справа № 707/4039/25
провадження № 2/691/428/26
12 березня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області
В складі :
головуючого судді Савенко О.М.
з участю секретаря судових засідань Шмунь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області матеріали цивільної справи за позовною заявою ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив :
ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» звернулося в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач мотивує, що 06 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №3798364 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, умовами якого встановлено, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 12100,00 грн. строком на 360 днів, шляхом переказу його на платіжну картку № НОМЕР_1 емітовану АТ «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»» зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2% від суми кредиту за кожен день користування (730% річних). Кредитний договір був укладений в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора (ІТС). Кредитний договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Підписання договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредиту, правилами надання грошових коштів у позику у тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням та отриманням кредиту. Зразок Кредитного договору, Правила надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, викладені для загального доступу в мережі Інтернет на сайті https://credit7.ua/pro-nas/. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закрну України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті. Відповідь особі, якій адресована пропозиція укласти електроннй договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електроний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційний системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Правила перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті https://credit7.ua/pro-nas/. Відповідач відповідно до умов Кредитного договору, п.6.1.16, 6.1.17, 6.1.18 Правил, в особистому кабінеті ІТС прийняв пропозицію укласти Кредитний договір, підписав договір 06 липня 2023 року о 11:50:39 годині шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором Н151, надісланий на номер телефону, що наданий відповідачем. Кредитні кошти перераховані 06 липня 2023 року на платіжну карту НОМЕР_1 . Номер телефону відповідача, в тому числі співпадає з даними Українського банку кредитних історій. Таким чином, виключно особа відповідача може отримати кредит після укладення договору. Відповідно до п.1.4 Кредитного договору, Первісний кредитор нараховує відсотки за користування кредитом у розмірі 2% від суми кредиту за кожен день користування. Строк надання кредиту відповідно п.1.3 договору 360 днів. Первісним кредитором не здійснювалось нарахування комісій, пені та інших штрафних санкцій по Кредитному договору у відповідності до чинного законодавства України. Відповідач не повернув своєчасно суму кредиту та нараховані відсотки для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, відповідно до умов Кредитного договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості. Таким чином, відповідач не виконав зобов'язань за умовами кредиту. У зв'язку з зазначеними порушеннями забовязань заборгованість за Кредитним договором станом на 24 квітня 2024 року (дата переходу вимог до позивача) становить 74462,47 грн., яка складається з: 12099,97 грн. - заборгованість за кредитом; 62362,50 - заборгованість за нарахованими процентами відповідно п.1.4 Кредитного договору за ставкою 2% за кожен день користування кредитом (730% річних) за період з 06 липня 2023 року по 24 квітня 2024 року (включно). Стягнення нарахованих процентів за користування кредитом за договором здійснюється за період строку дії Кредитного договору, штрафні санкції не нараховані та не стягуються. Денна процентна ставка залишається незмінною протягом усього строку кредитування за договором про споживчий кредит за умови, що до нього не вносилися зміни щодо складових показників, які застосовуються для обчислення денної процентної ставки (строку кредитування, загальних витрат за споживчим кредитом та загального розміру кредиту). Перед укладенням договору відповідач був належним чином проінформованим про всі істотні умови кредитування. Зокрема, він ознайомився з: паспортом споживчого кредиту, який у стислій табличній формі містив ключову інформацію: суму кредиту, розмір процентної ставки, строк, розмір щомісячного платежу, реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту; повним текстом Кредитного договору. Підписавши договір, він свідомо та добровільно погодився з усіма умовами. Він мав можливість відмовитись від укладення правочину, якщо вважав його умови несправедливими чи невигідними. На підставі укладеного договору був здійснений переказ суми кредиту на платіжну картку відповідача. В довідці про переказ коштів відсутнє прізвище, ім'я,по батькові та ідентифікаційний код отримувача, однак зазначено унікальний номер транзакції, дата та час проведення платежу, маска платіжної картки НОМЕР_1 зарахування переказу, що відповідає: масці зазначеної платіжної картки в укладеному Кредитному договорі; даті та часу здійснення переказу суми кредиту після підписання Кредитного договору; сумі кредиту зазначеному у Кредитному договорі. Відповідач, перед укладенням договору, верифікува свою платіжну картку та підтвердив, що саме на неї має бути зарахована сума кредиту. 24 липня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» укладено Договір факторингу №24/04/24 від 24 липня 2024 року, відповідно до умов якого права вимоги за Договором №3798364 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06 липня 2023 року перейшло до ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс». Враховуючи викладені вище умови Договору №3798364, просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором №3798364 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06 липня 2023 року станом на 24 квітня 2024 року у розмірі 74462,47 грн., яка складається з: 12099,97 грн. - заборгованість за кредитом; 62362,50 - заборгованість за нарахованими процентами відповідно п.1.4 Кредитного договору за ставкою 2% за кожен день користування кредитом (730% річних) за період з 06 липня 2023 року по 24 квітня 2024 року (включно), а також судові витрати у розмірі: 2422,40 грн. - судовий збір; 10000 грн. - витрати на правову допомогу (а.с.1-11).
Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2025 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред'явлення зустрічного позову(а.с.123).
27 листопада 2025 року, ухвалою суду, в цивільній справі закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд (а.с.131).
У судове засідання представник позивача Руденко К.В., будучи вчасно та належним чином повідомленим, не з'явився, надіслав заяву 04 березня 2026 року №1244/26-Вх про розгляд справи без його участі.
Відповідач ОСОБА_1 будучи повідомленим про розгляд справи шляхом направлення копії позовної заяви, що підтверджено поштовим вкладенням у справі (а.с.11-1197), надіслання судових повісток, розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://gd. ck. court. gov. ua., у судове засідання не з'явився, причину своєї неявки суду не повідомив, як і не надіслав заяв чи то клопотань про розгляд справи у його відсутність або перенесення розгляду.
З врахуванням вищезазначеного, суд, прийшов до висновку про можливість судового розгляду цивільної справи у відсутності сторін, остільки їх неявка не перешкоджає розгляду по суті, у їх відсутність. При прийнятті такого рішення суд, орієнтований і на судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.Так, згідно п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У відповідності до ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позивач повинен зазначити і довести підстави позову, тобто обставини, з якими він, як з юридичними фактами, пов'язує свої матеріально-правові вимоги.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободу від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У справі "Церква села Сосулівка проти України" Європейський Суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції закріплює "право на суд", в якому право на доступ до суду - право порушити провадження у судах щодо прав та обов'язків цивільного характеру - становить тільки один з його аспектів (див. "Голдер проти Об'єднаного Королівства", рішення від 21 лютого 1975 року, Серія A, N 18, ст. 18, п. 36). Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (див. "Беллет проти Франції", рішення від 4 грудня 1995 року, Серія A, N 333-Б, ст. 42, п. 36). Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним.
Предметом вимоги позивача є порушення відповідачем у справі вимог ст.ст.509, 526, 530, 527, 610,611,1054 ЦК України та відшкодування понесених судових витрат, згідно ст.ст.133,141 ЦПК України.
Правові відносини, які склалися між позивачем та відповідачем, на думку суду, підпадають під вид цивільно-правових відносин - зобов'язання і є зобов'язальними та регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», з врахуванням наступного.
