про оголошення перерви у судовому засіданні
27.05.2026 м. Дніпро Справа № 908/3468/13 (908/599/25)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Фещенко Ю.В. (доповідач),
суддів: Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.,
за участю секретаря судового засідання Янкіної Г.Д.,
та представників:
від скаржника (позивача): Оберемко Р.А. (в режимі відеоконференції);
від відповідача-1: не з'явився;
від відповідача-2: не з'явився;
від відповідача-3: не з'явився;
від третьої особи-1: Макаров К.Г;
від третьої особи-2: Руденко А.П. (в режимі відеоконференції);
від третіх осіб-3,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13,14,15: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод"
на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.12.2025 (ухвалене суддею Черкаським В.І. у м. Запоріжжі, повне рішення складене 10.04.2026) у справі № 908/3468/13 (908/599/25)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (м.Запоріжжя);
до відповідача-1 - Товарної біржі "Херсонська універсальна товарна біржа" (м. Херсон, Херсонська область);
до відповідача-2 - Релігійної організації "Релігійна громада "Харизматична церква християн віри євангельської "Джерело життя" (м. Запоріжжя);
до відповідача-3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Метизи" (м.Запоріжжя);
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_1 (м. Кривій Ріг, Дніпропетровська область);
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_2 (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область);
третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький Емальпосуд" (м. Запоріжжя);
третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватне підприємство "Стасенко та партнери" (м. Київ);
третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (м. Запоріжжя);
третя особа-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" (м.Запоріжжя);
третя особа-7, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Запорізький міський центр зайнятості (м. Запоріжжя);
третя особа-8, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Концерн "Міські теплові мережі" (м. Запоріжжя);
третя особа-9, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління ДПС у Запорізькій області (м. Запоріжжя), відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (м. Київ);
третя особа-10, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" (м.Запоріжжя);
третя особа-11, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство "Водоканал" (м. Запоріжжя);
третя особа-12, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: ОСОБА_3 (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область)
третя особа-13, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аско Пласт" (м. Дніпро);
третя особа-14, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (м. Запоріжжя);
третя особа-15, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Метал Холдінг" (м. Запоріжжя);
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 2: ОСОБА_4 (с. Чорноземне, Мелітопольський район, Запорізька область);
про визнання аукціонів недійсними та витребування майна в порядку статей 387, 388 Цивільного кодексу України,
в межах справи № 908/3468/13
про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (м. Запоріжжя);
керуючий санацією - Оберемко Роман Анатолійович (м. Київ),
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.12.2025 у справі №908/3468/13 (908/599/25):
- позовні вимоги задоволені частково;
- визнані недійсними результати других повторних торгів (аукціону) з продажу майна Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", який відбувся на Товарній біржі "Херсонська універсальна товарна біржа" та оформлений протоколом від №4_З/060415 від 06.04.2015.
- стягнуто з Товарної біржі "Херсонська універсальна товарна біржа" на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" судовий збір у розмірі 3 734 грн 53 коп.
- в іншій частині позову відмовлено.
Рішення обґрунтовано наступним:
- у провадженні судді Черкаського В.І. перебуває справа № 908/3468/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод". У справі триває процедура санації, повноваження керуючого санацією виконує арбітражний керуючий Оберемко Р.А.;
- 10.03.2025 до системи "Електронний суд" від ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" в особі керуючого санацією Оберемка Р.А. надійшла позовна заява від 10.03.2025 (вх. № 653/08-07/25 від 11.03.2025) до відповідача 1 - Товарної біржі "Херсонська універсальна товарна біржа", відповідача 2 - Релігійної організації "Релігійна громада "Харизматична церква християн віри євангельської "Джерело життя", відповідача 3 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" про визнання аукціонів недійсними та витребування майна в порядку статтей 387, 388 Цивільного кодексу України, в якій позивач просить суд:
1) визнати недійсними результати аукціонів із продажу майна Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (код ЄДРПОУ 00191247), які відбулися на Товарній біржі "Херсонська універсальна товарна біржа" та оформлені протоколом № 4_3/060415 від 06.04.2015 року;
2) витребувати у Релігійної організації "Релігійна громада "Харизматична церква християн віри євангельської "Джерело життя" на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" нерухоме майно, а саме: будівлі, інв. № 181052, літ. А 1-2, А 2, загальною площею 749,5 кв. м за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Історична, будинок 49 (номер об'єкта в РПВН: 27966175);
3) скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, номер: 46301766 від 04.04.2019 12:16:58, приватного нотаріуса Кардаш Яни Олександрівни, Запорізький міський нотаріальний округ, Запорізька обл.;
