Справа № 946/3789/26
Провадження № 1-кс/946/912/26
22 травня 2026 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю: слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , заявника по скарзі та захисника - ОСОБА_5 , підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_5 в захист ОСОБА_6 про визнання дій Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області незаконними та зобов'язання вчинити певні дії
та
клопотання слідчого СВ Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Болград Одеської області, громадянина України, українця, одруженого, офіційно не працюючого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, не відноситься до осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , вважається таким, що раніше не судимий (був засуджений 21.12.1998 Болградським районним судом Одеської області за ч. 3 ст. 140, ч. 3 ст. 186, 42 КК України до 3 років позбавлення волі),
- на теперішній час на розгляді у Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12014160150001390 за ч. 2 ст. 307 КК України;
- на теперішній час на розгляді у Ізмаїльському міськрайонним суді Одеської області перебувають обвинувальні акти по кримінальним провадженням № 12015160150001268 за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 263 КК України, 12015160150001550 за ч. 1 ст. 263 КК України;
- на розгляді у Приморському районному суді м. Одеса перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 22022160000000090 за ч. 3 ст. 307 КК України;
- на розгляді у Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню 12023162150000801 за ч. 2 ст. 307 КК України;
- на розгляді у Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12023162150001079 за ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України;
- на розгляді у Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12025162150001422 за ч. 2 ст. 307 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, -
21.05.2026 року адвокат ОСОБА_5 в захист ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді із скаргою (в порядку ст. 206 КПК України) про визнання дій Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, якою просить: визнати затримання гр.-на ОСОБА_6 незаконним та зобов'язати уповноважених осіб Ізмаїльського РВП ГУНП негайно звільнити ОСОБА_6 з-під варти.
В обґрунтування скарги заявник зазначив, що 20 травня 2026 року згідно протоколу затримання особи, підозрюваної в скоєнні кримінального правопорушення, складеного о 19:05 в приміщенні Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, слідчим СВ Ізмаїльського РВП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_3 було оформлено затримання гр.-на ОСОБА_6 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень за ст. 307 ч.ч. 1, 2 КК України. Вважає дане затримання незаконним та таким, що порушує вимоги ст. 29 Конституції України та статті 208 КПК України, з огляду на наступне. Згідно інформації, яка була наявна станом на 20.05.2026р. фактичне (зі слів ОСОБА_6 - силове) затримання ОСОБА_6 відбулось близько 13:00 за іншою адресою, а саме: м. Ізмаїл, пр.-т Незалежності, 221, ринок Автормаркет. Зі слів ОСОБА_6 було проведено відеозапис затримання, який станом на час звернення зі скаргою у розпорядженні сторони захисту відсутній та не кваліфікований на відповідність вимогам діючого законодавства. В той же день, 20.05.2026р., дві години потому, станом на 15:13 гр-н ОСОБА_6 був доставлений за місцем свого мешкання ( АДРЕСА_1 ) у супроводі працівників поліції для проведення обшуку згідно ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.04.2026р. по справі № 946/2871/26 (слідчий суддя ОСОБА_7 ) в ЄРДР № 12026162150000350 за ст. 307 ч. 1 КК України. Відповідно до фрагменту відеозапису, на той час, 15:13 гр-н ОСОБА_6 не мав на руках кайданків (скріншот додається), поводив себе спокійно, не провокував. В той же день, 20.05.2026р. станом з 15:16 до 16:51 при проведенні обшуку (відеозапис в розпорядження слідчого ОСОБА_3 ) протягом всього обшуку ОСОБА_6 також не мав на руках кайданків, поводив себе спокійно, не провокував, виконував вказівки слідчого, зауважень на поведінку не надходило. В ходу обшуку було вилучено грошові кошти, походження яких слідчим не встановлювалось, маленька коробка білого кольору зі слідами зеленого кольору на стінках, які було названо «рослиною речовиною» та насіння невстановленої речовини та предмет жовтого кольору. Але, о 16:55, одразу після оформлення протоколу обшуку та виключення відеозапису, слідчим ОСОБА_3 було оголошено про затримання ОСОБА_6 та з боку о/у поліції на зап'ястя ОСОБА_6 було надягнуто кайданки. Станом на 18:35, за відсутності будь-яких складених документів про затримання, підозру та інші, та за відсутності будь - яких об'єктивних підстав щодо поведінки, перебуваючи в приміщення Ізмаїльського РВП ГУНП гр.