Справа № 555/832/26
Номер провадження 1-кп/555/177/26
"22" травня 2026 р. м.Березне
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березне клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Березне Березнівського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, відповідно до вимог ст. 89 КК України не судимого, неодруженого, на утриманні неповнолітніх дітей, непрацездатних осіб та осіб похилого віку не має, з повною середньою освітою, не є депутатом, військовослужбовця Збройних Сил України, призваного під час мобілізації, стрільця-снайпера 4 аеромобільного відділення автомобільного взводу 5 аеромобільної роти 2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», у кримінальному провадженні № 12025181060000232 від 05.09.2025 за ознаками суспільно небезпечних діянь, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 194 КК України,
- розгляд клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відбувся за участю сторін кримінального провадження: прокурора ОСОБА_4 , фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, - ОСОБА_3 , законного представника ОСОБА_5 , захисника - адвоката ОСОБА_6 ,-
До Березнівського районного суду Рівненської області надійшло клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 вчинив суспільно небезпечні діяння, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122 та ч. 2 ст. 194 КК України, однак на час їх вчинення перебував у стані неосудності, не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, а на теперішній час за своїм психічним станом потребує застосування примусового заходу медичного характеру.
Згідно з клопотанням прокурора, 04.09.2025 приблизно о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_7 , який знаходився біля кав'ярні «Broadway», що в м. Березне по вул. Андріївська, 26, Рівненського району Рівненської області, де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , діючи умисно, не усвідомлюючи суспільно-небезпечного характеру своїх дій, передбачаючи настання наслідків у виді заподіяння тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, наніс кулаком своєї правої руки не менше одного удару в ділянку лівої кисті потерпілого ОСОБА_7 якою він прикрив своє обличчя.
Внаслідок дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження у виді: перелому другої п'ясної кістки, які для свого загоєння, за звичайним перебігом травматичного процесу потребують тривалого (більше 21 доби) часу.
Отримані ОСОБА_7 тілесні ушкодження у виді перелому другої п'ясної кістки, відносять до ушкоджень середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію тривалості розладу здоров'я.
Таким чином, протиправні дії ОСОБА_3 за даними фактами, органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Крім того, ОСОБА_3 у точно не встановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 05 год 07 хв 18.11.2025, перебуваючи по вул. Шевченка поблизу будинку № 1 в с. Зірне Рівненського району Рівненської області, підійшов до транспортного засобу марки «Nissan» моделі «X-Trail», державний номерний знак НОМЕР_2 , який згідно тимчасового реєстраційного талону серії НОМЕР_3 належить Релігійній організації «Релігійна Громада Парафії Різдва Богородиці Рівненсько-Волинської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) м. Березне», не усвідомлюючи суспільно-небезпечного характеру своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, використовуючи заздалегідь підготовлену легкозаймисту речовину, облив нею даний автомобіль, після чого умисно виконав дії, спрямовані на виникнення пожежі, а саме: застосував джерело вогню, в результаті чого сталося загоряння та пожежа, що мало наслідком знищення вище зазначеного транспортного засобу.
У результаті суспільно небезпечного діяння ОСОБА_3 потерпілому - Релігійній організації «Релігійна Громада Парафії Різдва Богородиці Рівненсько-Волинської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) м. Березне» завдано майнову шкоду на загальну суму 213 700,00 грн.
Таким чином, протиправні дії ОСОБА_3 за даними фактами органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, - умисне знищення чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та застосувати до ОСОБА_3 примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Особа, стосовно якої розглядається клопотання, ОСОБА_3 , у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Законний представник ОСОБА_5 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, просила його задовольнити та застосувати до ОСОБА_3 примусовий захід медичного характеру.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні також не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив його задовольнити, зазначивши, що застосування до ОСОБА_3 примусового заходу медичного характеру відповідає його психічному стану та інтересам належного лікування.
Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру за його відсутності.
Представник потерпілої юридичної особи - Релігійної організації «Релігійна Громада Парафії Різдва Богородиці Рівненсько-Волинської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) м. Березне» - у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд клопотання прокурора за його відсутності.
Заперечень щодо розгляду клопотання за відсутності потерпілого ОСОБА_7 та представника потерпілої юридичної особи від учасників судового провадження не надходило.
З урахуванням поданих потерпілими заяв, думки учасників судового провадження, а також того, що участь потерпілих у цій категорії проваджень не є обов'язковою, суд вважає можливим провести судовий розгляд клопотання за їх відсутності.
