"03" лютого 2011 р.Справа № 18/106-2050
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Охотницької Н.В.
Розглянув матеріали справи:
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Цюрупинське", вул. Стаханова, 50, м. Цюрупинськ, Херсонська область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Винзавод "Південні Вікна", вул. Льва Толстого, 28, м. Одеса, в особі Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Винзавод "Південні Вікна", вул. Збаразька, 16, м. Тернопіль
про cтягнення заборгованості в розмірі 18 655,28 грн., з яких: 16 959,35 грн. боргу, 1 695,93 грн. 10% річних.
За участю представників сторін:
Позивача: не прибув.
Відповідача: не прибув.
В судовому засіданні 20.01.2011 р. учаснику судового процесу роз'яснено процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 ГПК України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Відкрите акціонерне товариство "Цюрупинське" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Винзавод "Південні Вікна" в особі Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Винзавод "Південні Вікна" заборгованості в розмірі 18 655,28 грн., з яких: 16 959,35 грн. боргу, 1 695,93 грн. 10% річних.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, визначені договором поставки №11 від 25.03.2010 р., а саме не здійснив повної оплати за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі, заявленому до стягнення.
В підтвердження викладеного додає договір поставки № 11 від 25.03.2010 р., видаткову накладну №РНК-000286 від 09.07.2010 р., довіреність №38 від 09.07.2010 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Представник позивача в судовому засіданні 20.01.2011 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить суд позов задоволити.
Представник відповідача в судові засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, про причини, що зумовлюють неможливість прибуття в судове засідання не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення із датою вручення 13.01.2011 р.
Зважаючи на те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, а наявних матеріалів справи достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, справа розглядається без участі повноважних представників сторін відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
25.03.2010 р. між відкритим акціонерним товариством "Цюрупинське", в подальшому постачальником, та товариством з обмеженою відповідальністю "Винзавод "Південні Вікна" в особі директора Тернопільської філії ТОВ "Винзавод "Південні Вікна", в подальшому покупцем, був укладений договір поставки №11.
За умовами даного договору постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити коньяк в асортименті (товар) (п. 1.1. договору).
Сторонами встановлено, що поставка товару оформляється первинними документами, в яких вказуються повне найменування товару, його опис і характеристика, кількість товару, ціна за одиницю товару, загальна вартість. Первинні документи (накладна, ТТН, податкова накладна, акт приймання -передачі товару) є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.3. договору).
Датою поставки товару є дата підписання уповноваженим представником покупця накладної (п. 3.4. договору).
Розрахунки за товар здійснюються шляхом оплати покупцем вартості товару отриманого протягом 45 календарних днів з моменту отримання товару на склад. Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківські реквізити постачальника, вказані в даному договорі з обов'язковим посиланням на номер накладної, за якою отримано товар (п. 5.5. договору).
Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним и використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та згідно ст. 11 цього кодексу -однією з підстав виникнення зобов'язань.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки № 11 від 25.03.2010 р. відкрите акціонерне товариство "Цюрупинське" передало, а товариства з обмеженою відповідальністю "Винзавод "Південні Вікна" в особі Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Винзавод "Південні Вікна" прийняло згідно видаткової накладної № РНК-000286 від 09.07.2010 р., через ОСОБА_2 по довіреності № 38 від 09.07.2010 р., товар вартістю 20 187,00 грн.
Як стверджує позивач оплата за отриманий згідно умов вищезазначеного договору товар була проведена частково на суму 3 227,65 грн., що підтверджується реєстром розрахунків по банку за період 01.07.2010 р. -30.11.2010 р. та актом звірки між сторонами у справі.
Таким чином, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання щодо оплати за отриманий товар виконав не належним чином, чим допустив заборгованість в сумі 16 959,35 грн., яку і просить позивач стягнути в судовому порядку.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Так, п. 6.5. договору встановлено, що покупець, що у разі прострочки сплати товару на строк, більше 30 днів, Покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 10% від загальної суми заборгованості, що існує станом на день звернення до суду за стягненням суми боргу.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема розрахунку штрафних санкцій, сума боргу станом на день звернення до суду становить 16 959,35 грн., відповідно 10% від якої становить штраф в розмірі 1 695,93 грн., який просить стягнути позивач.
Розглянувши представлений розрахунок, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до п.1 Роз'яснення ВАС України "Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб" №02-5/492 від 28.07.1994 року, з наступними змінами та доповненнями, "Коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь".
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи вищезазначене, а також те, що доказів погашення 16 959,35 грн. боргу та 1 695,93 грн. 10% річних відповідачем не надано, а судом не здобуто, суд вважає позовні обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.
У відповідності до вимог ст. ст. 44 -49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Винзавод "Південні Вікна", вул. Льва Толстого, 28, м. Одеса, ідентифікаційний код 36155407 в особі Тернопільської філії товариства з обмеженою відповідальністю "Винзавод "Південні Вікна", вул. Збаразька, 16, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 37009538 на користь Відкритого акціонерного товариства "Цюрупинське", вул. Стаханова, 50, м. Цюрупинськ, Херсонська область, ідентифікаційний код 00413558):
- 16 959 (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 35 коп. боргу;
- 1 695 (одну тисячу шістсот дев'яносто п'ять) грн. 93 коп. штрафу;
- 186 (сто вісімдесят шість) грн. 55 коп. державного мита;
- 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання -08.02.2011 р., через місцевий господарський суд.
Суддя Н.В. Охотницька