27 травня 2026 року
м. Київ
справа № 336/9769/21
провадження № 51-1650ск26
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 14 квітня 2026 року щодо засудженого ОСОБА_6 ,
встановив:
Адвокат ОСОБА_5 звернувся до Суду з касаційною скаргою на указане вище судове рішення щодо засудженого ОСОБА_6 , яку ухвалою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 травня 2026 року залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), зокрема через недотримання положень п. 4 ч. 2 цієї статті КПК, та надано строк для усунення недоліків.
Суд встановив, що представник потерпілого в касаційній скарзі зазначав про порушення апеляційним судом вимог кримінального процесуального закону, що призвело до невідповідності призначеного ОСОБА_6 покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі, однак на обґрунтування таких доводів не указав яких конкретно порушень норм матеріального чи процесуального права, з огляду на межі та порядок, передбачені статтями 404, 405 КПК, та в контексті приписів статей 412-414, 419 КПК припустився апеляційний суд при перегляді вироку Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2025 року за доводами його апеляційної скарги.
За таких обставин, Суд дійшов висновку, що без достатнього та конкретизованого обґрунтування наявності порушень, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК, вимога про скасування оскарженої ухвали та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції на цих підставах не узгоджується із вимогами статей 427, 433, 437 КПК.
В ухвалі роз'яснено, що недоліки касаційної скарги, пов'язані з її змістом, можуть бути усунуті шляхом подання нової касаційної скарги.
На виконання вищевказаної ухвали Верховного Суду адвокат ОСОБА_5 подав нову касаційну скаргу, проте зазначених в ухвалі недоліків не усунув.
У касаційній скарзі представник потерпілого формально зазначає про порушення судом апеляційної інстанції кримінального процесуального закону, що призвело до невідповідності призначеного ОСОБА_6 покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, проте обґрунтування таких доводів не наводить.
Формальні та неконкретизовані твердження про недотримання судом апеляційної інстанції статей 407, 409, 414 КПК, про що йдеться у скарзі, без обґрунтування конкретних порушень закону, які, на думку захисника, були допущені апеляційним судом, не можуть бути предметом перевірки суду касаційної інстанції, який переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги та вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд стороною, що безпосередньо виходить із приписів ч. 2 ст. 433 та ч. 3 ст. 26 КПК, а тому Суд не може самостійно відшуковувати відповідні підґрунтя для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК касаційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху в установлений строк.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Повернення касаційної скарги, відповідно до приписів ч. 4 ст. 429 КПК, не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження.
Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу на ухвалу Запорізького апеляційного суду від 14 квітня 2026 року щодо засудженого ОСОБА_6 разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути представнику потерпілого ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3