Судом встановлено, що відповідно до Указу Президента України № 65/2022 від 24.02.2022 ОСОБА_3 04 квітня 2023 року призвано ІНФОРМАЦІЯ_2 на військову службу до лав Збройних Сил України за мобілізацією до складу військової частини НОМЕР_4 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 210 від 26.07.2023 солдата ОСОБА_3 зараховано на посаду стрільця-снайпера 4 аеромобільного відділення автомобільного взводу 5 аеромобільної роти 2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Крім того, судом встановлено, що 04.09.2025 приблизно о 13 годині 30 хвилин ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_7 , який знаходився біля кав'ярні «Broadway», що в м. Березне по вул. Андріївська, 26, Рівненського району Рівненської області, де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , діючи умисно, не усвідомлюючи суспільно небезпечного характеру своїх дій, передбачаючи настання наслідків у виді заподіяння тілесних ушкоджень та бажаючи їх настання, наніс кулаком своєї правої руки не менше одного удару в ділянку лівої кисті потерпілого ОСОБА_7 , якою він прикрив своє обличчя.
Внаслідок дій ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_7 заподіяно тілесні ушкодження у виді перелому другої п'ясної кістки, які для свого загоєння, за звичайним перебігом травматичного процесу, потребують тривалого - більше 21 доби - часу.
Отримані ОСОБА_7 тілесні ушкодження у виді перелому другої п'ясної кістки відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за критерієм тривалості розладу здоров'я.
Таким чином, судом встановлено, що вчинене ОСОБА_3 суспільно небезпечне діяння за своїми об'єктивними ознаками підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, - умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але спричинило тривалий розлад здоров'я.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 у точно не встановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 05 год 07 хв 18.11.2025, перебуваючи по вул. Шевченка поблизу будинку № 1 в с. Зірне Рівненського району Рівненської області, підійшов до транспортного засобу марки «Nissan», моделі «X-Trail», державний номерний знак НОМЕР_2 , який згідно з тимчасовим реєстраційним талоном серії НОМЕР_3 належить Релігійній організації «Релігійна Громада Парафії Різдва Богородиці Рівненсько-Волинської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) м. Березне», не усвідомлюючи суспільно небезпечного характеру своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків, використовуючи заздалегідь підготовлену легкозаймисту речовину, облив нею даний автомобіль, після чого умисно виконав дії, спрямовані на виникнення пожежі, а саме: застосував джерело вогню, у результаті чого сталося загоряння та пожежа, що мало наслідком знищення вище зазначеного транспортного засобу.
У результаті зазначених дій ОСОБА_3 потерпілій юридичній особі - Релігійній організації «Релігійна Громада Парафії Різдва Богородиці Рівненсько-Волинської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) м. Березне» - завдано майнову шкоду на загальну суму 213 700,00 грн.
Таким чином, судом встановлено, що вчинене ОСОБА_3 суспільно небезпечне діяння за своїми об'єктивними ознаками підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, - умисного знищення чужого майна, вчиненого шляхом підпалу.
Відповідно до ст. 513 КПК України під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з'ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення цією особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.
Оцінюючи досліджені докази, суд виходить із такого.
Висновок судово-психіатричної експертизи № 56/26 щодо ОСОБА_3 (Т.1, а.с.88-97), суд визнає належним та допустимим доказом, оскільки він стосується психічного стану особи на час вчинення суспільно небезпечного діяння та на час проведення експертизи. Із цього висновку вбачається, що ОСОБА_3 виявляв ознаки психічних та поведінкових розладів унаслідок комбінованого вживання декількох психоактивних речовин із психотичним розладом шизофреноподібного характеру, F19.50 за МКХ-10, у зв'язку з чим не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Зазначений висновок узгоджується з іншими матеріалами провадження та має істотне значення для вирішення питання про неосудність особи і потребу в застосуванні примусових заходів медичного характеру.
Інформація про особу на ОСОБА_3 (Т.1, а.с.198) підтверджує анкетні та соціальні дані особи, щодо якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру. Цей документ суд враховує при оцінці особи ОСОБА_3 , його соціального статусу, місця проживання, сімейного стану та інших даних, які характеризують його особу.
Копія паспорта ОСОБА_3 (Т.1, а.с.160) підтверджує особу ОСОБА_3 , його дату народження, громадянство та анкетні дані. Суд визнає цей документ належним доказом у частині ідентифікації особи.
