Ухвала від 19.05.2026 по справі 757/23175/26-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №757/23175/26 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/4395/2026 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 квітня 2026 року, щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 квітня 2026 року задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025000000002386 від 05.09.2025 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосовано у кримінальному провадженні № 12025000000002386 від 05.09.2025 до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 16.06.2026.

Строк тримання під вартою підозрюваного обчислювати з моменту його затримання, а саме: 27.04.2026 о 06 год. 35 хв.

Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначеноу межах 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 2 496 000 (два мільйони чотириста дев'яносто шість тисяч) грн.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні щодо обставин кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 16.06.2026.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз'яснено заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, передбачені ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить, скасувати частково оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання старшої слідчої в особливо важких справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025000000002386 від 05.09.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосувати у кримінальному до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання піл вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 16.06.2026 та визначити розмір застави в межах 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувану ухвалу винесено необґрунтовано з істотним порушенням вимог матеріального та процесуального законодавства без належного дослідження обставин справи.

Апелянт вказує на те, що пред'явлена ОСОБА_7 підозра не містить ознак обґрунтованості та ґрунтується виключно на припущеннях, домислах, спотворених та необ'єктивних без належного дослідження доказів. У змісті підозри немає посилання на жодні докази, на підставі яких зроблено висновок про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190 КК України.

Також апелянт зазначає, що наведені слідчим за погодженням прокурора, ризики ґрунтуються лише на припущеннях, не містять жодних обґрунтованих підстав, як то передбачено статтями 177 та 194 КПК України.

У вказаному клопотанні взагалі необґрунтовано недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні, відповідно до положень ч. 4 ст. 194 КПК України.

Крім того апелянт зазначає, що застосування розміру застави для підозрюваного у розмірі 2 496 000 грн, є необґрунтованою та значно завищеною в порушення вимог закону. При визначенні розміру застави суд в першу чергу мав врахувати майновий та сімейний стан підозрюваного, а також розмір завданої шкоди, який має бути співмірним з сумою застави, інші дані про його особу. А вже потім - інші обставини, наприклад вагомість доказів обвинувачення, тяжкість покарання та наявність збитків.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, в підтримку вимог поданої апеляційної скарги, які просили її задовольнити з наведених в ній підстав, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді, законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025000000002386 від 05.09.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 190 КК України.

В межах даного кримінального провадження, 28.08.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.

05.09.2025 матеріали з кримінального провадження №12024000000000313 відносно ряду підозрюваних, у тому числі ОСОБА_7 виділено в окреме кримінальне провадження № 12025000000002386 від 05.09.2025 (встановити місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_7 , не представилось можливим, за місцем реєстрації та місцем фактичного проживання не з'являвся, інші причини, що перешкоджають ОСОБА_7 з'явитися до слідчого, органу досудового розслідування не відомі).

05.09.2025 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено в розшук.

12.09.2025 підозрюваного ОСОБА_7 оголошено в міжнародний розшук.

27.04.2026 о 06 год. 35 хв. ОСОБА_7 затриманий на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва (справа 757/44714/25-к від 16.09.2025) про обрання відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; в порядку п. 4 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.

28.04.2026 старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12025000000002386 - прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , звернулася до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні № 12025000000002386 від 05.09.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування вимог даного клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , маючи певний життєвий досвід, організаторські здібності, лідерські якості та відповідний авторитет серед місцевих мешканців регіону свого проживання, кола своїх товаришів, друзів та знайомих, а також іноземців - громадян Чеської Республіки, відповідні знання та практичні навички використання спеціалізованого телефонного обладнання (VoIP телефонія, віртуальні АТС, російського сервісу колл-трекінг «Callibri») та програмного забезпечення «TeamViewer» для отримання віддаленого доступу до комп'ютерного обладнання та пристроїв, програмного забезпечення «Microsip», з метою шахрайського заволодіння коштами іноземців, зокрема громадян Чеської Республіки, не пізніше початку 2023 року вирішив створити стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію.

Відповідно до плану створення та діяльності злочинної організації ОСОБА_11 розподілив ролі та функції між співучасниками вчинення злочинів, а також розробив механізм та ієрархічну структуру підпорядкування учасників злочинної організації.

Для забезпечення стабільності та безпеки функціонування вказаної злочинної організації, під час залучення осіб (учасників) враховувалися їх особисті якості, фізичні дані, навички, ступень володіння чеською мовою, вміння діяти в групі, дотримання правил поведінки, визнання авторитету її лідера (керівника) та безумовне йому підпорядкування.