Згідно до ст. 509 Цивільного Кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, що ґрунтується на засадах добровільності, розумності та справедливості. При цьому, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - ст. 526 ЦК України, в строки, що вказані у зобов'язанні - ст. 530 ЦК України. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту, ст. 527 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статті 610, 611 ЦК України, зазначають, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, і за порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ст. ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Згідно з ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
У відповідності ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до змісту ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із практикою Європейського Суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
В ході судового розгляду із досліджених судом доказів та пояснень сторін, встановлено, що між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс», 24 квітня 2024 року укладено Договір факторингу №24/04/24, у відповідності до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується відступити ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» права вимоги, а ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» набуває права вимоги від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та сплачує ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором(а.с.82-89). Згідно Реєстру боржників за Договором факторингу 24/04/24 відповідач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , є боржником за кредитним договором №3798364, сума заборгованості за основною сумою боргу - 12099,97 грн., сума заборгованості за процентами - 62362,50грн. (а.с.96)., що підтверджується Розрахунком заборгованості за Договором №3798364 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06 липня 2023 року станом на 24 квітня 2024 року (а.с.48-59). Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», в особі директора Пшеничного А.І., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , паспорт Серії НОМЕР_3 , виданий Городищенським РВ УМВС України в Черкаській області, з другої сторони, уклали Договір №3798364 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06 липня 2023 року (а.с.24-41). Відповідно до п.1 Договору його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Вебсайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідно для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ ІТС Товариства (а.с.24-41). Згідно п.1.2. Договору відповідачу надано кредит у сумі 12000,00 грн на строк 364 дні, періодичність зі сплати процентів - кожні 14 днів. Рекомендовані дати внесення грошових коштів для уникнення простроченої заборгованості за кредитом, визначені у Графіку патежів (а.с.24-41). Відповідно до п.1.4 тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: п.1.4.1. Стандартна процентна ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 Договору. Згідно п.1.5 орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: п.1.6.1 за стандартною ставкою за весь строк кредиту 62290,30% річних. Відповідно п.1.6.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 100188,00 грн. (а.с.24-41), що підтверджується Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.42). Умови повернення позики в кінці строку позики викладені у Договорі №3798364 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06 липня 2023 року наступним чином (а.с.24-41). Так, згідно п.2.1 Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електроного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1. Відповідно до п.2.2 Договору суму кредиту (його частину) Товариство перераховує протягом двох днів з моменту укладення цього Договору. Дати надання кредиту 06 липня 2023 року, 07 липня 2023 року. Відповідно до п.2.5 кредит вважається погашеним в день отримання Товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами з п.2.1 Договору (а.с.24-41). Відповідно п.4.4 у разі затримання клієнтом сплати процентів та/або частини кредиту (якщо таке повернення (виплата) частини кредиту передбачена Графіком платежів) щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Вимога надсилається у вигляді електронного листа на електронну адресу клієнта, зазначену в Договорі (або окремо надану клієнтом Товариству) та/або шляхом направлення повідомлення на додаткові контакті дані клієнта, вказані в цьому Договорі (або окремо повідомлені клієнтом), в тому числі з використанням месенджерів (Viber, Telegram, тощо). Моментом отримання клієнтом повідомлення є момент отримання Товариством електронного підтвердження про таке направлення. В даному випадку клієнт повинен здійснити повне дострокове повернення (виплату) кредиту та процентів протягом 30 календарних днів, з дня одержання від Товариства повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду клієнт усуне порушення умов цього договору, така вимога Товариства втрачає чинність. Згідно п.4.5.1. попередження для клієнта: 1) у випадку здійснення сплати заборгованості за Договором з використанням платіжних терміналів/сервісів банків, фінансових установ або шляхом здійснення переказу з поточного рахунку, тощо: для уникнення прострочення платежу, сплату заборгованості необхідно здійснювати за 5 (п'ять) робочих днів до дати платежу, вказаної в Графіку платежів; у випадку здійснення платежів менше ніж за 5 (п'ять) робочих днів до дати платежу, вказаної в Графіку платежів, в тому числі в останній день строку, у клієнта може наступити прострочення за Договором; 2) допущення прострочення платежів, вказаних в Графіку платежів(новому Графіку платежів) для клієнта може мати наступні наслідки: необхідність сплати неустойки у розмірі та порядку, що визначені в п. 6.4 Договору; вплинути на кредитну історію та ускладнити отримання споживчого кредиту надалі; якщо клієнт є учасником Програми лояльності - втрата права на отримання зниженої процентної ставки (а.