Вимога про судимість ОСОБА_3 (Т.1, а.с.161-163) підтверджує відомості про наявність або відсутність судимостей. З урахуванням даних клопотання, ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 89 КК України є несудимим. Ці відомості суд враховує при загальній характеристиці особи, однак вони не спростовують наявності підстав для застосування примусових заходів медичного характеру.
Витяг з наказу про призов на військову службу ОСОБА_3 (Т.2, а.с. 119) підтверджує, що ОСОБА_3 був призваний на військову службу під час мобілізації та проходив військову службу у Збройних Силах України. Цей документ є належним доказом щодо правового та соціального статусу ОСОБА_3 на час подій.
Характеристика на ОСОБА_3 (Т.2, а.с. 123) містить відомості, що характеризують його особу. Суд враховує її у сукупності з іншими доказами, однак зазначає, що сама по собі характеристика не є визначальною для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру, оскільки ключове значення мають характер вчинених суспільно небезпечних діянь, психічний стан особи та її суспільна небезпечність.
Висновок судово-психіатричної експертизи № 4/26 щодо ОСОБА_3 (Т.2, а.с. 135-146) суд визнає належним, допустимим і переконливим доказом, оскільки він підтверджує наявність у ОСОБА_3 психічного розладу як на час вчинення суспільно небезпечного діяння, так і на час проведення експертизи. Із висновку вбачається, що ОСОБА_3 не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, а за своїм психічним станом потребує застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги. Цей висновок узгоджується з висновком № 56/26, взаємно його доповнює та підтверджує висновок суду про стан неосудності ОСОБА_3 .
Копія військового квитка ОСОБА_3 (Т.2, а.с. 258-267) підтверджує проходження ним військової служби, військово-облікові дані та належність до військовослужбовців. Суд враховує цей документ як доказ, що характеризує правовий статус ОСОБА_3 та підтверджує відомості, зазначені у клопотанні прокурора.
Копія посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_3 (Т.2, а.с. 282) підтверджує наявність у нього статусу учасника бойових дій. Суд враховує цей документ як такий, що характеризує особу ОСОБА_3 , однак зазначає, що сам по собі цей статус не усуває суспільної небезпечності особи за наявності психічного розладу, який позбавляє її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Постанова про зміну порядку досудового розслідування (Т.2, а.с. 315-317) підтверджує, що органом досудового розслідування після отримання даних про психічний стан ОСОБА_3 було змінено порядок досудового розслідування та подальше провадження здійснювалося за правилами глави 39 КПК України.
Суд оцінює цей документ як такий, що підтверджує дотримання спеціальної процесуальної процедури у провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру.
Ухвала суду про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 (Т.2, а.с. 333) свідчить про те, що на стадії досудового розслідування судом уже оцінювалися обставини, пов'язані з психічним станом ОСОБА_3 , ризиками його поведінки та необхідністю забезпечення належної процесуальної поведінки. Суд враховує цю ухвалу у сукупності з іншими матеріалами провадження при оцінці потреби у застосуванні примусового заходу медичного характеру, а також при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу.
Суд також враховує, що прокурором ОСОБА_4 подано клопотання про долучення матеріалів кримінального провадження, які підлягають дослідженню у судовому засіданні, зокрема зазначені вище документи, висновки експертів, відомості про особу, документи щодо військової служби, судимості, характеристики та процесуальні рішення у провадженні.
Оцінюючи зазначені докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що вони є взаємопов'язаними, послідовними та такими, що підтверджують: факт вчинення ОСОБА_3 суспільно небезпечних діянь; його причетність до цих діянь; наявність у нього психічного розладу; неможливість усвідомлювати свої дії та керувати ними на час вчинення діянь; а також наявність підстав для застосування до нього примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, перебувала у стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно зі ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, у спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
Відповідно до ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом, зокрема, до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати відповідний вид примусових заходів медичного характеру.
Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.
Згідно з ч. 4 ст. 503 КПК України примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Відповідно до ст. 508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом запобіжні заходи, зокрема поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Відповідно до ст. 512 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється одноособово суддею у судовому засіданні за участю прокурора, обов'язковою участю фізичної особи, щодо якої вирішується питання про застосування таких заходів, її законного представника та захисника.