У цей же час, тобто не пізніше початку 2023 року, більш точного часу досудовим розслідуванням не представилось можливим встановити, ОСОБА_7 на виконання розробленого плану, переконав ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 інших осіб, щодо яких матеріали виділені в окреме провадження, та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб в кількості не менше 5 (п'яти) з числа громадян Чеської Республіки та Республіки Молдова, кримінальне переслідування відносно яких здійснюється компетентними органами Чеської Республіки, зокрема: ОСОБА_13 (ОСОБА_14 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_15 ( ОСОБА_16 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_17 ( ОСОБА_18 ), ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_19 ( ОСОБА_20 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 , у можливості швидкого незаконного збагачення, шляхом вчинення злочинів та із застосуванням ефективної конспірації злочинної діяльності, повідомивши їм структуру злочинної організації, ступінчату ієрархічну підпорядкованість її учасників, розроблений ним план та механізм учинення злочинів, визначив хто і які ролі буде виконувати у злочинній організації, згідно із підпорядкованістю її учасників, на що отримав їх добровільну згоду на участь у злочинній організації та її діяльності, тим самим ОСОБА_7 створив стійке ієрархічне об'єднання - злочинну організацію.

З метою ефективного досягнення злочинної мети, направленої на незаконне збагачення, шляхом вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів, ОСОБА_7 як керівником злочинної організації між учасниками розподілено функції кримінально протиправної діяльності.

Так, ОСОБА_7 , як організатор та керівник стійкої ієрархічної структури (об'єднання) - злочинної організації, у відповідності до відведеної загальним планом ролі поклав на себе та виконував наступні обов'язки:

- розробляв плани вчинення злочинів з розподілом ролей між учасниками злочинної організації;

- залучив ОСОБА_12 , інших осіб, матеріали відносно яких виділені в окреме провадження та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб в кількості не менше 5 (п'яти) з числа громадян Чеської Республіки та Республіки Молдова, зокрема: ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , до участі у злочинній організації;

- організовував та забезпечував перевезення громадян Чеської Республіки, Республіки Молдова, що погодилися на вчинення злочинів у складі злочинної організації, з Чеської Республіки, Республіки Молдова до України та в зворотному напрямку;

- організовував та забезпечував пошук та оренду тимчасового та постійного житла для громадян Чеської Республіки та Республіки Молдова, які прибули в Україну для вчинення злочинів у складі злочинної організації;

- організовував та забезпечував пошук та оренду тимчасового та постійного житла для громадян України, які володіли чеською мовою та погодилися на вчинення злочинів у складі злочинної організації;

- визначав необхідну кількість учасників для вчинення злочинів та безпосередніх виконавців з числа учасників злочинної організації;

- здійснював безпосереднє керівництво діями учасників злочинної організації і координував дії кожного під час вчинення злочинів для досягнення загальної злочинної мети, а також впроваджував систему покарань для учасників злочинної організації в разі недотримання встановлених правил;

- забезпечував функціонування злочинної організації, шляхом створення необхідних умов для її існування;

- встановлював загально-визначені правила поведінки та конспірації в організації та забезпечував дотримання їх учасниками;

- визначав об'єкти кримінальних правопорушень (потерпілих);

- організовував, контролював та координував дії учасників злочинної організації при здійсненні заходів по збору інформації про потерпілих;

- в разі виникнення конфліктів між учасниками створеної ним злочинної організації, приймав участь у вирішенні конфліктів;

- підшукував приміщення, в яких можна створити «колл-цетри» для розташування осіб, що залучені до злочинної діяльності а також необхідного для цього обладнання;

- здійснював пошук та придбання підшукання обладнання та програмних застосунків, сервісних послуг, зокрема комп'ютерної техніки, пристроїв VoIP телефонії та віртуальних АТС із відповідним російським сервісом колл-трекінгу «Callibri», надання таких послуг в мережі Інтернет, програмного забезпечення «TeamViewer» для віддаленого доступу до комп'ютерів та пристроїв, програмного забезпечення «Microsip» за допомогою якого можна здійснювати телефонні дзвінки до громадян Чеської Республіки, в тому числі із підміною номеру абонента (телефонний спуфінг), з метою обману потерпілого;

