вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"26" травня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1203/24
Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши скаргу ОСОБА_1
на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Верховської Олени Володимирівни у виконавчому провадженні №76617325 під час виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.11.2024 у справі №911/1203/24
у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркет» (08623, Васильківський р-н, Київська обл., селище міського типу Калинівка, вулиця Щорса, будинок, 26а, код ЄДРПОУ 13732845)
про зобов'язання вчинити дії,
заінтересована сторона Фастівський відділ державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (08500, Київська обл., Фастівський р-н, місто Фастів, вул. Рудяка Тимофія, будинок 1, код 34446916)
Господарським судом Київської області розглянуто справу за позовом ОСОБА_1 до Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркет» про зобов'язання вчинити дії.
Рішенням у справі від 17.09.2024 позов задоволено, зобов'язано Мале підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркет» в особі директора Малєєва Ігоря Миколайовича надати ОСОБА_1 завірені належним чином уповноваженою особою МП ТОВ “Маркет» копії: документів, що підтверджують права Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Маркет» на майно; чинної редакції статуту Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Маркет».
На примусове виконання рішення господарським судом видано накази.
21.11.2024 Державним виконавцем Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Казак Катериною Сергіївною відкрито виконавче провадження №76617325 про примусове виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.11.2024 у справі №911/1203/24 про зобов'язання МП у формі ТОВ"Маркет" в особі директора Малєєва І.М. надати ОСОБА_1 завірені належним чином уповноваженою особою МП ТОВ"Маркет" копії: документів, що підтверджують право МП у формі ТОВ "Маркет" на майно: чинної редакції статуту МП у формі ТОВ"Маркет".
09.04.2026 Державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №76617325 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.11.2024 про зобов'язання Малого підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Маркет» в особі директора Малєєва Ігоря Миколайовича надати ОСОБА_1 завірені належним чином уповноваженою особою МП ТОВ “Маркет» копії: документів, що підтверджують права Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Маркет» на майно; чинної редакції статуту Малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Маркет».
Через систему «Електронний суд» 09.05.2026 від Стягувача надійшла скарга на дії (бездіяльність) державного виконавця, у якій представник позивача просить суд:
- визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Фастівського ВДВС Верховської О.В. від 09.04.2026 про закінчення виконавчого провадження № 76617325;
- визнати незаконною бездіяльність державного виконавця щодо невжиття заходів примусового характеру (примусовий привід, обмеження виїзду, арешт майна);
- зобов'язати державного виконавця відновити виконавчі дії з метою повного виконання рішення суду.
Скаржник вказує, що виконавець, посилаючись на неможливість виконання рішення без участі боржника, не звертався до суду з поданням про примусовий привід керівника боржника, а також не ініціював застосування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника Малєєва І.М.
Крім того, на думку скаржника, державним виконавцем не було вжито належних заходів щодо виявлення та арешту майна боржника. У скарзі зазначено, що у боржника наявне ліквідне майно, а саме: вантажний автомобіль МАЗ-5337, джерело іонізуючого випромінювання «Аріна-02», а також майновий комплекс, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому скаржник зазначає, що відповідні активи були виявлені ним самостійно, тоді як державним виконавцем належних дій щодо їх розшуку, арешту та оголошення у розшук не вчинялося.
Скаржник вважає, що накладення арешту на вказане майно могло бути використане як засіб впливу на боржника з метою спонукання останнього до виконання судового рішення, а тому висновок державного виконавця про неможливість виконання рішення є передчасним.
Також скаржник посилається на те, що державним виконавцем ще 12.03.2025 було направлено подання до правоохоронних органів щодо притягнення боржника до кримінальної відповідальності за ст. 382 КК України, однак відомості до ЄРДР внесені не були. Незважаючи на це, 09.04.2026 державний виконавець виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, не пересвідчившись у факті внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
На думку скаржника, такі дії свідчать про формальний підхід державного виконавця до виконання своїх обов'язків та передчасне закінчення виконавчого провадження за відсутності фактичного виконання рішення суду.
Ухвалою суду від 12.05.2026 призначено розгляд скарги на 26.05.2026.
25.05.2026 від Фастівського відділу державної виконавчої служби надійшли заперечення на подану скаргу.
У запереченнях на скаргу Фастівський відділ державної виконавчої служби зазначає, що виконавче провадження №76617325 було відкрито 21.11.2024 на підставі наказу Господарського суду Київської області від 08.11.2024 у справі №911/1203/24 про зобов'язання МП у формі ТОВ «Маркет» надати ОСОБА_1 належним чином завірені копії документів щодо права підприємства на майно та чинної редакції статуту.
Фастівський відділ державної виконавчої служби зазначає, що після відкриття виконавчого провадження державним виконавцем послідовно вчинялися передбачені законом виконавчі дії, а саме: винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, направлено вимоги боржнику щодо виконання рішення суду, здійснювалися виїзди за адресою боржника для перевірки виконання рішення, а також двічі накладалися штрафи за невиконання рішення суду відповідно до ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження».
У запереченнях вказано, що боржник неодноразово повідомляв виконавчу службу про нібито виконання рішення суду ще до відкриття виконавчого провадження шляхом направлення документів поштовим зв'язком, однак державний виконавець дійшов висновку про неможливість належно ідентифікувати зміст такого поштового відправлення, у зв'язку з чим виконавчі дії були продовжені.
Також ДВС зазначає, що 12.03.2025 державним виконавцем було направлено до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України, у зв'язку з умисним невиконанням судового рішення.
