про відмову у відкритті провадження у справі
про неплатоспроможність боржника
18 травня 2026 р. Справа №902/409/26
Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л., розглянувши в судовому засіданні заяву фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 31.03.2026 (вх. канц. суду №445/26 від 31.03.2026) про відкриття провадження в справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ,
за участю:
заявника: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 від 01.11.2005),
представника заявника: адвоката Руснака В.О. (ордер серії АВ №1299509);
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Вінницької області із заявою про відкриття провадження в справі про його неплатоспроможність (боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи №902/409/26) від 31.03.2026, вказану заяву передано на розгляд судді Нешик О.С.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав прийняття заяви б/н від 02.02.2026 до розгляду, суд зазначає, що відповідно до ст.113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження в справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
У ч.1 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно з ч.1 ст.117 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або для повернення такої заяви господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про прийняття заяви до розгляду, в якій зазначаються, зокрема дата підготовчого засідання, яке має відбутися не пізніше 15 робочих днів з дня постановлення ухвали.
За правилами ч.1 ст.119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Тобто, на стадії підготовчого засідання у справі судом надається оцінка відповідності поданої заяви боржника за формою та змістом вимогам статей 115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за частиною четвертою статті 119 КУзПБ, за відсутності яких суд зобов'язаний відкрити провадження у справі (такий висновок про застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 11.01.2024 у справі № 924/622/23).
При цьому, на стадії вирішення питання про прийняття до розгляду чи повернення без розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не перевіряються ознаки неплатоспроможності боржника, добросовісності боржника, а оцінка реального стану платоспроможності боржника фактично надається судом за наслідком відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, введення процедури реструктуризації боргів боржника, звернення кредиторів до суду із заявами про визнання грошових вимог до боржника, їх розгляду судом, розгляду звіту про результати перевірки декларації боржника, оцінки доказів наданих на підтвердження фінансово-майнового стану боржника (такий висновок щодо застосування норм права викладений у постановах Верховного Суду від 26.05.2022 у справі №922/1426/21 і від 28.09.2022 у справі №916/106/22).
Враховуючи вищевикладене, ухвалою суду від 06.04.2026 прийнято заяву фізичної особи ОСОБА_1 б/н від 31.03.2026 до розгляду та призначено підготовче засідання на 12.05.2026. Викликано в судове засідання, що призначено на 12 травня 2026 року об 11 год. 00 хв. боржника ОСОБА_1 , явку якого визнано обов'язковою.
Також цією ухвалою заявнику (фізичній особі ОСОБА_1 ) до дня призначеного судового засідання вказано про необхідність надати додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність:
- письмові пояснення з доказами в обґрунтування щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів, перед якими наявна заборгованість (вказати, на що витрачені отримані від кредиторів кошти, зокрема на лікування дружини, зняття коштів з картки невідомими особами та інші обставини, про які зазначено у заяві);
- письмові пояснення з доказами в обґрунтування щодо джерел, за рахунок яких заявник планував повертати отримані в позику кошти, укладаючи договори позики (кредиту);
- докази проведення розрахунків по відкритим станом на момент звернення із даною заявою кредитам;
- належним чином засвідчені копії договорів позики/договорів відступлення права вимоги щодо усіх кредиторів заявника, разом з відповідними первинними бухгалтерськими документами в підтвердження отримання грошових коштів та сплати заборгованості (платіжних інструкцій, виписок з банківського рахунку тощо) та розрахунками заборгованості щодо кожного з правочинів.
В судовому засіданні, 12.05.2026, заявник підтримав заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , зазначивши, що всі необхідні докази в її обґрунтування подані.
18.05.2026 суд підписав скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвали та долучив до матеріалів справи.
Щодо дослідження та оцінки судом обґрунтованості вимог заявника.
Розглянувши в підготовчому засіданні надані заявником ОСОБА_1 документи, заслухавши його пояснення та дослідивши надані суду докази, проаналізувавши наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд відзначає таке.
Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.
