65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"22" травня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/5032/25
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дистрибуція» - Нечіпайло Р.С.,
2) Первомайської міської ради Миколаївської області - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дистрибуція», Первомайської міської ради Миколаївської області про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 46970,94 грн.,-
НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро дистрибуція» про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 46970,94 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що 05.06.2024 близько 22 год. 00 хв. на автодорозі поблизу с. Велетенське, Херсонського району, Херсонської області мало місце зіткнення автомобіля марки “ВАЗ 2109» з реєстраційним номером НОМЕР_3 під керуванням військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_1 , що рухався у напрямку смт. Білозерка, та автомобіля марки Ford Ranger з реєстраційним номером НОМЕР_4 (належить ДПСУ) під керуванням військовослужбовця НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України ОСОБА_2 , що рухались у зустрічному напрямку. Внаслідок ДТП водій автомобіля ВАЗ помер в кареті швидкої допомоги, водій автомобіля Ford отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, два пасажири автомобіля ВАЗ - військовослужбовці ЗСУ отримали легкі тілесні ушкодження.
Як вказує позивач, у період з 27.06.2024 по 02.07.2024 було проведено незалежну оцінку майна з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті дорожньо-транспортної пригоди власникові автомобіля Ford Ranger, реєстраційний номер НОМЕР_4 , тобто НОМЕР_1 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (Військовій частині НОМЕР_2 ), за результатами проведення якої суб'єктом оціночної діяльності ПП Богомоловим В.Є. був опрацьований звіт № 123-24 від 02.07.2024, відповідно до якого: ринкова вартість автомобіля марки Ford Ranger з реєстраційним номером НОМЕР_4 на дату оцінки автомобіля складає - 813387,99 грн., коефіцієнт фізичного зносу автомобіля становить - 0,38; вартість відновлювального ремонту автомобіля марки Ford Ranger складає - 206970,94 грн.; вартість матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля (транспортного засобу) марки Ford Ranger на дату ДТП - 05.06.2024, становить 168301,90 грн. з врахуванням ПДВ у запчастинах.
Наразі позивач зазначає, що відповідно до лист Головного сервісного центру МВС України від 08.08.2024 з вих. №31/23 841-23529-2024 та інформації з Єдиного державного реєстру транспортних засобів наявні станом на 07.08.2024, а також свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 15.01.2016, власником транспортного засобу марки ВАЗ 21093 з реєстраційним номером НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_6 є Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро Дистрибуція». Також було повідомлено, що вищевказаний транспортний засіб не перебуває у розшуку, а отже ним ніхто не заволодівав в незаконний спосіб.
Разом з тим, як наголошує позивач, відповідно до постанови старшого слідчого ВРЗСТ СУ ГУНП в Херсонській області майора поліції Цулукіані І. О. від 31.10.2024 про закриття кримінального провадження № 12024230000000901, наслідки дорожньо-транспортної пригоди знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з порушенням водієм автомобіля ВАЗ 21093, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_7 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підпункту “б» пункту 2.3 Правил дорожнього руху України. Також у постанові зазначено, що питання про відшкодування заподіяного матеріального збитку має вирішуватися в цивільному порядку.
У подальшому, як стверджує позивач, Моторним (транспортним) страховим бюро України було здійснено виплату на користь НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ) регламентної страхової виплати в межах граничної суми, тобто в сумі - 160000,00 грн. з призначенням платежу: “Виплата по справі № 104010, згідно наказу № 3.1/15232 від 14.05.2025, т.з. ВТ042В».
Однак, як вказує позивач, що відповідно до Звіту про незалежну оцінку майна з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля Ford Ranger, реєстраційний номер НОМЕР_4 від 05.06.2024 № 123-24, вартість відновлювального ремонту автомобіля Ford Ranger, реєстраційний номер НОМЕР_4 , склала 206970,94 грн., натомість лише частина вказаної вартості відновлювального ремонту (матеріального збитку), завданого НОМЕР_1 прикордонному загону (Військовій частині НОМЕР_2 ), була відшкодована за рахунок страхової виплати в сумі 160000,00 грн.
Відтак, позивач повідомляє, що сума залишку невідшкодованого матеріального збитку (шкоди), завданої внаслідок ДТП, складає - 46970,94 грн.
Таким чином, як зазначає позивач, зміст та сутність позовних вимог НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дистрибуція» полягає у відшкодуванні матеріальних збитків, що не покриваються регламентною страховою виплатою, шляхом стягнення на користь НОМЕР_1 прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_2 ) коштів у сумі 46970,94 грн. в рахунок відшкодування завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальної шкоди.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.12.2025 року позовну заяву НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дистрибуція» про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 46970,94 грн. залишено без руху, оскільки заявником до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
29.12.2025 р. від позивача - НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 41686/25), в якій позивач на виконання вимог ухвали суду від 22.12.2025 р. надає докази сплати судового збору.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.01.2026 р. позовну заяву НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5032/25, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29 січня 2026 р. о 12:30 год.
19.01.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дистрибуція» до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 2028/26), в якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дистрибуція» відмовити у повному обсязі. Так, відповідач зазначає, що 26.02.2022 ТОВ “Агро Дистрибуція» отримало листа від Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області про передачу автомобіля ВАЗ “21093», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з метою здійснення заходів, спрямованих на організацію територіальної оборони м. Первомайськ, того ж дня даний транспортний засіб був переданий начальнику управління ЖКГ Первомайської міської ради та складено акт приймання-передачі.
