Справа №761/11866/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3786/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
19 травня 2026 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та прокурора у кримінальному провадженні №42025000000000872 від 02.10.2025 - прокурор першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , з доповненнями на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2026 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Заріпат, Азізбековського району, Республіки Вірменія, громадянина України, з вищою освітою, працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні №42025000000000872 від 02.10.2025,
за участю:
прокурора ОСОБА_9 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_10 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2026 року задоволено частково клопотання слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем на депозитний рахунок для внесення застави.
Визначений розмір застави підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку прокурору. Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Роз'яснено підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні щодо обставин інкримінованого кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем свого проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попереджено підозрюваного ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора ОСОБА_8 .
Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов'язків визначено до 26.05.2026.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , подали апеляційні скарги. Також від прокурора надійшли доповнення до апеляційної скарги
Захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , в поданій апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 .
Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , в поданій апеляційній скарзі, з доповненнями просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, із визначенням розміру застави у 900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 995 200 грн.
Уразі внесення підозрюваним застави, визначити необхідність виконання підозрюваним ОСОБА_7 , наступних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; утриматись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, захисник зазначає, що слідчий суддя, при винесенні оскаржуваної ухвали, не надав належної оцінки доводам сторони захисту. При цьому підозра не є обґрунтованою, що є підставою для відмови в задоволенні клопотання, на що слідчий суддя належної уваги не звернув. Розмір збитку стороною обвинувачення не підтверджено допустимими, достовірними та достатніми доказами, що в свою чергу спростовує наявність події інкримінованих кримінальних правопорушень.
У підозрі та клопотанні про обрання запобіжного заходу не міститься жодних обставин на беззаперечне підтвердження пособництва, яке вчинялося ОСОБА_7 усвідомлено з прямим умислом на вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, що виключає визнання судом обґрунтованості підозри та відповідно є підставою для відмови у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу. Однак слідчим суддею не надано належної оцінки даним обставинам.
Також апелянт зазначає, що всі зазначені ризики є надуманими та безпідставними. ОСОБА_7 раніше не судимий, має двох дітей, офіційно працює, має статус Почесного консула Республіки Вірменії у м. Харкові, не відмовляється давати покази та іншим чином співпрацювати зі слідством.
У клопотанні жодним чином не обґрунтовано відповідний розмір застави, при цьому, є безпідставним визначення слідчим суддею в оспрюваній ухвалі застави у максимальному розмірі, який передбачено положеннями КПК.
Крім того, для визначення розміру застави в контексті її помірності, необхідно врахувати ті обставини, що орган досудового розслідування вилучив під час обшуку ОСОБА_7 всі наявні готівкові кошти (200000 грн), а нерухоме майно ОСОБА_7 має відповідні іпотечні обтяження.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, з доповненнями прокурор зазначає, що вказана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Апелянт вказує на те, що слідчий суддя в порушення вимог ст. 178 КПК України, не врахувала важливі обставини, які викладені у клопотанні слідчого і на думку сторони обвинувачення могли істотно вплинути на її висновки. Не врахувала тяжкість обох вчинених кримінальних правопорушень, кожне з яких є особливо тяжким корупційним злочином. Характер інкримінованого кримінального правопорушення, впливовий соціальний статус підозрюваного та його широкі соціальні зв'язки, зокрема на території Харківської області,
Також апелянт звертає увагу на те, що зазначивши, що розмір застави, про який просив слідчий у клопотанні, є завідомо непомірним і необґрунтованим, слідчий суддя не врахувала обставини, передбачені ст. 182 КПК України як обов'язкові для врахування під час визначення розміру застави. Серед них на першому місці закон визначає саме обставини кримінального правопорушення, на другому - майновий стан підозрюваного. При цьому як перераховані вище обставини і характер інкримінованих кримінальних правопорушень, так і майновий стан підозрюваного (який має у власності 5 квартир в м. Харкові площею 82,5 кв. м, 111,6 кв.м, 347,2 кв.м, 63,5 кв.м, 135 кв.м, 1 нежитлову будівлю в м. Харкові загальною площею 143,4 кв.м, 2 земельні ділянки, що підтверджується до) очевидно свідчать про те, що пропонований у клопотанні розмір застави у 2 995 200 грн. є саме таким, ризик втрати якого слугуватиме чинником, що утримуватиме підозрюваного від дій на шкоду кримінальному провадженню і гарантуватиме виконання покладених на підозрюваного обов'язків.