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України, цим Законом та іншими законами.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив суспільно небезпечні діяння, які підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 194 КК України, у стані неосудності, оскільки на час їх вчинення не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними внаслідок психічного розладу.
Визначаючи вид примусового заходу медичного характеру, суд враховує характер і тяжкість психічного розладу ОСОБА_3 , характер та спосіб вчинення суспільно небезпечних діянь, їх кількість, наслідки, поведінку особи, а також висновки судово-психіатричних експертиз.
Суд враховує, що ОСОБА_3 вчинив два окремі суспільно небезпечні діяння, одне з яких пов'язане із застосуванням фізичного насильства до потерпілого ОСОБА_7 та заподіянням йому тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості, а інше - зі знищенням чужого майна шляхом підпалу із застосуванням легкозаймистої речовини та джерела вогню.
Спосіб вчинення другого діяння - підпал транспортного засобу із застосуванням легкозаймистої речовини - свідчить про підвищений рівень суспільної небезпечності поведінки ОСОБА_3 , оскільки використання вогню є неконтрольованим джерелом підвищеної небезпеки та могло створити загрозу не лише майну, а й життю та здоров'ю невизначеного кола осіб.
Також суд бере до уваги, що за висновками судово-психіатричних експертиз № 56/26 (Т.1, а.с.88-97) та № 4/26 (Т.2, а.с. 135-146) ОСОБА_3 і на теперішній час виявляє ознаки психічного розладу, який позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. Такий стан свідчить про наявність ризику вчинення ним нових суспільно небезпечних діянь без застосування відповідного примусового лікування.
Суд зазначає, що застосування примусових заходів медичного характеру у цьому випадку має не каральний, а лікувально-профілактичний характер, спрямований на забезпечення обов'язкового лікування ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових суспільно небезпечних діянь.
З огляду на характер вчинених діянь, спосіб їх вчинення, психічний стан ОСОБА_3 , висновки судово-психіатричних експертиз, а також дані про його особу, суд доходить висновку, що застосування менш суворого виду примусового заходу медичного характеру, зокрема надання амбулаторної психіатричної допомоги чи госпіталізації із звичайним або посиленим наглядом, не забезпечить належного лікування особи та запобігання вчиненню нею нових суспільно небезпечних діянь.
За таких обставин суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_3 примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
Водночас, враховуючи, що ухвалою суду на стадії досудового розслідування щодо ОСОБА_3 було змінено запобіжний захід та застосовано запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, беручи до уваги встановлений судом психічний стан ОСОБА_3 , характер вчинених ним суспільно небезпечних діянь, наявність ризику вчинення ним нових суспільно небезпечних діянь без перебування в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а також необхідність забезпечення виконання ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру, суд вважає за необхідне продовжити застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, строком на 60 днів.
З урахуванням того, що щодо ОСОБА_3 не постановлюється обвинувальний вирок, а вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, процесуальні витрати у справі за проведення експертиз слід віднести на рахунок держави.
Вирішуючи питання про речові докази, суд виходить із положень ст. 100 КПК України, відповідно до яких речові докази після набрання судовим рішенням законної сили підлягають поверненню законному володільцю, залишенню при матеріалах кримінального провадження, знищенню або іншому вирішенню залежно від їх характеру, правового статусу та значення для кримінального провадження.
Судом встановлено, що речовими доказами у цьому кримінальному провадженні є автомобіль марки «Nissan» моделі «X-Trail», державний номерний знак НОМЕР_2 , переданий на тимчасове відповідальне зберігання представнику потерпілого ОСОБА_8 ; оптичні диски з відеозаписами, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження; полімерні пляшки із залишками речовини з запахом бензину, змиви, запальничка, кросівки, гіпсові зліпки слідів взуття, планшет та мобільні телефони, які передані на тимчасове відповідальне зберігання до кімнати для зберігання речових доказів ВП № 4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області.
З урахуванням характеру речових доказів, їх доказового значення, відсутності підстав для спеціальної конфіскації, а також необхідності збереження носіїв інформації при матеріалах кримінального провадження, суд вважає за необхідне: автомобіль залишити за належністю потерпілій юридичній особі; оптичні диски залишити при матеріалах кримінального провадження; предмети, які не мають самостійної цінності та використовувалися виключно як об'єкти експертного дослідження або слідчої фіксації, після набрання ухвалою законної сили знищити; інші речі, які не підлягають конфіскації та не заборонені в обігу, повернути законному власнику або володільцю.