Як вбачається з пояснювальної записки до проєкту Кодексу України з процедур банкрутства: метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, акцентував, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Зокрема задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п. 4-11 ч. 3 ст.116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проєкт плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст.128 КУзПБ).
У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.
Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 по справі № 903/806/20 зауважив, що таким чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.
Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).
Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Положеннями Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства визначено особливості застосування процедури банкрутства до боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця.
Стаття 113 Кодексу про банкрутство передбачає, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в ч.2 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо: боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців; у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу про банкрутство дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.
Згідно з частинами 1-3 статті 119 Кодексу про банкрутство, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом. За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
З урахуванням викладеного та положень частини 3 статті 13, статей 74, 76, 77 ГПК України, розглядаючи заяву ОСОБА_1 у підготовчому засіданні, суд повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози відповідно до вищезазначених положень частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено пунктами 3, 14 частини третьої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Частиною 1 ст.1 КУзПБ визначено, що грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
У відповідності до положень статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства обов'язок подання документів, на підставі яких виникла заборгованість заявника, покладений на заявника.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
В свою чергу, п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2018 року встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
Водночас при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором/кредиторами. Такими доказами можуть бути, серед іншого, судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 08 листопада 2022 року у cправі №909/937/21).
Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі пункту 4 частини 2 статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства - загроза неплатоспроможності.
ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить Витяг з реєстру територіальної громади № 2026/000729492 від 15.01.2026. Фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
За повідомленням заявника: з ним фактично проживають:
- дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ;
- син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ;
- донька - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 .
Заявник зазначив, що до членів його сім'ї також належить мати - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_5 . Батько - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, долученим до матеріалів справи.
Між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 зареєстровано шлюб 08.11.2009, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 .
Як слідує із заяви ОСОБА_1 : тривалий час він працював водієм-далекобійником і мав стабільний дохід у розмірі близько 20000 гривень. Кредитною карткою "Монобанку" користувався лише за потреби під час тривалих відряджень, завжди вчасно, повертаючи кошти з наступної заробітної плати. Спільного з дружиною бюджету вистачало на утримання двох неповнолітніх дітей, забезпечення їхнього харчування у школі, купівлю підручників та оплату додаткових занять.
У лютому 2024 року дружині знадобилася термінова операція і заявник був змушений суттєво скористатися кредитним лімітом картки, щоб оплатити медичні послуги. Ситуація ускладнилася тим, що через війну в країні заявник втратив роботу водія саме в цей критичний період. Хоча згодом йому вдалося працевлаштуватися на інше місце, фінансова стабільність родини вже була серйозно підірвана. Не маючи можливості гасити відсотки за основним кредитом у "Монобанку", заявнику довелося звернутися до мікрофінансових організацій. Взявши перший кредит у МФО, згодом був змушений брати наступні, щоб перекривати попередні, що зрештою загнало його в "боргову яму".
Заявник стверджує, що намагався бути сумлінним позичальником і вчасно сплачував усі відсотки до липня 2025 року. Коли на черговий платіж у розмірі 6 000 грн забракло коштів, - він зміг внести лише частину суми, почався агресивний тиск з боку кредиторів. Невідомим чином з картки заявника без попередження зняли останні кошти, після чого почалися нескінченні дзвінки з погрозами. Остаточним ударом стала подія у вересні 2025 року, коли дружина, повертаючись з роботи, потрапила в ДТП. Це призвело до нової операції та дорогого лікування, що остаточно позбавило заявника будь-якої можливості продовжувати виплати за кредитами.
ОСОБА_1 вказав, що не є фізичною особою-підприємцем, рухомого майна на праві власності не має, не перебуває в реєстрі боржників та посаду директора не займає.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №470610961 від 31.03.2026 майно, що належить ОСОБА_1 на праві власності, - відсутнє.
При цьому заявник вказав, що йому достеменно відомо про те, що йому на праві власності належить квартира, загальною площею 51.1 кв.м, житловою площею 29.9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Право спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності від 20.04.2000. Розмір частки: 1/3.