-н ОСОБА_6 мав на руках надягнуті кайданки. Таким чином, фактичне затримання гр.-на ОСОБА_6 , яке відбулось 20.05.2026р. близько 13:00 за адресою: м. Ізмаїл, пр.-т Незалежності, 221, ринок Автормаркет, відрізняється від оформленого затримання, яке відбулось 20.05.2026р. через шість годин, о 19:05 згідно протоколу про затримання за адресою: м. Ізмаїл, вул. Михайлівська, 27, в приміщенні Ізмаїльського РВП ГУНП. Зі слів гр.-на ОСОБА_6 відомо, що при його затриманні, яке відбулось 20.05.2026р. близько 13:00 за адресою: м. Ізмаїл, пр.-т Незалежності, 221, ринок Автомаркет, працівники поліції проводили відеозапис. На відеозапис гр.-н ОСОБА_6 голосно заявляв про наявність у нього захисника, адвоката ОСОБА_5 та вимагав його присутності. Але вимоги ОСОБА_6 було проігноровано з боку осіб, які його затримали, адвокат не був повідомлений. Фактичне повідомлення захисту (захисник за призначенням ОСОБА_8 ) було здійснено слідчим після 17:00, коли ОСОБА_6 в кайданках після обшуку було доставлено до Ізмаїльського РВП ГУНП. Згідно ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.04.2026р. по справі № 846/2871/26, зазначено що підставою для порушення досудового розслідування ЄРДР № 12026162150000350 є склад кримінального правопорушення за ст. 307 ч. 1 КК України за заявою особи, вказаної як « ОСОБА_9 ». Але, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної в скоєнні кримінального правопорушення, складеного 20.05.2026р. слідчим СВ Ізмаїльського РВП ГУНП ОСОБА_3 , було зазначено підставою для затримання ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, що не відповідає змісту ухвали слідчого судді від 21.04.2026р. Крім того, після оформлення протоколу затримання слідчий ОСОБА_3 намагався провести допит ОСОБА_6 в якості підозрюваного за ст. 307 ч. 1, 2 КК України. Від надання пояснень гр.-н ОСОБА_6 тимчасово відмовився, пославшись на ст. 63 Конституції України та зазначивши про те, що жодного повідомлення про підозру станом як на фактичне, так і на оформлене затримання, а також станом на час проведення допиту він не отримував. Після оформлення протоколу допиту підозрюваного із зауваженнями ОСОБА_6 слідчий ОСОБА_3 відмовився надати стороні захисту копію протоколу із зауваженнями ОСОБА_6 . Зазначені обставини та порушення, що мали місце, затриманий ОСОБА_6 підтвердив під відеозапис при опитуванні інспектором про дотримання прав людини.
21.05.2026 року дана скарга в порядку ст. 35 КПК України розподілена і передана до розгляду слідчому судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області - ОСОБА_1 .
Ухвалою слідчого судді від 21 травня 2026 року відкрито провадження за скаргою адвоката ОСОБА_5 в захист ОСОБА_6 про визнання дій Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області незаконними та зобов'язання вчинити певні дії та призначено до розгляду на 22.05.2026 року о 11 годині 00 хвилин.
22.05.2026 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 2 ст. 307 КК України.
22.05.2026 року дане клопотання в порядку ст. 35 КПК України розподілено та передано до розгляду слідчому судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області - ОСОБА_1
22 травня 2026 року ухвалою слідчого судді провадження з розгляду клопотання слідчого СВ Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 2 ст. 307 КК України (справа № 946/3815/26) та провадження з розгляду скарги адвоката ОСОБА_5 в захист ОСОБА_6 про визнання дій Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області незаконними та зобов'язання вчинити певні дії (справа № 946/3789/26) об'єднано в одне провадження, присвоївши спільний номер: єдиний унікальний № 946/3789/26 (провадження № 1-кс/946/912/26).
