01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.01.2011 № 14/161-10
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
За участю представників:
від позивача: Кучеренко О.О., Лисенко Г.О. - представники за довіреностями,
від відповідача: Коломієць Н.М. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД”
на рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010
у справі № 14/161-10 ( .....)
за позовом Публічного акціонерного банку „Всеукраїнський акціонерний банк”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД”
про стягнення 3 486 210,26 грн.
В липні 2010 року позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 2992400,00 грн. - простроченої заборгованості за кредитом, 151505,62 грн. - простроченої заборгованості за відсотками, 294596,82 грн. - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 5552,30 грн. - пені за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту, 37875,07 грн. - інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту, 4280,45 грн. - інфляційних збитків за несвоєчасне погашення відсотків на підставі ст.ст.525,526,530,610,625,1048,1049,1050,1054 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків щодо своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом згідно кредитного договору № 31/К-2007 від 24.12.2007 р.
Рішенням Господарського суду Київської області від 17.09.2010р. у справі №14/161-10 позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з ТОВ „Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” на користь ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” 2 992 400,00 грн. заборгованості по поверненню кредиту, 151 505,62 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 209 415,20 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 5 552,30 грн. пені за своєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 37 875,07 грн. інфляційних збитків за несвоєчасне повернення кредиту, 4 280,45 грн. інфляційних збитків за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 25 500,00 грн. державного мита та 228,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено та відмовлено в задоволенні заяви б/н від 27.07.2010р. ПАТ „Всеукраїнський акціонерний банк” про вжиття заходів до забезпечення позову.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин судом першої інстанції, що мають значення для вирішення справи, оскільки прийняте оскаржуване рішення базується виключно на розрахунку заборгованості по Кредитному договорі №31/К-2007, проведеному позивачем.
Крім того, апелянт стверджує, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме ст.77 ГПК України, оскільки розглянуто дану справу без представника відповідача, хоча неявка його представника у судове засідання 17.09.2010р. була першою.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильних висновків у даній справі та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2007р. між сторонами був укладений кредитний договір № 31/К-2007, відповідно до умов якого кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину договору (далі - Кредитний договір).
Згідно із п. 1.1.1 Кредитного договору, кредит надається у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі 30 000 000, 00 грн.
Пунктом 1.1.2 Кредитного договору передбачено, що термін користування кредитом до 16-00 години 23.12.2007р.
Пунктом 1.1.3 Кредитного договору передбачено, що процентна ставка за користування кредитом: 15, 5 процентів річних.
Відповідно до п.1.1.4 Кредитного договору, надання кредиту буде здійснюватись в гривнях в повному обсязі або окремими частинами (транш або транші).
Згідно із п. 2.5 Кредитного договору надання кожного траншу оформляється додатковою угодою, в якій встановлюється сума траншу, цілі, термін його користування та процентна ставка.
З пункту 2.6 Кредитного договору вбачається, що моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитодавця: суми кредиту, процентів, комісій та можливих штрафних санкцій, визначених цим договором.
Відповідно до п. 2.7. договору проценти за користування кредитом сплачуються наступним чином: проценти нараховуються на фактичну заборгованість за кредитом, із розрахунку календарної кількості днів в році та місяці; нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у гривнях щомісячно за поточний календарний місяць.
Пунктом 2.8 Кредитного договору сторони погодили, що у разі наявності простроченої заборгованості за кредитом та несплачених процентів за його користування, кошти, в першу чергу, спрямовуються на сплату прострочених процентів за користування кредитом.
Згідно із 4.5 Кредитного договору, у разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.п. 3.3.3., 3.3.5., 3.3.8., 3.3.11., 3.3.12. цього договору, протягом більше 30 (тридцяти) банківських днів строк надання кредиту вважається таким, що закінчився, та. відповідно, позичальник зобов'язаний не пізніше 30 (тридцяти) банківських днів погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом та штрафні санкції. З моменту спливу вказаних у попередньому реченні строків при невиконанні позичальником обов'язків з повернення сум кредиту, оплати процентів кредитодавець набуває право звернути стягнення на предмет застави у порядку, передбаченому відповідним договором застави. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія договору припиняється.