Заявник також повідомив суд про відсутність у нього, ОСОБА_1 , відкритих виконавчих проваджень, про що свідчить результат пошуку виконавчих проваджень в АСВП від 30.03.2026.
Відповідно до Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору від 30.03.2026, Відомостей про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб ПФУ № 2326 9696 0433 4329 від 26.02.2026 року, копії трудової книжки серії НОМЕР_7 , ОСОБА_1 працевлаштований в ТОВ "Транс-Сервіс-1" на посаді водія автотранспортних засобів.
Загальний середньомісячний дохід заявника з урахуванням податків (18% ПДФО та 5% військового збору) з вересня 2025 по лютий 2026 року складає - 22 314,36 грн.
Дружина, ОСОБА_2 , не є фізичною особою-підприємцем, не перебуває в реєстрі боржників та посаду директора не займає.
Дружині на праві власності належить автомобіль легковий Газ 2705 2000 р.в. Право власності з 01.05.2024.
Заявник стверджує, що згаданий транспортний засіб купувався знайомим, однак був оформлений на його дружину, був проданий без належної перереєстрації (по техпаспорту) 10.06.2024 за 25 000,00 грн, оскільки авто було в жахливому стані, однак воно досі оформлене на його дружину. Вилучені кошти з продажу майна були повернуті знайомому, оскільки він купував цей транспортний засіб.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №470611326 від 31.03.2026: майно, що належить дружині боржника на праві власності, - відсутнє.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №470611622 від 31.03.2026: матері заявника належить на праві власності квартира, загальною площею 51.1 кв.м, житловою площею 29.9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Право спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: 4456 від 20.04.2000 року. Розмір частки: 1/3. Право спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 1523 від 29.08.2024 року. Розмір частки: 1/3. Загалом: 2/3.
Також у власності матері заявника перебуває:
- земельна ділянка площею 0,6082 га, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Тульчинський р-н, с/рада Богданівська. Кадастровий номер: 0524382200:01:002:0424. Цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Належить на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на спадщину, серія та номер: 1735 від 11.10.2023. Ця земельна ділянка передана в оренду ТОВ "Богданівське", код ЄДРПОУ: 32298323, країна реєстрації: Україна на підставі договору оренди землі, серія та номер: 400 від 15.04.2018 строком дії на 15 років;
- земельна ділянка, площею 0.6874 га, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Тульчинський р-н, с/рада Богданівська. Кадастровий номер: 0524382200:01:002:0421. Цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Належить на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на спадщину, серія та номер: 1732 від 11.10.2023. Ціна нерухомого майна - 15 534, 49 грн. Згадана земельна ділянка передана в оренду ТОВ "Богданівське", код ЄДРПОУ: 32298323, країна реєстрації: Україна на підставі договору оренди землі, серія та номер: 401 від 15.04.2018 строком дії на 15 років;
- земельна ділянка, площею 0.03 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. Кадастровий номер: 0510690002:10:002:0067. Цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства. Належить на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на спадщину, серія та номер: 1520 від 29.08.2024;
- земельна ділянка, площею 0.25 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Кадастровий номер: 0510690002:10:002:0066. Цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства. Належить на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на спадщину, серія та номер: 1517 від 29.08.2024;
- житловий будинок загальною площею 52.4 кв.м, житловою площею 35 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . Належить на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на спадщину, серія та номер: 1514 від 29.08.2024;
- земельна ділянка, площею 2.2816 га, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Тростянецький р., с/рада. Оляницька. Кадастровий номер: 0524184600:01:001:0031. Цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства. Належить на праві власності на підставі рішення суду, серія та номер: 147/492/14-ц, виданий 15.05.2014. Така земельна ділянка передана в оренду ПАТ "Зернопродукт МХП", код ЄДРПОУ: 32547211, країна реєстрації: Україна на підставі договір оренди землі, серія та номер: 523-О-Т-В, виданий 20.08.2015 строком дії на 15 років.