При цьому відповідач повідомляє, що ОСОБА_1 , який на момент ДТП керував легковим автомобілем марки ВАЗ моделі “21093», реєстраційний номер НОМЕР_3 , не є працівником відповідача та ніколи не перебував у трудових відносинах із ним.
Разом з цим відповідач наголошує, що вказаний т.з. із 26.02.2022 по сьогодні - 19.01.2026 перебуває у господарському віддані Первомайської міської ради Миколаївської області. Між тим відповідач додає, що 13.01.2026 отримано відповідь на адвокатський запит від АТ “НВКГ “Зоря» “Машпроект», з якої вбачається, що ОСОБА_1 із 06.06.2024 по теперішній час перебуває у трудових відносинах з товариством, однак відповідь містить ознаки недостовірної інформації, так як ОСОБА_1 загинув внаслідок ДТП.
Наразі відповідач стверджує, що ТОВ “Агро Дистрибуція» є неналежним відповідачем у даній справі, так як на момент ДТП легковий автомобіль марки ВАЗ моделі “21093» реєстраційний номер НОМЕР_3 вибув із володіння на підставі акту приймання передачі. Наразі відповідач зауважує, що передав на законних підставах т.з. Первомайській міській раді Миколаївської області та на момент ДТП фактично не мав можливості контролювати джерело підвищеної небезпеки.
28.01.2026 р. від НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) до господарського суду надійшло клопотання (вх. № 3351/26), відповідно до якого позивач просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача Первомайську міську раду Миколаївської області. В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначає, що 19.01.2026 до особистого кабінету НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) в підсистемі ЄСІТС “Електронний Суд» надійшов відзив на позовну заяву від ТОВ “Агро Дистрибуція», весь зміст та сутність якого зводиться до того, що вказана юридична особа нібито не мала окремих правомочностей права власності, а саме правомочності володіння відносно джерела підвищеної небезпеки - транспортного засобу марки “ВАЗ 21093», з р/н НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_8 . При цьому позивач зауважує, що “безтитульним» володільцем вищевказаного транспортного засобу є Первомайська міська рада Миколаївської області, від імені та в інтересах якої начальник Управління житлово комунального господарства Первомайської міської ради Лисий О.Г. підписав акт приймання-передачі транспортного засобу від 26.02.2022, однак за вказаним актом, копія якого була додана до відзиву на позовну заяву, ТОВ “Агро Дистрибуція» передавало Первомайській міській раді Миколаївської області вантажній автомобіль - ВАЗ 21093, державний номер НОМЕР_9 (тобто інший д.н.з). Також позивач вказує, що у межах листа-відповіді Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області від 02.01.2026 № 39/3.1-25 адвокату ТОВ “Агро Дистрибуція» повідомлялося, що передача автомобіля ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_3 , іншим юридичним особам будь-якої форми власності Первомайською міською радою Миколаївської області не здійснювалось. Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із наданням додаткових матеріалів (документів), а також з метою встановлення безпосередньо в ході судового розгляду цієї справи факту того, хто саме є власником/володільцем транспортного засобу марки “ВАЗ 2109» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , яким була завдана матеріальна шкода (збиток) НОМЕР_1 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (Військовій частині НОМЕР_2 ), позивач вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості співвідповідача Первомайську міську раду Миколаївської області (код ЄДРПОУ 35926170, юридична адреса: 55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Грушевського Михайла, буд. 3; електронний кабінет в ЄСІТС наявний (відповідь № 30542115 від 28.01.2026).
Так, 28.01.2026 р. від НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 3363/26), відповідно до якої позивач просить суд надати його представнику можливість участі у судовому засіданні по справі № 916/5032/25, призначеному на 29 січня 2026 р. о 12:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.01.2026 р. заяву НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) про участь у судовому засіданні по справі № 916/5032/25, яке призначене на 29 січня 2026 р. о 12:30 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ) задоволено.
29.01.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дистрибуція» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 3434/26), відповідно до якої відповідач просить призначити судове засідання, яке відбудеться 29 січня 2026 року о 12 год. 30 хв., та всі подальші судові засідання в справі № 916/5032/25 у режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів через програмне забезпечення вкз.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.01.2026 р. задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дистрибуція» про участь у судовому засіданні по справі № 916/5032/25, яке призначене на 29 січня 2026 р. о 12:30 год., та всіх подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.01.2026 р. залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Первомайську міську раду Миколаївської області та відкладено розгляд справи на 12 лютого 2026 р. о 15:30 год.
10.02.2026 р. від Первомайської міської ради Миколаївської області через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшов відзив на позовну заву (вх. № 4939/26), в якому відповідач-2 просить у задоволенні позовної заяви НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) в частині стягнення з Первомайської міської ради Миколаївської області матеріальної шкоди у розмірі 46970,94 грн. відмовити. Так, відповідач-2 зазначає, що Первомайська міська рада Миколаївської області відповідно до наданої копії акту акт приймання - передачі автомобіля від 26.02.2022 року, складеного між Управлінням житлово-комунального господарства Первомайської міської ради та відповідачем 1 - ТОВ “Агро Дистрибуція», учасником складання вказаного акту не була та в ньому не зазначена. При цьому відповідач-2 додає, що начальник Управління житлово-комунального господарства міської ради, який зазначений у вказаному акті, не уповноважений діяти від імені та інтересах Первомайської міської ради Миколаївської області, а повний перелік осіб, які уповноважені діяти від імені та в інтересах Первомайської міської ради Миколаївської області, зазначені в ЄДР.
