26 травня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 688/4189/23
Провадження № 11-кп/820/338/26
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
головуючого ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Хмельницького апеляційного суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 на вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2026 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Химчин Косівського району Івано-Франківської області, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, проживаючої по АДРЕСА_1 , пенсіонерки, раніше не судимої,
яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, та призначено покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 3 (три) роки; відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України звільнено від призначеного покарання на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, -
Обвинуваченою ОСОБА_7 скоєне кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 212 КК України, за наступних обставин.
ОСОБА_7 , будучи головним бухгалтером ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» (ПН 36681090, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Мокіївці, вул. Овчарука, 36), у 2017 році, в порушення вимог п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. 139.2.1, п.п. 139.2.2 п. 139.2 ст. 139, абз. а) п.п. 4 п. 291.4, п. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 Податкового кодексу України у редакції від 01.01.2017 (далі ПК України), являючись службовою особою підприємства, відповідальною за своєчасність, повноту нарахування та сплати податків, діючи умисно, з метою ухилення від сплати податків, усвідомлюючи, що товариство відповідно до п.п. 14.1.235 п. 14 ст. 14 ПК України не є сільськогосподарським товаровиробником та безпідставно перебуває на спеціальному податковому режимі - четверта група платника податку, умисно ухилилась від сплати 4 810 735 грн податку на прибуток підприємств, що спричинило ненадходження до державного бюджету коштів у великих розмірах.
Так, ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» 08.02.2010 Шепетівською районною державною адміністрацією Хмельницької області зареєстровано в єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за № 16741020000000554 та 09.02.2010 за № 1797 взято на податковий облік та обліковувалось у Славутській ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області.
Основним видом діяльності ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» відповідно до реєстраційних документів товариства та класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) була допоміжна діяльність у рослинництві.
Відповідно до наказу генерального директора ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» по особовому складу від 10.05.2011 №11-Л ОСОБА_7 призначено на посаду головного бухгалтера ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор».
На ОСОБА_7 , як головного бухгалтера, відповідно до посадової інструкції, Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку ТОВ «ТД «Шепетівський цукор», затвердженого наказом генерального директора ТОВ «ТД «Шепетівський цукор» від 03.01.2017 № 1/1/1, було покладено обов'язки із забезпечення ведення бухгалтерського обліку, контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій, неухильного дотримання порядку оформлення та відображення в обліку первинних документів, забезпечення складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписання її та подання в установлені строки, забезпечення перерахування зборів, податків та інших платежів, передбачених законодавством та інші.
Також, на ОСОБА_7 , як головного бухгалтера підприємства, законодавством України покладено обов'язки:
- за ч. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» забезпечувати дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складати і подавати у встановлені строки фінансову звітність; забезпечувати організацію контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, перевіряти стан бухгалтерського обліку;
- за ст. 16 ПК України вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України;
- за ст. 36 ПК України обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України.
Тобто, в силу покладених на неї організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, головний бухгалтер ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» ОСОБА_7 являлась службовою особою товариства.
Проте, всупереч вказаним вимогам законодавства, заздалегідь розуміючи і усвідомлюючи покладену на неї відповідальність та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді несплати до бюджету податків у великих розмірах, головний бухгалтер ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» ОСОБА_7 , як службова особа товариства, умисно ухилилась від сплати до бюджету податку на прибуток підприємств у великих розмірах за наступних обставин.
Головний бухгалтер ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» ОСОБА_7 була достовірно обізнаною із вимогами законодавства щодо інституту спеціального податкового режиму - платника єдиного податку четвертої групи, правами та обов'язками головного бухгалтера товариства, передбаченими Статутом товариства, Положенням про ведення бухгалтерського обліку.
Зокрема ОСОБА_7 знала, що відповідно до пунктів 291.2 та 291.3 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 ПК України, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа вправі самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до підпунктів 291.4.4 п.291.4 ст.291 ПК України до четвертої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Відповідно до підпункту 14.1.234 ст.14 ПК України сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.
Сільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (п.п. 14.1.235п. 14.1ст. 14 ПК України).
Частка сільськогосподарського товаровиробництва (для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу) - питома вага доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, у загальній сумі його доходу, що враховується під час визначення права такого товаровиробника на реєстрацію як платника податку (пп. 14.1.262 ст. 14 ПК України).
Відповідно до п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники зобов'язані щорічно підтверджувати статус платника єдиного податку четвертої групи.
Підпунктом 291.5-1.3 п.291.5-1 ст.291 ПК України визначено, що не може бути платником єдиного податку четвертої групи, зокрема, суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Таким чином, ОСОБА_7 , як головний бухгалтер ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор», усвідомлювала, що для продовження перебування платником податку четвертої групи підприємство має щорічно одночасно дотриматись двох основних вимог: займатись виробництвом сільськогосподарської продукції у поточному податковому (звітному) періоді; частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період дорівнює або перевищує 75 процентів.
Проте, ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах, усвідомлювала, що у 2016 році ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» обґрунтовано перебувало платником єдиного податку четвертої групи, оскільки вирощувало сільгосппродукцію на суборендованих землях.
Разом з тим, головний бухгалтер ТОВ «ТД «Шепетівський цукор» ОСОБА_7 також була обізнаною у тому, що ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» у 2017 році не використовуватиме суборендовані у ТОВ «Лотівка Еліт» землі площею 2366,3 га для вирощування сільгосппродукції, не проводило засів (виробництво) озимих культур урожаю 2017 року, не проводило підготовку землі до засіву та засів ярих культур на орендованій земельній ділянці площею 67,5356 га та/або інших земельних ділянках, а також той факт, що станом на 01.01.2017 у товариства був наявний податковий борг в сумі 75,9 грн з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою ухилення від сплати податку на прибуток підприємств, не відмовилась самостійно від спрощеної системи у відповідності до п.298.2 ст.298 ПК України, а для підтвердження статусу ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» як платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік, відповідно до п.п.298.8.1 п.298.8 ст.298 ПК України 20.02.2017 у службовому кабінеті виготовила, підписала, а також отримавши підписи генерального директора ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» ОСОБА_8 , який не був обізнаний у незаконності її дій, подала засобами електронного зв'язку до Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області від імені ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор»:
- податкову декларацію платника податку четвертої групи (в/х №9024102393 від 20.02.2017), у якій вказала, що площа земельних ділянок становить 67,5356 га, нормативно-грошова оцінка землі 22188,6 грн, ставка податку 0,57, сума річна податку 8541,57 грн;
- відомості про наявність земельних ділянок (в/х №9024101931 від 20.02.2017), у яких зазначила, що категорія земельних ділянок сільськогосподарські угіддя, право користування - на умовах оренди, кількість орендодавців 42, загальна площа земельних ділянок 67,5356 га;
- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (в/х №9014727013 від 20.02.2017), у якому вказала, що загальний обсяг отриманого доходу 91464467 грн, в т.ч. сільгоспродукції 89650118 грн, частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній (звітний) рік 76,59 %.