Пунктом 7.4 Кредитного договору визначено строк його дії, згідно умов якого цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
17.01.2008р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, відповідно до умов якої на виконання Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 12 600 000, 00 грн. на термін до 16-00 години 23.12.2008 р. для поповнення обігових коштів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15, 5 процентів річних.
31.01.2008р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, відповідно до умов якої на виконання Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 727 400, 26 грн. на термін до 16-00 години 23.12.2008 р. для поповнення обігових коштів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15, 5 процентів річних.
15.02.2008 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 до Кредитного договору, відповідно до умов якої на виконання Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 1 027 000, 00 грн. на термін до 16-00 години 23.12.2008 р. для поповнення обігових коштів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15, 5 процентів річних.
Також, 15.02.2008 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 4 до Кредитного договору, відповідно до умов якої на виконання Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 2 164 725, 06 грн. на термін до 16-00 години 23.12.2008 р. для поповнення обігових коштів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15, 5 процентів річних.
18.02.2008 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 5 до Кредитного договору, відповідно до умов якої на виконання Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 1 183 254, 00 грн. на термін до 16-00 години 23.12.2008 р. для поповнення обігових коштів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15, 5 процентів річних.
27.02.2008 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 6 до Кредитного договору, відповідно до умов якої на виконання Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 1 166 835, 70 грн. на термін до 16-00 години 23.12.2008 р. для поповнення обігових коштів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15, 5 процентів річних.
Також, 27.02.2008 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 7 до Кредитного договору, відповідно до умов якої на виконання Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 1 351 264, 34 грн. на термін до 16-00 години 23.12.2008 р. для поповнення обігових коштів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15, 5 процентів річних.
28.02.2008 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 8 до Кредитного договору, відповідно до умов якої на виконання Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 319 310, 28 грн. на термін до 16-00 години 23.12.2008 р. для поповнення обігових коштів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15, 5 процентів річних.
Також, 28.02.2008 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 9 до Кредитного договору, відповідно до умов якої на виконання Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 302 600, 00 грн. на термін до 16-00 години 23.12.2008 р. для поповнення обігових коштів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15, 5 процентів річних.
05.03.2008 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 10 до Кредитного договору, відповідно до умов якої на виконання Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 1 375 060, 87 грн. на термін до 16-00 години 23.12.2008 р. для поповнення обігових коштів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15, 5 процентів річних.
06.03.2008 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 11 до Кредитного договору, відповідно до умов якої на виконання Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 306 000, 00 грн. на термін до 16-00 години 23.12.2008 р. для поповнення обігових коштів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15, 5 процентів річних.
12.03.2008 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 12 до Кредитного договору, відповідно до умов якої на виконання Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику транш кредиту в сумі 726 549, 49 грн. на термін до 16-00 години 23.12.2008 р. для поповнення обігових коштів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 15, 5 процентів річних.
01.08.2008 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 13 до Кредитного договору, згідно умов п. 1 сторони дійшли згоди викласти п. 1.1.3 Кредитного договору у наступній редакції: „Процентна ставка за користування кредитом: 18, 5 відсотків річних”.
23.12.2008 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 14 до Кредитного договору, згідно умов п. 1. сторони дійшли згоди викласти п. 1.1.2 Кредитного договору у наступній редакції: „Термін користування кредитом до 16-00 години 28.05.2009 р.”, та викласти п. 1.1.3 Кредитного договору у наступній редакції: „Процентна ставка за користування кредитом: 24, 0 відсотків річних”.