Разом з тим відповідач-2 зауважує, що об'єктом передачі відповідно до акту приймання-передачі від 26.02.2022 є вантажний автомобіль ВАЗ 21093, д/н НОМЕР_9 , в той час, як у позовній заяві та матеріалах до неї фігурує інший автомобіль ВАЗ 2109, д/н НОМЕР_3 , належний відповідно до інформації, зазначеній у позові з посиланням на відповідь Головного сервісного центру МВС України від 08.08.2024, саме відповідачу-1 - ТОВ “Агро Дистрибуція».
Так, відповідач-2 наголошує, що Первомайська міська рада Миколаївської області не мала на час здійснення ДТП та не має на теперішній час у володінні (власність / користування) ні автомобіля ВАЗ 2109, д/н НОМЕР_3 , ні автомобіля марки ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_9 (зазначений в акті), у зв'язку з чим вона не може бути належним відповідачем у справі № 916/5032/25, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо неї.
Водночас, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15- ц, а також ст. 1187 Цивільного кодексу України, відповідач-2 стверджує, що нормами діючого законодавства встановлено відповідальність за завдану джерелом підвищеної небезпеки шкоду особою, яка володіє ним на відповідній правовій основі, а саме: право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо.
Натомість відповідач-2 додає, що позивачем та відповідачем-1 не надано суду достатніх доказів щодо здійснення відповідачем-1 відчуження належного йому на праві приватної власності майна (автомобіля) або майнових прав на нього на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) та у порядку, передбаченому законом.
Крім цього, 10.02.2026 р. від Первомайської міської ради Миколаївської області через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява (вх. № 4949/26), відповідно до якої представник відповідача просить суд провести розгляд справи № 916/5032/25 без участі представника Первомайської міської ради Миколаївської області.
12.02.2026 р. від НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) до господарського суду надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (вх. № 5256/26), відповідно до якої позивач просить суд відкласти розгляд справи з огляду на необхідність ознайомлення із відзивом на позовну заяву Первомайської міської ради Миколаївської області та підготовки правової позиції, додаткових пояснень, заяв або клопотань.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2026 р. постановлено розглядати справу № 916/5032/25 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі та призначено підготовче засідання на 12 березня 2026 р. об 11:00 год.
06.03.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дистрибуція» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 8125/26), в яких відповідач-1 додатково зазначає, що на балансі товариства станом на 25.02.2026 р. перебувало всього 9 (девять) транспортних засобів, у тому числі легковий автомобіль ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_3 , інших автомобілів ВАЗ 21093 на балансі товариства немає. При цьому ТОВ “Агро Дистрибуція» не заперечує того факту, що в момент передання авто, а саме 26.02.2024, тобто на другий день повномасштабного вторгнення рф було допущено помилку у державному номері.
09.03.2026 р. від НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) до господарського суду надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 8288/26), в яких позивач зазначає, що єдиним належним та допустимим доказом, який підлягає розгляду та оцінці судом, є лист Головного сервісного центру МВС України від 08.08.2024 за вих. № 31/23841-23529-2024, в якому надавалася інформація з Єдиного державного реєстру транспортних засобів наявні станом на 07.08.2024.
Так, позивач зазначає, що відповідно до вказаної інформації та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 від 15.01.2016, власником транспортного засобу марки ВАЗ 21093 з реєстраційним номером НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_6 , є Товариство з обмеженою відповідальністю “Агро Дистрибуція», також було повідомлено, що вищевказаний транспортний засіб не перебуває у розшуку, а отже ним ніхто не заволодівав в незаконний спосіб.
Таким чином, позивач зазначає, що відсутні будь-які інші документи, які би підтверджували факт передачі будь-яких правомочностей права власності на транспортний засіб ВАЗ 21093, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , третім особам.
При цьому позивач зауважує, що останній має право лише на повне відновлення майнового стану - вартість відновлювального ремонту без урахування зносу (нові деталі та роботи), необхідну для приведення автомобіля в стан до ДТП, натомість експертні висновки для страхових компаній враховують знос і показують меншу суму, яку покриває страховик. Винуватець несе деліктну відповідальність і доплачує різницю між повною вартістю ремонту та страховим відшкодуванням (ст. 1194 ЦК України), що підтверджується усталеною практикою.
10.03.2026 р. від НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 8573/26), відповідно до якої позивач просить суд надати представнику можливість участі у підготовчому засіданні по справі № 916/5032/25, призначеному на 12 березня 2026 р. об 11:00 год, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.03.2026 р. задоволено заяву НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) про участь у підготовчому засіданні по справі № 916/5032/25, яке призначене на 12 березня 2026 р. об 11:00 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.03.2026 р. відкладено підготовче засідання на 07 квітня 2026 р. о 12:30 год.