На підставі вказаних поданих головним бухгалтером ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» ОСОБА_9 документів, у 2017 році ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» безпідставно перебувало на спрощеній системі оподаткування - платником єдиного податку четвертої групи, хоча ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» у 2017 році фактично не було сільськогосподарським товаровиробником, у розумінні пп. 14.1.235 п. 14. ст. 14 ПК України, оскільки не здійснювало виробництва сільськогосподарської продукції на власних чи орендованих потужностях, її переробки або операцій з її постачання, а реалізація залишків сільгосппродукції, виробленої у попередніх звітних періодах, без здійснення виробництва сільгосппродукції у поточному періоді, не надавало права перебувати платником податку четвертої групи у цьому звітному періоді.
Відповідно до п. 133.1 ст. 133 ПК України платниками податку на прибуток - резидентами є: суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті. Оскільки, у 2017 році на ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор»» не поширювався спеціальний податковий режим - платник єдиного податку четвертої групи, відповідно до п.п. 133.1.1 п. 133.1 ст.133 ПК України товариство мало бути платником податку на прибуток підприємств, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Також, головний бухгалтер ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою ухилення від сплати податків, в своєму службовому кабінеті витоговила, підписала, а також отримавши підписи генеральних директорів ТОВ «ТД «Шепетівський цукор» ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які не були обізнаними у незаконності її дій, 01.04.2017, 01.07.2017, 01.10.2017 та 01.01.2018 подала до Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області від імені ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» Звіти про фінансові результати (Звіти про сукупний дохід) за І квартал 2017 року, за І півріччя 2017 року, за 9 місяців 2017 року та за 2017 рік, в яких у рядках 2290 «Фінансовий результат до оподаткування: прибуток» усупереч вимогам п.п. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПК України не зарахувала до фінансового результату до оподаткування суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» на користь ТОВ «ФК «Прибуток». Зокрема, за півріччя 2017 року не зарахувала 2173387 грн, за 9 місяців 2017року - 57557268 грн та за 2017рік - 57557268 гривень. Таким чином, значення рядка 2290 «Фінансовий результат до оподаткування: прибуток» у Звіті про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» за 2017 рік мало становити 26726268 гривень.
Відповідно до п. 136.1 ст.136 ПК України ставка податку на прибуток підприємств у 2017 році становила 18 процентів.
Головний бухгалтер ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» ОСОБА_12 , діючи умисно, з метою ухилення від сплати податків, будучи обізнаною з приписами п.298.2 ст.298, п.299.11 ст.299 ПК України, які прямо зобов'язують платника, який порушив вимоги щодо перебування на спрощеній системі перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, у порушення вимог п.49.2 ст.49, п. 137.4 ст. 137 ПК України не підготувала та не подала упродовж 2017 року від імені ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» до Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області декларації з податку на прибуток приватних підприємств за І квартал 2017 року, І півріччя 2017 року, три квартали 2017 року та за 2017 рік, чим не нарахувала самостійно податок на прибуток підприємств за 2017 рік.
Зазначені дії головного бухгалтера ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» ОСОБА_7 призвели до заниження податкового зобов'язання ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» з податку на прибуток підприємств за 2017 рік у сумі 4810735 грн, що в 6013 разів перевищувало встановлений на той час неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Таким чином ОСОБА_7 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 212 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, які призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.
На зазначений вирок суду першої інстанції захисником ОСОБА_6 подана апеляційна скарга.
В своїй апеляційній скарзі захисник просить скасувати вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2026 року щодо ОСОБА_7 , визнавши останню невинуватою за пред'явленим обвинуваченням за ч. 2 ст. 212 КК України та виправдати.
Вважає, що зазначений вирок винесено за неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а висновки суду, викладені у судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Обґрунтовуючи свою апеляційну вимогу, захисник вказує на те, що об'єктивна сторона кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України виражається в умисному ухилення від сплати податків зборів (обов'язковість платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели дофактичного ненадходження добюджетів чи державних цільових фондів коштів у великих розмірах.
Апелянт зазначає, що з точки зору сторони обвинувачення та суду першої інстанції, ОСОБА_7 , з метою ухилення підприємства від сплати податку на прибуток, вчинила ряд протиправних дій, що виражались у поданні до Славутської ОДНІ 20.02.2017 року податкової декларації платника податку четвертої групи; відомості про наявність земельних ділянок; розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва.
Такі дії, на думку сторони обвинувачення та суду першої інстанції, є протиправними, оскільки товариство не мало права перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності через дві підстави:
1.Наявність у ТОВ «ТД«Шепетівський цукор» податковогоборгу станомна 01.01.2017 року;
2.Нездійснення у 2017 році ТОВ «ТД«Шепетівський цукор» діяльності пов'язаної з вирощуванням сільськогосподарської продукції.
Крім того, захисник зазначає, що з метою перевірки відсутності податкового боргу та перевірки наявності підстав перебуванняна спрощеній системі оподаткування. 03.02.2017року ОСОБА_7 звернулася доСлавутськоїОДПІзпроханнямзвіритирозрахункизбюджетом.Зарезультатами звірки взаємних розрахунків, між платником податку та контролюючим органом складено Акти від 03.02.2017 року по усім видам податків, платником яких являлося ТОВ «ТД «Шепетівський цукор».
ЗвищенаведенихактіввбачаєтьсявідсутністьзаборгованостіТОВ«ТД «Шепетівськийцукор» з податків, зборів та обов'язковихплатежів. Зокрема,увідповідності до Акту №27317-22 від 03.02.2017 року за рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за даними платника рахується переплата у розмірі 0,35 грн., а за даними податкового органу рахується переплата у розмірі 1016,28 грн.
Саменаосновівищенаведенихактів,атакожбухгалтерськихданихпорахунку6415 «Розрахунки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавногозначення» ОСОБА_7 булавпевнена, що її дії зподаннядокументів визначенихпп.298.8.1п.298.8ст.298ПКУкраїнинапідтвердженнястатусуплатника єдиногоподатку4-їгрупивідповідаютьпп.291.5-1.3п.291.5-1ст.291ПКУкраїни. Інших первиннихдокументів,якібпідтверджувалинаявністьподатковогоборгуТОВ«ТД «Шепетівськийцукор»саместаномна01.01.2017рокута/абонаявністьінформаціїу ОСОБА_7 протакийподатковийборгвходісудовогорозглядуневстановлено.
ВідсутністьподатковогоборгупідтвердженоівисновкамиактуперевіркиГУ ДФСуХмельницькійобластівід11.05.2017року№0575/22-01-14-02/36681090.
Таким чином, апелянт вважає, що суд першої інстанції проігнорував те, що висновокпро протиправність дій ОСОБА_7 в частині невідповідності пп. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України не знайшов свого підтвердження в ході судового розглянута та не може становити об'єктивну сторону кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.
