донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
26.01.2011 р. справа №17/85-63
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
Скакуна О.А.,
Ломовцевої Н.В., Колядко Т.М.
за участю
представників сторін:
від позивача:
не з'явився,
від відповідача:
не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка Донецької області
на ухвалу господарського суду
Донецької області
про повернення позовної заяви
від
20.12.2010 року
у справі
№17/85-63 (суддя Татенко В.М.)
за позовом
відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка Донецької області
до
державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк
про
стягнення 5171,96грн.
Відкрите акціонерне товариство „Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка Донецької області (далі по тексту - ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод” ) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до державного підприємства „Донецька залізниця” м. Донецьк (далі по тексту - ДП „Донецька залізниця”) про стягнення 5 171,96грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.12.2010р. у справі №17/85-63 вищевказану позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п.п. 6,10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Повертаючи позовну заяву без розгляду, суд виходив з того, що додані до позовної заяви ксерокопія фіскального чеку №0843 від 24.11.2010 р. та список №1186 від 24.11.2010р. не визнано належним доказом надсилання копії позовних матеріалів відповідачу, оскільки свідчить лише про направлення листа на адресу відповідача та не містить конкретних відомостей про направлення позивачем саме копії позовної заяви з додатком. За висновком суду належним доказом направлення саме копії позовної заяви відповідачу відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України є фінансовий чек та опис вкладення або списки відправлень.
Також судом не визнано належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у судах платіжне доручення №5859 від 17.11.2010р., оскільки останнє не відповідає вимогам, визначеним Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, що затверджено постановою КМУ від 21.12.2005р. № 1258, яким передбачено, що документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Не погодившись з даною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу від 20.12.2010р. скасувати як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права.
Сторони не скористалися своїм процесуальним правом щодо участі своїх повноважних представників у судовому засіданні апеляційної інстанції.
Тому судова колегія дійшла висновку, що відсутність сторін не є перешкодою для подальшого розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.ст.75, 99, 102 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, Донецький апеляційний господарський суд -
Згідно частини 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржену ухвалу у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
За приписами пункту 6 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно зі статтею 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторони немає.
Наведена процесуальна норма кореспондується з вимогами пункту 2 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Повертаючи позовну заяву без розгляду, суд виходив з того, що додані до позовної заяви ксерокопія фіскального чеку №0843 від 24.11.2010 р. та список №1186 від 24.11.2010р. не можуть вважатись належним доказом відправлення копії позовної заяви відповідачу, оскільки з його змісту неможливо дійти беззаперечного висновку про надсилання саме копії позовної заяви відповідачу.
Втім, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися з такими висновками місцевого господарського суду, оскільки відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За змістом цієї статті, ксерокопія фіскального чеку №0843 від 24.11.2010 р. та список відправлень №1186 від 24.11.2010р. є доказами відправлення копії позовної заяви відповідачу. Крім того, із вказаного списку відправлень вбачається вихідний номер, під яким зареєстрована позовна заява ВАТ „Авдіївський коксохімічний завод”, яка була направлена на адресу відповідача.
Крім того, пунктом 31 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Механізм здійснення оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, визначається Порядком оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженим постановою КМУ №1258 від 21.12.2005р.
Відповідно до ч.2 п.11, п.12 вказаного Порядку, з метою перерахування коштів для оплати витрат у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою. Документ про оплату витрат додається до позовної заяви. Документом про оплату витрат є, зокрема, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Як вбачається з матеріалів справи, подане в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу платіжне доручення №5859 від 17.11.2010р. відповідає вимогам вищевказаного Порядку, у зв'язку з чим апеляційний суд не погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
У випадку сумніву в їх належності, чи достовірності, суд не був позбавлений права витребувати інші докази, але не мав права повертати позов без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для повернення позовної заяви без розгляду, а ухвала господарського суду Донецької області від 20.12.2010р. у справі №17/85-63 є такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню по вищевказаним мотивам.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства „Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка Донецької області - задовольнити.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 20.12.2010р. у справі №17/85-63 - скасувати.
Справу №17/85-63 повернути до господарського суду Донецької області.
Головуючий О.А. Скакун
Судді Н.В.Ломовцева
Т.М.Колядко
Надруковано: 5 прим. 1-позивачу; 2-відповідачу; 3-у справу; 4-ГСДО; 5-ДАГС