02.04.2026 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дистрибуція» через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 11434/26). Так, відповідач-1 зазначає, що 12.03.2026 представником ТОВ “Агро Дистрибуція» був скерований адвокатський запит до УЖКГ Первомайської міської ради, у відповідь на який УЖКГ Первомайської міської ради зазначило, що на балансі Управління ЖКГ Первомайської міської ради легковий автомобіль ВАЗ 21093, НОМЕР_3 , не перебуває, іншим юридичним особам не передавався, а підписаний з двох сторін акт приймання-передачі було скеровано ТОВ “Агро Дистрибуція» як пропозиція про готовність здійснити передачу транспортного засобу, фактична передача автомобіля не відбулася. Однак, надану відповідь УЖКГ Первомайської міської ради відповідач-1 ставить під сумнів в її достовірності, так як у матеріалах справи наявний акт приймання-передачі транспортного засобу, який підписаний з двох сторін, у тому числі зі сторони УЖКГ Первомайської міської ради.
Між тим відповідач-1 зазначає, що ТОВ “Агро Дистрибуція» повідомляло, що на балансі товариства станом на 25.02.2026 перебувало всього 9 транспортних засобів, у тому числі легковий автомобіль ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_3 , інших автомобілів аналогічної моделі та марки ВАЗ 21093 на балансі товариства немає і не було.
Також відповідач-1 посилається на п. 2.2 із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 124 від 11 лютого 2009 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів № 1029 від 26 вересня 2011 року), відповідно до якої власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб. Відповідно фактична передача транспортного засобу разом із реєстраційним документом на цей транспортний засіб є правомірним способом набуття володіння такою особою (фактичним володільцем) щодо набутого у такий спосіб транспортного засобу. Таке володіння вважатиметься правомірним навіть за відсутності будь-яких документів, виданих від імені власника (доручення, договору тощо), допоки протилежне не буде встановлено судом або не зміниться воля власника, який вправі зажадати повернення власної речі від володільця. Під неправомірним заволодінням майна потрібно розуміти заволодіння особою чужим майном усупереч волі його власника. Тож умовою, яка визначає відмінність між правомірним та неправомірним володінням особою майна, є наявність відповідної волі власника на передання володіння таким майном іншій особі.
Крім того, відповідач-1 зауважує, що матеріали справи не містять доказів того, що військовослужбовець ЗСУ - Філонок С.О. неправомірно користувався належним ТОВ “Агро Дистрибуція» транспортним засобом ВАЗ 21093, д.н.з. НОМЕР_3 , зокрема, звернення до правоохоронних органів чи до суду з позовом про витребування рухомого майна з чужого незаконного володіння.
03.04.2026 р. від НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 11534/26), відповідно до якого позивач просить суд долучити до матеріалів справи № 916/5032/25 лист Управління житлово-комунального господарства Первомайської міської ради Миколаївської області від 23.03.2026 № 308/4.3-23 “Щодо уточнення інформації»; лист НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 02.04.2026 № 10/3038-26-Вих “Про надання інформації та доказів по справі № 916/5032/25».
03.04.2026 р. від НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 11545/26).
При цьому 06.04.2026 р. від НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. № 11682/26), відповідно до якого позивач просить суд забезпечити проведення усіх судових засідань по справі № 916/5032/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, крім того, позивач просить заяву від 03.04.2026 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, залишити без розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.04.2026 р. задоволено заяву НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) про участь у судових засіданнях по справі № 916/5032/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
У підготовчому засіданні господарського суду 07.04.2026 р. по справі № 916/5032/25 протокольно оголошено перерву до 17 квітня 2026 року об 11:30 год.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2026 р. повідомлено НОМЕР_1 Прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) та Первомайську міську раду Миколаївської області про те, що підготовче засідання у справі № 916/5032/25 відбудеться у судовому засіданні 17 квітня 2026 р. об 11:30 год.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.04.2026 р. закрито підготовче провадження у справі № 916/5032/25 за позовом НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дистрибуція», Первомайської міської ради Миколаївської області про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 46970,94 грн. та призначено справу до судового розгляду по суті у засіданні суду на 13 травня 2026 р. об 11:30 год.
21.04.2026 р. від Первомайської міської ради Миколаївської області через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду надійшла заява (вх. № 13697/26), відповідно до якої відповідач-2 просить суд провести розгляд справи № 916/5032/25 без участі представника Первомайської міської ради Миколаївської області та відмовити у задоволенні позовної заяви НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) в частині позовних вимог до Первомайської міської ради Миколаївської області про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 46970,94 грн.
Судове засідання, призначене на 13.05.2026 р. об 11:30 год., не відбулось у зв'язку з оголошенням системою цивільної оборони у Одеському районі повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2026 року призначено судове засідання на 22 травня 2026 р. о 10:30 год.
Під час розгляду справи у судовому засіданні 22 травня 2026 року представник відповідача-1 - ТОВ “Агро Дистрибуція» проти заявлених позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача-1, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
Як встановлено судом, відповідно до технічного талону транспортного засобу Державної прикордонної служби України серії НОМЕР_10 транспортний засіб марки “Ford Ranger», 2015 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , VІN: НОМЕР_11 , тип кузова - SB-броньований, білого кольору, належить Військовій частині НОМЕР_2 Державної прикордонної служби України ( НОМЕР_1 прикордонного загону).