Крім того, апелянт зазначає, що, яквстановленовходісудовогорозгляду суду першої інстанції,посадовіобов'язки ОСОБА_7 полягалиу забезпеченні ведення бухгалтерського обліку господарських операцій, неухильного дотримання порядку оформлення та відображення в обліку первинних документів, забезпечення складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства,підписанняїїтаподання вустановленістроки,забезпечення перерахування зборів, податків та інших платежів, передбачених законодавством. Такі посадові обов'язки чітковизначені посадовою інструкцієютастатутом товариства.
Впосадовіобов'язки ОСОБА_7 невходилоуправліннятовариством, визначення його стратегії розвитку, планування діяльності. ОСОБА_7 у своїй діяльності керувалась виключно Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» па підставі фактів, що відбулися та підтверджені первинними бухгалтерськими документами.
Апелянт вважає, що входісудовогорозглядунезнайшлосвогопідтвердженнятвердженнясторони обвинувачення що станом на 31.12.2016 року або ж на 20.02.2017 року ОСОБА_7 достеменно знала, що ТОВ «ТД «Шепетівський цукор» не буде здійснювати діяльність з вирощування сільськогосподарської продукції.
Вважає,щотакийвисновокподатковийорганзмігзробитивиключнонапідставі аналізуоборотно-сальдовихвідомостейзавесь2017рік.
Апелянт стверджує, що станом на 20.02.2017 року та, як мінімум до кінця 2017року, ОСОБА_7 незналатанемоглазнати пропланованудіяльністьтовариства,а отже не могла прийти до висновку, що товариство не буде займатися господарської діяльністюз вирощуваннясільськогосподарських культур.Своєтвердження обґрунтовує наступним.
За поясненнями в суді першої інстанції свідка ОСОБА_8 слідує, що плани діяльності товариства формувалися щорічно до кінця лютого місяця поточного року. В планувальній діяльності головний бухгалтер участі не брала та не впливала на прийняття рішень щодо стратегічного розвитку товариства. Також свідок підтвердив, що закінчення дії договорів суборенди у 2016 роцініякнесвідчилипроприпиненнядіяльності товариства з вирощування сільськ-господарських культур, адже такі договори переукладались щорічно, що зумовлено особливостями сівозміни.
Відповідно до пояснень в суді першої інстанції свідка ОСОБА_13 слідує,щоголовнийбухгалтертоваристване бувзадіянийуплануваннідіяльностітовариства,аосновнароботабулапов'язановиключно в належній фіксації господарських операцій на підставі первинних бухгалтерських документів.
СвідокОСОБА_14 в суді першої інстанції пояснив,щоподатковийборгтовариствау розмірі 75,90 грн. станом на 01.01.2017 року був встановлений перевіряючими виключно на підставі автоматизованої системи контролюючого органу. Свідок не зміг належно пояснити підставивиникнення такого боргу танарозбіжності даних,вказаних актах звіркирозрахунків та данихавтоматизованої системи.Прицьому,назапитанняпронеправомірність дій ОСОБА_7 в частині подання 20.02.2017 року ряду документів на підтвердження статусу платникаєдиногоподатку, вказав, що дії ОСОБА_7 правомірніінеправомірніодночасно. На запитання про те, коли може здійснюватися діяльність товариства з вирощування сільськогосподарських культур для того, щоб відповідати статусу платника єдиного податку, зазначив, що така діяльність може здійснюватися протягом усього року, не обмежуючись періодом.
Апелянт погоджується зположеннямиобвинувальногоактувтійчастині,що ОСОБА_7 моглазнатипроте, щотовариствонебудездійснювативирощування цукрових буряків у 2017 році. Тим не менше таке припущення буде відповідати дійсності з урахуванням трьох наступних тез:
1.Таке знання ОСОБА_7 могла отримативиключно утретьомукварталі2017 року аналізуючи відсутність витрат з посіву цукрових буряків за даними бухгалтерського обліку за другий квартал 2017 року;
2.Відсутність посівів цукрових буряків не могло означати відмову товариства від вирощування сільськогосподарських культур у 2017 році, адже товариство мало в своєму користування землі сільськогосподарського призначення придатні для вирощування сільськогосподарської продукції і могла їх використати протягом року в межах цільового призначення;
3.Аналіз відсутності сільськогосподарської діяльностітовариства ОСОБА_9 могла здійснити виключно на основі діяльності товариства за увесь 2017 рік.
Апелянт наголошує,щовисновокподатковогоорганупровідсутністьдіяльності товариства з вирощування сільськогосподарської продукції був здійснений лише 2019 року на основі даних за увесь рік.
Таким чином, вважає, що немає жодних правових та фактичних підстав стверджувати, що дії ОСОБА_7 зпідтвердження статусу платникаєдиного податкуТОВ «ТД«Шепетівський цукор» шляхом подання 20.02.2017 року ряду документів до Славутської ОДПІ можуть складатиоб'єктивнусторонукримінальногоправопорушенняпередбаченогоч.2ст.212КК України. Такі дії на момент їх вчинення повністю відповідали вимогам Податкового кодексу України, наявним в розпорядженні ОСОБА_7 первинним бухгалтерським та іншим обліковим документам, а також підтверджувались офіційною звіркою розрахунків з податковим органом.
Зазначає, що обвинувальний акт та вирок суду також містеть вказівку на те, що умисел ОСОБА_7 з ухилення товариством сплати податку на прибуток також охоплювався бездіяльністювчастинінеподання заяви провідмовувідспрощеноїсистемиоподаткування,облікута звітності; невідображення у звітіпрофінансовірезультати за Іквартал2017року,Іпівріччя 2017 року, 9 місяців 2017 року та за 2017 рік, а саме у рядках 2290 «Фінансовий результат до оподаткування: прибуток», суми фінансових результатів до оподаткування податком на прибуток; податкової декларації з податку на прибуток за І квартал 2017 року, І півріччя 2017 року, 9 місяців 2017 року та за 2017 рік.
Вважає, що надважливим удоказуванніуційкримінальнійсправіє момент, зякого ОСОБА_7 ,якголовнийбухгалтертовариства,малабвчинитидіїдляпереходуТОВ«ТД «Шепетівськийцукор»назагальнусистемуоподаткування таздійснюватинарахування податкунаприбутокприватнихпідприємстваназагальнихпідставах.
Крім того, апелянт нагадує, що сумуподаткового боргу у розмірі 4810735,00 грн.,та за штрафними санкціями 1202684,00 грн. податковий орган нарахував увідповідності до абз. 2 п. 299.11 ст. 299 ПКУкраїнитавиключно напідставі аналізудіяльностітовариства за увесь 2017рік.Що ж до самостійного переходу на загальну систему оподаткування, обліку та звітності за рішенням платника податку, то такий перехід здійснюється виключно за заявою платника податку виключно з першого дня місяця, що слідує за кварталом у якому подано таку заяву (пп. 298.2.2 п. 298.2 ст. 298 ПК України).