- створив на Google Диску аккаунт та помістив до нього інформації (таблиця) про персональні данні громадян Чеської Республіки, зокрема: прізвища, ім'я, номеру телефону, адресу проживання, електрону адресу поштової скрині, назви банку обслуговування, тощо; надання доступу особам, які надали згоду вчиняти злочини, до вказаної інформації з метою здійснення телефонних дзвінків, внесення отриманої інформації від потенційних потерпілих до таблиці, з метою подальшого її використання іншими членами злочинної організації;

- визначав осіб з числа громадян Чеської Республіки, Республіки Молдова, громадяни України які володіють Чеською мовою, які будуть здійснювати телефонні дзвінки до громадян Чеської Республіки з використанням обладнання та програмних застосунків, сервісних послуг в мережі Інтернет, зокрема комп'ютерної техніки, пристроїв VoIP телефонії та віртуальних АТС із відповідним російським сервісом колл-трекінгу «Callibri», програмного забезпечення «TeamViewer» та «ANYDESK» для віддаленого доступу до комп'ютерів та пристроїв, програмного забезпечення «Microsip» за допомогою якого можна здійснювати телефонні дзвінки, під виглядом «псевдо» працівників банківських установ Чеської Республіки, з метою запевнення потерпілих про необхідність усунення виявленої загрози втрати коштів, що знаходяться на банківських розрахункових рахунках, при цьому вказавши шляхи вирішення загрози втрати коштів, зокрема переконання потерпілого перевести кошти на вказаний зловмисниками банківський розрахунковий рахунок, або вчинити такі дії самостійно за допомогою програмного забезпечення віддаленого доступу до комп'ютерних пристроїв «TeamViewer» та «ANYDESK», яке потерпілий може встановити на своєму пристрої на вимогу злочинця, придбання криптовалюти, тощо;

- здійснював пошук осіб, які мають у своєму розпорядженні або будуть здійснювати реєстрацію на відповідних сервісах криптогаманців, що будуть використовуватися для конвертації злочинно здобутих коштів, та подальшого їхнього переказу на підконтрольні криптовалютні гаманці з метою анонімізації та подальшого виведення нематеріальних активів для власного використання та конвертації в грошовий еквівалент;

- забезпечував виведення здобутих внаслідок шахрайських дій коштів на підконтрольні банківські рахунки та криптогаманці з подальшим їх обготівкування та розподілом коштів від злочинної діяльності між її учасниками відповідно до спільного плану дій;

- розподіляв кошти та майно, здобуте злочинним шляхом, між учасниками злочинної організації;

- використовував закриті від загального доступу інструменти листування (додатки для спілкування в мережі Інтернет), які дозволяли доставляти інформацію іншим учасникам злочинної організації, обмінюватись нею та здійснювати підбір учасників злочинної схеми для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

Так, утворена ОСОБА_7 злочинна організація завдяки вжитим її членами заходів конспірації, убезпечувала себе від викриття та діяла упродовж тривалого проміжку часу починаючи щонайменше з початку 2023 року по серпня 2024 року.

За час існування утвореної ОСОБА_7 злочинної організації органом досудового розслідування зафіксовано та задокументовано ряд особливо тяжких злочинів, пов'язаних із заволодінням коштами громадян Чеської Республіки шляхом обману, з використанням електронно-обчислювальної техніки, які було вчинено її членами в умовах воєнного стану у період з 17.02.2024 до 14.05.2024.

Так, ОСОБА_7 у період з лютого 2024 року по травень 2024 року, діючи умисно, у складі створеної ним злочинної організації, разом з іншими її учасниками, виконуючи відведену йому роль, згідно єдиного та спільного плану вчинення злочинів, умисно вчинив ряд незаконних заволодінь чужим майном - грошовими коштами клієнтів банківської установи, шляхом обману з використанням електронно-обчислювальної техніки (шахрайств), а саме: 19.02.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 4 260 906,72 грн які належать ОСОБА_25 ; З 17.02.2024 по 21.02.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 1 941 166,64 грн які належать ОСОБА_26 ;19.03.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами у сумі 285 890,81 грн., та шляхом обману вчинив закінчений замах на заволодіння грошовими коштами в сумі 842 600 грн які належать ОСОБА_27 ; 19.03.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 252 780 грн які належать ОСОБА_28 ; З 15.03.2024 по 18.03.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами у сумі 1 837 970,04 грн., та шляхом обману вчинив закінчений замах на заволодіння грошовими коштами в сумі 404 678,2 грн які належать ОСОБА_59; 19.03.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 134 773,87 грн які належать ОСОБА_29 ; 13.03.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 499 033,37 грн які належать ОСОБА_58; 20.03.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 271 607,05 грн які належать ОСОБА_30 ; 19.03.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 512 214,85 грн які належать ОСОБА_31 ; 07.05.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 1 722 604,39 грн які належать ОСОБА_32 ; 14.05.2024 шляхом обману заволодів грошовими коштами в сумі 992 494,94 грн які належать ОСОБА_33 .