Відповідно до ч.4 ст.206 КПК України, якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов'язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.
В клопотанні слідчого зазначається, що слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162150000350, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 2 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідування установлено, що ОСОБА_6 з метою незаконного збагачення і протиправного отримання грошових коштів, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, діючи повторно, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, час та у невстановлений спосіб придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, який в подальшому зберігав при собі з метою збуту.
Так, 24.04.2026 в період часу з 14 години 47 хвилин по 14 годин 55 хвилин ОСОБА_6 , маючи злочинний умисел на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено - канабіс, під час особистої зустрічі у дворі багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , за адресою проживання ОСОБА_6 , незаконно збув шляхом передачі «з рук в руки» ОСОБА_10 , який діяв на підставі постанови про контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, за отримані від останнього грошові кошти у сумі 300 гривень, один прозорий полімерний зіп-пакет, всередині якого рослинна речовина зеленого кольору в сухому, подрібленому стані масою 2,41г, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс.
На підставі викладеного, встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України за ознаками незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно.
Крім того, ОСОБА_6 з метою незаконного збагачення і протиправного отримання грошових коштів, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також збут наркотичних засобів, діючим повторно, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, час та у невстановлений спосіб придбав наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, який в подальшому зберігав при собі з метою збуту.
Далі, 20.05.2026 в період часу з 12:59 години по 14:07 годину в ході проведення обшуку транспортного засобу «Acura MDX», д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні ОСОБА_6 й який було зупинено під час керування вказаним транспортним засобом. Так, в ході проведення обшуку транспортного засобу, було проведено особистий обшук ОСОБА_6 , в ході якого виявлено та вилучено зіп-пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору в сухому подрібленому стані, які перебували у відповідному фасуванні, в одному з яких наявна речовина рослинного походження в подрібленому стані, сіро-зеленого кольору, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабіс, маса якого у висушеному стані становить 2,01г, яку останній зберігав при собі, з метою збуту.
На підставі викладеного, встановлено достатньо доказів для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України за ознаками незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно.
20.05.2026 ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 21.05.2026 повідомлено про підозру у вчиненні даних кримінальних правопорушень.
Як посилається слідчий у своєму клопотанні, в відповідно до п.п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
22.05.2026 в судовому засіданні адвокатом ОСОБА_5 в захист ОСОБА_6 надано заперечення на клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яким вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, клопотання безпідставне, не доводить належними, допустимим та законними доказами наявність жодних ризиків, зазначених слідчим в клопотання про обрання певного виду запобіжного заходу. Просить відмовити в задоволенні клопотання слідчого щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заперечення захисника вмотивовані наступним.
Так, в обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу слідчим зазначено:
Витяг з ЄРДР № 12026162150000350 від 11.04.2026 p., про зазначення надходження 10.04.2026 р. заяви «від ОСОБА_9 » про те, що останньому відомо, що гр.-н ОСОБА_11 на території м. Ізмаїл та Ізмаїльського району здійснює збут наркотичних речовин»
Інформаційні довідки з Реєстрів відносно ОСОБА_6 ;
Протокол отримання добровільно наданого предмету від 24.04.2026 p.;
Протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 24.04.2026 p.;
Протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 24.04.2026 p.;
Протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 24.04.2026 p.;
Протокол про результати контролю за скоєнням злочину у формі оперативної закупівлі від 25.04.2026 р-;
Висновок експерта від 11.05.2026 p.;
Протокол обшуку транспортного засобу на підставі ухвали слідчого судді від 07.05.2026 р. по справі №946/3325/26;
Протокол обшуку житла від 20.05.2026 р. на підставі ухвали слідчого судді від 21.04.2026 р. по справі № 946/2871/26;
Протокол затримання особи за підозрою в скоєнні кримінального правопорушення від 20.05.2026 р. Протокол допиту підозрюваного від 20.05.2026 p.;
Повідомлення про підозру від 21.05.2026 p.;
Висновок експерта від 21.05.2-26 р.
Документи на підтвердження особи та повноважень захисника.