27.01.2009 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 15 до Кредитного договору, згідно умов п. 1 сторони дійшли згоди викласти: п. 1.1 Кредитного договору у наступній редакції: „Кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину договору”; п. 1.1.1 Кредитного договору у наступній редакції: „Кредит надається в сумі 9 500 000, 00 грн.”; п. 1.1.2 Кредитного договору у наступній редакції: „Термін користування кредитом до 16-00 години 28.04.2010 р.”; п. 1.1.3 Кредитного договору у наступній редакції: „Процентна ставка за користування кредитом 24, 0 процентів річних.”; п 1.1.4 Кредитного договору у наступній редакції: „Надання кредиту буде здійснюватись в гривнях в повному обсязі або окремими частинами (транш або транші).”; п. 2.3 Кредитного договору у наступній редакції: „Повернення кредиту здійснюється наступним чином: згідно з нижченаведеним графіком: - до 28.01.2009 р. - 300 000, 00 грн.; - до 28.02.2009 р. - 450 000, 00 грн.; - до 27.03.2009 р. -310 000, 00 грн.; - до 28.04.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.05.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.06.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.07.2009 р. -650 000, 00 грн.; - до 28.08.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.09.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.10.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.11.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.12.2009 р. -650 000, 00 грн.; - до 28.01.2010 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.02.2010 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.03.2010 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.04.2010 р. - 640 000, 00 грн.;”; п. 2.5 Кредитного договору у наступній редакції: „Надання кожного траншу оформляється додатковою угодою, в якій встановлюється сума траншу, цілі, термін його користування та процентна ставка.”; п. 2.6 Кредитного договору у наступній редакції: „моментом (днем) повернення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитодавця: суми кредиту, процентів, комісій та можливих штрафних санкцій, визначених цим договором.”; п. 2.7 Кредитного договору у наступній редакції: „Проценти за користування кредитом сплачуються наступним чином: 2.7.1. Проценти нараховуються на фактичну заборгованість за кредитом, із розрахунку календарної кількості днів в році та місяці; 2.7.2. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у гривнях щомісячно за поточний календарний місяць.”; п. 2.8 Кредитного договору у наступній редакції: „У разі наявності простроченої заборгованості за кредитом та несплачених процентів за його користування, кошти, в першу чергу, спрямовуються на сплату прострочених процентів за користування кредитом.”; п. 4.5 Кредитного договору у наступній редакції: „У разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.п. 3.3.3., 3.3.5., 3.3.8., 3.3.11., 3.3.12. цього договору, протягом більше 30 (тридцяти) банківських днів строк надання кредиту вважається таким, що закінчився, та. відповідно, позичальник зобов'язаний не пізніше 30 (тридцяти) банківських днів погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом та штрафні санкції. З моменту спливу вказаних у попередньому реченні строків при невиконанні позичальником обов'язків з повернення сум кредиту, оплати процентів кредитодавець набуває право звернути стягнення на предмет застави у порядку, передбаченому відповідним договором застави. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія договору припиняється.”; п. 7.4 Кредитного договору у наступній редакції: „Цей договір набирає чинності з дати його укладення та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.”.
24.04.2009 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 16 до Кредитного договору, згідно умов п. 1. сторони дійшли згоди викласти п. 1.1.1 Кредитного договору у наступній редакції: „Кредит надається в сумі 8 090 000, 00 грн.” та п. 2.3 Кредитного договору у наступній редакції: „Повернення кредиту здійснюється наступним чином: згідно з нижченаведеним графіком: - до 28.04.2009 р. - 300 000, 00 грн.; - до 28.05.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.06.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.07.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.08.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.09.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.10.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.11.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.12.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.01.2010 р. -650 000, 00 грн.; - до 28.02.2010 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.03.2010 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.04.2010 р. - 640 000, 00 грн.;”.
28.05.2009 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 17 до Кредитного договору, згідно умов п. 1. сторони дійшли згоди викласти п. 1.1.1 Кредитного договору у наступній редакції: „Кредит надається в сумі 7 790 000, 00 грн.” та п. 2.3 Кредитного договору у наступній редакції: „Повернення кредиту здійснюється наступним чином: згідно з нижченаведеним графіком: - до 28.06.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.07.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.08.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.09.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.10.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.11.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.12.2009 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.01.2010 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.02.2010 р. - 650 000, 00 грн.; - до 28.03.2010 р. -650 000, 00 грн.; - до 28.04.2010 р. - 640 000, 00 грн.;”.
28.09.2009 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 18 до Кредитного договору, згідно умов п. 1. сторони дійшли згоди викласти п. 1.1.1 Кредитного договору у наступній редакції: „Кредит надається в сумі 5 190 000, 00 грн.” та п. 2.3 Кредитного договору у наступній редакції: „Повернення кредиту здійснюється наступним чином: згідно з нижченаведеним графіком: - до 10.10.2009 р. -650 000, 00 грн.; - до 28.11.2009 р. -650 000, 00 грн.; - до 28.12.2009 р. -650 000, 00 грн.; - до 28.01.2010 р. -650 000, 00 грн.; - до 28.02.2010 р. -650 000, 00 грн.; - до 28.03.2010 р. -650 000, 00 грн.; - до 28.04.2010 р. -640 000, 00 грн.;”.