При цьому цивільно-правова відповідальність власника вказаного наземного транспортного засобу застрахована у ПрАТ “СК “Саламандра», що підтверджується полісом № 220853523 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 160000,00 грн., розмір франшизи - 0,00 грн.
Між тим у матеріалах справи наявне посвідчення водія серії НОМЕР_12 , видане 02.11.2010, що підтверджує право ОСОБА_2 керувати транспортними засобами, які відносяться до категорій “В» та “С».
Як убачається із витягу з журналу бойових дій прикордонної розвідувальної застави прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 19.05.2024 № 02.13.1-8-гриф 05.06.2024 близько 21 год. 30 хв. під час доставки групи повітряної розвідки у складі: головного сержанта ОСОБА_3 , головного сержанта ОСОБА_4 , солдата ОСОБА_5 та штаб-сержанта ОСОБА_2 до місця виконання бойових (спеціальних) завдань в районі н.п. Велетенське, транспортний засіб “Ford Ranger» з реєстраційним номером НОМЕР_4 під керуванням водія штаб-сержанта ОСОБА_2 потрапив у ДТП, в результаті чого водій отримав травму грудної клітини. Надано первинну медичну допомогу на місці, після чого був доставлений в розгорнутий медичний пункт ДПСУ на 15 ліжок у м. Херсон. На місце події викликано СОГ.
Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження № 12024230000000901 від 06.06.2024) 05.06.2024 близько 22:00 годин на автодорозі поблизу с. Велетенське, Херсонського району, Херсонської області мало місце зіткнення автомобіля ВАЗ 2109, р.н. НОМЕР_3 , під керуванням військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що рухався у напрямку смт. Білозерка та автомобіля Ford Ranger, р.н. НОМЕР_4 (належить ДПСУ), під керування військовослужбовця ДПСУ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що рухались у зустрічному напрямку. Автомобілі рухалися з вимкненим світлом фар. Внаслідок ДТП водій автомобіля ВАЗ помер в кареті швидкої допомоги, водій автомобіля Ford отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, два пасажири автомобіля ВАЗ військовослужбовці ЗСУ отримали легкі тілесні ушкодження.
27.06.2024 року НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з листом № 06.2/4908-24-Виз, в якому прохав направити свого представника до місцезнаходження пошкодженого транспортного засобу для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Так, відповідно до звіту № 123-24 про незалежну оцінку майна з визначення вартості матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля Ford Ranger реєстраційний номер НОМЕР_4 , складеного суб'єктом оціночної діяльності Богомоловим В.Є., ринкова вартість автомобіля Ford Ranger, реєстраційний номер НОМЕР_4 , на дату оцінки становить 813387,99 грн., вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля складає 206970,94 грн., натомість вартість матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля на дату ДТП, становить 168301,90 грн.
У подальшому, НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України звернувся до Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ з листом № 06.2/6163-24-Вих від 06.08.2024, в якому просив надати інформацію щодо права власності на транспортний засіб ВАЗ-2109, реєстраційний номер НОМЕР_13 , та чи станом на 05.06.2024 даний транспортний засіб не перебував/перебуває у розшуку у зв'язку з незаконним заволодінням.
У відповідь на вказаний лист позивача від Головного сервісного центру МВС надійшов лист № 31/23841-23529-2024 від 08.08.2024, в якому повідомлено, що станом на 05.06.2024 в ЄДРТЗ були відсутні відомості про перебування вищевказаного транспортного засобу в розшуку у зв'язку з незаконним заволодінням, а також надано наявні станом на 07.08.2024 в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів інформацію про власника запитуваного транспортного засобу.
Як убачається з реєстраційної картки ТЗ, транспортний засіб ВАЗ 21093 з реєстраційним номером НОМЕР_3 , 2002 року випуску, сірого кольору, VIN НОМЕР_8 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного в ТСЦ № 4842/2017/698090 від 08.11.2017, належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Агро Дистрибуція» (код ЄДРПОУ 39989040).
31.10.2024 р. старшим слідчим ВРЗСТ СУ ГУНП в Херсонській області майором поліції Цулукіані І.О. за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідуванням за № 12024230000000901 від 06.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, винесено постанову про закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Так, відповідно до вказаної постанови про закриття кримінально провадження від 31.10.2024 досудовим розслідуванням встановлено наступне:
“05.06.2024 близько 22:00 годин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 2109, реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись по автодорозі “Білозерка-Берегове- Велетенське» за напрямком від с. Велетенське Херсонського району Херсонської області до смт. Білозерка, знаходячись в 350 м від дороги, яка веде до с. Первомайське Херсонського району Херсонської обласні, порушуючи вимоги п.п. 2.3 б), 10.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалась, виїхав на смугу зустрічного руху, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем Ford Ranger, реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався у зустрічному напрямку.
Висновком експерта судової автотехнічної експертизи № 24-5593 віл 28.10.2024, в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля ВАЗ 2109, р/н НОМЕР_3 , та перед виїздом на смугу зустрічного руху необхідно було переконатися, що це буде безпечно і він своїми діями не створить небезпеки для інших учасників руху, що регламентовано вимогами н. 10.1 Правил дорожнього руху України.
В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди, волій автомобіля ВАЗ 2109, р/н НОМЕР_3 мав технічну можливість запобігти дану подію шляхом виконання вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України.