Також слідчий суддя не врахувала, що застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного призведе до неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Особисте зобов'язання чи порука із покладенням відповідних обов'язків, або застосування до підозрюваного домашнього арешту не усунуть ризик тиску на свідків та інших учасників кримінального провадження, оскільки підозрюваний матиме можливість зустрічі або інших прямих та опосередкованих контактів з ними. Крім того, застосування до підозрюваного запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, не усуне ризик вчинення підозрюваним дій, направлених на знищення, спотворення чи приховування речей (речових доказів) і документів, відшукання та збір яких наразі триває.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, в підтримку вимог поданої апеляційної скарги, які просили її задовольнити, з підстав які викладені в ній, заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, сторони захисту та просив задовольнити апеляційну скаргу прокурора, з наведених в ній підстав, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційних скаргах захисника та прокурора, з доповненнями прокурора, доводи, колегія суддів приходить до висновку, що вказані апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що у провадженні Головного слідчого управління Служби безпеки України перебувають матеріали кримінального провадження №42025000000000872 від 02.10.2025 за підозрою ОСОБА_12 , ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
28.03.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України.
30.03.2026 слідчий Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_16 , за погодженням прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні №42025000000000872 від 02.10.2025, строком на 60 діб, із визначенням розміру застави 900 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 995 200 гривень, та у разі її внесення покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, які визначені в даному клопотанні.
На обґрунтування вимог поданого клопотання слідчий зазначив, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 в інкримінованих йому вищевказаних кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_17 від 03.10.2025, 14.11.2025, 04.03.2025, 18.03.2026, 22.03.2026; протоколом огляду від 28.11.2025; протоколом огляду від 04.03.2026; протоколом огляду від 18.03.2026; протоколом огляду від 22.03.2026; протоколом огляду від 23.03.2026; протоколом огляду від 06.03.2026; протоколом огляду від 16.03.2026; протоколом огляду від 23.03.2026; довідкою спеціаліста від 24.03.2026 №24/03 01; протоколом обшуку від 25.03.2026 за місцем розташування кафе «Tetra Cafe» по вул. Сумська, 85 у місті Харкові; протоколом обшуку від 25.03.2026 за місцем розташування Гутнянського надлісництва Філії «Слобожанський лісовий офіс» ДП «Ліси України»; протоколом обшуку від 25.03.2026 за місцем розташування Філії «Слобожанський лісовий офіс» ДП «Ліси України»; протоколом огляду мобільного телефону підозрюваного ОСОБА_18 ; частково розсекреченими матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Враховуючи характер вчинених підозрюваним ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, з метою забезпечення досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження, а також беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: наявність вагомих доказів, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, за один з яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, враховуючи наявність ризиків що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, а також той факт, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий за погодженням із прокурором просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави в розмірі 2 995 200 грн.
30.03.2026 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва задоволено частково вказане клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 998 400 (дев'ятсот дев'яносто вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою заставодавцем на депозитний рахунок для внесення застави.
Покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні щодо обставин інкримінованого кримінального правопорушення;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем свого проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Попереджено підозрюваного ОСОБА_7 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.
Контроль за виконанням ухвали покладено на прокурора ОСОБА_8 .
Строк дії ухвали в частині покладання на підозрюваного обов'язків визначено до 26.05.2026.
Відповідно до ст. 177 КПК Україниметою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею в цілому прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання, було вислухано пояснення підозрюваного, думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Всупереч твердженням сторони захисту, слідчий суддя встанови, що обґрунтованість підозри, пред'явленої ОСОБА_7 , та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, слідчий суддя вважав, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 міг вчинити інкриміновані йому правопорушення.
З огляду на зазначене та враховуючи матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя вважав, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_7 ознак інкримінованих йому кримінальних правопорушень на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.
На об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді, дає достатні підстави вважати про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді застави, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_7 , до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України,підтверджується даними, що містяться в матеріалах справи, про що обґрунтовано вказав в ухвалі слідчий суддя щодо причетності ОСОБА_7 , до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_7 , у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки об'єктивно зв'язують його з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дане правопорушення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Колегією суддів також встановлено, щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, взяв до уваги, що існує ймовірність того, що ОСОБА_7 з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, вчинить дії щодо ухилення від органу досудового розслідування та суду.
Так, одне з інкримінованих ОСОБА_7 діянь відповідно до ст. 12 КК України віднесене до особливо тяжкого злочину, відповідальність за яке передбачає виключно позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, у зв'язку з чим є всі підстави вважати, що тяжкість покарання у разі визнання судом його винним сама по собі може бути обставиною, яка може обумовити ризик переховування останнього від органів досудового розслідування, суду.
Водночас, слідчий суддя врахував, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «W. проти Швейцарії» небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати, зокрема, з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв'язків з державою, у якій його переслідують.
Наявність у підозрюваного постійного місця проживання, місця роботи, позитивної характеристики, хоча і мінімізує ризик переховування ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та суду, однак повністю його не виключає.
