Житомирський апеляційний суд
Справа №278/4837/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/545/26
Категорія ст.331 КПК України Доповідач ОСОБА_2
26 травня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд колегією суддів в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів: - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
із секретарем судового засідання: ОСОБА_5 ,
з участю прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 у кримінальному провадженні за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_10 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 08.04.2026 щодо обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.4 ст.408 КК України,
На розгляді Житомирського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_10 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 08.04.2026 у кримінальному провадженні щодо обвинуваченого ОСОБА_7 за ч.4 ст.408 КК України.
Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 08.04.2026 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишено попередній- тримання під вартою.
На адресу апеляційного суду від прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 надійшло клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 , оскільки він закінчується 06.06.2026 року, ризики які слугували підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися та не відпали, а інший більший м'який запобіжний захід не забезпечить належного виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків, а також запобігання ризикам, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Зазначає, що відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тобто тримання під вартою.
Вказує, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 - 114-2, 258 - 258-6, 260, 261, 402 -405, 407, 408, 429, 437 - 442 Кримінального кодексу України.
Перевіривши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, який підтримав вимоги зазначеного вище клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_8 , які заперечили проти задоволення цього клопотання, апеляційний суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Положеннями ст.199 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про продовження тримання під вартою судом має бути перевірено, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений при застосуванні такого запобіжного заходу ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Приписами статті 177 КПК України встановлено, що однією з підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Згідно положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує ризики, зазначені у ст.177 цього Кодексу, а також на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів.
Крім цього, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи, завжди має бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено у разі засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Варто також зазначити, що відповідно до п.п. «b», «c» ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, особа може бути позбавлена свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов'язку, встановленого законом.
Вирішую клопотання прокурора колегія суддів у сукупності враховує: дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 , згідно яких останній не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню доньку, по службі характеризується посередньо; ступінь тяжкості кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується (за вироком суду, який ним та захисником оскаржується лише в частині призначення покарання, йому призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі); фактичні обставини вчинення злочину, а саме те, що обвинувачений за матеріалами кримінального провадження самовільно залишив район відновлення боєздатності військової частини і тривалий період (із 27.02.2024 до 05.08.2025) не з'явився до військової частини без поважних причин, не виявляв бажання повернутись до проходження військової служби в цілому та проводив час на власний розсуд, тобто продовжував вчиняти злочин до моменту затримання військовослужбовця.
Вказані вище обставини дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому наразі існують ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 строком на 60 днів.
Крім того, апеляційний суд враховує, що відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Відповідно до змісту абзацу 8 частини 4 статті 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, статтею 408 Кримінального кодексу України
Тому враховуючи норми ч.4 ст.183 КПК України апеляційний суд не вбачає підстав для визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України.
При цьому колегія суддів зазначає, що апеляційний розгляд цього кримінального провадження, триває, завершити його до спливу строку дії запобіжного заходу є неможливим з об'єктивних причин. Зокрема, захисник - адвокат ОСОБА_10 , яка подала апеляційну скаргу у цій справі, надіслала на електронну адресу суду заяву про перенесення розгляду кримінального провадження, яке призначено на 10 годину 30 хвилин 26 травня 2026 року, оскільки за сімейними обставинами перебуває за межами Житомирської області.
З метою забезпечення обвинуваченому права на захист та безпосередню участь під час апеляційного розгляду захисника, який подав апеляційну скаргу, провести апеляційний розгляд по суті 26.05.2026 р. не видається за можливе.
У зв'язку з цими усіма обставинами, апеляційний суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 .
Будь-яких даних, які б свідчили про те, що зазначені вище ризики зменшилися, або ж відпали, наразі відсутні, а тому підстав для зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 на більш м'який також не вбачається, оскільки, з одного боку за нормами ч.8 ст.176 КПК України, для цього відсутня правова підстава з огляду на пред'явлене обвинувачення, а з іншого, як встановлено судом, застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків та запобігання вищезазначеним ризикам.
Керуючись ст.ст.199, 331, 405 КПК України, апеляційний суд,
Клопотання прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 24 липня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4