Наявність технічної можливості у водія автомобіля ВАЗ 2109, р/н НОМЕР_3 , запобігти даної події, дозволяє прийти до висновку про те, що в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди його дії не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, створювали достатні умови для настання дорожньо-транспортної пригоди, і перебували в причинному зв'язку з її настанням.
В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля Ford Ranger, р/н НОМЕР_4 , з моменту виникнення небезпеки для руху, не мав технічної можливості запобігти зіткнення з автомобілем ВАЗ 2109, р н НОМЕР_3 , шляхом вжиття заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки, передбаченого вимогою п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору в діях водія автомобіля Ford Ranger, р/н НОМЕР_14 , невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які би знаходились у причинному зв'язку з настанням даної події, не вбачається, оскільки він з моменту виникнення небезпеки для руху не мав технічної можливості запобігти зіткнення з автомобілем ВАЗ 2109, р/н НОМЕР_3 , шляхом вжиття заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки, передбаченого вимогою п. 12.3 Правил дорожнього руху України».
Відтак, відповідно до вказаної постанови про закриття кримінального провадженні від 31.10.2024 вказані наслідки знаходяться у причинному зв'язку з порушенням водієм ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Правил дорожнього руху України, а саме: п. 2.3 б) та п. 10.1.
Подалі, 23.01.2025 року НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з листом № 06.2/697-25-Вих, в якому просив у термін до 22.02.2025 року виплатити на користь НОМЕР_1 прикордонний загін ДПСУ регламенту виплату за полісом страхування цивільної відповідальності у сумі 160000,00 грн.
Також листом № 06.2/11399-25-Вих від 22.11.2025 р. НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України звернувся до ТОВ “Агро Дистрибуція», в якому просив сплатити різницю між завданим збитком та страховим відшкодуванням у розмірі 46970,94 грн.
Як убачається з матеріалів справи, 15.05.2025 року Моторним (транспортним) страховим бюро України сплачено на користь Військової частини НОМЕР_2 страхове відшкодування у розмірі 160000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку за 15.05.2025 (т. 1 а.с. 99).
Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України “Про страхування», інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов'язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов'язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов'язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.
Предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. (стаття 980 Цивільного кодексу України).
Стаття 1166 Цивільного кодексу України визначає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України).
Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).
Згідно зі статтею 999 Цивільного кодексу України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Так, відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до статті 4 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом страхування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є відповідальність за шкоду, заподіяну внаслідок використання забезпеченого транспортного засобу особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, життю, здоров'ю та/або майну потерпілих осіб внаслідок настання страхового випадку.
Ч. 1 статті 18 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» закріплено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов'язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.
У разі настання події, що є підставою для здійснення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, чинних на день настання такої події, а для регламентної виплати, визначеної пунктом 4 частини першої статті 43 цього Закону, - у межах страхових сум, встановлених на день укладення внутрішнього договору страхування, за яким здійснюється така виплата, зобов'язано у встановленому цим Законом порядку здійснити регламентну виплату у зв'язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю та/або майну потерпілої особи (ч. 2 ст. 18 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.
Отже, належним відповідачем у справах із позовними вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, які перевищують ліміт страхового відшкодування, визначеного у договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів між страховиком та страхувальником, можуть бути страховик і/або страхувальник.
Якщо шкода, завдана потерпілій особі під час ДТП, перевищує ліміт страхового відшкодування, то різниця між завданою шкодою та сумою страхового відшкодування покладається на страхувальника.
Так, господарським судом встановлено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України виконало покладений на нього обов'язок з відшкодування завданої шкоди в межах страхового ліміту та виплатив позивачу кошти у розмірі 160000,00 грн.
При цьому позивач просить суд стягнути з ТОВ “Агро Дистрибуція» грошові кошти, які становлять різницю між страховим відшкодуванням у межах страхового ліміту та вартістю відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, посилаючись на те, що ТОВ “Агро Дистрибуція» є власником транспортного засобу, яким керував ОСОБА_6 під час ДТП. Крім того, позивачем залучено до участі у справі в якості відповідача Первомайську міську раду Миколаївської області з огляду на те, що за актом приймання-передачі від 26.02.2022 року ТОВ “Агро Дистрибуція» було передано Управлінню житлово-комунального господарства Первомайської міської ради Миколаївської транспортний засіб ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_9 .
Як убачається з матеріалів справи, 26.02.2022 року Виконавчий комітет Первомайської міської ради Миколаївської області звернувся до директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дистрибуція» з листом № 1345/03.01-22, в якому прохав передати вантажний автомобіль -ВАЗ 21093, державний номер - НОМЕР_9 , у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, для здійснення заходів, спрямованих на організацію територіальної оборони міста Первомайська, запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та надання термінової допомоги населенню міста. Вказаний лист підписаний міським головою Первомайської міської ради Миколаївської області.
Так, 26 лютого 2022 року між Управлінням житлово-комунального господарства Первомайської міської ради Миколаївської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро Дистрибуція» було підписано акт приймання-передачі, відповідно до якого Управління прийняло, а Товариство передало вантажний автомобіль - ВАЗ 21093, державний номер - НОМЕР_9 .
Вказаний акт приймання-передачі від 26.02.2022 року підписаний представниками сторін та скріплений відтисками їх печаток.