Із вказаних підстав заявник зазначає про наступне:
1.1. Відсутність в наданих слідчим матеріалах ЄРДР № 12026162150000350 від 11.04.2026 р. копії заяви від 10.04.2026р. від « ОСОБА_9 » про те, що останньому відомо, що гр.-н ОСОБА_11 на території м. Ізмаїл та Ізмаїльського району здійснює збут наркотичних речовин».
При цьому у витягу із ЄРДР № 12026162150000350 від 11.04.2026 р. в графі «ПІБ потерпілого заявника - зазначено «інші», що не дозволяє ідентифікувати особу за повними даними та вважати про законність підстав для внесення в ЄРДР відомостей про скоєння кримінального правопорушення.
Також не надані (відсутні):
Протокол прийняття від « ОСОБА_9 » заяви про вчинене кримінальне правопорушення із зазначенням часу та дати складання такого протоколу та повних анкетних даних особи із зазначенням місця складання протоколу, адреси мешкання та засобів зв'язку, що не дозволяє ідентифікувати (підтвердити) особу за повними даними, чи дійно та вважати про законність підстав для внесення в ЄРДР відомостей про скоєння кримінального правопорушення.;
Протокол допиту особи, зазначеної як « ОСОБА_9 » із зазначенням часу та дати складання такого протоколу та повних анкетних даних особи із зазначенням адреси мешкання та засобів зв'язку;
При цьому, за пошуком у відкритих інформаційних джерелах за алгоритмом пошуку «Пашин» (сайт «Судова влада України Ізмаїльський міськрайоний суд», та Єдиного державного реєстру судових рішень) встановлено наступне:
Із виявлених в пошуку даних про осіб на прізвище « ОСОБА_14 » ініціали « ОСОБА_15 » має єдина особа: « ОСОБА_9 », який є учасником 4 (чотирьох) кримінальних проваджень (таблиця справ додається), та 8 (восьми) проваджень по справах про адміністративні правопорушення (дрібне хуліганство, домашнє насильство). Інших осіб з ініціалами « ОСОБА_9 » окрім ОСОБА_9 в реєстрах не зазначена.
Встановлено також, що станом, починаючи від 25.03.2026 р. « ОСОБА_9 », зазначений судом як «ОСОБА 6» перебуває в розшуку згідно ухвали судді Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_16 по справі № 846/946/26 {по обвинуваченню за ст. 126-1 КК України - домашнє насильство). Із зазначених відкритих джерел пошуку також вбачається що « ОСОБА_9 », зазначений 5 (п'ять) разів суддею Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_17 як « ОСОБА_9 » у вироку від 05.08.2012р. по справі №1510/3296/12. Шляхом дослідження також встановлено, що вироком 23.12.2022 р. вироком Ізмаїльського міськрайонного суду по справі № 946/8846/22 (суддя ОСОБА_16 ) « ОСОБА_9 » зазначений судом як «ОСОБАЗ, уродженець с. Озерне» засуджений за ст. 190 ч. 1 КК України - шахрайство. Інформація щодо судимостей «ОСОБА З» співпадає із судимостями, зазначеними у вироку від 05.08.2012р., тобто мова йдеться про ту ж саму особу. Також, із згаданої ухвали судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області (суддя ОСОБА_16 ) від 25.03.2026 р. по справі № 846/946/26 про оголошення в розшук ОСОБА_9 , зазначеного судом як «ОСОБА 6» інформація щодо судимостей співпадає із судимостями, зазначеними у вироках від 05.08.2012 р. по справі №1510/3296/12та від 23.12.2022 р. по справі № 946/8846/22, тобто мова йдеться про ту ж саму особу ОСОБА_9 . Таким чином, в разі підтвердження того, що заявник « ОСОБА_9 » дійсно є особою на ПІБ « ОСОБА_9 » є незрозумілим, як особа, із судимістю за ст. 190 ч. 1 КК України (шахрайство), яка з 25.03.2026р. перебуває в розшуку за ухвалою суду мала можливість 10.04.2026 р. подати заяву про скоєння кримінального правопорушення та за яких саме обставин. Оскільки зазначені обставини можуть свідчити про фальсифікацію матеріалів кримінального провадження ЄРДР № 12026162150000350 від 11.04.2026р. з самого початку досудового розслідування, при прийнятті та реєстрації заяви, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу про тримання ОСОБА_6 під вартою є таким, що не підлягає задоволенню, вт.ч. із тих підстав, що слідчим суддею не може бути усунуто обставини, зазначені в заяві підозрюваного ОСОБА_6 .
