змогли повернути борг. При оформленні всіх додаткових угод до іпотечного договору від 04.07.2006 року він особисто був присутній і письмово оформив свою згоду на те, щоб його дружина ОСОБА_2 підписувала ці додаткові угоди. Оглянувши в судовому засіданні оригінали заяв на згоду щоб його дружина підписувала іпотечний договір і додаткові угоди до нього, свідок ОСОБА_5 пояснив, що на всіх заявах стоять його підписи.
Відповідачка ОСОБА_2 своїх зобов'язань за іпотечним договором від 04.02.2006 року і додатковими угодами до цього договору: від 13.07.2007 року, 20.09.2007 року, 25.03.2008 року, 21.07.2008 року, - не виконала, борг не повернула, у зв'язку з чим, станом на 12 січня 2011 року, з урахуванням 3% річних та індексу інфляції виникла заборгованість в сумі 2 060 130,60 гривень.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню за настанням цієї події.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі невиконання зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України -«стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати».
Суд не може прийняти до уваги посилання ОСОБА_3 як довіреної особи ОСОБА_2 на норму ст. 233 ЦК України, так як нею не було надано суду ні яких доказів про те, що ОСОБА_2 вчиняла іпотечний договір «під впливом тяжкої для неї обставини, та на вкрай невигідних умовах».
Куруючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 233, 526, 530, 610, 611, 625, 628 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів -задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) заборгованість за іпотечним договором від 04 липня 2006 року у розмірі 2 060 130 (два мільйони шістдесят тисяч сто тридцять) гривень 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судові витрати по оплаті держмита в розмірі 1700 гривень та сплати інформаційно -технічного забеспечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.
Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову до ОСОБА_1 про визнання договору іпотеки та додаткових угод до нього недійсними.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Журавель П.І.