Наголошує,щоПодатковимкодексуУкраїнинепередбаченонарахування податковогозобов'язанняплатникуподаткузаправиламизагальної системиоподаткування за попередній період.
Такимчином,неподаючиподатковудеклараціюзподаткунаприбутокзаІквартал 2017року, Іпівріччя 2017 рок, 9 місяців 2017 року та за 2017 рік та не відображаючи у звіті про фінансові результати суми до оподаткування податком на прибуток ОСОБА_7 діяла у відповідностідоПодатковогокодексуУкраїни,оскількиу2017роціперебувалана спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Висновок про невідповідність товариства умовам застосування спрощеної системи оподаткуванняздійсненоподатковиморганом лише у2019 роціівиключно на підставі аналізу даних за весь 2017 рік.
ОСОБА_7 протягом 2017 року не знала та не могла знати про таку невідповідність, тому діяла відповідно до вимог Податкового кодексу України, що ставились до суб'єктів спрощеної системи оподаткування, облікута звітності.
Щождообов'язкуподання ОСОБА_7 заявищодовідмовивідзастосування спрощеної системи оподаткування, у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, апелянт зазначає.
По-перше,це не є обов'язком товариствата безпосередньо,ОСОБА_7 .Це є правом товариства та не може ставитися у вину обвинуваченої.
По-друге, ОСОБА_7 ,якмінімумпершихдваквартали2017року(авзагаліпротягом 2017 року) не знала та не могла знати про майбутні плани діяльності товариства, а тому не могла передбачити, що товариство не здійснюватиме діяльність, пов'язану з вирощуванням сільськогосподарської продукції у 2017 році. Таким чином, подати заяву про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування у грудні 2016 року, чи 1-му кварталі 2017 року ОСОБА_7 не мала жодних підстав.
По-третє, подання заяви платником єдиного податку 4-ї групи про відмову від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності в межах календарного року не передбачено Податковим кодексомУкраїни в редакції, що діялана момент виникнення правовідносин. Перехід на загальну систему оподаткування відбувається виключно за результатами календарного року в залежності від відповідності/невідповідності платника податку вимогам ПК України та факту подання/неподання підтверджуючих звітних документів платником податку до контролюючого органу.
Отже, апелянт зазначає, що звищенаведеногослідує,щоудіяннях ОСОБА_7 відсутнійскладкримінального правопорушенняпередбаченогоч.2ст.212ККУкраїни,якийпередбачаєумиснеухилення відсплати податків. При цьому,всудовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 не мала правовихпідставтанебулазобов'язанапереходитиназагальнусистемуоподаткування,як мінімум до 30.06.2017 року, а взагалі до кінця 2017 року мала право перебувати на спрощенійсистеміоподаткування,облікутазвітності.
Якщо звернути увагу на суму нарахованого податку на прибуток підприємств (висновок експертаСЕ-19/123-23/4636-ЕК від 27.06.2023 року), то сума документально підтвердженогоподатку нарахованогопаприбутокпідприємствТОВ«ТД«Шепетівський цукор»за1-ий квартал 2017 рокустановить4231980,00 грн.,аза1-епівріччя 2017року- 4 810 735,00 грн.
Таким чином основна частина податку на прибуток підприємств, що нарахована податковиморганомта підтвердженависновком експерта буланарахованаупершому півріччі2017року, тому незнаходитьсявпричинно-наслідковому зв'язку здіяннями ОСОБА_7 .
Виключення сум нарахованого податку за 1-ий квартал 2017 року та 1-е півріччя 2017 року з загальної суми нарахованого податкувиключаєзлочинність діяннявизначеного ч. 2 ст.212КК України черезнезначнусумунарахованогоподаткузарештуперіодів.
Апелянт, наголошує, що встановити відсутність у товариства правових підстав перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності стало можливим лише після закінчення календарного року. ОСОБА_7 не володіла та не могла володіти інформацією стосовно планів товариства на 2017 рік. Томунемає підстав стверджувати, що її діяння були об'єднані єдиним умислом табули спрямовані на ухилення товариством від сплатиподаткунаприбутокпідприємств.
Заслухавши доповідь головуючого судді, доводи захисника та обвинуваченої, які просили задовольнити апеляційну скаргу сторони захисту, думку прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши оскаржуваний вирок, колегія суддів, вважає, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягають, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 2 КПК України,завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 22 КПК України,кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 370 КПК України,судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Із цього випливає, що суд при розгляді справи повинен дослідити докази як ті, що викривають, так і ті, що ставлять під сумнів винуватість обвинуваченого, проаналізувати їх та дати їм оцінку.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, перш ніж ухвалювати обвинувальний чи виправдувальний вирок, суд першої інстанції, з дотриманням норм ст. ст. 17, 22, 23 КПК України, повинен дослідити всі докази сторони обвинувачення та докази і позицію сторони захисту, надати їм належну, логічну оцінку, виходячи з вимог ст.ст. 91, 94 КПК України, та за наявністю підстав - визнати такі докази неналежними, недопустимими чи недостовірними, що в свою чергу унеможливить вибірковість їх оцінки.
Крім того, згідно з п. 15 ст.7, ст.22 КПК України, однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні суду своїх доказів і у доведенні перед ним їх переконливості.
При цьому суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Колегія суддів дійшла висновку, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону суд виконав в повному обсязі.
Суд першої інстанції дійшов законного, обґрунтованого та вмотивованого висновку про доведеність пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення за ч. 2 ст. 212 КК України(в редакції на час вчинення кримінального правопорушення) як умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, які призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах.
Надаючи оцінку апеляційним доводам захисника ОСОБА_6 щодо недоведеності вини ОСОБА_7 за пред'явленим обвинуваченням, колегія суддів виходить із того, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачена є винуватою у вчиненні цього злочину.
Законодавець вимагає лише, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням, що у даному провадженні було дотримано.
Колегія суддів, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги сторони захисту, встановила, що суд першої інстанції з достатньою повнотою, в межах визначеного судом обсягу, дослідив обставини та докази вчинення обвинуваченою ОСОБА_7 правопорушення згідно пред'явленого обвинувачення і обґрунтовано дійшов висновку про її винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 212 КК України.
В судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанціях обвинувачена ОСОБА_7 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України не визнала, оскільки обвинувальний акт складено на підставі акту перевірки, в якому допущені помилки у роках та сумах. Також надала суду показання про те, що з 10.05.2011 по 21.06.2018 працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор». Про проведення податкової перевірки діяльності підприємства працівниками ГУ ДПС у Хмельницькцій області у листопаді 2019 році їй не було відомо, її до проведення перевірки не було залучено, а тому вважає, що акт перевірки містить безпідставні висновки про порушення ПК України підприємством у 2017 році. Також до неправильних висновків прийшов судовий експерт, який у межах кримінального провадження проводив судову економічну експертизу. Про те, що ТОВ «ТД «Шепетівський цукор» у 2017 році не використовуватиме суборендовані у ТОВ «Лотівка Еліт» землі площею 2 366,3 га для вирощування сільгоспродукції, не проводитиме їх засів (виробництво) озимих культур урожаю 2017 року, не проводило підготовку землі до засіву та засів ярих культур на орендованій земельній ділянці площею 67,5356 га та/або інших земельних ділянках, а також той факт, що станом на 01.01.2017 у товариства був наявний податковий борг в сумі 75,9 грн з рентної плати, їй не було відомо. Підтвердила, що на неї як головного бухгалтера ТОВ «ТД «Шепетівський цукор» у 2017 році було покладено організацію ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Саме вона готувала та подавала до органів податкової служби для підтвердження статусу ТОВ «ТД «Шепетівський цукор», як платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік: податкову декларацію платника податку четвертої групи від 20.02.2017, у якій вказала, що площа земельних ділянок становить 67,5356 га, нормативно-грошова оцінка землі 22188,6 грн, ставка податку 0,57, сума річна податку 8541,57 грн; відомості про наявність земельних ділянок від 20.02.2017, у яких зазначила, що категорія земельних ділянок - сільськогосподарські угіддя, право користування - на умовах оренди, кількість орендодавців 42, загальна площа земельних ділянок 67,5356 га; розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва від 20.02.2017, у якому вказала, що загальний обсяг отриманого доходу 91464467 грн, в т.ч. сільгоспродукції 89650118 грн, частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній (звітний) рік 76,59 %.
Крім того, вона готувала та 01.04.2017, 01.07.2017, 01.10.2017 та 01.01.2018 подала до Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області від імені ТОВ «ТД «Шепетівський цукор» Звіти про фінансові результати (Звіти про сукупний дохід) за І квартал 2017 року, за І півріччя 2017 року, за 9 місяців 2017 року та за 2017 рік.
Вказала, що вона не готувала та не подавала упродовж 2017 року від імені ТОВ «ТД «Шепетівський цукор» до Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області декларації з податку на прибуток приватних підприємств за І квартал 2017 року, І півріччя 2017 року, три квартали 2017 року та за 2017 рік, чим не нарахувала самостійно податок на прибуток підприємств за 2017 рік. Вважає, що вказані декларації мали готувати та подати працівники податкової служби, які здійснювали перевірку.
Проте, вина ОСОБА_7 доводиться наступними письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції, а саме:
- даними повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від 08.12.2022 року № 9878/5/22-91-0701-08, відповідно до якого в.о. начальника Головного управління ДПС у Хмельницькій області ОСОБА_15 направила матеріали документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ТД «Шепетівський цукор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 для прийняття рішення на підставі ст. 214 КПК України;
- даними акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» від 25.11.2019 №0194/22-01-05-12/36581090 з додатками, відповідно до якого ОСОБА_7 з 10.05.2011 по 21.06.2018 працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» та певіркою встановлено, в тому числі порушення ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор»:
1). п.п.14.1.235 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.п.139.2.1, п.п. 139.2.2 п.139.2 ст.139, абз. а) п.п. 4) п.291.4, п.291.5-1.3 п.291.5-1 ст.291 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» занижено податок на прибуток підприємств в загальній сумі 4 810 735 грн, у тому числі за 1 квартал 2017 року в сумі 4 991 001 грн, півріччя 2017 року в сумі 6 707 735 грн, три квартали 2017 року в сумі 6 514 021 грн, рік 2017 в сумі 4 810 735 гривень;
2). п.49.2 ст.49, п. 137.4 ст.137 Податкового кодексу України, ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» не подано до контролюючого органу декларації з податку на прибуток приватних підприємств за І квартал 2017 року, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року та рік 2017;
3). п. 46.2 ст. 46 ПК України ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» не подано до контролюючого органу фінансову звітність за І квартал 2017 року та 9 місяців 2017 року;
4). п.п. 14.1.235 п. 14.1 ст. 14, абз. А) п.п. 4) п. 291.4 п.п. 291.5-1.3 п. 291.5-1 ст. 291 ПК України, в результаті чого ТОВ «ТД «Шепетівський цукор» завищено єдиний податок платника четвертої групи в сумі 8541,57 грн;
5). п.п. «б» п. 176.2 ст. 176, п.п. 1.6 п. 16-1 розділу ХХ ПК України та п. 3.2, п. 3.3 та п. 3.11 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом МФУ від 13.01.2015 №4, зареєстрованого в МЮУ від 30.01.2015 за №111/26556;
- даними податкового повідомлення-рішення № 0002931412 від 18.12.2019, відповідно до якого ГУ ДПС у Хмельницькій області ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств за основним зобов'язанням на суму 4810735,00 грн та за штрафними санкціями 1202684,00 грн;
- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 03.05.2023, здійсненого на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.04.2023, відповідно до якого отримано копії поданих ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» до Головного управління статистики у Хмельницькій області документів, а саме звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2016 року №4-сг (річна); візуальної форми відображення електронного звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2016 №29-сг (річна); візуальної форми відображення електронного звіту про внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів №9-б-сг (річна). Також повідомлено, що звіти формою 4-сг за 2017-2018 роки ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» не подало, звіти формою 9-сг за 2017 рік не подало, за 2018 рік не були залучені до державних статистичних спостережень, звіти формою №29-сг за 2017-2018 роки не подало, звіти за формою №347-сг за 2016 рік знищені у зв'язку із закінченням терміну зберігання, за 2017 рік не подало, за 2018 рік не були залучені до державних статистичних спостережень, звіти за формами №50-сг та №21-заг за 2016-2018 роки не були залучені до державних статистичних спостережень;
- даними звіту про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2016 року №4-сг (річна); візуальної форми відображення електронного звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду на 01.12.2016 №29-сг (річна); візуальної форми відображення електронного звіту про внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів №9-б-сг (річна);
- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 09.05.2023, здійсненого на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.04.2023, відповідно до якого отримано копії податкової та фінансової звітності, поданої ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» до Головного управління ДПС в Хмельницькій області у виді 320 файлів на DVD-R диску та копій документів на 120 арк.;
- даними протоколу огляду предметів від 23.05.2023 року, відповідно до якого здійснено огляд фалів, що містяться на DVD-R диску, отриманого в ході тимчасового доступу до речей і документів та здійснено їх роздрукування, а саме податкової декларації єдиного податку четвертої групи за 2016 рік, податкової декларації єдиного податку четвертої групи за 2017 рік; податкової декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період 2018 року, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2015 рік, розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2016 рік;
- даними звітів про фінансові результати (Звіти про сукупний дохід) за І квартал 2017 року, за І півріччя 2017 року, за 9 місяців 2017 року та за 2017 рік ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор», які містять підписи ОСОБА_7 , як головного бухгалтера товариства;
- даними податкової декларації платника податку четвертої групи (в/х №9024102393 від 20.02.2017), у якій вказано, що площа земельних ділянок становить 67,5356 га, нормативно-грошова оцінка землі 22188,6 грн, ставка податку 0,57, сума річна податку 8541,57 грн, які містять підписи ОСОБА_7 , як головного бухгалтера товариства;
