Рішення від 26.01.2011 по справі 2-69/11

справа № 2-69 за 2011 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2011 року Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Журавля П.І.,

при секретарі -Бабенко С.А.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Дубінчук Ж.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Агентство нерухомості «Мегаполіс»про стягнення грошових коштів у зв'язку з невиконанням умов договору,-

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2007 року ТОВ «Агентство нерухомості «Мегаполіс» звернувся до Маліновського районного суду міста Одеси із позовом ОСОБА_3 про стягнення плати за договором про надання послуг (а.с. 4).

Ухвалою суду від 05 листопада 2007 року справу по підсудності була передана на розгляд Іллічівському міському суду Одеської області (а.с. 51-52).

17 грудня 2007 року ОСОБА_3 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області із зустрічним позовом ТОВ «Агентство нерухомості «Мегаполіс»про стягнення грошових коштів у зв'язку з невиконанням умов договору (а.с. 58-59).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 14 лютого 2008 року позов ТОВ «Агентство нерухомості «Мегаполіс» залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 207 ЦПК України у зв'язку з повторною, без поважних причин, неявкою позивача в судове засідання (а.с.69-70).

01 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Агентство нерухомості «Мегаполіс»про стягнення грошових коштів у зв'язку з невиконанням умов договору було ухвалено заочне рішення (а.с. 76-78).

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 08 липня 2008 року заочне рішення по справі скасовано, та призначено справу до розгляду в загальному порядку (а.с. 83-84).

У позові ОСОБА_3 просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Мегаполіс»на його користь 1010,00 грн. та 1700.00 грн. моральної шкоди та витрати по оплаті допомоги у розмірі -1000.00 грн.

Свої вимоги ОСОБА_3 обґрунтував тим, що між ним та відповідачем 14 лютого 2007 року було укладено договір про надання послуг, пов'язаних з придбанням об'єкта нерухомості -жилої квартири у АДРЕСА_1. Згідно пункту 7 договору оплата послуг складала 15150.00 грн., з яких позивач 1010.00 грн. сплатив при складанні договору, решту повинен був сплатити при оформлені договору купівлі-продажу заявленого об'єкту нерухомості. Але позивач вказану квартиру не купив, і вважає, що відповідач свої зобов'язання не виконав та повинен повернути виплачені за договором 1010.00 грн., а також моральну шкоду у розмірі 1700.00 грн., а також 1000.00 грн. витрат про надання правової допомоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позову та просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідач позовні вимоги не визнав, та пояснив суду, що дійсно між ТОВ «Агентство нерухомості «Мегаполіс»та позивачем ОСОБА_3 14 лютого 2007 року було укладено договір про надання послуг, відповідно, до якого відповідач прийняв на себе зобов'язання надати послуги при підборі та купівлі об'єкту нерухомості, а ОСОБА_3 прийняв на себе зобов'язання оплатити ці послуги у розмірі 15150,00 грн. Частково у розмірі 1010,00 грн. позивач оплатив послуги Агентства, решту суми відмовився, посилаючись на те, що квартира, пропонована відповідачем йому не підходить, т.я. договір про її придбання не може бути укладено до 05 квітня 2007 року. Але одночасно, ця квартира була придбана дружиною відповідача ОСОБА_4. Агентство свої зобов'язання по договору про надання послуг перед позивачем не виконало по поважним, від них не залежним обставинам, тобто документі власників квартири, яка була об'єктом домовленості, не відповідали встановленим вимогам, що підтверджується матеріалами цивільної справи №2о-49 за 2007 рік.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, за наступними підставами.

14 лютого 2007 року між ТОВ «Агентство нерухомості «Мегаполіс»і ОСОБА_3 укладено договір про надання послуг, згідно до умов якого, Товариство прийняло на себе зобов'язання надати послуги при підборі та купівлі об'єкту нерухомості, а ОСОБА_3 прийняв на себе зобов'язання сплатити ці послуги. Згідно пункту 3 договору Товариство, ще до підписання договору, після звернення ОСОБА_3, надало частину послуг, а саме: попередні консультації з питань пов'язаних з придбанням об'єкта нерухомості; розміщення заявки в комп'ютерній базі даних; попередній підбор об'єктів нерухомості по заявленим параметрам; надання персонального спеціаліста для розшуку і демонстрації обраних об'єктів нерухомості; організація і показ найбільш цікавих об'єктів нерухомості; установка шляхом переговорів з продавцем доступної вартості об'єкта нерухомості; підготовка проекту договору між Замовником і продавцем об'єкта нерухомості.

Згідно пункту 7 договору, сума вказаних Виконавцем послуг встановлена згодою сторін і складає 15150,00 грн., оплата виконується у 2 етапи, тобто: ОСОБА_3 сплатив Товариству в рахунок вказаних послуг, вказаних в пункті 3 договору 1010,00 грн. (пункт 7.1 договору -1 етап договору). У пункті 7.2. договору зазначено, що підписання договору посвідчує про надання Виконавцем і прийнятті замовником послуг вказаних у 3 пункті цього договору. Пункт 7.3 договору (2 етап) -14140,00 грн., ОСОБА_3 сплачує Товариству за наданні послуги, вказані у пункті 7 договору (придбання об'єкту нерухомості), в термін не пізніше 05 березня 2007 року.

Тобто, замовник, ОСОБА_3, прийняв наданні йому Товариством послуги, і за це сплатив 1010,00 грн.

Об'єкт нерухомості, який мав намір придбати ОСОБА_3 це квартира, розташована за адресою -АДРЕСА_1.

Але договір купівлі-продажу нерухомого майна за вказаною адресою не було укладено з причин які не залежали від Товариства і не були ім. відомі на час складання договору про надання послуг з ОСОБА_3

З власниками квартири АДРЕСА_1 - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, тобто зі стороною, яка мала наміри також скористатись послугами Товариства для продажу свого нерухомого майна, тобто тієї квартири, на придбання якої погодився ОСОБА_3. Але як вбачається з матеріалів цивільної справи №2о-49 за 2007 рік, що на час звернення до Товариства (тобто 14 лютого 2007 року) один з власників квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_5 05 березня 2007 року звернулась до Іллічівського міського суду Одеської області з заявою про встановлення факту належності їй документів на спірну квартиру, які були складені на ім'я ОСОБА_5.

Пізніше, 21 березня 2007 року, цей об'єкт нерухомості, розташований за адресою -АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_5 та ОСОБА_6, був придбаний дружиною позивача -ОСОБА_4 (а.с.118-119).

Позовні вимоги ОСОБА_3 стосовно стягнення моральної шкоди у розмірі 1700,))грн. є неправомірними, так як позивач не довів якими діями відповідача йому було вчинено моральну шкоду, в чому вона виявилась, ф які наслідки мала для позивача. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, на думку суду позивачу не було завдано зазначених вище страждань та вимоги пред'явленні позивачем у позові є необґрунтованими.

Згідно постанови Пленуму Верховної Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»(із змінами і доповненнями від 25 травня 2001 року), відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 607 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється, якщо його виконання не можливо виконати у зв'язку з обставинами, за які ні одна із сторін не відповідає.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтею 41 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 526, 607 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області в 10-денний термін шляхом подачі апеляції через Іллічівський міський суд Одеської.

Суддя П.І.Журавель