Так, представник ТОВ “Агро Дистрибуція» - адвокат Нечіпайло Р.С. звернувся до Первомайської міської ради Миколаївської області з адвокатським запитом, в якому прохав надати інформацію чи перебував ОСОБА_1 у трудових відносинах з Первомайською міською радою Миколаївської області та чи виконував трудові обов'язки під час вчинення ДТП 05.06.2024 року, а також чи передавався у подальшому Первомайською міською радою Миколаївської області іншим юридичним особам будь-якої форми власності легковий автомобіль ВАЗ 2109 реєстраційний номер НОМЕР_3 , у разі чого повідомити кому саме було передано та копію акта передавання.
У відповідь на вказаний адвокатський запит Виконавчий комітет Первомайської міської ради листом № 39/3.1-25 від 02.01.2026 повідомив, що ОСОБА_1 05.06.2024 у трудових відносинах із Первомайською міською радою Миколаївської області не перебував, у зв'язку з чим у вказану дату трудові обов'язки не виконував. Стосовно передачі автомобіля ВАЗ 2109, реєстраційним номер НОМЕР_3 , міська рада вказала, що Первомайською міською радою Миколаївської області іншим юридичним особам будь-якої форми власності передача вказано автомобіля не здійснювалася.
Відповідно до балансової відомості ТОВ “Агро Дистрибуція» № 4 від 26.02.2026 станом на 25.02.2022 року на балансі товариства на бухгалтерському рахунку 105 “транспортні засоби» рахується 9 одиниць: автомобіль Subaru Legasi Outback НОМЕР_15 , автомобіль ВАЗ 2109 НОМЕР_16 , автомобіль вантажний самоскид МАЗ-5549 ХТМ55490000137539, мікроавтобус ГАЗ 32213-418 Х9632213080628318, причіп 2ПТС-4С, причіп 2ПТС-4С, причіп КРД 050100 Y7S05010070007521, тепловоз ТГМ-4А.
У подальшому представник ТОВ “Агро Дистрибуція» - адвокат Нечіпайло Р.С. звернувся до Управління житлово-комунального господарства Первомайської міської ради Миколаївської з адвокатським запитом, в якому просив надати інформацію чи перебуває на балансі Управління автомобіль ВАЗ 21093, НОМЕР_3 , чи передавався вказаний автомобіль Управлінням іншим юридичним особам будь-якої форми власності та чи укладалися між ТОВ “Агро Дистрибуція» та Управлінням ЖКГ Первомайської міської ради будь-які інші документи про передання ВАЗ 21093, НОМЕР_3 , окрім акту приймання-передачі від 26.02.2022.
Листом № 306/4.3-23 від 23.03.2026 Управління житлово-комунального господарства Первомайської міської ради Миколаївської ради на вказаний адвокатський запит зазначило, що на балансі Управління легковий автомобіль ВАЗ 21093, НОМЕР_3 не перебуває, Управління не отримувало та не передавало іншим юридичним особам будь-якої форми власності вказаний автомобіль. Також управління зазначило, що пакет документів - лист Виконавчого комітету Первомайської міської ради за підписом міського голови і акт приймання-передачі від 26.02.2022 року за підписом начальника Управління ЖКГ Первомайської міської ради на вантажний автомобіль (як вказано в листі та в акті приймання-передачі) ВАЗ 21093, НОМЕР_9 було скеровано ТОВ “Агро Дистрибуція» як пропозицію прийняти зазначений у листі транспортний засіб - вантажний автомобіль у зв'язку із введенням воєнного стану. Однак, вищезазначений акт не було повернуто до Управління, а також не надано офіційного листа від товариства про готовність здійснити передачу транспортного засобу чи відмови від здійснення передачі майна. Відтак, Управління зазначило, що вказані обставини свідчать про те, що фактична передача автомобіля марки ВАЗ 21093 з реєстраційним номером НОМЕР_9 від ТОВ “Агро Дистрибуція» не відбулася.
За загальними правилом частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ч. 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
З аналізу змісту глави 82 Цивільного кодексу України убачається, що законодавець розрізняє поняття “особа, яка завдала шкоду» та “особа, яка відповідає за шкоду».
Аналіз положень статей 1166, 1167, 1187, 1188 Цивільного кодексу України свідчить про встановлення у цивільному праві України змішаної системи деліктів, до якої входить: по-перше, правило генерального делікту, відповідно до якого будь-яка шкода (у тому числі моральна), завдана потерпілому неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; по-друге, правило спеціальних деліктів, яке передбачає особливості відшкодування шкоди, завданої у певних спеціально обумовлених у законодавстві випадках (спеціальними суб'єктами, у спеціальний спосіб тощо).
Правило генерального делікту закріплено у статті 1166 Цивільного кодексу України стосовно майнової шкоди та у статті 1167 ЦК України стосовно моральної шкоди.
Умовами застосування цих норм є завдання шкоди (майнової, моральної) неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю, наявність причинного зв'язку між цими діями (бездіяльністю) і шкодою та вина заподіювача. За правилом генерального делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.
Статті 1187, 1188 Цивільного кодексу України відносяться до спеціальних деліктів, які передбачають особливості суб'єктного складу відповідальних осіб (коли обов'язок відшкодування шкоди покладається не на безпосереднього заподіювача, а на іншу вказану у законі особу - власника джерела підвищеної небезпеки) та встановлюють покладення відповідальності за завдання шкоди незалежно від вини заподіювача.
