26 травня 2026 року
м. Київ
справа №420/27407/25
адміністративне провадження №К/990/20604/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
суддів: Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі №420/27407/25
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні діїї,
11 лютого 2026 року до касаційного суду надійшла скарга Головного управління Національної поліції в Одеській області.
Ухвалою Верховного Суду від 02 березня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про відстрочення сплати судового збору; касаційну скаргу залишено без руху, та ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про відстрочення сплати судового збору, касаційну скаргу повернуто скаржнику у зв'язку з тим, що станом на 27 квітня 2026 року, момент винесення ухвали, недоліки не було усунено.
06 травня 2026 року Головне управління Національної поліції в Одеській області повторно звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
У тексті касаційної скарги скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження оскільки первинну касаційну скарг убуло повернуто.
Так, ухвалою Верховного Суду від 27 квітня 2026 року касаційну скаргу скарга Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2026 року повернуто скаржнику.
06 травня 2026 року відповідач вдруге звернувся до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» з касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2026 року.
Оскільки, заявник оскаржує рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2026 рок.
Касаційну скаргу повторно направлено до Верховного Суду 06 травня 2026 року.
З огляду на викладене, Суд констатує, що заявником пропущено строк на касаційне оскарження
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Як зазначено вище, між поверненням первинної касаційної скарги та повторним зверненням до суду пройшло більше місяця.
Скаржником не наведено об'єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротші терміни.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач не указав поважних причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Питання, пов'язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на дату подання касаційної скарги).
Із текстів рішень судів попередніх інстанцій установлено, що судовими рішеннями задоволено 4 вимоги майнового характеру без визначення суми.
Відповідно до підпункту другого пункту третього частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду фізичною особою позову майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн 00 коп. (станом на рік звернення із позовною заявою).
Так, ставка судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 9689 грн 60 коп.
Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки касаційну скаргу у цій справі подано через підсистему Електронний суд, то розмір судового збору за подання касаційної скарги у цій справі становить 7751 грн 68 коп.
У тексті касаційної скарги відповідач просить відстрочити сплату судового збору за подання цієї касаційної скарги.
Перевіривши указане клопотання колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» установлено умови, за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк, а саме: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України «Про судовий збір» установлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.
Суд зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим. Це допускається, оскільки право доступу до суду за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб. Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Це стосується і заявників, які діють як суб'єкти владних повноважень й, до того ж, є бюджетними установами, фінансування яких здійснюється з Державного бюджету України, в тому числі щодо видатків на сплату судового збору, а тому кошти на указані цілі повинні бути передбачені у кошторисі такої установи своєчасно і у повному обсязі.
З урахуванням наведеного, органи влади, що діють як суб'єкти владних повноважень від імені Держави та є учасниками процесу, мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не повинні допускати затримки та невиправданого зволікання при виконанні своїх процесуальних обов'язків.
Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких скаржнику можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб'єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні.
Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов'язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб'єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на указані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.
Доводи скаржника не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок скаржника, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір в подальшому. Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.
З огляду на викладене підстави для задоволення клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги - відсутні.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом подання до суду:
- документа про сплату судового збору у розмірі 7751 грн 68 коп.;
- клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги у цій справі із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та поданням доказів їх поважності.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
код отримувача ЄДРПОУ: 37993783;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055)
призначення платежу: 101__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від __________(Дата оскаржуваного рішення) по справі __________(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду).
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України, Верховний Суд
1. Визнати неповажними наведені відповідачем причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2026 року.
2. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.
3. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2026 року у справі №420/27407/25 - залишити без руху.
4. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду:
- документа про сплату судового збору у розмірі 7751 грн 68 коп.;
- клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги у цій справі із зазначенням поважних причин пропуску такого строку та поданням доказів їх поважності.
5. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в частині подання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
А.Г. Загороднюк
Ж.М. Мельник-Томенко
Судді Верховного Суду