Всього у зазначений період часу учасники злочинної організації, шляхом введення в оману потерпілих: здійснили закінчений замах на заволодіння грошовими коштами на загальну суму 1 247 278 грн. 20 коп. (один мільйон двісті сорок сім тисяч двісті сімдесят вісім гривень 20 копійок); заволоділи чужим майном на загальну суму 12 711 442 грн. 68 коп. (дванадцять мільйонів сімсот одинадцять тисяч чотириста сорок дві гривні 68 копійок).

Копія клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюта матеріалів на його обґрунтування відповідно до ч. 2 ст. 184 КПК України вручені підозрюваному ОСОБА_7 - 28.04.2026 о 07:10 год., його захиснику - 27.04.2026.

Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжких злочинів, що вже саме по собі може бути вагомою підставою і мотивом для підозрюваного переховуватися від слідства та суду.

На даний час існують ризики того, що він, перебуваючи на волі, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 є запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, а менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Таким чином, враховуючи те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків, сторона обвинувачення вважає, що тільки застосування саме найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зможе усунути ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного. На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України просить не визначати розмір застави у якості альтернативного запобіжного заходу.

28.04.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено вказане клопотання слідчої та застосовано у кримінальному провадженні № 12025000000002386 від 05.09.2025 до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, тобто до 16.06.2026.

Строк тримання під вартою підозрюваного обчислювати з моменту його затримання, а саме: 27.04.2026 о 06 год. 35 хв.

Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначеноу межах 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 2 496 000 (два мільйони чотириста дев'яносто шість тисяч) грн.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні щодо обставин кримінального правопорушення;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначено до 16.06.2026.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.

Під час апеляційного розгляду, всупереч твердженням апелянта, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.

Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисників, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.

Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, а також дані про особу ОСОБА_7 в їх сукупності.

Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, тому з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Так, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі зазначив, що обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому діянь, обґрунтовується сукупністю даних, які містяться у:

- протоколі допиту потерпілої ОСОБА_34 від 19.03.2024, згідно якого остання повідомила про вчинення шахрайства відносно неї, а саме, що до неї зателефонували нібито працівники банківської установи та повідомили про несанкціонований доступ сторонніх осіб до її рахунку, та переконали її перерахувати всі кошти на нібито безпечний рахунок. Таким чином, потерпілій завдано збитків на суму 169 648 чеських крон;

- протоколі допиту потерпілого ОСОБА_35 від 24.04.2024, згідно якого останній повідомив про обставини виведення коштів зловмисниками;

- протоколі про порушення кримінального провадження від 20.02.2024 за заявою ОСОБА_36 про вчинення шахрайства відносно останньої;

- протоколі допиту потерпілої ОСОБА_36 від 19.02.2024, яка повідомила, що з нею зв'язались нібито працівники банківської установи та повідомили про витік інформації, у зв'язку з чим її коштами могли заволодіти сторонні особи та переконали її перерахувати всі кошти на нібито безпечний рахунок. В подальшому потерпіла перерахувала кошти 54 платежами сумами 6000 та 5000 чеських крон;

- протоколі про порушення кримінального провадження від 20.03.2024 за заявою ОСОБА_37 про вчинення шахрайства відносно останньої;

- протоколі допиту потерпілої ОСОБА_37 від 20.03.2024, яка повідомила про шахрайські дії відносно неї, а саме що до неї зателефонували невідомі та представилися працівниками банківської установи, та переконали останню про злом її банківського рахунку та про необхідність перевести кошти на інші, надані працівниками банку, рахунки;

- протоколі за результатами негласних слідчих (розшукових) дій від 10.04.2024 відносно ОСОБА_7 , згідно якого останній причетний до злочинної діяльності;

- протоколі за результатами негласних слідчих (розшукових) дій спостереження за особою, річчю, місцем від 20.05.2024 відносно ОСОБА_7 , згідно якого останній причетний до злочинної діяльності;

- протоколі за результатами негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіо контролю особи від 12.08.2024 відносно ОСОБА_7 , згідно якого останній веде розмови з іншими учасниками злочинної діяльності;