- даними відомостей про наявність земельних ділянок (в/х №9024101931 від 20.02.2017), у яких зазначено, що категорія земельних ділянок - сільськогосподарські угіддя, право користування - на умовах оренди, кількість орендодавців 42, загальна площа земельних ділянок 67,5356 га, які містять підписи ОСОБА_7 , як головного бухгалтера товариства;
- даними розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва (в/х №9014727013 від 20.02.2017), у якому вказано, що загальний обсяг отриманого доходу 91464467 грн, в т.ч. сільгоспродукції 89650118 грн, частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній (звітний) рік 76,59 %, які містять підписи ОСОБА_7 , як головного бухгалтера товариства;
- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 22.05.2023, відповідно до якого на підставі ухвали слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.04.2023 отримано доступ до матеріалів адміністративної справи Хмельницького окружного адміністративного суду № 560/323/20;
- даними матеріалів адміністративної справи Хмельницького окружного адміністративного суду № 560/323/20, в тому числі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.10.2022, яке набрало законної сили 07.11.2022 та яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено;
- даними листів ГУ ДПС у Хмельницькій області від 17.08.2023 та ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 23.08.2023 та від 23.08.2023, які підтверджують факт наявності у ТОВ «ТД Шепетівський цукор» заборгованості, перереєстрації товариства 26.11.2020 у м. Дніпро по пр-ту Гагаріна, 43, неможливість встановлення місцезнаходження товариства, оскільки офіс ТОВ «ТД «Шепетівський цукор», його керівники та засновники за даною адресою відсутні;
- даними реєстраційної справи ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор», Код ЄДРПОУ 36681090 та статуту ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор», у розділі 8 якого визначено порядок ведення обліку та звітності підприємства, згідно якого відповідальність за стан обліку, своєчасне подання бухгалтерської та іншої звітності покладено на головного бухгалтера Товариства, компетенція якого визначена чинним законодавством; організація обігу документів в Товаристві встановлюється директором Товариства; Товариство та його посадові особи несуть встановлену законодавством відповідальність за достовірність даних, що містяться в річному звіті та балансі;
- даними трудової книжки, виданої на ім'я ОСОБА_7 , відповідно до яких остання з 10.05.2011 по 21.06.2018 працювала на посаді головного бухгалтера ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор»;
- даними висновку судової економічної експертизи від 27.06.2023 № СЕ-19/123-23/4636-ЕК, відповідно до якого документально підтверджується зазначене в акті про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» від 25.11.2019 № 0194/22-01-05-12/36681090, проведеної ДПС у Хмельницькій області, заниження податку на прибуток підприємств в загальній сумі 4 810 735 грн, у тому числі: документально не підтверджується висновок ГУ ДПС у Хмельницькій області, викладений в акті від 25.11.2019 № 0194/22-01-05-12/36681090 щодо заниження податку на прибуток за І-й квартал 2017 року на суму 4 991 001,00 гривень; документально підтверджується заниження податку на прибуток ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» за І-й квартал 2017 року на суму 4 231 980,00 грн; документально підтверджується заниження податку на прибуток підприємств за півріччя 2017 в сумі 6 707 735 грн, три квартали 2017 в сумі 6 514 021 грн, рік 2017 в сумі 4 810 735 грн.
Судовий експерт Хмельницького НДЕКЦ МВС ОСОБА_16 в судовому засіданні суду першої інстанції повністю підтвердив висновки судової економічної експертизи № СЕ-19/123-23/4636-ЕК від 27.06.2023. Вказав, що для проведення експертизи йому були надані матеріали кримінального провадження. Оскільки для вирішення поставленого на експертизу питання не було надано достатньо матеріалів, ним було заявлено клопотання про надання додаткових матеріалів, а саме оригіналів чи належним чином завірених копій документів бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, що відображено на 2 аркуші висновку, які були надані 24.05.2023. Досліджені ним документи підтвердили зазначене в акті про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» від 25.11.2019 №0194/22-01-05-12/36581090, проведеної ГУ ДПС у Хмельницькій області, заниження податку на прибуток підприємств в загальній сумі 4810735 грн.
Оскільки експертиза проводилась кваліфікованим фахівцем, предметом її дослідження були усі наявні матеріали, то підстав для сумнівів у достовірності даних висновку суд правильно не вбачає. Ні обвинувачена, ні її захисник висновки даної експертизи не спростували належним чином (ст. 240 КПК України).
Отже, доводи апеляційної скарги щодо неправильного нарахування податкового боргу в загальній сумі 4810735 грн. спростовуються саме висновком експертизи № СЕ-19/123-23/4636-ЕК від 27.06.2023, поясненнями експерта та іншими вищенаведеними доказами.
Крім того, на підтвердження винуватості ОСОБА_7 та доведеності її вини у вчиненні кримінального правопорушення згідно пред'явленого обвинувачення, суд обґрунтовано послався на показання свідка ОСОБА_14 , який в судовому засіданні суду першої інстанції повідомив, що на даний час є начальником Старокостянтинівського відділу перевірок платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Хмельницькій області. На підставі направлень ГУ ДПС у Хмельницькій області приймав участь у проведенні планової виїзної документальної перевірки ТОВ «ТД «Шепетівський цукор» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 відповідно до затвердженого плану документальної перевірки. В ході перевірки було встановлено, що дане товариство за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 перебувало на спрощеній системі оподаткування, було платником єдиного податку четвертої групи. У вказаний період головним бухгалтером у товаристві працювала ОСОБА_7 . Під час перевірки досліджувались правомірність перебування платника на спрощеній системі оподаткування - особливому режимі справляння податків і зборів. Четверта група платників єдиного податку поширюється на сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) період дорівнює або перевищує 75 %. ТОВ «ТД «Шепетівський цукор» до податкової служби для підтвердження статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2017 рік подано: податкову декларацію, в якій площа земельних ділянок зазначена 67,5356 га, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва, у якому зазначено загальний обсяг отриманого доходу 91464467 грн., в т.ч. сільгосппродукції 89650118 грн, частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній звітний рік вказана 76,59%. Крім того, перевіркою встановлено, що згідно оборотно-сальдових відомостей у 2017 році, на відміну від інших років, товариство не проводило вирощування сільгосппродукції на орендованій площі 67,5356 га чи на будь-яких інших земельних ділянках, реалізовувало лише раніше вироблений цукор. Отже, товариство не могло виростити та реалізувати сільгосппродукції на загальну суму 89650118 грн. Виключно реалізація залишків сільгосппродукції, виробленої у попередніх звітних періодах, без здійснення виробництва у 2017 році не дає права перебування платником податку четвертої групи у цьому звітному періоді. Таким чином перевіркою не підтверджено правомірність перебування ТОВ «ТД «Шепетівський цукор» у 2017 році на спеціальному режимі оподаткування. Також встановлено наявність податкового боргу в системі контролюючого органу (інтегрованій картці), який підтверджено в подальшому і рішенням Хмельницького окружного суду від 05.10.2022. Підприємством не подано до контролюючого органу декларації з податку на прибуток за І квартал 2017 року, півріччя 2017 року, три квартали 2017 року та за 2017 рік, не подано фінансову звітність за І квартал та 9 місяців 2017 року. Під час проведення перевірки користувалися наданими для перевірки первинними документами, які підтверджували факти придбання товарно-матеріальних цінностей і наданих послуг, даними бухгалтерського обліку підприємства та поданими фінансовими звітностями до контролюючого органу. У ході перевірки здійснено вилучення копій фінансово-господарських документів, що свідчать про встановлені порушення та за результатами перевірки складено відповідний акт. За результатами перевірки складались податкові повідомлення-рішення, правомірність яких також встановлена судовим рішенням, що набрало законної сили. Нормами ПК України не передбачено викликати для проведення перевірки бувшого головного бухгалтера, а тому така перевірка проводилась за участі діючих посадових осіб підприємства, які від дачі пояснень відмовились.
