справа № 691/1030/24
провадження № 2/691/60/26
31 березня 2026 рокуГородищенський районний суд Черкаської області
В складі :
головуючого судді Савенко О.М.
з участю секретаря судового засідання Шмунь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Городищенського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки (пені) по виплаті аліментів,-
встановив :
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що з 08 вересня 2015 року Городищенським районним судом Черкаської області винесено рішення по справі №691/894/15-ц і шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зареєстрований 18 лютого 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дубенського міськрайонного управління юстиції (м. Дубно, Рівненська область) було розірвано. Від даного шлюбу вони мають повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . Після розірвання шлюбу позивач змінила прізвище з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 », що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_3 від 16 травня 2023 року. Відповідно до виконавчого листа №691/1268/15-ц від 18 січня 2016 року, виданого Городищенським районним судом Черкаської області із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 стягуються аліменти в розмірі, 1/3 частини усіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідач належним чином аліменти на утримання дітей не сплачував, а тому прийнято рішення звернутися до суду з позовною заявою про стягнення неустойки (пені) за прострочку сплати аліментів виключно в інтересах дітей (а.с.2-6).
Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 04 липня 2025 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред'явлення зустрічного позову (а.с.55).
19 грудня 2025 року ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області підготовче провадження у цивільній справі закрите та призначено судовий розгляд по суті з викликом сторін до суду (а.с.72).
Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_9 подали заяву від 31 березня 2026 року про розгляд справи без їх участі та підтримання позовних вимог.
У судове засідання 31 березня 2026 року відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про судовий розгляд шляхом надіслання судової повістки №067087150507, не прибув, причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про розгляд справи у його відсутність не подав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Городищенського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у судове засіданні не прибув, заперечень до суду не надсилав.
Суд, розглянувши позовну заяву в межах заявлених позовних вимог, враховуючи належне повідомлення сторін про день, час, місце судового розгляду, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.
Оцінюючи усі докази, що є у справі в їх сукупності, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні правовідносини, які полягають в обов'язку матері, батька утримувати дітей.
Згідно зі ст. ст. 1,17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду, як джерело права.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7, ч.8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
На підставі положень ст.ст.1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Статтею 141 Сімейного Кодексу України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 Сімейного Кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною 7 ст. 7 СК України, передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини, той з батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджаються аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
При цьому суд в обов'язковому порядку повинен встановити наявність вини платника аліментів щодо виникнення заборгованості. Відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 661/905/19.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти. Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти. Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Верховний Суд у складі Великої Палати у Постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц зазначив, що правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожний місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Із досліджених судом доказів встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до паспорта громадянина України № НОМЕР_4 , виданий органом 8024, місце проживання АДРЕСА_1 (а.с.7-8). Згідно до Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_3 , видане Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №434, ОСОБА_1 перебуває у шлюбі з ОСОБА_10 від 16 травня 2023 року, дошлюбне прізвище ОСОБА_11 , набуте в шлюбі прізвище ОСОБА_7 (а.с.9). Від шлюбу з відповідачем ОСОБА_2 мають дітей: сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , видане Відділом реєстрації актів цивільного стану Дубенського міськрайонного управління юстиції Рівненської області, актовий запис №32, та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтво про народження Серії НОМЕР_2 , видане Мліївською сільською радою Городищенського району Черкаської області, актовий запис №4 (а.с.10,11). Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 08 вересня 2015 року шлюб між позивачем ОСОБА_3 та відповідачем ОСОБА_2 було розірвано, та визначено місце проживання дітей з матір'ю (а.с.12). Відповідно до виконавчого листа Городищенського районного суду Черкаської області від 18 січня 2016 року, з ОСОБА_2 стягнуто аліменти, на користь ОСОБА_11 на утримання малолітніх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у розмірі 1/3 частини від заробітної плати (доходів), але не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 листопада 2015 року (а.с.13). Згідно до постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №50013802 від 02 лютого 2016 року ОСОБА_2 , як боржник зобов'язується сплачувати аліменти на утримання дітей на користь стягувача ОСОБА_11 (а.с.14). Відповідно до довідки-розрахуноку заборгованості по аліментах відповідно до ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», станом на 01 серпня 2024 року, заборгованість по сплаті аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , становить 33 272 грн. 64 коп.. Розрахунок пені за прострочення листопад 2022 року -16 685, 89 грн.; грудень 2022 року - 8 737,15 грн.; січень 2023 року - 8 019,79 грн.; травень 2023 року - 5 388,73 грн.; червень 2023 року - 14 982,30 грн.; липень 2023 року - 13 640,60 грн.; вересень 2023 року - 12 254,18 грн.; жовтень 2023 року - 1 152,48 грн.; листопад 2023 року - 9 526,06 грн.; грудень 2023 року - 4 470,50 грн.; лютий 2024 року - 3 398,96 грн.; березень 2024 року - 2 750,47 грн.; квітень 2024 року - 2 057,26 грн.; травень 2024 року - 1 386,41 грн.; липень 2024 року - 693,20 грн. (а.с.15-16).