- протоколі за результатами негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних інформаційних систем відносно ОСОБА_7 , в якому містяться записи про розрахунок за комунальні послуги, заробітну плату, та інші витрати учасників злочинної діяльності;

- протоколі за результатами негласних слідчих (розшукових) дій спостереження за особою, річчю, місцем від 07.10.2024 відносно ОСОБА_38 , згідно якого останній зустрічався з іншими фігурантами справи;

- протоколі за результатами негласних слідчих (розшукових) дій спостереження за особою, річчю, місцем від 20.05.2024 відносно ОСОБА_39 , згідно якого останній зустрічався з іншими фігурантами справи;

- протоколі за результатами негласних слідчих (розшукових) дій зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 20.05.2024 відносно ОСОБА_12 ;

- протоколі за результатами негласних слідчих (розшукових) дій спостереження за особою, річчю, місцем від 13.09.2024 відносно ОСОБА_40 ;

- протоколі за результатами негласних слідчих (розшукових) дій від 12.02.2025 відносно ОСОБА_41 ;

- протоколі за результатами негласних слідчих (розшукових) дій спостереження за особою, річчю, місцем від 24.02.2025 відносно ОСОБА_41 ;

- протоколах про результати виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації від 04.07.2024, та від 06.08.2024, згідного якого фігуранти справи залучали інших осіб до співпраці з колл-центром;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_42 від 18.08.2024, який свідчив за результатами прослуховування останнім аудіофайлів та прокоментував належність голосу окремим фігурантам справи;

- протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.08.2024, складеними за результатами впізнання ОСОБА_43 окремих осіб, які є фігурантами справи;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_44 від 27.08.2024, який свідчив за результатами прослуховування останнім аудіофайлів та прокоментував належність голосу окремим фігурантам справи, а саме: ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 ;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_48 від 29.08.2024, який свідчив за результатами прослуховування останнім аудіофайлів та прокоментував належність голосу окремим фігурантам справи, а саме: ОСОБА_45 , ОСОБА_49 , та іншим;

- протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.08.2024, складених за результатами впізнання ОСОБА_50 окремих осіб, які є фігурантами справи;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_15 від 27.08.2024, який свідчив за результатами прослуховування останнім аудіофайлів в яких упізнав голоси фігурантів справи, у тому числі і свій власний голос;

- протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27.08.2024, складених за результатами впізнання ОСОБА_51 окремих осіб, які є фігурантами справи;

- протоколі допиту свідка ОСОБА_52 від 29.10.2024, який повідомив про те, що він був орендодавцем та надавав в оренду фігурантам справи частину приміщення готелю за адресою: АДРЕСА_3 ;

- протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 29.10.2024, складених за результатами впізнання ОСОБА_53 окремих осіб, які є фігурантами справи;

- стенограмі аудіофайлу 2024-03-19_420607641021_1 від 06.11.2024, згідно якої зафіксовано телефонну розмову між членом злочинного угрупування, та потерпілою ОСОБА_54 ;

- стенограмі аудіофайлу 2024-03-20_420736602469_2 від 04.11.2024, згідно якої зафіксовано телефонну розмову між членом злочинного угрупування, та потерпілою ОСОБА_55 ;

- постанові про обвинувачення ОСОБА_44 , ОСОБА_56 та ОСОБА_57 від 29.07.2024 щодо вчинення останніми шахрайства, несанкціонованого доступу до комп'ютерних систем та участі в організованому злочинному угрупуванні.

- інших матеріалами кримінального провадження.

Колегія суддів бере до уваги, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеності його вини, потребують перевірки та оцінки, у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, під час подальшого досудового розслідування.

На об'єктивне переконання колегії суддів апеляційного суду, сукупність всіх фактичних обставин та даних, зазначених в ухвалі слідчого судді та в матеріалах клопотання, дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозру повідомлену ОСОБА_7 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані правопорушення.

Таким чином, як вважає колегія суддів, доводи сторони захисту щодо відсутності обґрунтованої підозри є такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи.

Всупереч твердженням апелянта, колегією суддів встановлено, що як у клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання, встановивши наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, також перевірив наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя врахував, що вказуючи на наявність ризиків слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні посилався на можливість ОСОБА_7 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, які слідчий суддя вважає доведеними в силу наступного.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 вчинив умисні злочини, які відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжкими та за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а отже достатньо підстав вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_7 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може планувати втечу останнього за кордон з метою ухилення від покарання та переховування від органів досудового розслідування та суду. Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваний перебував у розшуку та останнього було затримано на підставі ухвали слідчого судді.

