28 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 41/96
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Рогач Л. І.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-20"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2026
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг"
до Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-20"
про стягнення 838 670,52 грн,
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №41/96 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" до Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-20" (далі - ЖБК "Кристал-20") про стягнення 838 670,52 грн.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 16.02.2026 замінив позивача у справі - з Акціонерного товариства "К.Енерго" (ідентифікаційний код: 00131305) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг" (ідентифікаційний код: 32826328) та прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 22.04.2026 залишив без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 у справі та дійшов висновку, що суд першої інстанції, повно та всебічно дослідивши матеріали заяви, дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для процесуальної заміни позивача у справі з Акціонерного товариства "К.Енерго" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Київенерго-Борг".
ЖБК "Кристал-20" через підсистему Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. У пункті 26 частини першої статті 255 ГПК України зазначено, зокрема, ухвалу про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Абзацом другим частини другої статті 287 ГПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі скаржник посилається на підстави касаційного оскарження судових рішень у виключному випадку, передбаченому у пункті 3 частини другої статті 287 ГПК України, та вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 74, 75, 86, 236 ГПК України. Однак, вимоги пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України застосовуються лише у випадку оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті.
Водночас у абзаці четвертому частини другої статті 290 ГПК України унормовано, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Суд зауважує, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними, тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про відповідні підстави касаційного оскарження судових рішень.
Верховний Суд зазначає, що з огляду на принцип диспозитивності виключно скаржником визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, і Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, оскільки вказане свідчитиме про порушення судом принципу змагальності сторін.
Правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на особу, яка подає касаційну скаргу.
З огляду на вказане скаржник має узгодити підстави касаційного оскарження відповідно до частини другої статті 287 ГПК України з видом судових рішень, які оскаржуються, з урахуванням частини першої цієї статті.
Згідно із частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та уточнити передбачені статтею 287 ГПК України підстави, на яких подається касаційна скарга, узгодити підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 287 ГПК України, з видом судового рішення, яке оскаржується, з урахуванням частини першої статті 287 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу "Кристал-20" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 41/96 залишити без руху.
2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги з доданими документами направити іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 Господарського процесуального кодексу України та надати до Верховного Суду докази про таке направлення.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог суду касаційна скарга у справі № 41/96 вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л. Рогач