Крім того, надаючи оцінку можливості підозрюваним здійснення впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, слідчий суддя виходив із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Також слідчий суддя встанови, що ґрунтуються на матеріалах клопотання і доводи сторони обвинувачення про наявність ризиків знищення, сховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні перебуває на початковій стадії, стороною обвинувачення здійснюються слідчі та процесуальні дії для встановлення всіх обставин у справі.
Таким чином, слідчий суддя вважав доведеними наявність заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
При цьому, слідчий суддя прийшов до висновку, що наведений стороною ризик того, що підозрюваний ОСОБА_7 може вчинити інше кримінальне правопорушення, не знайшов свого підтвердження, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Разом з тим, слідчий суддя вирішуючи питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя врахував мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_7 , а також обставини у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_7 .
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_7 працевлаштований, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є Почесним консулом Республіки Вірменія у місті Харкові.
Зазначені факти на переконання слідчого судді у разі застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою можуть негативно вплинути на його фізичний та майновий стан.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні ризики та дані про особу підозрюваного, а саме, наявність у нього місця проживання, місця роботи, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді застави, який, з урахуванням усіх обставин справи, на думку слідчого судді, буде достатнім запобіжним заходом, здатним забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та зможе запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищення, сховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Відповідно до положень п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, слідчому судді належало з'ясувати чи тримання підозрюваної під вартою є тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу, що і було зроблено слідчим суддею, з обґрунтуванням прийнятого рішення.
За висновками слідчого судді, в даному провадженні існують підстави для застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу, враховуючи дані про особу ОСОБА_7 , а тому слідчий суддя вважав, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в цій частині є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
При цьому, слідчий суддя, всупереч твердженням прокурора, врахував, що розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави та встановив, що прокурор у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив визначити підозрюваному ОСОБА_7 заставу у розмірі 2 995 200 грн., посилаючись на вагомість доказів причетності ОСОБА_7 до вчинення ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, вік та стан здоров'я підозрюваного, розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_7 , недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів. На думку прокурора саме такий розмір застави забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
З положень ч. 4 ст. 182 КПК України вбачається, що при визначені розміру застави слідчий суддя повинен врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий та сімейний стан підозрюваного; інші дані про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання.
Беручи до уваги обставини кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених п. п. 1,2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, майновий стан підозрюваного, слідчий суддя встановив, що розмір застави, який належить визначити підозрюваному ОСОБА_7 має бути встановлений у розмірах встановлених п. З ч. 4 ст. 182 КПК України.
При цьому, слідчий суддя врахував рішення Європейського суду з прав людини «Істоміна проти України» від 13.01.2022, згідно з п. 32 якого «...Суд вважає, що, зосереджуючись на розмірі шкоди, як стверджувалося, завданої заявницею, не здійснивши ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі її спроможність сплатити визначений розмір застави, і відсутність задовільного пояснення, чому застава була визначена у такому надзвичайно великому розмірі, національні суди не дотрималися зобов'язання навести відповідне та достатнє обґрунтування для своїх рішень про визначення розміру застави, як вимагає пункт 3 статті 5 Конвенції».
Таким чином слідчий суддя вважав, що розмір застави, визначений підозрюваному ОСОБА_7 повинен у повній мірі гарантувати виконання покладених на нього обов'язків. Цей розмір повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від порушення встановлених процесуальними нормами таабо покладених судом на нього обов'язків, забезпечувала його належну процесуальну поведінку, та не була надмірною. Водночас, слідчий суддя також врахував, що застава може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
На переконання слідчого судді, застава в розмірі 2 995 200 грн., яку просила визначити сторона обвинувачення, є завідомо непомірною для підозрюваного, тим більше такий розмір прокурором жодним чином в клопотанні не обґрунтований.
З огляду на наведене, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що застава в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн., не є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_7 , та разом з покладеними на нього обов'язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігатиме існуючим ризикам.
Крім того, для запобігання встановленим слідчим суддею ризикам, на підозрюваного ОСОБА_7 покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Також колегія суддів враховує і той факт, що під час апеляційного розгляду не встановлено обставин, які б вказували на те, що підозрюваний ОСОБА_7 будь-яким чином ухиляється від явки до органу досудового розслідування в межах даного кримінального провадження або вчиняє будь які інші дії, які б вказували на спроби підозрюваного ухилитися від явки до органу досудового розслідування та суду, чи перешкоджанні у проведенні досудового розслідування.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор та захисник просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 дослідив всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного обґрунтованого та вмотивованого рішення, відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
За таких обставин, апеляційні скарги прокурора та сторони захисту слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою застосовано відносно ОСОБА_19 запобіжний захід у вигляді застави - без змін.
Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просив прокурор та захисник, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30 березня 2026 року, - залишити без змін, а апеляційні скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 та прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , з доповненнями - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4