Зокрема, під час свого допиту в суді першої інстанції свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пояснили, про те, що у 2017 році у різний час займали посади генерального директора ТОВ «ТД «Шепетівський цукор», а саме ОСОБА_8 з 01.04.2014 по 01.03.2017, ОСОБА_10 з 03.03.2017 по 13.07.2017, ОСОБА_11 з 14.07.2017 по 2019 рік. Їх посадові обов'язки визначались контрактом та статутом товариства. Станом на початок 2017 року ТОВ «ТД Шепетівський цукор» перебувало на спрощеній системі оподаткування, було платником єдиного податку четвертої групи. Щодо підстав перебування товариства на спрощеній системі оподаткування орієнтувались у загальних рисах, оскільки не мали відповідної освіти в галузі бухгалтерського обліку та оподаткування, такими відомостями володіла, займалась бухгалтерія товариства та безпосередньо головний бухгалтер ОСОБА_7 , відносини з якою були довірливими, а тому у неї знаходились печатка підприємства та електронні ключі генеральних директорів. Підтвердили, що у 2016 році товариство здійснювало вирощування цукрового буряку та виробництво цукру. Упродовж 2017 року товариство лише реалізовувало вироблену продукцію сезону 2016 року та отримувало дохід від діяльності їдальні, не здійснювало посів, вирощування та збір цукрового буряку, оскільки основні потужності цукрового заводу вже були продані, а тому не могли використовуватись ТОВ «ТД «Шепетівський цукор». Податкову декларацію платника податку четвертої групи від 20.02.2017, відомості про наявність земельних ділянок від 20.02.2017, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва від 20.02.2017, Звіти про фінансові результати (Звіти про сукупний дохід) за І квартал 2017 року, за І півріччя 2017 року, за 9 місяців 2017 року та за 2017 рік готувала, підписувала разом з ними та подавала до органів податкової служби головний бухгалтер ОСОБА_7 .
Аналогічні пояснення надала свідок ОСОБА_17 , яка в 2017 році обіймала посаду заступника головного бухгалтера ТОВ «ТД Шепетівський цукор».
Вищезазначені свідки у цьому кримінальному провадженні були попереджений судом про кримінальну відповідальність за надання завідома неправдивих показань і стороною захисту не надано будь-яких об'єктивних доказів, що свідки надавали завідомо неправдиві показання та мають намір обмовити обвинувачену.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що головний бухгалтер ТОВ «ТД «Шепетівський цукор» ОСОБА_7 , діючи умисно, з метою ухилення від сплати податків, будучи обізнаною з приписами п.298.2 ст.298, п.299.11 ст.299 ПК України, які прямо зобов'язують платника, який порушив вимоги щодо перебування на спрощеній системі, перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, у порушення вимог п.49.2 ст.49, п.137.4 ст.137 ПК Українине підготувала та не подала упродовж 2017 року від імені ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" до Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області декларації з податку на прибуток приватних підприємств за І квартал 2017 року, І півріччя 2017 року, три квартали 2017 року та за 2017 рік, чим не нарахувала самостійно податок на прибуток підприємств за 2017 рік.
Зазначені дії ОСОБА_7 призвели до заниження податкового зобов'язання ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» з податку на прибуток підприємств за 2017 рік у сумі 4810735 грн, що в 6013 разів перевищувало встановлений на той час неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Щодо доводів апелянта стосовно об'єктивної сторони кримінального правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.
Кримінальні правопорушення, передбачені ст. 212 КК України, відносяться до злочинів з матеріальним складом, обов'язковою ознакою яких є настання суспільно-небезпечного наслідку у вигляді фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах (ч.1 ст.212 КК України), великих (ч.2 ст.212 КК України), особливо великих (ч.3 ст.212 КК України) розмірах.
За усталеними в правозастосовній практиці положеннями, віддзеркаленими в постанові Пленуму Верховного Суду України від 08 жовтня 2004 року №15 «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» (пункти 3, 13) статтею 212 КК передбачено кримінальну відповідальність не за сам факт несплати в установлений строк податків, зборів, інших обов'язкових платежів, а за умисне ухилення від їх сплати. Про наявність умислу на ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів можуть свідчити, наприклад: відсутність податкового обліку чи ведення його з порушенням установленого порядку; перекручування в обліковій або звітній документації; неоприбуткування готівкових коштів, одержаних за виконання робіт чи надання послуг; ведення подвійного (офіційного та неофіційного) обліку; використання банківських рахунків, про які не повідомлено органи державної податкової служби; завищення фактичних затрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції, тощо.
Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів може бути вчинене, наприклад, шляхом: неподання документів, пов'язаних із їх обчисленням та сплатою до бюджетів чи державних цільових фондів (податкових декларацій, розрахунків, бухгалтерських звітів і балансів тощо); приховування об'єктів оподаткування; заниження цих об'єктів; заниження сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів; приховування факту втрати підстав для одержання пільг з оподаткування; подання неправдивих відомостей чи документів, що засвідчують право фізичної особи на податковий кредит або на податкову соціальну пільгу.
Основним видом діяльності ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» відповідно до реєстраційних документів товариства та класифікації видів економічної діяльності (КВЕД) була допоміжна діяльність у рослинництві.
Відповідно до наказу генерального директора ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» по особовому складу від 10.05.2011 № 11-Л ОСОБА_7 призначено на посаду головного бухгалтера ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор».