Заявник зазначив про такі рахунки в банках, які відкриті ім'я ОСОБА_1 :
1. АТ КБ "Приват Банк" - НОМЕР_8 - залишок коштів на рахунку - 0,02 грн;
2. АТ КБ "Приват Банк" - НОМЕР_9 - залишок коштів на рахунку - 0,00 грн;
3. АТ КБ "Приват Банк" - НОМЕР_10 - залишок коштів на рахунку - 0,00 грн;
4. АТ КБ "Приват Банк" - НОМЕР_11 - залишок коштів на рахунку - 18,98 грн;
5. АТ "Альянс Банк" - НОМЕР_12 - залишок коштів на рахунку - 0,00 грн;
6. АТ "ПУМБ" - НОМЕР_13 - залишок коштів на рахунку - 0,00 грн;
7. АТ "Райффайзен Банк" - НОМЕР_14 - залишок коштів на рахунку - 127,05 грн;
8. АТ "Універсал Банк" - НОМЕР_15 - залишок коштів на рахунку станом на 23.12.2025 року - (-47 125,18) грн.
Сума заборгованості складає 82 125,18 грн.
Заявник вказує, що згідно з наданими даними: ним як боржником інформації, у нього наявна є заборгованість перед 3 банками та 20 мікрофінансовими організаціями, на підтвердження чого надана кредитна історія, отримана за допомогою сервісу "Українське бюро кредитних історій" та інші документи.
ОСОБА_1 уклав кредитні договори, по яких існує заборгованість, згідно конкретизованого списку кредиторів та боржників з 3 банками та 20 мікрофінансовими організаціями, а саме:
1. ТОВ "ФК "АБЕКОР";
2. ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ";
3. АТ "ЮНЕКС БАНК";
4. ТОВ "ІННОВА-НОВА";
5. ТОВ "ФК "ЄАПБ";
6. ТОВ "БІЗПОЗИКА";
7. ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА";
8. ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА";
9. ТОВ "КРЕДИТПРОМІНВЕСТ";
10. ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС";
11. ТОВ "СЛОН КРЕДИТ";
12. ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР";
13. ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ";
14. АТ "ПУМБ";
15. АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК";
16. ТОВ "ФК "ТЕХНОФІНАНС";
17. ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" (вторинний кредитор ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ");
18. ТОВ "МАКС КРЕДИТ" (вторинний кредитор ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ") (вторинний кредитор ТОВ "ЕЛ.ЕН.ГРУП");
19. ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (вторинний кредитор ТОВ "ЕЛ.ЕН.ГРУП");
20. ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" (вторинний кредитор ТОВ "ФК "ЄАПБ");
21. ТОВ "ФК "ТОП 1" (вторинний кредитор ТОВ "ФК "ФІНБУСТ");
22. ТОВ "ФК "ФІНБУСТ" (вторинний кредитор ТОВ "ФК "ТЕХНОФІНАНС");
23. ТОВ "ФК "Є ГРОШІ" (вторинний кредитор ТОВ "КРЕДИТПРОМІНВЕСТ").
Відповідно до Конкретизованого списку кредиторів та боржників - загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами становить 521 544,76 грн. Загальна поточна прострочена заборгованість становить 457 581,64 грн.
Разом з тим, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п.3, 14 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Також при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Проте, проаналізувавши подані заявником документи, суд дійшов висновку, що надані докази мають неточну та неповну інформацію.
Перевіривши заяву та додані до неї документи з точки зору відповідності їх вимогам статей 115, 116 КУзПБ суд встановив, що всупереч вимогам пункту 3 частини 3 статті 116 КУзПБ у заяві ОСОБА_1 не зазначено відомостей про структуру заборгованості перед кожним кредитором (розмір позики (кредиту), докази і динаміку погашення грошових зобов'язань з часу виникнення до дня припинення таких зобов'язань). Надані до заяви та в подальшому докази не містять динаміку погашення заборгованості перед кожним кредитором.
Заявник не довів відсутності у нього чи неможливість отримання інших доказів (судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, інші належні докази)) на підтвердження наявності у нього заборгованості, які б доводили факт невиконання ним своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Збирання доказів у справі не є обов'язком суду, крім випадків, які прямо встановлено нормами Господарського процесуального кодексу України.