4) зобов'язати державного реєстратора здійснити запис про право власності на нерухоме майно за Публічним акціонерним товариством "Запорізький сталепрокатний завод";
- позивач посилається на порушення порядку проведення аукціону, встановленого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент торгів);
- керуючий санацією зазначає, що 06.04.2015 відбулися другі повторні торги, на яких початкова вартість майна (264 821 грн 57 коп.) мала знижуватися поетапно (на крок аукціону) до виявлення охочого укласти договір, але не нижче граничної вартості (50 % від початкової). Натомість учасники торгів одразу запропонували цінові пропозиції, значно нижчі за початкову вартість: ТОВ "Торговий дім "Рікада" - 26 782 грн 15 коп., а переможець ТОВ "Торговий дім "Метизи" - 29 460 грн 37 коп. Позивач стверджує, що продаж відбувся з порушенням статей 64, 65, 66 Закону про банкрутство, без дотримання процедури зниження ціни, що призвело до відчуження майна за заниженою ціною;
- позивач наполягає на застосуванні статей 387, 388 Цивільного кодексу України для витребування майна у відповідача - 2. На думку позивача, відповідач - 2 не може вважатися добросовісним набувачем, оскільки мав би знати про історію реалізації активу, враховуючи, що попередній власник (фізична особа ОСОБА_4 ) придбав це майно 08.08.2016 за ціною 29 460 грн 00 коп., що є очевидно неринковою ціною;
- позивач також вказує на розбіжності у фінансовій звітності відповідача - 2 та ставить під сумнів "надмірний тягар" від витребування майна, посилаючись на наявність іншого майна у керівника релігійної організації;
- позивач подав клопотання про визнання поважними причин пропуску позовної давності. Керуючий санацією Оберемко Р.А. зазначає, що дізнався про порушення та наявність протоколу торгів лише 17.10.2024 під час розгляду іншої справи № 908/3468/13 (908/1500/24). Позивач посилається на бездіяльність попередніх ліквідаторів, введення воєнного стану та карантинні обмеження як на підстави для поновлення строків;
- в період з 30.03.2015 до 26.03.2018 здійснювалася процедура ліквідації боржника;
- 06.04.2015 відповідач - 1 провів другі повторні торги з продажу майна боржника;
- початкова вартість лота № 4_3: 267 821 грн 57 коп. з урахуванням ПДВ;
- аукціон проводився з можливістю зниження початкової вартості, на цьому ж аукціоні з посиланням на частини 3, 4 і 5 статті 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VI;
- крок аукціону - 1 (один) відсоток від початкової вартості продажу лота, що становить 2 678 грн 22 коп.;
- аукціон проводився з можливістю зниження початкової вартості, доки не виявиться охочий укласти договір, що передбачено частинами 3, 4 і 5 статті 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-XII;
- покупцем вищезазначеного майна, що запропонував найвищу ціну (29 460 грн 37 коп.), стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи";
- суд дійшов висновку, що проведення спірного аукціону 06.04.2015 через тиждень після введення процедури ліквідації позивача (30.03.2015) було передчасним та здійснено з порушенням особливостей проведення аукціону відповідно до статей 65, 66 Закону про банкрутство;
- визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу;
- враховуючи проведення в період 30.03.2015 - 26.03.2018 процедури ліквідації позивача (боржника), суд також виходить із того, що відповідно до статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор здійснює повноваження щодо прийняття майна боржника, формування ліквідаційної маси та продажу майна для задоволення вимог кредиторів; стаття 26 цього Закону визначає компетенцію комітету кредиторів, зокрема щодо визначення складу майна в разі продажу частини майна; частина восьма статті 44 Закону встановлює, що спори, які виникають під час проведення та виконання результатів аукціону, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство;
- суд установив, що під час відчуження спірного майна не було дотримано вимог законодавства щодо порядку реалізації майна ліквідаційної маси;
- отже, позовна вимога про визнання недійсними результатів других повторних торгів підлягає задоволенню;
- слід визнати недійсними результати аукціонів із продажу майна Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", які відбулися на Товарній біржі "Херсонська універсальна товарна біржа" та оформлені протоколом протоколу № 4_3/060415 від 06.04.2015;
- судом також установлено, що після проведення аукціону, спірне майно вибуло з володіння переможця торгів (відповідача - 3) та було відчужене на користь фізичної особи ОСОБА_4 (третя особа на стороні відповідача);
- 04.04.2019 між ОСОБА_4 (продавець) та Релігійною організацією "Релігійна громада "Харизматична церква християн віри євангельської "Джерело життя" (далі - відповідач - 2) укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, посвідчений приватним нотаріусом Кардаш Я.О. за реєстровим № 315 (надалі за текстом - "Договір");
- предметом договору є нерухоме майно: будівлі, інв. № 181052, літ. А 1-2, А 2, загальною площею 749,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Ціна договору становила 621 000 грн 00 коп.;
- згідно пунктом 1.3. договору від 04.04.2019 експертна грошова оцінка вищевказаного приміщення згідно зі звітом про оцінку майна № ВАКЖХУ389102, наданим ФОП Намінас І.Я. станом на 21.03.2019, становила 1 367 357 грн 00 коп.;
- суд заслухав п'ятьох свідків з боку відповідача-2. Спільною метою їхніх показань було підтвердження заяв представника церкви щодо початкового стану майна, джерела коштів на його придбання, процесу ремонту та поточного використання приміщення для статутної діяльності;
- свідок ОСОБА_5 , який займає посаду пастора Церкви підтвердив фактичні обставини угоди по придбанню спірного об'єкту. Він повідомив, що майно було придбано за 621 000 грн 00 коп. Кошти на купівлю були надані як пожертва від ОСОБА_6 . Свідок охарактеризував стан будівлі на момент придбання як "напівзруйнований" та наголосив, що всі ремонтні роботи виконувалися членами церкви без залучення сторонніх підрядних організацій. Спірний об'єкт використовується у виключно у статутній діяльності;
- свідок ОСОБА_7 , який є членом Церкви, що саме він надав кошти на придбання спірного майна як пожертву від доходів від своєї підприємницької діяльності. Він уточнив, що підписав формальний "договір пожертви" та особисто передав готівку продавцеві - ОСОБА_4 . Описуючи стан будівлі на момент купівлі, він зазначив: "воно було повністю... непридатне для експлуатації... по суті, просто була коробка";
- свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які є членами Церкви, підтвердили вкрай занедбаний стан будівлі до купівлі, згадуючи відсутність вікон та дверей, купи сміття, а також сліди перебування сторонніх осіб. Кожен із них розповів про свою особисту участь у ремонті: прибирання, фарбування, готування їжі для робітників, монтаж сантехніки та інші роботи. Свідки також підтвердили, що приміщення активно використовується для щоденних богослужінь, а комунальні витрати покриваються за рахунок добровільних внесків членів церкви;
- на підставі звітів відповідача-2 про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за 2019 - 2024 роки, суд установив, що відповідач-2 не відображає у звітності жодних сум надходжень (пожертвувань, благодійної допомоги) та свої витрат. Свідки - представники релігійної громади та її керівник пояснили такий стан звітності тим, що церква не збирає кошти на свій офіційний банківський рахунок і не оприбутковує їх. Усі витрати на утримання, ремонт приміщення та комунальні послуги члени церкви оплачують безпосередньо зі своїх власних коштів як цільові пожертви. Наприклад, напряму купують будматеріали або самостійно йдуть оплачувати рахунки КП "Водоканал", ТОВ "Запоріжжяелектропостачання" та інші;
- позивач просить витребувати майно у відповідача-2 на підставі статтей 387, 388 Цивільного кодексу України. Відповідач-2 заперечує, посилаючись на статус добросовісного набувача, придбання майна за відплатним договором через 4 роки після спірних торгів, проведення значних поліпшень (ремонту, реконструкції) та використання майна у статутній (релігійній, гуманітарній) діяльності;
- оцінивши доводи відповідача-2 про непропорційність витребування спірного майна крізь призму статті 1 Першого протоколу до Конвенції, суд виходить з того, що за усталеною практикою Європейського суду з прав людини втручання держави у право мирного володіння майном є сумісним із зазначеною нормою за наявності трьох умов: воно має бути законним, переслідувати легітимну мету в суспільному інтересі та забезпечувати справедливий баланс між загальним інтересом і правами конкретної особи; такого балансу немає, якщо на особу покладається індивідуальний і надмірний тягар;
- суд погоджується з тим, що вимога про витребування спірного нерухомого майна у відповідача-2 формально спрямована на досягнення легітимної мети - відновлення порушених прав боржника та захист інтересів кредиторів у межах справи про банкрутство. Разом з тим наявність легітимної мети не звільняє суд від обов'язку перевірити, чи буде саме такий спосіб захисту пропорційним у конкретних обставинах цієї справи;
- із матеріалів справи вбачається, що на момент придбання спірне приміщення було фактично непридатним для використання. У подальшому воно було істотно поліпшене з метою приведення його у функціональний стан за рахунок пожертв, особистої праці членів громади, їх власного майна;
- на підтвердження цього подавалися пояснення, клопотання про допит свідків, відомості про укладення договорів на водо- та електропостачання, а також посилання на експертну оцінку вартості приміщення після здійснених поліпшень. Ці обставини позивачем повністю не спростовані; заперечення позивача переважно зводяться не до заперечення самого факту ремонту та використання об'єкта, а до сумнівів щодо джерел коштів, масштабу таких поліпшень і значення цих обставин для вирішення віндикаційної вимоги;
- так само матеріали справи свідчать, що спірне приміщення використовується відповідачем-2 не для комерційної діяльності, а як будівля церкви: для проведення богослужінь, молитов, занять дитячої недільної школи, інших заходів для дітей та дорослих, а також для розподілу гуманітарної допомоги, підтримки військових, їхніх родин, полонених і загиблих. Наведені відповідачем-2 обставини щодо фактичного суспільного та релігійного використання об'єкта кореспондують поданим до справи поясненням і не були предметно спростовані доказами зворотного, зокрема доказами використання приміщення для отримання прибутку;
- судом установлено, що ФОП Зінченко В.В. на підставі договору № 04/06-2025 від 04.06.2025, укладеного з Релігійною організацією "Релігійна громада "Харизматична церква християн віри євангельської "Джерело життя", проведена оцінка нежитлової нерухомості - спірного у справі об'єкту;
- мета оцінки та сфера застосування звіту про оцінку: визначення ринкової вартості об'єкта оцінки для сплати судового збору та прийняття судових рішень. Дата оцінки: 04.06.2025. Дата завершення звіту: 04.06.2025. База оцінки: ринкова. Вид вартості: ринковий. Валюта оцінки: гривня;
- згідно з висновком про вартість майна суб'єкта оціночної діяльності ринкова вартість об'єкта оцінки, а саме нежитлової будівлі літ. А1-2, А2 (інв. № 181052) загальною площею за внутрішніми замірами 749,5 кв. м, розташованої за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, Заводський район, вулиця Історична, будинок 49, для сплати судового збору та прийняття судових рішень, виходячи з даних, викладених у цьому звіті, станом на дату оцінки 04.06.2025 становить: 15 036 582 грн 92 коп., у тому числі ПДВ (20 %) - 2 506 097 грн 15 коп.;
- за таких обставин суд дійшов висновку, що застосування саме віндикаційного способу захисту у вигляді витребування спірного приміщення у відповідача-2, хоча й переслідує легітимну мету, у конкретній ситуації матиме наслідком покладення на відповідача-2 індивідуального та надмірного тягаря. Такий висновок зумовлений сукупністю встановлених обставин: істотним поліпшенням спірного майна після його набуття, тривалим фактичним та некомерційним використанням об'єкта для статутної діяльності релігійної організації, суспільно корисною гуманітарною функцією цього об'єкта та відсутністю в межах цього спору будь-якого реального й визначеного механізму одночасного та справедливого відшкодування відповідачу-2 тих витрат і втрат, яких він зазнає у разі позбавлення його володіння таким майном. Саме відсутність належного компенсаційного механізму є тим чинником, який у світлі підходу Європейського суду з прав людини порушує необхідний баланс між інтересами кредиторів та інтересами особи, яка фактично користується майном для релігійних і суспільних потреб;
- посилання позивача на те, що відповідач-2 не є добросовісним набувачем, а також на можливість здійснення релігійної діяльності в інших приміщеннях, суд оцінює критично саме у площині тесту пропорційності. Навіть якщо припустити наявність у позивача належного інтересу на повернення майна до ліквідаційної маси, це не усуває обов'язку суду обрати такий спосіб захисту, який у конкретних обставинах не створюватиме для іншої сторони непропорційних наслідків. Саме тому встановлені порушення під час вибуття майна не автоматично зумовлюють задоволення вимоги про витребування цього майна у відповідача-2. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що доводи відповідача-2 у частині посилання на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини є обґрунтованими в тій частині, що витребування спірного приміщення саме у відповідача-2 не забезпечить справедливого балансу між переслідуваною легітимною метою та наслідками такого втручання для відповідача-2, а відтак у цій частині позов задоволенню не підлягає;
- відповідачем-2 було заявлено про застосування наслідків спливу позовної давності. Позивач, у свою чергу, подав клопотання про визнання поважними причин пропуску позовної давності, посилаючись на те, що він дізнався про порушення лише 17.10.2024 під час розгляду іншої справи, а також на бездіяльність попередніх ліквідаторів та введення воєнного стану. Суд ураховує практику Європейського суду з прав людини та Верховного Суду щодо захисту права власності добросовісного набувача (статті 1 Першого протоколу до Конвенції). Витребування майна в добросовісного набувача, який покладається на відомості реєстру та інвестував у майно значні кошти, може становити непропорційне втручання у право власності ("надмірний індивідуальний тягар"), якщо держава (в особі ліквідатора/керуючого санацією) допустила помилки у процедурі банкрутства;
- відповідач-2 заявив про застосування наслідків спливу позовної давності;
- позивач просив визнати причини пропуску поважними;
- Верховний Суд у постанові від 14.05.2025 у справі № 15/68-10 (902/1563/23) зазначив, що до вимог про витребування майна застосовується загальна позовна давність (3 роки), перебіг якої починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимоги про витребування майна по суті (через непропорційність втручання та статус добросовісного набувача), питання застосування наслідків спливу позовної давності не є вирішальним для цієї частини вимог, проте підсилює позицію щодо необхідності забезпечення юридичної визначеності;
- з огляду на викладене, суд вважав за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог про витребування нерухомого майна у відповідача-2 та скасування рішення про державну реєстрацію прав, оскільки відповідач-2 є добросовісним набувачем, а витребування майна становитиме непропорційне втручання в його права (порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції).
Не погодившись з вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Запорізький сталепрокатний завод" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" з апеляційною скаргою (вх. № суду 49767 від 16.04.2026), в якій просить:
- скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 24.12.2025 в частині відмови у задоволенні вимог про витребування у Релігійної організації "Релігійна громада "Харизматична церква християн віри євангельської "Джерело життя" нерухомого майна, будівлі, інв. №181052, літ.А1-2, А2, загальною площею (кв.м): 749.5 за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Історична, будинок 49;
- ухвалити нове рішення у частині витребування у Релігійної організації "Релігійна громада "Харизматична церква християн віри євангельської "Джерело життя" на користь ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" нерухоме майно інв. №181052, літ.А1-2, А2, загальною площею (кв.м): 749.5, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Історична.
Апеляційна скарга обґрунтована наступним:
- відповідно до пункту 1 статті 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі за текстом - "Закон про банкрутство") що діяв станом на 06.04.2015, вибір способів продажу активів боржника здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. В процедурі санації ПАТ "ЗСПЗ" його ліквідатор Нагіх Л.К. не забезпечила продаж майна на аукціонах, що проводились на за найвищою ціною, порушила вимоги закону відносно порядку проведення аукціонів, в результаті чого результати таких аукціонів були визнані в судовому порядку недійсними на підставі Постанови Донецького апеляційного господарського суду від 01.11.2016 по справі № 908/3468/13;
- підставою визнання недійсними результатів на аукціонах Товарної біржі "Херсонська універсальна товарна біржа" було те, що з наявних в матеріалах справи протоколів других повторних відкритих торгів (аукціонів) вбачається, що початкова вартість не знижувалась в порядку, передбаченому статтею 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
- таким чином, при проведенні других повторних відкритих торгів (аукціонів), проведених на ТБ "Херсонська універсальна товарна біржа" з продажу майна Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", початкова вартість виставлених на продаж корпоративних прав боржника повинна була знизитись на 40%, при цьому ліцитатор міг прийняти ціну учасника аукціону без застосування механізму зниження ціни на крок аукціону, якщо запропонована учасником аукціону ціна є більшою за ціну, запропоновану ліцитатором, тобто початкову ціну за мінусом 40%;
- враховуючи наведене, судова колегія дійшла до висновку, що проведення спірних аукціонів здійснено з порушенням особливостей проведення повторного аукціону та особливостей проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості ціни, відповідно до статей 65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
- аналогічні порушення закону виявлені також керуючим санацією арбітражним керуючим Оберемко Р.А. при проведенні торгів 06.04.2015 на ТБ "Херсонська універсальна товарна біржа" з продажу майна з продажу двоповерхової будівлі з підпіллям (блок обслуговування гуртожитку), що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Історична, 49;
- дані торги оформлені протоколом № 4_3/060415 від 06.04.2015. Згодом на виконання даного протоколу було укладено договір купівлі-продажу від 10.04.2015;
- продаж майна проводився згідно з поданими учасниками цінових пропозицій: учасник 1 ТОВ Торговий дім "Рікада" запропонував 26 782 грн 15 коп. , а учасник № 2 ТОВ "Торговий дім "Метизи" запропонував 29 460 грн 37 коп.;
- на підставі цього, преможцем торгів (аукціону) оголошено ТОВ "Торговий дім "Метизи";
- 08.08.2016 між ТОВ "ТД "Метизи" та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна за яким було продано нерухоме майно за ціною 29 460 грн 37 коп. в тому числі НДС;
- 04.04.2019 між ОСОБА_4 та відповідачем-2 укладено договір купівлі продажу нерухомого майна;
- на момент укладання договору купівлі-продажу від 04.04.2019, за яким відповідач-2 придбав нерухоме майно, експертна грошова оцiнка вищевказаного примiщення згiдно звiту про оцiнку майна № ВАКЖХУ389102 складала 1 367 357 грн 00 коп. (що видно з самого договору);
- загальна цiна продажу предмету договору (нерухомого майна) становить 621 000 грн 00 коп., тобто менша за оціночну вартість удвічі;
- згідно з розшифровкою балансу за 2019 рік, приміщення було поставлене на баланс за ціною 1 367 400 грн 00 коп.;
- також, згідно з розшифровкою балансу відповідача-2 за липень 2025 року, вартість приміщення становить 1 027 000 грн 00 коп., при цьому, згідно звіту про оцінку майна від 04.06.2025 складений ФОП Зінченко В.В., вартість нерухомого майна становить 15 036 582 грн 92 коп.;
- на думку скаржника, відповідачем-2 свідомо приховано на момент укладення купівлі-продажу дійсну вартість нерухомого майна. Також, відповідачу-2 не могло бути невідомим сумнівність договору купівлі-продажу нерухомого майна, на що вказувала вартість нерухомого майна, яка вказана в договорі купівлі-продажу від 08.08.2016 - 29 460 грн 37 коп. в тому числі НДС, оскільки було надано ОСОБА_4 під час посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу 04.04.2019;
- у даній справі витребування майна до ліквідаційної маси в цілому відповідає умовам законності з огляду на сталість способів захисту, передбачених статтями 16, 387, 388 Цивільного кодексу України;
- відповідач-2 укладаючи договір купівлі-продажу нерухомого майна був обізнаний з умовами договору купівлі-продажу за яким набувалось право власності особою якою його відчужувала - ОСОБА_11 ;
- суд слід було звернути увагу на сумнівну історію щодо права власності на нерухоме майно вказували безпосередньо ціна договору з договору купівлі-продажу нерухомого майна від 08.08.2016, за якою ОСОБА_11 придбав нерухоме майно у ТОВ "Метизи" 29 460 грн. 00 коп.;
- згідно з курсом долара США до гривні на 08.08.2016 (24,8220 грн. за 1 долар США ) - 763,4 кв. м. у м. Запоріжжя (комерційна нежитлова нерухомість) було продано за 1 186 доларів США, що очевидно не відповідає дійсності;
- відповідач-2 не міг не знати про умови за якими нерухоме майно набувалось ОСОБА_11 , оскільки правочин посвідчувався нотаріусом та ним повідомлялось відповідачу-2 підстави на яких володів нерухомим майном продавець;
- відповідач-2, усвідомлюючи про занижену ціну нерухомого майна при набутті права власності ОСОБА_11 не міг діяти добросовісно;
- разом з тим, діючи обачно відповідач-2 міг та мав звернутись за професійною правничою допомогою з метою вивчення порядку та способу в який відчужувалось нерухоме майно;
- якби відповідач-2 діяв обачно та добросовісно на момент набуття права власності на спірне нерухоме майно (08.08.2016), він би дізнався з відомостей, які розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень про те, що кредиторами боржника (ПАТ ЗСПЗ) у справі про банкрутство (ФОП Руденко) в Донецькому апеляційному господарському суді оскаржувались підстави для визнання Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором арбітражного керуючого Нагіх Л.К. (ухвала 27.07.2016 по справі №908/3468/13);
- на думку скаржника, із судових рішень очевидно, що кредиторами оскаржується законність призначення ліквідатором ПАТ "ЗСПЗ" Нагіх Л.К. та законність відкриття ліквідаційної процедури в межах яких здійснювалось відчуження спірного нерухомого майна;
- отже, для стороннього наглядача мало бути очевидним, що оскільки оскаржується ліквідаційна процедура та повноваження ліквідатора, який відчужував нерухоме майно, яке планував покупати відповідач-2, для останнього можуть настати наслідки визнання незаконними як дій ліквідатора так і правочинів які ним вчинялись щодо відчуження нерухомого майна боржника в ліквідаційній процедурі, у тому числі і наслідки витребування нерухомого майна;
- таким чином, посилання відповідачем-2 лише на строки позовної давності, які нібито могли минути на момент укладання договору купівлі продажу між В'юнником та відповідачем-2 з моменту проведення прилюдних торгів є недостатніми для визначення добросовісності за принципами стороннього наглядача;
- відтак, висновки суду про те, що спосіб захисту є пропорційним у конкретних обставинах цієї справи не відповідає дійсним обставинам справи;
- з урахуванням того, що визнані недійсними у даній справі судовим рішенням торги організовувались арбітражним керуючим, чия професійна відповідальність застрахована у відповідності до статті 110 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (який діяв на момент придбання проведення оскаржених торгів) на суму триста мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої на початок року, що становить - 413 400 грн 00 коп.(1378 грн. Х 300), така компенсація в більшій частині покриє відповідачу-2 суму договору купівлі-продажу (621 000 грн 00 коп.);
- окрім цього, за продавцем за договором купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_4 зареєстровано наступне нерухоме майно:
1) будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;
2) будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;
3) квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;
4) земельна ділянка 2321582700:01:003:0152;
5) земельна ділянка 2321582700:01:001:0170;
6) земельна ділянка 7320584000:05:001:0309;
7) земельна ділянка7320584000:05:001:0310;
- таким чином, у разі витребування нерухомого майна у відповідача-2, він має змогу стягнути у вигляді компенсації відшкодування вартості нерухомого майна з продавця даного майна ( ОСОБА_4 );
- окрім цього, судом не було враховано, що у процедурі банкрутства застосовуються затверджені судом механізми погашення заборгованості перед кредиторам, що захищає інтереси відповідача-2 у разі пред'явлення вимоги майнового характеру до боржника як власника майна на суму вартості проведеного ремонту;
- разом з тим, судові рішення бути розумно передбачуваними;
- очевидно, що особа, фізична чи юридична, має можливість прогнозувати як буде вирішено її спір;
- позивач звертаючись з даним позовом враховував, що судом у даній справі вже були задоволені аналогічні позови та витребувано майно, яке вносилось частинами до статутних капіталів інших товариств на користь боржника;
- в процедурі санації окрім ТОВ "ВС "Дніпро" були створені за рахунок майна ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" інші підприємства: ТОВ "БВ "Азов", ТОВ "Метал Холдінг", ТОВ "Запорізький емальпосуд", ТОВ "БВ "Славутич", корпоративні права боржника в яких були також продані арбітражним керуючим Нагіх Л.К. на аукціонах за мізерні ціни;
- зокрема, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.03.2024 у справі № 908/3468/13 визнано бездіяльність колишніх арбітражних керуючих ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", діяльність яких була направлена лише на виведення майна з активів боржника, що підтвердив Центральний апеляційний господарський суд в своїй постанові від 15.01.2025 у справі №908/3468/13 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124627965);
- у наведених судових справах, які розглядались у межах справи про банкрутство, досліджувались обставини виведення майна з активів боржника та встановлювались обставини зловмисних дій арбітражних керуючих, які очевидно діяли у змові з іншими особами;
- таким чином, суд першої інстанції, розглядаючи дану справу мав з огляду на принципи дослідження усієї сукупності доказів, у тому числі тих, що містяться в матеріалах справи про банкрутство боржника, зважаючи на сталість судової практики у даній справі за участю боржника та інших юридичних осіб, колишніх арбітражних керуючих, які виконували функції керуючих санацією, ліквідацією ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод", прийшов до невірних висновків про непропорційність вимог про витребування нерухомого майна у відповідача-2 на користь боржника;
- висновки суду про те, що на момент придбання спірного приміщення було фактично непридатним для використання не підтверджується наявними доказами;
- відповідно до пояснень наданих суду представником відповідача-2, нерухоме майно було придбано відповідачем-2 у занедбаному стані, із втратою своїх властивостей. Однак, завдяки зусиллям релігійної громади нерухоме майно було відбудоване та відновило свої функції;
- аналогічні за змістом відомості повідомили також допитані в судовому засіданні свідки, які з їх слів є членами релігійної громади;
- разом з тим, повідомлені відомості про непридатність нерухомого майна не підтверджуються іншими доказами по справі;
- згідно з пунктом 10 договору купівлі-продажу нерухомого майна, від 08.08.2016, що укладений між ТОВ "ТД "Метизи" та ОСОБА_4 , відчужуване нерухоме майно візуально оглянуто покупцем, до оформлення цього договору. Недоліки та дефекти, які перешкоджали б його використанню за призначенням або знижують цінність на момент огляду покупцем виявлені не були, а також зазначене приміщення відповідає санітарним та технічним нормам;
- у відповідності пункту 8.1. договору купівлі - продажу нерухомого майна від 04.04.2019, за яким відповідач-2 придбав нерухоме майно, продавець гарантує, що на момент укладення цього договору нерухоме майно не містить недолiкiв, якi значно знижують цінність або можливість використання за цільовим призначенням зазначених в цьому договорi;
- під останнім договором підписався представник відповідача-2 та свідок по справі ОСОБА_12 ;
- таким чином, повідомлені суду відомості про непридатність нерухомого майна на момент його придбання відповідачем-2 не відповідає письмовим доказам, що містяться у матеріалах справи;
- окрім цього, на питання суду до свідків про участь у будівельних роботах залучених осіб чи професійних робітників, свідками було повідомлено, що кваліфікованих робочих чи фахових будівельних компаній для відновлення нерухомого майна відповідачем-2 не залучалось;
- згідно показів свідків ними виконувались будівельні роботи косметичного характеру: фарбування, заміна раковин, встановлення кондиціонерів;
- таким чином дані обставини підтверджують те, що капітального відновлення нерухомого майна відповідачем-2 не здійснювалось;
- отже, на момент набуття права власності відповідачем-2 нерухоме майно не втратило своїх функцій використовуватись за призначенням, відповідно твердження представника відповідача-2 про неможливість віндикації майна у зв'язку з його фізичним знищенням є надуманим;
- на сьогодні харизматичний рух є поширеним в усьому світі. Вважається, що більш ніж 600 мільйонів п'ятидесятників та харизматів у світі. Саме стільки християн ідентифікують себе як послідовників цієї течії. За даними експертів у світі є 140 мільйонів католиків-харизматів (інформація з Векіпедії);
- діяльність відповідача-2 може здійснюватись і в інших приміщеннях, які належать зазначеним вище юридичним особам - релігійним організаціям які є єдиними конфесіально;
- свідок ОСОБА_12 , повідомив суду, що членство у церкві мають 150 осіб. Разом з тим, ним не надано суду рішення про затвердження цих членів як учасників церкви Церковною Радою, як цього вимагає пункт 4.2. Статуту відповідача-2;
- разом з тим, згідно довідкою про членство в Церкві від 25.09.2025, учасниками церкви є громадяни Федоров, Ткаченко, Джанополадова, Рубель;
- таким чином, матеріали справи містять докази, що Церква існує для забезпечення потреб фактично чотирьох осіб;
- окрім цього, згідно Розпорядження Запорізької військової адміністрації від 16.10. 2025 № 1058 зареєстровано зміни до Статуту Релігійної Організації "Релігійна громада "Харизматична церква християн віри євангельської "Джерело життя" та змінено юридичну адресу на: 69000, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Цитрусова, буд. 8а. (копія додається);
- окрім цього, зміну адреси було зареєстровано відповідачем-2 в Єдиному реєстрі підприємств, установ, організацій України;
- окрім цього, на сторінці Інстаграм https://www.instagram.com/reel/DCepukWsMoy/?hl=ne зазначено три адреси церкви "Джерело Життя": вул. Історична 49, вул. Патріотична 84а, вул. Цитрусова 8а;
- на даній сторінці міститься фотографії об'єктів та заходів, які проводить Церква у згаданих приміщеннях;
- таким чином, релігійна організація для здійснення статутної діяльності та задоволення потреб релігійної громади і ширшого кола осіб, які отримують у цьому приміщенні релігійну, гуманітарну та соціальну підтримку можуть використовувати для цієї мети приміщення інших десяти релігійних громад, які розташовані у цьому ж Заводському районі м. Запоріжжя;
- отже, підчас вирішення справи суд мав перевірити чи відповідає нагальній необхідності та є співрозмірним витребування нерухомого майна із переслідуваною законною метою;
- як вбачається з наведених вище доводів позивача, відповідач-2 має інше майно для здійснення статутної діяльності. Наявність нерухомого майна у власності відповідача-2 не є передумовою для здійснення його релігійної діяльності;
- разом з тим у боржника наявні кредитори, зокрема з критичних суб'єктів економіки, фіскальна служба, органи пенсійного фонду, громадяни України;
- судом першої інстанції не враховано, що витребування майна на користь боржника переслідує легітимну мету для задоволення вимог кредиторів та інтересів держави.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Фещенко Ю.В. (доповідач), суддів - Золотарьової Я.С., Мартинюка С.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод", розгляд справи призначено у судовому засіданні на 27.05.2026.
У судове засідання 27.05.2026 з'явилися представники скаржника (позивача), третьої особи-1 та третьої особи-2; представники відповідачів-1, 2, 3 та третіх осіб 3 - 15 у зазначене судове засідання не з'явилися, причин нез'явлення суду не повідомили, жодних клопотань від зазначених учасників справи до апеляційного господарського суду не надходило.
Також судом встановлено, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, а саме:
- шляхом направлення ухвали суду від 06.05.2026 позивачу, третім особам-1,2,4,5,6,7,8,9,10,11,12,14 до їх Електронних кабінетів в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, на підтвердження чого до матеріалів справи долучені Довідки про доставку електронного листа, згідно з якими ухвала суду від 06.05.2026 доставлена до Електронних кабінетів позивача, третіх осіб-1,2,4,5,6,7,8,9,10,11,12,14 - 06.05.2026 після 17 години (з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала вважається врученою 07.05.2026);
- шляхом направлення ухвали суду від 06.05.2026 поштовим зв'язком через АТ "Укрпошта" на офіційні адреси відповідачів-1,2,3 та третіх осіб-3,13,15,16. Слід відзначити, що поштові відправлення на офіційні адреси зазначених учасників справи, в яких містилася ухвала суду від 06.05.2026, були повернуті за зворотною адресою з довідками АТ "Укрпошта" форми 20 "Адресат відсутній за вказаною адресою". При цьому відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Отже, з урахуванням положень пункту 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала вважається врученою відповідачам-1,2,3 та третім особам-3,13,15,16 у паперовому вигляді в дати, зазначені в довідках форми 20 АТ "Укрпошта".
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу, фізичну особу - підприємця.
Відповідно до пункту 76 Правил для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв'язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил.
Враховуючи викладене, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну (фізичну) особу.
За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання зазначеними вище учасниками справи вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Особа, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинна докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.
В даному випадку апеляційним господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення всіх учасників справи про розгляд даної справи судом, що підтверджується направленням ухвал суду на всі відомі суду засоби зв'язку.
Також, апеляційний господарський суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 06.05.2026 надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень - 06.05.2026, зареєстровано в реєстрі - 06.05.2026 та забезпечено надання загального доступу 07.05.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/135802222), тобто завчасно. Отже у всіх учасників справи були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
З урахуванням наведеного, всі учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.05.2026 по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Апеляційним господарським судом враховано, що відповідно до частини 4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Судом відзначено, що у даному випадку всі учасники справи отримали ухвалу суду від 06.05.2026 завчасно; підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.
Враховуючи те, що явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалась судом обов'язковою, всі учасники справи були належним чином та завчасно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, достатність матеріалів справи для їх розгляду по суті, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у призначеному судовому засіданні.
У судовому засіданні 27.05.2026 третя особа-2 заявив усне клопотання про застосування заходів процесуального примусу до відповідачів за відсутність зареєстрованого електронного кабінету та неявку у судове засідання їх представників.
Суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні вказаного клопотання з огляду на те, що зазначені обставини не перешкоджають розгляду справи, явка у судове засідання була визнана необов'язковою.
Також третьою особою-2 заявлено усне клопотання про накладення санкцій на ОСОБА_4 у зв'язку з його перебування на тимчасово окупованій території.
Суд зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що зареєстрованим місцем проживання третьої особи на стороні відповідача-2 ОСОБА_4 є тимчасово окупована територія.
У судовому засіданні 27.05.2026 представник скаржника (позивача) просив апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 24.12.2025 в частині відмови у задоволенні вимог про витребування у Релігійної організації "Релігійна громада "Харизматична церква християн віри євангельської "Джерело життя" нерухомого майна, будівлі, інв. №181052, літ.А1-2, А2, загальною площею (кв.м): 749.5 за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Історична, будинок 49; ухвалити в цій частині нове рішення про витребування у Релігійної організації "Релігійна громада "Харизматична церква християн віри євангельської "Джерело життя" на користь ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" нерухоме майно інв. №181052, літ.А1-2, А2, загальною площею (кв.м): 749.5, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Історична.
Третя особа-1 у судовому засіданні 27.05.2026 надав усні пояснення з приводу оскаржуваного рішення та поданої апеляційної скарги, за змістом яких підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача та просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити та ухвалити нове рішення про витребування у Релігійної організації "Релігійна громада "Харизматична церква християн віри євангельської "Джерело життя" на користь ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" нерухоме майно інв. №181052, літ.А1-2, А2, загальною площею (кв.м): 749.5, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Історична.
Третя особа-2 у судовому засіданні 27.05.2026 надав усні пояснення з приводу оскаржуваного рішення та поданої апеляційної скарги, за змістом яких підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі позивача та просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити, витребувати у Релігійної організації "Релігійна громада "Харизматична церква християн віри євангельської "Джерело життя" на користь ПАТ "Запорізький сталепрокатний завод" нерухоме майно інв. №181052, літ.А1-2, А2, загальною площею (кв.м): 749.5, що знаходиться за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вулиця Історична.
Під час судового засідання 27.05.2026 близько 16:40 головуючим суддею було звернуто увагу третьої особи-2 на процесуальний час (в цей день на 16:00 було призначено розгляд справи № 904/6364/25; на 16:30 було призначено розгляд справи № 908/30/26; на 17:00 було призначено розгляд справи № 908/3933/25). У зв'язку з чим головуючим суддею поставлено на вирішення питання доцільності обмеження подальшого виступу третьої особи-2 двома хвилинами або оголошення перерви у судовому засіданні, з метою надання можливості третій особі-2 надати усні пояснення без обмеження в часі в наступному судовому засідання, яке буде призначено з урахування відповідної потреби в часі. В цей момент третя особа-2 заявив усний відвід головуючому судді Фещенко Ю.В.
У задоволенні усної заяви ОСОБА_2 про відвід судді відмовлено.
Разом з тим, суд вважав за доцільне оголосити перерву у судовому засіданні, з метою надання часу третій особі-2 висловити свою позицію щодо апеляційної скарги.
Відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Враховуючи вказане, у зв'язку з неможливістю вирішити спір у даному судовому засіданні, колегія суддів вважає за доцільне оголосити перерву.
Керуючись статтями 216, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
1. Оголосити перерву у судовому засіданні та повідомити учасників справи, що продовження судового засідання відбудеться 24.06.2026 о 16:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 65, зал засідань № 507.
2. Визнати явку представників у судове засідання необов'язковою.
3. Роз'яснити, що нез'явлення у судове засідання представників учасників судового процесу, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не є перешкодою для розгляду справи.
Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.
Головуючий суддя Ю.В. Фещенко
Суддя Я.С. Золотарьова
Суддя С.В. Мартинюк