На ОСОБА_7 , як головного бухгалтера, відповідно до посадової інструкції, Положення про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку ТОВ «ТД «Шепетівський цукор, затвердженого наказом генерального директора ТОВ «ТД «Шепетівський цукор» від 03.01.2017 № 1/1/1, було покладено обов'язки із забезпечення ведення бухгалтерського обліку, контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку господарських операцій, неухильного дотримання порядку оформлення та відображення в обліку первинних документів, забезпечення складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписання її та подання в установлені строки, забезпечення перерахування зборів, податків та інших платежів, передбачених законодавством та інші.
Також, на ОСОБА_7 , як головного бухгалтера підприємства, законодавством України покладено обов'язки:
- за ч. 7 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - забезпечувати дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складати і подавати у встановлені строки фінансову звітність; забезпечувати організацію контролю за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, перевіряти стан бухгалтерського обліку;
- за ст. 16 Податкового кодексу України - вести в установленому порядку обліку доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПК України;
- за ст. 36 ПК України - обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України.
Тобто, в силу покладених на неї організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, головний бухгалтер ТОВ «ТД «Шепетівський цукор» ОСОБА_7 являлась службовою особою підприємства.
Проте, всупереч вказаним вимогам законодавства, заздалегідь розуміючи і усвідомлюючи покладену на неї відповідальність та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді несплати до бюджету податків у великих розмірах, головний бухгалтер ТОВ «Торговий дім «Шепетівський цукор» ОСОБА_7 , як службова особа підприємства, умисно ухилилась від сплати до бюджету податку на прибуток підприємств у великих розмірах за наступних обставин.
Головний бухгалтер ТОВ «ТД «Шепетівський цукор» ОСОБА_7 була достовірно обізнаною із вимогами законодавства щодо інституту спеціального податкового режиму - платника єдиного податку четвертої групи, правами та обов'язками головного бухгалтера підприємства, передбаченими Статутом товариства, Положенням про ведення бухгалтерського обліку.
Зокрема, ОСОБА_7 , знала, що відповідно до пунктів 291.2 та 291.3 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа вправі самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Відповідно до підпунктів 291.4.4 п.291.4 ст.291 ПК України до четвертої групи суб'єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться сільськогосподарські товаровиробники - юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.
Відповідно до підпункту 14.1.234 ст.14 ПК України сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1 - 24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання.
Отже, доводи апелянта, що ОСОБА_7 не володіла та не могла володіти інформацією стосовно планів товариства на 2017 рік та, щонемає підстав стверджувати, що її діяння були об'єднані єдиним умислом та були спрямовані на ухилення товариством від сплати прибутку на прибуток підприємств, а в іі діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 212 КК України - не знайшли свого підтвердження.
При апеляційному перегляді кримінального провадження, знайшло своє підтвердження, що саме ОСОБА_7 , працюючи головним бухгалтером ТОВ «ТД «Шепетівський цукор», не підготувала та не подала упродовж 2017 року від імені ТОВ "ТД "Шепетівський цукор" до Славутської ОДПІ ГУ ДФС у Хмельницькій області декларації з податку на прибуток приватних підприємств за І квартал 2017 року, І півріччя 2017 року, три квартали 2017 року та за 2017 рік, чим не нарахувала самостійно податок на прибуток підприємств за 2017 рік, що призвело до заниження податкового зобов'язання ТОВ «ТД «Шепетівський цукор» з податку на прибуток підприємств за 2017 рік у сумі 4 810 735 грн, що в 6 013 разів перевищувало встановлений на той час неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Порушення податкового законодавства зафіксовано у відповідному акті документальної перевірки, обґрунтованість якої підтверджено висновком судово-економічної експертизи та судовим рішенням адміністративного суду.
Колегія суддів зазначає, про наявність у ОСОБА_7 прямого умислу свідомо не виконувати обов'язок сплатити податок у певному розмірі шляхом вчинення дій, спрямованих на ухилення від виконання такого обов'язку, свідчать досліджені судом докази.
Необхідно зазначити, що порушення вимог податкового законодавства, що призвели до ненадходження до бюджету податків у великих розмірах мали саме умисний характер, що є необхідною умовою для настання кримінальної відповідальності за ст. 212 КК України.
Таким чином, колегія суддів вважає, що вина обвинуваченої доказана повністю, та вона повинна нести відповідальність згідно вимог закону.
Наведені вище висновки колегії суддів, є підставою для визнання необґрунтованими доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 щодо того, що судом першої інстанції не було мотивовано свої висновки щодо висунутого обвинувачення за ч. 2 ст. 212 КК України.
Дії ОСОБА_7 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 212 КК України, які виразились в умисному ухиленні від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, які призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах. (в редакції на час вчинення кримінального правопорушення).
При обранні обвинуваченій виду та міри покарання суд першої інстанції правильно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, винну особу, її вік, стан здоров'я, що обвинувачена є пенсіонером за віком, не працює, одружена, має чоловіка, який є особою з інвалідністю ІІ групи, має місце постійно проживання, за яким характеризується позитивно, часто хворіє, під динамічним спостереженням у лікарів нарколога та психіатра поліклінічного відділення КНП «Гощанська БПЛ» не перебуває.
Згідно досудової доповіді від 23.11.2023, складеної фахівцем Рівненського РС №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області ОСОБА_18 , ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюються як середні, виправлення обвинуваченої ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства.
Санкцією ч. 2 ст. 212 КК України (в редакції на час вчинення кримінального правопорушення) передбачено відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, які призвели до фактичного ненадходження до бюджету коштів у великих розмірах у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
Згідно вимог п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Частиною другою ст. 65 КК України визначено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що їй слід призначити покарання у виді штрафу з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій в межах санкції ч. 2 ст. 212 КК України.
Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції на час вчинення кримінального правопорушення) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Як встановлено судом першої інстанції, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 212 КК України, було вчинено ОСОБА_7 не пізніше 01.01.2018.
За змістом ст. 49 КК України, ч. 1 ст. 286 КПК України звільнення особи від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності має обов'язковий характер. Однак, відповідно до ч. 9 ст. 284, ч. 3 ст. 285 КПК України таке звільнення можливе лише за згодою обвинуваченого.
У судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_7 не погодилась на звільнення від кримінальної відповідальності, вважаючи себе невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки обвинувачена ОСОБА_7 , якій судом було роз'яснено її право на звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження відносно неї на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, від такого звільнення відмовилась, суд першої інстанції застосував до неї ч. ст. 74 КК України та звільнив її від покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення, з підстав передбачених КК України, з чим погоджується і колегія суддів.
Істотних порушень норм кримінального процесуального закону під час провадження досудового розслідування по даному кримінальному провадженню та його розгляді в суді, які були б підставою для скасування постановленого щодо обвинуваченого судового рішення не встановлено.
За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 , є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 березня 2026 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України - залишити без змін.
На ухвалу сторони можуть подати касаційні скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 3 місяців з дня проголошення цієї ухвали.
Судді: