"28" квітня 2026 р.
м. Київ
Справа № 911/248/26
Суддя Черногуз А.Ф., за участю секретаря Василець О.М., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код 14360570)
до:
1. Фізичної особи-підприємця Аветчина Дмитра Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 )
2. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 )
про стягнення 425967,91 грн
за участю представників:
позивача: Жарського Ігоря Романовича;
відповідача-1 та -2: не з'явились,
Історія розгляду справи.
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи-підприємця Аветчина Дмитра Володимировича та ОСОБА_1 про солідарне стягнення 425967,91 грн, з яких: 390000,09 грн - заборгованості за тілом кредиту та 35967,82 грн - заборгованості за процентами, які виникли за кредитним Договором №2617716631-КД-2 від 21.06.2023.
Ухвалою суду від 02.02.2026, зокрема, відкрито провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Призначено проведення підготовчого засідання на 02.03.2026.
Ухвалою суду від 10.02.2026 зупинено провадження у справі №911/248/26 до закінчення апеляційного провадження та повернення матеріалів справи до Господарського суду Київської області.
Ухвалою суду від 26.03.2026 поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 13.04.2026.
Ухвалою суду від 13.04.2026 суд, вирішив, в порядку пункту 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 28.04.2026.
Суд встановив, що у визначений судом строк для подання відзиву на позов відповідачі своїми процесуальними правами не скористалися. Відповідачі не подавали жодних письмових клопотань, пов'язаних з розглядом спору, не надав заперечень та доказів на спростування вимог позивача. Матеріалами справи підтверджується, що відповідачі не виявляли наміру ознайомлюватися з матеріалами справи, а також не подавали заяв про визнання чи заперечення будь-яких обставин, що мають значення для правильного вирішення спору. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачі не реалізували надане йому законом право на участь у судовому процесі та доступ до правосуддя, що не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 28.04.2026 представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Фактичні обставини справи та узагальнена позиція сторін.
21.06.2023 між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Позивач, Банк) та Фізичною особою-підприємцем Аветчиним Дмитром Володимировичем (далі - Відповідач-1, Позичальник) укладено кредитний договір № 2617716631-КД-2, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 1560000,00 грн на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 01.06.2026.
Як зазначає Позивач, Кредитний договір укладено шляхом накладення сторонами кваліфікованих електронних підписів, що підтверджується копією договору та протоколами перевірки кваліфікованих електронних підписів. Відповідно до пункту 6.1 кредитного договору договір вважається укладеним з моменту його підписання усіма сторонами.
За умовами договору Банк зобов'язався надати Позичальнику кредитні кошти за наявності вільних грошових коштів, а Позичальник, у свою чергу, зобов'язався повернути кредит, сплачувати проценти, винагороду та інші платежі у строки та на умовах, визначених договором.
Позивач зазначає, що кредитування здійснювалось у межах програми Банку «КУБ під заставу» для фінансування господарської діяльності Позичальника шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок останнього.
Умовами договору сторони погодили сплату процентів за користування кредитом у розмірі 22,8% річних від суми непогашеної заборгованості. Також договором передбачено підвищену процентну ставку у розмірі 25,8 % річних у разі порушення Позичальником визначених договором зобов'язань.
Крім того, 21.06.2023 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до кредитного договору, відповідно до якої базова процентна ставка є змінюваною та визначається за формулою: індекс UIRD (3 місяці) + 9%, із встановленням максимального розміру процентної ставки - 30% річних. Умовами додаткової угоди також врегульовано порядок перегляду процентної ставки та порядок нарахування процентів у разі виникнення простроченої заборгованості.
З метою забезпечення належного виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором 15.12.2023 між Банком та ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2, Поручитель) укладено договір поруки № 2617716631-ДП-2/2.
Відповідно до умов договору поруки Поручитель безумовно та безвідклично зобов'язався відповідати перед Банком солідарно з Позичальником за виконання останнім усіх зобов'язань за кредитним договором, у тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів, штрафних санкцій та інших платежів. На підтвердження укладення договору поруки Позивачем надано копію договору та протоколи перевірки кваліфікованих електронних підписів.
Позивач стверджує, що Відповідач-1 належним чином взяті на себе зобов'язання не виконав, у зв'язку з чим допустив прострочення виконання грошових зобов'язань та припинив здійснення щомісячних платежів, передбачених графіком погашення кредиту.
Як зазначає Банк, відповідно до пункту 2.3.2 кредитного договору у разі порушення Позичальником умов договору Банк набув право вимагати дострокового повернення кредиту та сплати всіх належних платежів.
На виконання зазначених умов договору Позивачем 11.12.2025 направлено Відповідачам повідомлення вих. № 30621K1C0S059 від 09.12.2025 про необхідність погашення простроченої заборгованості у строк до 09.01.2026. У вказаному повідомленні Банк також зазначив, що у разі непогашення заборгованості строк повернення кредиту, встановлений договором до 01.06.2026, вважатиметься таким, що настав 09.01.2026.