Основні заперечення ДВС зводяться до того, що державний виконавець діяв у межах та у спосіб, передбачений ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює порядок виконання рішень немайнового характеру, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії.
ДВС наголошує, що рішення у даній справі має зобов'язальний характер та не може бути виконане без особистої участі боржника, оскільки обов'язок щодо надання документів нерозривно пов'язаний саме з особою боржника.
У зв'язку з цим орган ДВС вважає, що державний виконавець правомірно застосував порядок, передбачений абзацом третім ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого у разі невиконання рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець після накладення штрафів та направлення повідомлення про кримінальне правопорушення виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Крім того, ДВС заперечує доводи скаржника щодо необхідності арешту майна боржника, зазначаючи, що арешт майна та його обтяження є заходами примусового виконання, які застосовуються у виконавчих провадженнях майнового характеру, тоді як у даному випадку рішення є немайновим, а тому виконавець був зобов'язаний діяти саме у порядку, визначеному ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Посилаючись на те, що державним виконавцем було двічі накладено штраф на боржника, направлено повідомлення до органу досудового розслідування та дотримано процедуру, передбачену законом для виконання рішень немайнового характеру, орган ДВС просить суд відмовити у задоволенні скарги.
Статтею 339 ГПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
У судове засідання 26.05.2026 учасники справи на відділ ДВС не з'явилися. За наслідком розгляду скарги судом виготовлено та підписано вступну та резолютивну частини ухвали.
Судом встановлено, що на примусове виконання до Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області було пред'явлено наказ Господарського суду Київської області від 08.11.2024 у справі № 911/1203/24, яким МП у формі ТОВ «Маркет» зобов'язано надати ОСОБА_1 належним чином завірені копії документів, що підтверджують права підприємства на майно, а також чинну редакцію статуту.
21.11.2024 державним виконавцем відкрито виконавче провадження №76617325 та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду.
Матеріалами виконавчого провадження підтверджується, що державним виконавцем у межах спірного виконавчого провадження неодноразово вчинялися виконавчі дії, спрямовані на виконання судового рішення, зокрема: направлялися вимоги боржнику щодо виконання рішення суду, здійснювалися виходи за місцезнаходженням боржника, складалися відповідні акти, двічі виносилися постанови про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду, а також направлено повідомлення до органу досудового розслідування щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 КК України.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повторного невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Суд зазначає, що предметом виконання у даному виконавчому провадженні є обов'язок боржника надати певні документи, тобто вчинити дії, нерозривно пов'язані саме з особою боржника та його волевиявленням. Таке рішення не може бути виконане без безпосередньої участі боржника, оскільки державний виконавець не наділений повноваженнями самостійно виготовляти, посвідчувати чи передавати від імені юридичної особи документи, визначені судовим рішенням.
За таких обставин суд дійшов висновку, що державний виконавець правомірно застосував порядок виконання рішення, передбачений саме ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження».
Доводи скаржника про необхідність вжиття державним виконавцем додаткових заходів у вигляді накладення арешту на майно боржника, оголошення його у розшук, звернення до суду щодо тимчасового обмеження керівника боржника у праві виїзду за межі України чи застосування примусового приводу, суд оцінює критично, оскільки такі заходи не спростовують того факту, що рішення у даній справі має немайновий та особисто-зобов'язальний характер.
При цьому арешт майна боржника не призводить до фактичного виконання обов'язку щодо надання документів та не змінює правової природи спірного зобов'язання, виконання якого можливе виключно за участю боржника.
Суд також враховує, що положення ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначають спеціальний порядок виконання рішень немайнового характеру та передбачають можливість закінчення виконавчого провадження після повторного невиконання рішення боржником, накладення штрафів та направлення повідомлення до органу досудового розслідування.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що державним виконавцем було дотримано вказаної процедури, а саме: здійснено перевірку виконання рішення, двічі накладено штрафи на боржника, повторно встановлено строки для виконання рішення та направлено повідомлення до правоохоронного органу про вчинення кримінального правопорушення.
Посилання скаржника на те, що відомості за повідомленням державного виконавця не були внесені до ЄРДР, суд відхиляє, оскільки положення ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» пов'язують можливість закінчення виконавчого провадження саме з фактом направлення відповідного повідомлення до органу досудового розслідування, а не з фактом внесення відомостей до ЄРДР чи результатами подальшого досудового розслідування.
Суд зазначає, що відповідно до усталеної судової практики положення ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» не ставлять можливість закінчення виконавчого провадження у залежність від внесення відомостей до ЄРДР, відкриття кримінального провадження чи ухвалення вироку суду. Обов'язком державного виконавця у такому випадку є встановлення факту невиконання рішення боржником, направлення повідомлення до органу досудового розслідування про можливе вчинення кримінального правопорушення та подальше винесення постанови про закінчення виконавчого провадження у порядку, передбаченому законом.
Отже, враховуючи встановлені обставини та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що державний виконавець діяв у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», а підстави для визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №76617325 від 09.04.2026 відсутні.
Керуючись ст. ст. 234, 343 ГПК України, суд
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) старшого державного виконавця Фастівського відділу державної виконавчої служби у Фастівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Верховської Олени Володимирівни у виконавчому провадженні №76617325 під час виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.11.2024 у справі №911/1203/24 - відмовити повністю.
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені ст. ст. 254-256 ГПК України.
Ухвалу підписано 27.05.2026
Суддя А.Ф. Черногуз