с.24-41). Відповідно п. 6.4 у випадку невиконання та/або неналежного виконання клієнтом зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Товариство має право нарахувати, а клієнт зобов'язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф: п.6.4.1, у розмірі 15,00% від суми кредиту, що становить 1815,00 гривень, на 4-й день такого невиконання та/або неналежного виконання; та 6.4.2 у розмірі 1,10% від суми кредиту, що становить 133,10 гривень, починаючи з (п'ятого) дня за кожен факт такого порушення, тобто за кожен день невиконання та/або неналежного виконання. Згідно п.6.5 штрафні санкції за Договором нараховуються в момент сплати. У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон/ обмежень) на нарахування штрафних санкцій - штраф протягом періоду дії такого мораторія (заборони) не нараховується та клієнтом не сплачується. Нарахування штрафних санкцій відновлюється після скасування мораторіїв / обмежень. у випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, загальна сума неустойки (нарахованого штрафу) не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту. У випадку, коли сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, загальна сума неустойки (нарахованого штрафу) не може перевищувати розміру половини суми кредиту. У будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів), нарахованої за порушення клієнтом зобов'язань за цим Договором, обмежується сумою, визначеною у відповідності до Закону України «Про споживче кредитування» (а.с.24-41). Як зазначено у п.9.3 договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами з урахуванням особливості його підписання відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та нормативних актів Національного банку України. Договір припиняється в день повного повернення/сплати клієнтом суми кредиту, процентів за користування кредитом та неустойки, у разі наявності штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов'язання. П.9.7 визначає порядок укладення Договору та створення електронних підписів сторін. Цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку Товариства електронним підписом, що створений шляхом накладення на Договір аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання (за зразком, попередньо узгодженим сторонами), в Особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім Товариству в ITC Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис клієнта на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. На підписаний сторонами Договір уповноваженим працівником Товариства накладається кваліфікована електронна печатка Товариства з кваліфікованою електронною позначкою часу. П.9.8 клієнт підписанням цього Договору надає Товариству свою згоду на доступ до своєї кредитної історії, на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій відомостей, що складають його кредитну історію, та на формування кредитної історії, яка і характеризуватиме виконання прийнятих клієнтом на себе зобов'язань за Договором. Товариство може надавати інформацію про клієнта наступним бюро кредитних історій: ПАТ «Перше Всеукраїнське бюро кредитних історій» (02002, місто Київ, вул. Євгена Сверстюка, №11), ПАТ «Міжнародне бюро кредитних історій» (03062, м.Київ, пр-т. Перемоги, №65, офіс 306), TOB «УКРАЇНСЬКЕ БЮРО КРЕДИТНИХ ІСТОРІЙ» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, №1-д). Послуги за цим Договором надаються під торговельною маркою Credit7, Свідоцтво 09 червня 2021 року №299636. Ліцензійний договір на право використання торговельної марки від 02 вересня 2021 року NABP-02/09-2021-1 (а.с.24-41). У Договорі №3798364 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, згідно пункту 10, вказано юридичні адреси та реквізити сторін. Зі сторони позикодавця - Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» м.Київ, вул.Дніпровська набережна, №25, п.318, ЄДРПОУ 42753492, поточний рахунок IBAN НОМЕР_4 , телефон НОМЕР_5 , ліцензія НБУ від 12 березня 2024 року на надання коштів та банківських металів у кредит, безстрокова, директор В.І. Білан, електронний підпис w4LRGy14jP, та зі сторони позичальника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , паспорт Серії НОМЕР_7 , місце проживання та поштова адреса АДРЕСА_1 , номер телефону НОМЕР_8 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , рахунок НОМЕР_9 , електронний підпис одноразовим ідентифікатором 254100 (а.с.21-28). Ідентифікація клієнта за посередництвом системи BankID НБУ була пройдена 01 липня 2025 року (а.с.29).
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, ст.ст. 626,628 ЦК України.
Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася, ч.2 ст.639 ЦК України. Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, згідно ст.ст.205,207 ЦК України.
Як вбачається із матеріалів справи, договір укладений в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» №2664-ІІІ від 12 липня 2001 року, договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 нього Закону; заповнення формуляра заяви (форми про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 нього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний Договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розмішено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Укладення договору вищевказаним способом підтверджується правовою позицією Верховного Суду в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, відповідно до яких Верховний Суд застосував умови договору з застосуванням електронного цифрового підпису щодо кредитування, які розміщені на веб-сайті кредитодавця. Паперовий екземпляр не був підписаний, підписаний був лише електронний договір.
Згідно ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VІІІ договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», № 851-ІV а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію» №675-УІІІ.
У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VШ зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму, ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-ІV.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Матеріали цивільної справи не містять доказів повідомлення боржника про заміну кредитора. Разом з тим, неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов'язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц.