Разом із тим, як зазначає Позивач, вимога Банку залишилась без належного реагування, заборгованість у добровільному порядку Відповідачами не погашена, у зв'язку з чим у Позивача виникли підстави для звернення до суду з даним позовом.
За розрахунком Позивача, станом на 26.01.2026 заборгованість за кредитним договором №2617716631-КД-2 від 21.06.2023 становить 425967,91 грн, з яких: 390000,09 грн -заборгованість за тілом кредиту та 35967,82 грн - заборгованість за процентами.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на положення статей 509, 526, 530, 546, 553, 554, 610, 612, 1046, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України та зазначає, що Відповідач-1 порушив умови кредитного договору щодо своєчасного та належного виконання грошових зобов'язань, а Відповідач-2 як поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що й основний боржник.
У зв'язку з наведеним Позивач просить суд стягнути солідарно з ФОП Аветчина Дмитра Володимировича та ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 425967,91 грн, з яких 390000,09 грн - заборгованість за тілом кредиту та 35967,82 грн - заборгованість за процентами.
Відповідачі правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались, письмових заперечень щодо заявлених позовних вимог та доказів на їх спростування до суду не надали.
Висновки господарського суду.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 ЦК України).
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази та доводи позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Судом встановлено, що 21.06.2023 між АТ КБ «ПриватБанк» та Фізичною особою - підприємцем Аветчиним Дмитром Володимировичем укладено кредитний договір № 2617716631-КД-2, відповідно до умов якого Позивач надав Відповідачу-1 кредитні кошти у розмірі 1560000,00 грн на поповнення обігових коштів зі строком повернення до 01.06.2026.
Факт укладення кредитного договору підтверджується копією договору, додатковою угодою № 1 від 21.06.2023, а також протоколами перевірки кваліфікованих електронних підписів, наявними у матеріалах справи.
Матеріалами справи підтверджується, що Позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав належним чином, надавши Відповідачу-1 кредитні кошти у погодженому сторонами розмірі.
Разом із тим, Відповідач-1 взяті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав, допустив прострочення виконання грошових зобов'язань та припинив здійснення щомісячних платежів відповідно до графіку погашення кредиту.
Судом встановлено, що відповідно до умов пункту 2.3.2 кредитного договору у разі порушення Позичальником умов договору Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів.
З матеріалів справи вбачається, що Позивачем 11.12.2025 направлено Відповідачам повідомлення вих. № 30621K1C0S059 від 09.12.2025 про необхідність погашення простроченої заборгованості у строк до 09.01.2026 та про дострокове настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором у разі невиконання зазначеної вимоги.
Доказів виконання Відповідачами зазначеної вимоги, погашення заборгованості або спростування наведеного Позивачем розрахунку суду не надано.
Відповідно до статей 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений строк.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення всієї суми позики та сплати процентів.
Отже, враховуючи допущене Відповідачем-1 порушення умов кредитного договору, Позивач правомірно скористався правом на дострокове пред'явлення вимоги про повернення кредитної заборгованості.
Крім того, судом встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 15.12.2023 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 2617716631-ДП-2/2.
Умовами договору поруки сторони погодили солідарну відповідальність Поручителя за виконання зобов'язань Позичальника за кредитним договором, у тому числі щодо повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів.
Таким чином, Відповідач-2 несе солідарну відповідальність перед Позивачем за невиконання Відповідачем-1 зобов'язань за кредитним договором.
Судом перевірено наданий Позивачем розрахунок заборгованості та встановлено, що станом на 26.01.2026 заборгованість за кредитним договором № 2617716631-КД-2 від 21.06.2023 становить 425967,91 грн, з яких: 390000,09 грн - заборгованість за тілом кредиту; 35967,82 грн - заборгованість за процентами.
Вказаний розрахунок відповідачами не спростований, контррозрахунок суду не поданий.
Відповідачі правом на подання відзиву на позовну заяву, надання доказів на спростування заявлених вимог або пояснень по суті спору не скористались, хоча належним чином були повідомлені про розгляд справи.
З огляду на встановлені обставини справи, враховуючи підтвердження належними та допустимими доказами факту надання кредитних коштів, порушення Відповідачем-1 умов кредитного договору, наявність простроченої заборгованості та солідарної відповідальності Поручителя, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішення питання щодо судових витрат.
В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено у повному обсязі, то витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідачів повністю.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця Аветчина Дмитра Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код 14360570) заборгованість, яка виникла з кредитного договору № 2617716631-КД-2 від 21.06.2023, а саме: заборгованість в сумі 425967,91 грн, з яких: 390000,09 грн - заборгованості за тілом кредиту та 35967,82 грн - заборгованості за процентами.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Аветчина Дмитра Володимировича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код 14360570) 2555,81 грн витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код 14360570) 2555,81 грн витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.
Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 27.05.2026.
Суддя А.Ф. Черногуз