Керуючись ст.ст. 19, 92, 93, 94 КК України, ст.ст. 100, 124, 126, 174, 369-372, 376, 395, 503, 506, 507, 508, 512, 513, 516 КПК України, ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», суд, -
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025181060000232 від 05.09.2025 - задовольнити.
Визнати доведеним, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив у стані неосудності суспільно небезпечні діяння, які за своїми об'єктивними ознаками підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 194 КК України.
Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Березне Березнівського району Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , неодруженого, відповідно до вимог ст. 89 КК України такого, що не має судимості, військовослужбовця Збройних Сил України, призваного під час мобілізації, стрільця-снайпера 4 аеромобільного відділення автомобільного взводу 5 аеромобільної роти 2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.
До набрання ухвалою законної сили продовжити щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме до Рівненської філії «Спеціалізований заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», але не більше ніж на 60 днів, тобто до 20 липня 2026 року включно.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні, пов'язані з проведенням судових експертиз, у сумі 71 489,14 грн віднести за рахунок держави.
Речові докази у кримінальному провадженні № 12025181060000232 від 05.09.2025 вирішити таким чином:
- автомобіль марки «Nissan», моделі «X-Trail», державний номерний знак НОМЕР_2 , який переданий на тимчасове відповідальне зберігання представнику потерпілої юридичної особи ОСОБА_8 , - залишити за належністю потерпілій юридичній особі - Релігійній організації «Релігійна Громада Парафії Різдва Богородиці Рівненсько-Волинської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) м. Березне»;
- оптичний диск з відеозаписом події, що мала місце 04.09.2025 в м. Березне по провулку Дорошенка Рівненського району Рівненської області; оптичний диск з відеозаписом з камер відеоспостереження з електроопори, що розташована в м. Березне по вул. Андріївська, 27 Рівненського району Рівненської області; оптичний диск з відеофайлом; оптичний диск з відеофайлом з камери відеоспостереження, яка розташована на будинку за адресою: с. Зірне, вул. Мироненка, 8А, Березнівської ТГ Рівненського району Рівненської області, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, - залишити при матеріалах кримінального провадження;
- прозору полімерну пляшку з етикеткою «Артезіанська» із залишками речовини з запахом бензину; прозору полімерну пляшку з етикеткою «Карпатська Джерельна» із залишками речовини з запахом бензину; змиви із зовнішньої поверхні прозорої полімерної пляшки з етикеткою «Артезіанська» із залишками речовини з запахом бензину; змиви із зовнішньої поверхні прозорої полімерної пляшки з етикеткою «Карпатська Джерельна» із залишками речовини з запахом бензину; запальничку фіолетового кольору; гіпсовий зліпок сліду взуття; гіпсовий зліпок сліду взуття, які передані на тимчасове відповідальне зберігання до кімнати для зберігання речових доказів ВП № 4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області за адресою: м. Березне, вул. Київська, 12, Рівненської області, - після набрання ухвалою законної сили знищити;
- кросівки синього кольору у кількості 2-х одиниць із написом «Salomon»; кросівки світло-зеленого кольору у кількості 2-х одиниць із написом «Saucony»; планшет «Ipad» сірого кольору, серійний номер DMQK2GW2F18P; мобільний телефон «Redmi» сірого кольору з IMEI: НОМЕР_5 , із видимими пошкодженнями екрану; мобільний телефон «ONEPLUS» чорного кольору із видимими пошкодженнями екрану та у вимкненому стані, які передані на тимчасове відповідальне зберігання до кімнати для зберігання речових доказів ВП № 4 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області за адресою: м. Березне, вул. Київська, 12, Рівненської області, - після набрання ухвалою законної сили повернути законному власнику або володільцю.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 30 листопада 2025 року, у частині майна, що підлягає поверненню законному власнику або володільцю, а саме: кросівок світло-зеленого кольору у кількості 2-х одиниць із написом «Saucony», планшета «Ipad» сірого кольору, серійний номер DMQK2GW2F18P, мобільного телефону «Redmi» сірого кольору з IMEI: НОМЕР_5 , мобільного телефону «ONEPLUS» чорного кольору із видимими пошкодженнями екрану та у вимкненому стані.
Копію ухвали після її проголошення вручити прокурору, захиснику, законному представнику та особі, щодо якої застосовано примусовий захід медичного характеру.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Березнівський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлений 26.05.2026 р., о 16:00 год.
Суддя ОСОБА_1