17.11.2009 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 19 до Кредитного договору.
25.12.2009 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 20 до Кредитного договору, згідно умов п. 1. сторони дійшли згоди викласти п. 1.1.1 Кредитного договору у наступній редакції: „Кредит надається в сумі 3 240 000, 00 грн.”.
Пунктом 2 додаткової угоди № 20 до Кредитного договору сторони погодили викласти п. 1.1.2 Кредитного договору у наступній редакції: „Термін користування кредитом до 16-00 години 28.02.2011 р.”
Пунктом 3 додаткової угоди № 20 до Кредитного договору сторони погодили викласти п. 2.3 Кредитного договору у наступній редакції: „Повернення кредиту здійснюється наступним чином: згідно з нижченаведеним графіком: - до 28.12.2009 р. -216 000, 00 грн.; - до 28.01.2010 р. -216 000, 00 грн.; - до 28.02.2010 р. -216 000, 00 грн.; - до 28.03.2010 р. -216 000, 00 грн.; - до 28.04.2010 р. -216 000, 00 грн.; - до 28.05.2010 р. -216 000, 00 грн.; - до 28.06.2010 р. -216 000, 00 грн.; - до 28.07.2010 р. -216 000, 00 грн.; - до 28.08.2010 р. -216 000, 00 грн.; - до 28.09.2010 р. -216 000, 00 грн.; - до 28.10.2010 р. -216 000, 00 грн.; - до 28.11.2010 р. -216 000, 00 грн.; - до 28.12.2010 р. -216 000, 00 грн.; - до 28.01.2011 р. -216 000, 00 грн.; - до 28.02.2011 р. -216 000, 00 грн.;”.
25.03.2010 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 21 до Кредитного договору, згідно умов п. 1. сторони дійшли згоди викласти п. 2.7.4 Кредитного договору у наступній редакції: „Фактично розраховані проценти за поточний календарний місяць, позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця на відповідний рахунок не пізніше 15 календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони розраховані”.
Так, на виконання умов Кредитного договору та додаткових угод до нього позивачем було надано відповідачу кредит на загальну суму 23 250 000, 00 грн., що підтверджується Кредитним договором та додатковими угодами до нього, наявними у матеріалах справи.
Дана обставина сторонами не оспорюється.
У процесі розгляду справи колегією суддів встановлено, що з травня 2010 р. і протягом періоду більше ніж 30 днів відповідач неналежним чином виконував свій обов'язок по поверненню кредиту та відсотків за його користування за договором, а тому на підставі п. 4.5 договору строк надання відповідачу кредиту є таким, що закінчився, і у відповідача відповідно виник обов'язок не пізніше 30 банківських днів погасити кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом та штрафні санкції за договором.
З матеріалів вбачається, що 19.07.2010 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою № 31/2-7035 (а.с.49), у якій просив відповідача у термін до 26.07.2010 р. достроково погасити заборгованість за Кредитним договором, що станом на 16.07.2010 р. становила 3 486 210, 26 грн. Факт направлення позивачем вимоги відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 1929 від 19.07.2010 р. про відправлення цінного листа № 06553597 і описом вкладення до нього від 19.07.2010 р. (а.с.50).
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням грошових коштів в кредит здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.
Відповідно до частин 1, 2 та 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Дана норма кореспондується зі ст.525, 526 Цивільного кодексу України.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 10561 Цивільного кодексу України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Статтею 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів, що у встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо повернення кредиту та оплати відсотків за його користування у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 3 143 905, 62 грн., з якої 2 992 400, 00 грн. - заборгованість за кредит та 151 505, 62 грн. -заборгованість по відсоткам за користування кредитом, що підтверджується Кредитним договором, додатковими угодами до нього, розрахунком заборгованості - додатком № 3 до технологічної карти „Супровід проблемного кредиту юридичної особи”, що підписаний заступником голови правління банку та першим заступником головного бухгалтера банку, наявними у матеріалах справи (а.с.39-40).