Відповідно до п.9.6 Договіру №3798364 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідач надав свою однозначну, беззастережну і необмежену згоду на обробку персональних даних, у тому числі, на їх збір, систематизацію, накопичення, зберігання, уточнення (оновлення та зміну), використання, розповсюдженя, передачу, знеособлення,блокування та знищення будь-якої інформації, що стосується відповідача (а.с.24-41).
Відповідно до наданого розрахунку, заборгованість відповідача за договором №3798364 від 06 липня 2023 року станом на 24 квітня 2024 року складає 74462,47 грн., з яких: 12099,97 грн. - сума заборгованості за кредитом; 62362,50 грн. - сума заборгованості за процентами (а.с.48-59). Вказана сума встановлена судом на підставі наявних у справі доказів та не змінена правонаступником ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс», позивачем у справі. Суд звертає увагу, що відповідач доказів щодо спростування суми заборгованості не надав. Розрахунок заборгованості за процентами містить суму заборгованості по процентах за користування кредитом у розмірі, визначеному договором, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року в справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) відповідно до якого у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (ч. 2, 3 ст. 83 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
У своїх рішення Європейський Суд з прав людини, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, вказує, що національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Згідно вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо погашення суми позики, і це є істотним порушенням Договору №3798364 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06 липня 2023 року, заміну первісного кредитора ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу №24/04/24 від 24 березня 2024 року на нового кредитора ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс», не можуть трактуватися на користь відповідача, як причини невиконання зобов'язання і тому, суд обґрунтовано стверджує, на підставі досліджених доказів, що в результаті дій позивача, відповідач ОСОБА_1 не був позбавлений можливості отримати належну суму боргу, сплатити тіло кредиту і відсотки у погоджений строк і тому слід з нього, як відповідача стягнути на користь позивача відповідно до змісту кредитного договору, заборгованість, що утворилась, оскільки протилежного відповідач до суду не спростував, та будучи обізнаним про розгляд цивільної справи відзиву не подав.
До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову та протягом усього часу розгляду справи не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, тому суд розглянув цивільну справу в межах пред'явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів, які оцінивши, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Заходи забезпечення позову судом не вживалися.
У статті 133 ЦПК України перелічено види судових витрат. Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» та фізична особа-підприємець ОСОБА_3 02 серпня 2024 року уклали договір №02/08/2024 про надання юридичних послуг (а.с.97-102). Згідно витягу з реєстру №1 до Акту приймання-передачі наданих послуг №56 до договору 02/08/2024 про надання юридичних послуг вартість послуг із підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за Договором №3798364 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06 липня 2023 року та клопотання про витребування доказів становить 10000,00 грн. (а.с.105).
Задовольняючи частково, з використанням принципу співмірності, вимогу позивача про стягнення витрат на правничу допомогу. Верховний Суд у постановах від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі № 755/18750/20 сформував висновки про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг, саме такі обставини суд встановив під час розгляду цивільної справи стосовно відповідача ОСОБА_1 , з огляду на сталість судової практики у вказаній категорії справ, складність справи та витрачений адвокатом час.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.55, 129 Конституції України, ст. ст. 207, 509, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 626, 628, 638, 639, 1048, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 13, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 137, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Законом України «Про електронну комерцію», суд,-
ухвалив:
позовну заяву ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс» до ОСОБА_1 про стягненння заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт Серії НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_2 на користь ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс», юридична адреса м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, №4, код ЄДРПОУ 41915308, заборгованість за Договором №3798364 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06 липня 2023 року в розмірі 74462(сімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят дві) грн. 47 коп., з яких: 12099,97 грн. - сума заборгованості за кредитом; 62362,50 грн. - сума заборгованості за процентами.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт Серії НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_2 на користь ТОВ «Факторингова Компанія «Укрглобал-Фінанс», юридична адреса м.Київ, бульвар Вацлава Гавела, №4, код ЄДРПОУ 41915308, судові витрати по сплаті судового збору, в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та частково витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп..
В задоволенні інших позовних вимог позивача - відмовити.
Копію рішення суду надіслати позивачу, представнику позивача і відповідачу, для відому.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.
Суддя О. М. Савенко