Обов'язковість надання до суду серед додатків до заяви про неплатоспроможність конкретизованого списку кредиторів передбачена пунктом 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Конкретизований список, в силу приписів пункту 3 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства, повинен містити загальну суму заборгованості, суму заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо.
Заявнику необхідно надати конкретизований список кредиторів і боржників, який буде містити актуальну та правильну інформацію щодо суми грошових вимог кредиторів (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання.
Звертаючись до суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов'язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст. 76, 77 ГПК України, що також передбачено п. 3, 14 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства.
У своїй заяві ОСОБА_1 зазначив про те, що уклав 23 кредитні договори, по яких існує заборгованість, згідно з Конкретизованим списком кредиторів та боржників, в т.ч. перед трьома банками і 20-ма фінансовими установами, а саме: ТОВ "ФК "АБЕКОР", ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", АТ "ЮНЕКС БАНК", ТОВ "ІННОВА-НОВА", ТОВ "ФК "ЄАПБ", ТОВ "БІЗПОЗИКА", ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА", ТОВ "КРЕДИТПРОМІНВЕСТ", ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", ТОВ "СЛОН КРЕДИТ, ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ", АТ "ПУМБ", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", ТОВ "ФК "ТЕХНОФІНАНС", ТОВ "ФК "НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ" (вторинний кредитор ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ"), ТОВ "МАКС КРЕДИТ" (вторинний кредитор ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ") (вторинний кредитор ТОВ "ЕЛ.ЕН.ГРУП"), ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (вторинний кредитор ТОВ "ЕЛ.ЕН.ГРУП"), ТОВ "СТАР ФАЙНЕНС ГРУП" (вторинний кредитор ТОВ "ФК "ЄАПБ"), ТОВ "ФК "ТОП 1" (вторинний кредитор ТОВ "ФК "ФІНБУСТ"), ТОВ "ФК "ФІНБУСТ" (вторинний кредитор ТОВ "ФК "ТЕХНОФІНАНС"), ТОВ "ФК "Є ГРОШІ" (вторинний кредитор ТОВ "КРЕДИТПРОМІНВЕСТ").
ОСОБА_1 у своїх поясненнях повідомив суд, що на момент укладення кредитних договорів він мав намір повернути ці кошти із заробітної плати, оскільки працює водієм автотранспортних засобів в ТОВ "Транс-Сервіс-1".
Як він також пояснив в судовому засіданні: в жовтні 2024 року отримав повістку по військовій мобілізації, в грудні 2024 року поставлений в розшук ТЦК станом на початок 2025 року не працював (неофіційно - водієм). Наразі пройшов військово-лікарську комісію і має бронювання.
Суд зауважує, що згідно з даними кредитної історії боржника: по відкритим кредитним зобов'язанням заявник припинив здійснювати платежі починаючи з 2025 року, коли перебував на розшуку ТЦК.
Зокрема, 09.07.2025 отримавши 4400,00 грн від АТ "Юнекс Банк", заявник взагалі не проводив погашення заборгованості.
Документів про витрачання коштів на лікування дружини заявник суду не надав, у зв'язку з цим суд критично оцінює його доводи про те, що запозичені кошти були витрачені на операції та дороговартісне лікування дружини. Не надано суду також доказів потрапляння дружини в ДТП.
Боржник не надав належних доказів в частині (всіх копій договорів, квитанцій, банківських виписок тощо), що підтверджують суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором, через їх відсутність або втрату.
Представник заявника суду пояснив, що ним проводилась досудова робота щодо складання запитів до кредиторів з пропозицією про реструктуризацію кредитів, втім відповідні документи до справи не долучені; в зв'язку з чим такий аргумент судом оцінюється критично.
Також суд відзначає про обов'язок боржника підтвердити свій майновий стан перед зверненням до суду із заявою про неплатоспроможність; адже для встановлення підстави для відкриття справи (п.4) дослідженню підлягають конкретні (а не загальновідомі) обставини, які безпосередньо вплинули на заявника (змінили або змінять його матеріальний стан), та як наслідок, протягом наступних 12 місяців (тобто у майбутньому) ускладнять або унеможливлять виконання ним грошових зобов'язань у відповідний строк.