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а, отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець установив розмір пені - 1 % за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, в який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Неустойка (пеня) є видом відповідальності за деліктну поведінку яка передбачає наявність вини саме боржника. Відповідно до ч.3 ст. 549. ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Таким чином пеня може нараховуватись лише на заборгованість яка виникла з вини боржника з початку виконання.
Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом. Згідно з ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Згідно з пунктом 4 розділу ХVІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця (додаток 15) та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника.
Згідно з пунктом 7 розділу ХVІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, у разі надходження до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця заяви стягувача про видачу довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів орган державної виконавчої служби, приватний виконавець протягом трьох робочих днів видають стягувачу довідку про наявність заборгованості зі сплати аліментів (далі - довідка) (додаток 16), яка скріплюється печаткою органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Для видачі довідки виконавець обчислює розмір заборгованості зі сплати аліментів з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання. Якщо сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання є меншим, ніж сума відповідних платежів за три місяці, орган державної виконавчої служби, приватний виконавець письмово повідомляє стягувача про відмову у видачі довідки та надає йому розрахунок заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 Сімейного Кодексу України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Правові позиції щодо аналогічного спору Верховним Судом викладено в постанові від 14.04.2021 р. у справі № 759/1727/16-ц, який зробив наступні висновки: виходячи зі змісту ст. 196 СК України, суд повинен встановити факт заборгованості за аліментами й наявність чи відсутність вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, у її виникненні та залежно від цього вирішити питання про наявність чи відсутність у одержувача аліментів права на стягнення неустойки.
Цей припис підтверджує факт підвищеного захисту прав дітей. При розгляді справи суди повинні враховувати інтереси дитини, права якої, за будь-яких обставин, мають бути захищені. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, ч.1, ч.2 ст. 614 ЦК України.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: "правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)".
Зобов'язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення пені від суми несплачених аліментів, на підставі частини першої статті 196 СК України, суд повинен з'ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов'язань мало бути виконане, та з урахуванням встановленого - обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов'язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.
Відповідно до довідки Городищенського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) від 01 серпня 2024 року №50012802, розрахунок заборгованості по аліментах, зроблений державним виконавцем у відповідності до ст.71 Закону України «Про виконавче провадження». Так, у зв'язку з відсутністю у державного виконавця відомостей щодо фактичного заробітку або доходу боржника ОСОБА_2 за період встановлення заборгованості, було визначено заборгованість шляхом обрахування по аліментах, виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості, з врахуванням п.2 ст.192 Сімейного Кодексу України, відповідно до якого мінімальний розмір аліментів на утримання дітей не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку. Згідно вказаного розрахунку станом на 01 серпня 2024 року, заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів становить 33 272,64 грн. (а.с.15-16). Копія розрахунку направлена боржнику, для виконання, та стягувачу для відому (а.с.15-16). У відповідності до розрахунку сума заборгованості складає 33 272,64 грн.. Розмір пені за розрахунком з листопада 2022 року по липень 2024 року складає 105 143, 93 грн.. Сума пені обмежена законом і не може перевищувати 100 % заборгованості, проте при прийнятті рішення, суд бере до уваги, що відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав, аліменти не сплачував, причин несплати не пояснював, і тому це стало підставою звернення до суду з позовом про стягнення пені за прострочення сплати аліментів боржником. В ході розгляду справи судом такі обставини були перевірені на підставі дослідження доказів.
Відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. При цьому, на платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Відповідач заперечень проти позову не надав. Із матеріалів справи вбачається, що несплата аліментів не була наслідком скрутного матеріального становища ОСОБА_2 , а саме несвоєчасної виплати заробітної плати роботодавцем, затримки або неправильного перерахування аліментів банківською установою, тому відсутні підстави для звільнення відповідача від відповідальності, як платника аліментів, за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені).
При прийнятті рішення у справі, суд повинен вирішити відповідно до ч.1 ст.133, ч.1 ст.141 ЦПК України, питання про відшкодування судових витрат, які складаються на підставі пояснень представника позивача, з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Оскільки представник позивача повідомив суд щодо вирішення питання відшкодування судових витрат з дотриманням порядку, передбаченого ст.270 ЦПК України, то відповідно, рішення суду в цій частині буде ухвалено додатково за відповідного звернення до суду.
Керуючись ст.ст. 7, 141, 179, 180, 181, 196 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", ст.5 Закону України «Про судовий збір», ст.614 ЦК України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 141, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив :
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Городищенського відділу державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про стягнення заборгованості по аліментам та неустойки (пені) по виплаті аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованость зі сплати аліментів на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 33 272 грн 64 коп..
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 33 272 грн 64 коп.
Копію рішення суду направити позивачу, відповідачу, для відому.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd.ck.court.gov.ua.
Повне рішення суду буде складено та проголошено 14 травня 2024 року.
Відомості про сторін:
Позивач: особа 1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .
Представник позивача: особа 2 - адвокат Нікушина Валерія Сергіївна, свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №5734/10 від 08 липня 2016 року, адреса м. Київ, вул. Янтарна, №12-А.
Відповідач: особа 3 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору: особа 4 - Городищенський відділ державної виконавчої служби у Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ЄДРПОУ 35013921, адреса м. Городище, вул. Миру №118, Черкаського району, Черкаської області.
Суддя О. М. Савенко