На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання в сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до скоєння кримінального правопорушення, саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя врахував покарання, що передбачене законом за вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_7 , та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, приходить до висновку про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, слідчий суддя встановив, що наразі існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, для уникнення кримінальної відповідальності, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 перебуваючи на волі може знищити важливі докази у кримінальному провадженні щодо причетності до злочину інших співучасників злочинної організації, тощо.

Крім того на даний час органом досудового розслідування не встановлено місцезнаходження всіх речових доказів діяльності злочинної організації, а тому підозрюваний, перебуваючи на волі може вчинити дії, щодо її знищення, псування та приховування.

Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, полягає в тому, що підозрюваний ОСОБА_7 з метою ухилення від відповідальності, під страхом суворого покарання, може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному проваджені з числа осіб, на ім'я яких відкривалися карткові рахунки, які використовувалися для переказу коштів від потерпілих тощо, чим перешкоджатиме виконанню процесуальних рішень та встановленню істини у кримінальному провадженні, оскільки на даний час органом досудового розслідування не встановлені всі учасники злочинної організації, так само - як і потерпілі особи, томі підозрюваний, перебуваючи на волі, з метою уникнення від відповідальності, може чинити вплив на вказаних осіб.

Отже, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об'єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, з приводу обставин кримінального провадження, а покладений на підозрюваного обов'язок не буде занадто обтяжливим.

Разом з цим, слідчим суддею враховано, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України). Тобто, ризик впливу на свідків існує на початковому етапі кримінального провадження, як при зібранні доказів, так і до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, - вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення в якому підозрюється, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, переслідуючи корисливий мотив та матеріальну вигоду, на даний час не працює і злочинна діяльність довгий час є єдиним джерелом доходу останнього, тому перебуваючи на волі, не маючи інших джерел для існування - буде надзвичайно схильним для продовження злочинної діяльності.

За таких обставин, слідчий суддя прийшов до висновку про доведеність слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як вважає колегія суддів, зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їх неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_7 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти на початковій стадії досудового розслідування.

Таким чином, з огляду на викладене, твердження сторони захисту про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження існування визначених ст. 177 КПК України ризиків та їх необґрунтованість, є безпідставними.

При цьому, слідчим суддею відхилено доводи сторони обвинувачення про застосування до підозрюваного ініційованого запобіжного заходу, без визначення розміру застави, на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки вказана норма не встановлює обов'язок, а надає право слідчому судді/суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, не визначити розмір застави у кримінальному провадженні.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважав за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

Таким чином, враховуючи тяжкість злочину, майновий та сімейний стан підозрюваного, слідчий суддя вважав за належне визначити заставу у межах 750 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 2 496 000 грн, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не є завідомо непомірною сумою для нього.

Окрім цього, обираючи відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважав за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні щодо обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Покладення даних обов'язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, обставини підозри, характер інкримінованих дій, та дані про особу підозрюваного в сукупності свідчать про виключність випадку та що застава в межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання особою, яка підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених обов'язків. Тому застава визначена в розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України.

Колегія суддів, приходить до висновку, що визначена підозрюваному ОСОБА_7 застава у розмірі 750 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 496 000 гривень, як альтернатива запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час є співмірною з існуючими в кримінальному провадженні обставинами і ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому дослідив належним чином всі матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення. Отже, твердження в апеляційній скарзі про те, що слідчий суддя впорушення вимог статті 194 КПК України не надано належну оцінку обґрунтованості підозри повідомленої ОСОБА_7 , за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 190 КК України, оцінку ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, проігноровано дані про особу підозрюваного, невідповідності винятковості тримання під вартою, порушено принцип пропорційності, а також невідповідністю розміру застави вимогам ст. 182 КПК України, є безпідставними.

За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції, з урахуванням вимог статті 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не знаходить.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не виявлено.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що встановлені органами досудового розслідування обставини були виправданими та необхідними елементами, що визначали потреби в застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.

Зважаючи на викладене, ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 квітня 2026 року є законною, обґрунтованою і вмотивованою, оскільки постановлена згідно норм матеріального права, з ретельним дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України та ухвалена на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження. Натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, в зв'язку з чим приходить до остаточного висновку про залишення апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -

постановила:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 квітня 2026 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

______________ ________________ __________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4