Контррозрахунку та доказів визнання Кредитного договору недійсним, до прийняття оскаржуваного рішення, відповідачем не надано.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 3 143 905, 62 грн. за Кредитним договором є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Також, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену Кредитним договором, за періоди прострочення відповідачем виконання зобов'язання по поверненню кредиту у розмірі 294 596, 82 грн. та по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 5 552, 30 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).
Згідно із ч. 3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З частини 1 статті 230 Господарського кодексу України вбачається, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 4.3 Кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 15 від 27.01.2009 р.) передбачено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі 28 процентів річних за кожен день прострочення виконання, за реквізитами, вказаними кредитодавцем.
У разі несвоєчасного погашення процентів та комісій, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожний день прострочення виконання, за реквізитами, вказаними кредитодавцем.
Колегія суддів перевіривши розрахунок пені від суми заборгованості по поверненню кредиту, який виконаний судом першої інстанції вважає, що він є вірним та відповідає вимогам ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України, яка передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (а.с.95).
Отже, висновок місцевого господарського суду щодо стягнення з відповідача пені від суми заборгованості по поверненню кредиту за Кредитним договором у розмірі 209 415,20 грн. є обґрунтованим.
Також, судовою колегією було перевірено розрахунок пені від суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, який виконаний позивачем (а.с.40). Здійснивши перевірку зазначеного розрахунку колегія суддів прийшла до висновку, що він є вірним та обґрунтованим, а тому суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені від суми заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом за Кредитним договором у розмірі 5 552, 30 грн.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних збитків від суми заборгованості за періоди прострочення відповідачем виконання зобов'язання по поверненню кредиту у розмірі 37 875, 07 грн. та по сплаті відсотків за користування кредитом у розмірі 4 280,45 грн. інфляційних збитків, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції в цій частині, виходячи з наступного.
Згідно із ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частина 1 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила ст. 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
З огляду на вищезазначені правові норми боржник не звільняється від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Враховуючи приписи вказаних правових норм та розрахунок позивача інфляційних збитків, який є вірним та обґрунтованим, з останнього місцевим господарським судом правомірно стягнуто з відповідача інфляційні збитки від суми заборгованості за несвоєчасне повернення кредиту за договором у розмірі 37 875, 07 грн. та за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом за договором у розмірі 4 280, 45 грн.
Отже, висновок місцевого господарського суду щодо часткового задоволення позовних вимог є обґрунтованим.
Крім того, при зверненні позивача із позовом до суду ним було додано до позовної заяви заяву б/н від 27.07.2010 р. про забезпечення позову, у якій він просив вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в будь-якій валюті суми заборгованості, що належать відповідачеві. Колегія суддів розглянувши дану заяву прийшла до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмов в її задоволенні, оскільки позивач не зазначив жодних обставин та доказів їх підтвердження, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказів, які б спростовували вищевстановлені та зазначені судом обставини, сторонами не надано.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, а саме ст.77 ГПК України, оскільки розглянуто дану справу без представника відповідача, хоча неявка його представника у судове засідання 17.09.2010р. була першою, колегія суддів зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачу 06.08.2010р. було направлено копію Ухвали про порушення провадження по даній справі, якою розгляд справи призначено на 18.08.2010р., про що свідчить відповідна відмітка на звороті Ухвали суду (а.с.1), тому колегія вважає, що відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином та у передбачені процесуальним законом строки.
Судом першої інстанції не одноразово оголошувалась перерва в судовому засіданні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
Крім того, відповідно до п.3.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).
Проте, відповідачем відповідно до вимог ст.ст.32,34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів наявності підстав неможливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами для задоволення клопотання.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що клопотання про відкладення розгляду справи, яке подане через канцелярію суду представником відповідача, надійшло до суду лише 11.10.2010р., хоча оскаржуване рішення було прийняте 17.09.2010р., тобто апелянт не скористався своїм процесуальним правом щодо своєчасного повідомлення суду про причини неявки в судове засідання.
Отже, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду, враховуючи вищевикладене.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду, яким задоволено позовні вимоги частково, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи. Судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
Судом першої інстанції правильно дотримані вимоги ст.49 ГПК України щодо покладення судових витрат на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Рубі Роз Агрікол Ко., ЛТД” на рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2010 року у справі №14/161-10 залишити без змін.
3. Матеріали справи №14/161-10 направити до Господарського суду Київської області.
Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя
Судді
28.01.11 (відправлено)