Крім того, 22.05.2026р. в судовому засіданні по справі № 946/3789/26 (слідчий суддя ОСОБА_18 ) та справі № 946/3815/26 (слідчий суддя ОСОБА_18 ) з підстав, передбачених ст. 214 КПК України ОСОБА_6 подано через слідчого суддю для передання прокурору заяву про скоєння кримінального правопорушення, пов'язаного із можливою фальсифікацією матеріалів кримінального провадження ЄРДР № 12026162150000350 від 11.04.2026р. Відносно особи « ОСОБА_9 » у відкритих реєстрах (копії рішень додаються), також встановлено, що « ОСОБА_9 » є уродженцем с Озерне (справа №946/8846/22, суддя ОСОБА_16 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (справа № № 500/5142/17, суддя ОСОБА_16 , постанова від 19.09.2017р.); мешкає в АДРЕСА_3 (справа № 500/5142/17, суддя ОСОБА_16 , постанова від 19.09.2017р.); має паспорт, виданий 23.02.2021 органом 5119 (справа № 946/3079/25, суддя ОСОБА_19 , постанова від 02.05.2025р.). Крім того, за матеріалами ЄРДР № 12026162150000350 від 11.04.2026р., долученими до клопотання зазначено: ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_4 . - є понятим 24.04.2026р. при складанні протоколу отримання добровільно виданого предмету (складено о/у ОСОБА_21 ), ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_4 . - допитаний о/у ОСОБА_21 24.04.2026 р. в якості свідка. Але, при цьому та ж сама особа, ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_4 , також приймала участь в кримінальному провадженні ЄРДР № 120251621500001422 від 04.11.2025р. (копії документів додаються). Понятим від 15.12.2025 р. при складанні о/у ОСОБА_21 протоколу огляду грошових купюр; Понятим від 15.12.2025 р. при складанні о/у ОСОБА_21 протоколу огляду закупника та вручення грошових купюр. Понятим від 15.12.2025 р. при складанні о/у ОСОБА_21 отримання добровільно наданого предмету Допитана о/у ОСОБА_21 від 15.12.2025 р. в якості свідка. Зазначені обставини без сумнівів доводять про те, що для виготовлення матеріалів кримінального провадження в якості понятого залучається особа, яка на постійній основі співпрацює із поліцією, надає поліції послуги, що дорівнює вказану особу до працівника поліції. Зазначені обставини свідчать про наявність «розумного сумніву» у слідчого судді при розгляді клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу за матеріалами кримінального провадження ЄРДР № 12026162150000350 від 11.04.2026р.
Крім того, фактичне затримання гр.-на ОСОБА_6 , яке відбулось 20.05.2026 р. близько 13:00 за адресою: м. Ізмаїл, пр.-т Незалежності, 221, ринок Автормаркет відрізняється від оформленого затримання, яке відбулось 20.05.2026 р. через шість годин, о 19:05 згідно протоколу про затримання за адресою: м. Ізмаїл, вул.. Михайлівська, 27 в приміщенні Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області.
Крім того, порушено право на захист особи при затримання. Зі слів гр.-на ОСОБА_6 відомо, що при його затриманні яке відбулось 20.05.2026 р. близько 13:00 за адресою: м. Ізмаїл, пр.-т Незалежності, 221, ринок Автомаркет працівники поліції проводили відеозапис. На відеозапис гр.-н ОСОБА_6 голосно заявляв про наявність у нього захисника, адвоката ОСОБА_5 та вимагав його присутності. Але вимоги ОСОБА_6 було проігноровано з боку осіб, які його затримали, адвокат не був повідомлений. Фактичне повідомлення захисту (захисник за призначенням ОСОБА_8 ) було здійснено слідчим після 17:00, коли ОСОБА_6 в кайданках після обшуку було доставлено до Ізмаїльського РВП ГУНП.
Крім того, відсутні законні підстави для затримання. Згідно ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.04.2026р. по справі №946/2871/26 зазначено що підставою для порушення досудового розслідування ЄРДР №12026162150000350 є склад кримінального правопорушення за ст. 307 ч. 1 КК України за заявою особи, вказаної як « ОСОБА_9 ». Але, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної в скоєнні кримінального правопорушення, складеного 20.05.2026р. слідчим СВ Ізмаїльського РВП ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_3 було зазначено підставою для затримання ч.ч. 1, 2 ст. 307 КК України, що не відповідає змісту ухвали слідчого судді від 21.04.2026р. Крім того, після оформлення протоколу затримання слідчий ОСОБА_3 намагався провести допит ОСОБА_6 в якості підозрюваного за ст. 307 ч. 1, 2 КК України. Від надання пояснень гр.-н ОСОБА_6 тимчасово відмовився, пославшись на ст. 63 Конституції України та зазначивши про те, що жодного повідомлення про підозру станом як на фактичне, так і на оформлене затримання, а також станом на час проведення допиту він не отримував. Після оформлення протоколу допиту підозрюваного із зауваженнями ОСОБА_6 слідчий ОСОБА_3 відмовився надати стороні захисту копію протоколу із зауваженнями ОСОБА_6 .
У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання, просили його задовольнити, застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Заперечували проти задоволення скарги. По шести різним кримінальним правопорушенням наявні обвинувальні акти в судах. Особи свідків підозрюваному відомі, отже є ризики впливу на них. ОСОБА_6 надавався час для виклику адвоката. На момент проведення обшуку він ще не був затриманим, тому йому не повинно було забезпечувати самостійно адвоката.
Слідчий зазначив, що під час проведення обшуку слідчий може обмежити пересування особи. ОСОБА_6 брав участь у обшуку добровільно, не чинів опір. Заявник ОСОБА_9 09.04.2026 був знятий з розшуку, через встановлення місцезнаходження. Під час обшуку авто, не застосовувалися кайданки чи фізичний вплив. Не обмежувалося пересування. Слідчий просив ОСОБА_6 бути в полі зору під час обшуку, та ОСОБА_6 не заперечував. В автомобілі та в одежі ОСОБА_6 було виявлено багато згортків з речовинами, схожими на наркотичний засіб, та була до цього здійснена оперативна закупівля. Тобто підозра була обґрунтована. Дійсно було перевезено підозрюваного до помешкання в автомобілі поліції.
Прокурор зазначив, що відносно підозрюваного сім актів у суді за ст. 307 КК України. Він регулярно вчиняє вказані злочини.
Захисник у судовому засіданні зазначив, що не всі характеризуючі дані на підозрюваного надано. В ухвалі про обшук заявником є ОСОБА_9 однак встановлено, що ОСОБА_9 був раніше засуджений багато разів. На даний момент це особа перебуває в розшуку з березня 2026, хоча заяву написав у квітні. Це свідчить про можливу фальсифікацію. За наявності повідомлення про злочин, про фальсифікацію документів неможливо розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу. Стосовно понятого Островного по справі також наявне кримінальне провадження. Ця особа співпрацює з органами поліції на постійній основі, а отже є зацікавленою особою. Порушенні строки та порядок затримання ОСОБА_6 . Фактично затримано біля 13:00 год. 20.05.2026р. Затримання мало місце під час зупинки його авто та початку обшуку його автомобіля. Він вимагав викликати адвоката, проте його викликали не відразу. Обшук було проведено за день до вручення підозри. Намагалися допитати його як підозрюваного до вручення підозри. Просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу повністю. Право на пересування було обмежено з початку проведення обшуку - біля 13:00 год. З цього періоду ОСОБА_6 був фактично затриманим. Обшук авто було почато о 12:59 год. 20.05.2026. О 16:52 год. було надягнуто кайданки. З початку обшуку його супроводжували працівники поліції. З відео не ознайомлені, тому не можливо ці дані спростувати та підтвердити. Щодо поданої скарги, то захисник зазначив, що підтримує скаргу повністю. Просить її задовольнити. Обставини перекликаються з доводами по клопотанню. Неналежними доказами є відомості від ОСОБА_9 , та за участю понятого Островного. Фактично з 12:59 год. ОСОБА_6 був обмежений в пересуванні. Його супроводжували весь цей час працівники поліції, тобто не було свободи пересування, незважаючи на відсутність кайданок о 16:59 год. Під час обшуку в квартирі не вилучено нічого суттєвого.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав скаргу та позицію захисника. Після проведення обшуку автомобіля його помістили до автомобіля поліції, потім поїхали до його помешкання.
Вивчивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників кримінального провадження, приймаючи до уваги мету та підстави застосування запобіжного заходу, передбачені ст.177 КПК України, а також оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 42 ч. 3 п. 6 КПК України підозрюваний обвинувачений має право вимагати перевірки обґрунтованості затримання.
Частиною 2 статті 206 КПК України передбачено, що якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. Згідно ч.3 вказаної статті, слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Встановлено, що слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026162150000350, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
20.05.2026 ОСОБА_6 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.
21.05.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України - за ознаками незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, вчинений повторно.
Підозра ОСОБА_6 в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень підтверджується зібраними доказами, а саме: протоколами допиту свідків, протоколом отримання добровільно наданого предмету, висновком експерта від 11.05.2026, протоколами проведення обшуків, висновком експерта від 21.05.2026, речовими доказами та іншими доказами в сукупності.
Сукупність отриманих доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Згідно ст. 211 КПК України строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами ст. 209 цього Кодексу (ч. 1). Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу (ч. 2).
Відповідно до п.п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа "Нечипорук і Йонкало проти України" термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин» (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34). Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Слідчий суддя приходить до висновку, що за даних обставин, на даній стадії кримінального провадження достатньо доказів, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 .
Підставою для обрання до підозрюваного запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України, а також наявність ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваному
ОСОБА_6 є забезпечення виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Крім того у ОСОБА_6 відсутнє постійне місце роботи, у зв'язку с чим, останній може реалізувати за оплату або отримання інших благ наркотичні засобів, у зв'язку з чим, буде продовжувати свої злочинні діяння.
Отже, на даний момент, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, які є тяжким злочином, за вчинення якого, відповідно до ч. 2 ст. 307 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років, що може свідчити про можливість підозрюваного переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення вказаного покарання.
Також, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення може мати місце й у тому випадку, що підозрюваний з метою створення для себе сприятливих умов для подальшого уникнення кримінальної відповідальності, шляхом тиску та погроз на потерпілого та свідків, може вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ст. 386 КК України та також зокрема вчинити нове кримінальне правопорушення у сфері незаконного обігу наркотичних речовин. Вказаний ризик доведений також і тим, що підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, та наразі в судах перебувають обвинувальні акти за обвинуваченням ОСОБА_6 по шести різним кримінальним провадженням, зокрема за вчинення кримінальним правопорушень, передбачених ч. 1, ч. 2 ст. 263, ч. 2, 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України.
Крім того, на даний час наявні свідки у кримінальному провадженні та перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_6 може чинити тиск на вказаних осіб, з метою зміни ними своїх показань.
Також, на теперішній час щодо закупника застосовані заходи безпеки та перебуваючи на свободі підозрюваний ОСОБА_6 , може вжити заходів, направлених на встановлення особи закупника та у подальшому шляхом примусу та вмовлянь, або іншим чином сприяти в зміні показів останнього.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.
Більш того, у зв'язку із військовою агресією рф, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, який в подальшому неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку та діє на даний часта під час якого можуть виникнути не передбачувані обставини, які можуть становити небезпеку як для самого підозрюваного так і для суспільства, а також те, що підрозділи Національної поліції в цей час виконують інші важливі завдання з урахуванням введеного воєнного стану, то вищезазначені існуючі ризики значно збільшуються, а здійснення контролю щодо їх упередження та за поведінкою підозрюваного значно ускладняється у випадку застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів у матеріалах кримінального провадження, що вказують на причетність до вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваної винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; відсутність у підозрюваної, постійного місця роботи.
На думку слідчого судді, доведеним є ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 покладається необхідність запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу не дасть змоги забезпечити виконання ним покладених обов'язків.
Слід зазначити, що найбільш значущою гарантією прав людини, встановленою ст.29 Конституції України, є право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на доведення ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Слідчим суддею також приймаються до уваги, що на теперішній час на розгляді у Ізмаїльському міськрайонним суді Одеської області перебувають обвинувальні акти по кримінальним провадженням № 12015160150001268 за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 263 КК України, 12015160150001550 за ч. 1 ст. 263 КК України; на розгляді у Приморському районному суді м. Одеса перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню №22022160000000090 за ч. 3 ст. 307 КК України; на розгляді у Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню 12023162150000801 за ч. 2 ст. 307 КК України; на розгляді у Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12023162150001079 за ч. ч. 2, 3 ст. 307 КК України; на розгляді у Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12025162150001422 за ч. ч. 2, 2 ст. 307 КК України.
Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.
Відповідно до приписів ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Слідчий суддя враховує зазначені вище норми законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
Так, позиція Європейського суду з прав людини стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.10.2010 року. У цій справі, Суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Строки запобіжного заходу не можуть перевищувати строків досудового слідства, в зв'язку з чим запобіжні заходи можуть бути застосовані відповідно до строку закінчення досудового слідства.
Разом з тим, враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України та визначається розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 232960 грн. (70 х 3328 грн. = 232960грн.).
Крім цього, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки на строк не більше 60 днів (в рамках строку досудового розслідування), передбачені ч. 5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися за межі Ізмаїльського району Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомити слідчого, прокурора чи суд про місце проживання на території України та про зміну свого місця проживання.
Щодо чисельних посилань захисника та підозрюваного та наявність підстав для визнання отриманих під час обшуків доказів недопустимими з різних підстав, то слідчий суддя звертає увагу, що на даній стадії кримінального провадження та під час розгляду як клопотання про обрання запобіжного заходу, так і скарги на незаконне затримання, компетенція слідчого судді щодо оцінки отриманих доказів є суттєво обмеженою, у тому числі щодо визнання доказів недопустимими, однак сторона захисту не позбавлена можливості під час розгляду обвинувального акту (у разі наявності) по суті вимагати визнання доказів недопустимими.
При цьому, слідчим суддею не встановлено факту незаконного затримання ОСОБА_6 , та його позбавлення волі без законних підстав.
Однак, слідчий звертає увагу на те, що підозрюваний дійсно був позбавлений можливості вільно пересуватися з моменту початку обшуку автомобіля о 12:59 год. Та до моменту закінчення обшуку в його помешканні та одягнення у кайданки о 16:51 права на вільне пересування у нього фактично не поновлювалося, отже вірним буде вважати моментом його затримання саме 12:59. При цьому, самим слідчим було підтверджено, що підозрюваний був під контролем працівників поліції з початку проведення обшуку автомобіля, та до його помешкання доставлявся на поліцейському автомобілі під наглядом працівників поліції, що неможливоо вважати реалізацією права на свободу пересування.
Враховуючи викладене, скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 206, 309, 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 206 КПК України,-
Скаргу адвоката ОСОБА_5 в захист ОСОБА_6 про визнання дій Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області незаконними та зобов'язання вчинити певні дії щодо звільнення ОСОБА_6 з-під варти задовольнити частково.
Вважати часом та датою затримання ОСОБА_6 - 20.05.2026р. о 12:59год.
В іншій частині скарги відмовити.
Клопотання слідчого СВ Ізмаїльського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» до 18 липня 2026 року.
Визначити розмір застави достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 232960 грн. (70 х 3328 грн. = 232960грн.).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки до закінчення строку досудового розслідування, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) не відлучатися за межі Ізмаїльського району Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомити слідчого, прокурора чи суд про місце проживання на території України та про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явитися за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 18 липня 2026 року.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено 27.05.2026р. о 13:40 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1