Так, стаття 1187 Цивільного кодексу України встановлює особливого суб'єкта, відповідального за завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки, зокрема, відповідно до частини другої, таким суб'єктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Положеннями статті 397 Цивільного кодексу України передбачено, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Не є таким суб'єктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина перша статті 1172 Цивільного кодексу України).
Положення частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України про застосування принципу вини у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки не скасовує попереднього правила про відповідальність саме власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки (частина друга статті 1187 Цивільного кодексу України).
У такому випадку обов'язок по відшкодуванню шкоди покладається на того власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки, з вини водія якого завдана шкода, а не безпосередньо на винного водія.
Власник автомобіля є зобов'язаною особою та несе відповідальність перед потерпілим за завдану джерелом підвищеної небезпеки шкоду у випадку, якщо в момент дорожньо-транспортної пригоди він керував транспортним засобом (тобто є заподіювачем шкоди) або у випадку, передбаченому частиною першою статті 1172 Цивільного кодексу України.
Відповідно до положення частини першої статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових ) обов'язків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 426/16825/16-ц зазначено, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Аналогічними міркуваннями керувався Верховний Суд у постанові від 17 січня 2024 року у справі № 554/4401/22.
Разом з тим господарський суд зауважує, що до суду не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з Товариством з обмеженою відповідальністю “Агро Дистрибуція», яке на відповідній правовій підставі є власником автомобіля ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_3 .
Так, судом встановлено, що ТОВ “Агро Дистрибуція» є власником транспортного засобу ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що підтверджується листом Головного сервісного центру МВС України та реєстраційною карткою ТЗ, а також не заперечується самим товариством.
Водночас належних, допустимих та достовірних доказів щодо незаконного володіння ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ 21093, реєстраційний номер НОМЕР_3 , суду не надано, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про володіння ОСОБА_1 вищезазначеним транспортним засобом на відповідній правовій підставі, тобто за згодою власника. При цьому вказаний автомобіль не заявлявся у розшук, а як стверджує власник транспортного засобу - ТОВ “Агро Дистрибуція» був переданий у користування іншим особам за згодою власника.
Відповідальність за відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, на підставі положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України покладено на особу, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Оскільки ТОВ “Агро Дистрибуція» є власником транспортного засобу, проте в момент дорожньо-транспортної пригоди ним не володіло, з огляду на що товариство не є зобов'язаною особою за відшкодування шкоди, завданої ОСОБА_1 .
З огляду на зазначене ОСОБА_1 є зобов'язаною особою з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки в момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди саме він на правовій підставі володів транспортним засобом або у випадку виконання останнім трудових або службових обов'язків - відповідна юридична особа, яка має правовий зв'язок з ОСОБА_1 .
Крім того, позивачем не здійснено заходів зі встановлення в якій саме військовій частині проходив військову службу військовослужбовець ОСОБА_1 , на якій підставі керував автомобілем - ВАЗ 2109, державний номер - НОМЕР_3 , та не надано відповідних доказів до суду. Хоча зазначені обставини мали бути встановлені, зокрема, матеріалами кримінального провадження.
Ураховуючи, що позов пред'явлено, зокрема, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дистрибуція», яке не несе відповідальність за відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, господарський суд доходить висновку, що у задоволенні позову НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дистрибуція» слід відмовити.
Крім того, у матеріалах справи також відсутні докази щодо того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з Первомайською міською радою Миколаївської області, при цьому відсутні докази володіння міською радою вказаним транспортним засобом на момент дорожньо-транспортної пригоди.
Відтак, суд зазначає, що позивачем не доведено наявності підстав для покладення відповідальності за завдання шкоди військовослужбовцем ЗСУ - Філонок С.О. на Первомайську міську раду Миколаївської області.
При цьому господарський суд зауважує, що оскільки позивачем не заявлено позовних вимог до Первомайської міської ради Миколаївської області, відповідно суд відмовляє у задоволенні позовних вимог позивача до Первомайської міської ради Миколаївської області
Згідно зі статтею 129 Конституції України до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Рішеннями Європейського суду з прав людини у справах Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands від 27 жовтня 1993 року (n. 33), та Ankerl v. Switzerland від 23.10.1996 року (пункт 38) встановлено, що принцип рівності сторін у процесі - у розумінні “справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони. Рівність засобів включає: розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе становище, ніж іншу сторону; фактичну змагальність; процесуальну рівність; дослідження доказів, законність методів одержання доказів; мотивування рішень.
Крім того, принцип змагальності тісно пов'язаний з принципом рівності, тоді як рівноправність сторін - один із необхідних елементів принципу змагальності, “без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на викладені обставини, господарський суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами виникнення у відповідачів перед позивачем зобов'язань з відшкодування шкоди, завданої іншою у розмірі 46970,94 грн.
Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) не відповідають вимогам чинного законодавства та обставинам справи та не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість.
У зв'язку з тим, що рішення відбулося не на користь позивача, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро Дистрибуція», Первомайської міської ради Миколаївської області про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 46970,94 грн. відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 26 травня 2026 р.
Суддя В.С. Петров