Проте через відсутність в матеріалах документів про об'єктивну потребу витрачання значних сум коштів заявником, суд обмежений у можливості повноцінного та об'єктивного з'ясування ключових аспектів фінансового стану ОСОБА_1 , оскільки неможливо підтвердити фактичний залишок коштів на певну дату, встановити джерела надходжень, простежити історію списання коштів, а також визначити характер, цілі витрат та наявність значних чи нетипових операцій, що є критичним для формування достовірного та об'єктивного висновку щодо майнового стану особи та правової оцінки його дій, та зробити висновок про загрозу неплатоспроможності заявника/боржника ОСОБА_1 .
Надані заявником у якості доказів договори, укладені ним із фінансовими установами, можуть свідчити про домовленість сторін договорів та можуть бути доказами у справі про наявність дійсного основного зобов'язання боржника перед фінансовими установами, суми заборгованості та строку прострочки по платежам за основним зобов'язанням лише у сукупності з іншими доказами, зокрема первинними документами.
Оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу - боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа - боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Сам лише факт наявності відповідної заборгованості без наявності обставин, які визначені Кодексом, не може бути підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Заявником не виконано вимог суду частині надання повного та вичерпного переліку усіх фінансових зобов'язань перед кредиторами, із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; а також належні та допустимі докази (засвідчені, підписані ЕЦП), які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань.
Суд наголошує на тому, що оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Окрім того, суд враховує, що згідно даних кредитної історії, заявник не проводив навіть часткову сплату заборгованості по відкритим кредитним договорам, проте не надав суду доказів об'єктивної неможливості виконання зобов'язань.
Звільнення з роботи та перебування у розшуку ТЦК до бронювання, відсутність коштів через це, суд не може визнати об'єктивною підставою, яка свідчить про загрозу неплатоспроможності.
Заявник навів підстави, передбачені частиною другою статті 115 КУзПБ, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначив суми грошових вимог за правочинами, копії на підтвердження сум яких не надав до матеріалів справи, тобто не підтвердив належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, що в свою чергу унеможливлює для господарського суду здійснити перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство.
Заявником в особі ОСОБА_1 також не доведено належними та допустимими доказами наявності інших підстав, передбачених ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Отже, зазначені заявником обґрунтування підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не знайшли свого документального підтвердження, тобто не доведені належними доказами.
Згідно ч.4 ст.119 Кодексу про банкрутство, господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Враховуючи те, що заявник не довів наявності підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до ч.7 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд приходить до висновку, що у боржника ОСОБА_1 відсутні підстави у розумінні ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства для відкриття провадження у справи про його неплатоспроможність.
Враховуючи ту обставину, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , заява арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни №3444 від 31.03.2026 про участь у справі про неплатоспроможність залишається судом без розгляду.
Суд роз'яснює боржнику, що згідно із частиною 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись статтями 113, 115, 116, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 76, 77, 78, 79, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкриті провадження в справі №902/409/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
2. Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни №3444 від 31.03.2026 про участь у справі №902/409/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
3. Ухвала суду від 18.05.2026 у справі №902/409/26 підписана суддею та набрала законної сили 28.05.2026 і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені ст.254-256 ГПК України.
4. Примірники ухвали суду від 18.05.2026 у справі №902/409/26 надіслати згідно з переліком.
Суддя Нешик О.С.
кількість прим. ухвали:
1 - до справи;
2, 3 - ОСОБА_1 - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_7 );
4 - арбітражному керуючому Белінській Н.О. - на адресу електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_8 );
5 - Тульчинському відділу державної виконавчої служби у Могилів-Подільському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - на адресу електронної пошти (info@tl.vn.dvs.gov.ua);
6 - ГУ ДПС у Вінницькій області - на адресу електронної пошти (vin.official@tax.gov.ua);
7 - Відділу з питань банкрутства Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (bankrut-km@ukr.net)