33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"10" січня 2011 р. Справа № 20/188
Суддя Василишин А.Р. розглянувши матеріали справи
за позовом Закритого акціонерного товариства “Рівнеавтошляхбуд”
до відповідача Служби автомобільних доріг у Рівненській області
про стягнення в сумі 848 761 грн. 74 коп..
В засіданні приймали участь:
Від позивача: Буковський В.М. (дов. № 113 від 01.11.10р.).
Від відповідача: Полюхович С.М. (дов. № 12/30 від 10.01.10р.).
Закрите акціонерне товариство “Рівнеавтошляхбуд” (надалі -Позивач) звернулося, в господарський суд Рівненської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Служби автомобільних доріг у Рівненській області (надалі -Відповідач) на свою користь заборгованість за виконаний комплекс будівельно-монтажних робіт по будівництву автомобільної дороги місцевого значення (Дядьковичі - Сатиїв) -с. Маяки, Рівненської області по договору підряду № 46 від 15 серпня 2008 року (надалі -Договір; а.с. 8-9) та додатковій угоді (надалі -Додаткова угода; а.с. 11) в сумі 720 208 (сімсот двадцять тисяч двісті вісім) грн. 00 коп., інфляційні в розмірі 99 784 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 89 коп. та річні в розмірі 28 768 (двадцять вісім тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 85 коп..
29 листопада 2010 року представник Позивача, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав перерахунок інфляційних № 26-11-01/2010 від 26 листопада 2010 року (а.с. 20), відповідно до якого, згідно розрахунку Позивача, інфляційні становлять 83 544 (вісімдесят три тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 12 коп.. Водночас, суд зауважує, що Позивачем не було подано жодної заяви про уточнення позовних вимог в частині стягнення інфляційних, з урахуванням вказаного розрахунку, а навпаки в судовому засіданні від 10 січня 2011 року представник Позивача підтримав позовні вимоги викладенні у позовній заяві в повному обсязі.
В судовому засіданні від 1 грудня 2010 року представник Відповідача подав відзив на позовну заяву № 12/2391 від 1 грудня 2010 року (надалі -Відзив; а.с. 25-26), в якому заперечує проти позовних вимог з підстав наведених в останньому.
16 грудня 2010 року представник Позивача, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав лист № 16-12-01/2010 від 16 грудня 2010 року (а.с. 41), в якому, з підстав наведених в останньому, Позивач заперечує проти доводів наведених Відповідачем у Відзиві.
Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково. При цьому суд виходив з наступного.
Судом, встановлено, що між Позивачем та Відповідачем 15 серпня 2008 року був укладений Договір, відповідно до пункту 1.1. якого, Позивач за дорученням Відповідача зобов'язався на свій ризик виконати комплекс будівельно-монтажних робіт по будівництву автомобільної дороги місцевого значення (Дядьковичі - Сатиїв) -с. Маяки, Рівненської області, (надалі -Роботи), згідно до проектно-кошторисної документації, що є невід'ємною частиною даного Договору, а Відповідач зобов'язався надати Позивачу будівельний майданчик, передати проектно-кошторисну документацію та дозвільну документацію, прийняти та оплатити виконанні Роботи, згідно з умовами чинного Договору.
Пунктом 2.1. Договору визначено, що договірна ціна робіт за чинним Договором становить 3 390 000 (тори мільйона триста дев'яносто тисяч) грн. 00 коп., в тому числі ПДВ становить 565 000 (п'ятсот шістдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп..
Відповідно до пункту 2.2. Договору, договірна ціна Робіт є твердою і може бути зміненою за наявності підстав обумовлених даним Договором та/або діючим законодавством.
Сторони уклали Додаткову угоду відповідно до пункту 1, якої обсяг фінансування робіт в 2009 році за Договором складає 720 208 (сімсот двадцять тисяч двісті вісім) грн. 00 коп..
У відповідності до пункту 3.1. Договору, розрахунки за чинним Договором здійснюється Відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача за фактично виконані будівельно-монтажні роботи щомісячно на підставі об'ємів виконаних робіт згідно актів ф-2 та ф-3 на протязі десяти календарних днів після їх підписання сторонами.
На виконання умов Договору Позивач в 2009 році виконав Відповідачу Роботи на загальну вартість 720 208 (сімсот двадцять тисяч двісті вісім) грн. 00 коп., що підтверджується довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2009 року (а.с. 12) та актами приймання виконаних робіт, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками:
- за червень 2009 року (а.с. 13) на суму 246 884 (двісті сорок шість тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.;
- за червень 2009 року (а.с. 14) на суму 381 208 (триста вісімдесят одна тисяча двісті вісім) грн. 00 коп.;
- за червень 2009 року (а.с. 15-16) на суму 92 116 (дев'яносто дві тисячі сто шістнадцять) грн. 00 коп..
Відповідач, в порушення умов Договору, не розрахувався вчасно з Позивачем за виконанні Роботи в сумі 720 208 (сімсот двадцять тисяч двісті вісім) грн. 00 коп..
Доказів сплати заборгованості Відповідач суду не подав.
Суд критично оцінює доводи Відповідача висвітлені у Відзиві стосовно того, що Відповідач є одержувачем бюджетних коштів, а зважаючи на те, що на реєстраційний рахунок Відповідача в Головному управлінні державного казначейства України в Рівненській області грошові кошти на оплату Робіт за Договором від розпорядника бюджетних коштів не надходили, то строк виконання зобов'язання з оплати цих Робіт не настав, а тому підстави для проведення розрахунків Відповідача з Позивачем за Договором станом на момент відкриття провадження у даній справі відсутні.
Суд наголошує на тому, що Договором не визначено залежність обов'язку Відповідача щодо розрахунку за виконанні Позивачем Роботи від надходження на реєстраційний рахунок Відповідача в Головному управлінні державного казначейства України в Рівненській області грошових коштів на оплату Робіт за Договором від розпорядника бюджетних коштів.
Сторонами у Договорі визначено загальну вартість Робіт та умови її зміни, а пунктом 1 Додаткової угоди визначено, що обсяг фінансування робіт в 2009 році за Договором складає 720 208 (сімсот двадцять тисяч двісті вісім) грн. 00 коп..
Пунктом 3.1. Договору визначено, що розрахунки за чинним Договором здійснюється Відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позивача за фактично виконані будівельно-монтажні роботи щомісячно на підставі об'ємів виконаних робіт згідно актів ф-2 та ф-3 на протязі десяти календарних днів після їх підписання сторонами.
Отже, сторони у Договорі визначили предмет Договору, його ціну, свої обов'язки по відношенню один до одного та визначили строк (термін) їх виконання.
У відповідності до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
На підставі вище викладеного суд не бере до уваги доводи Відповідача висвітлені у Відзив як безпідставні та необґрунтовані.
Враховуючи вищевказане, на основі статтей 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, статтей 193, 198 Господарського Кодексу України, позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості в сумі 720 208 (сімсот двадцять тисяч двісті вісім) грн. 00 коп. ґрунтуються на Договорі та законі, та підлягають до задоволення.
У відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем Відповідачу в позовній заяві нараховано 99 784 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 89 коп. інфляційних та 28 768 (двадцять вісім тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 85 коп. річних (розрахунок зворот а.с. 2).
29 листопада 2010 року представник Позивач, через канцелярію господарського суду Рівненської області, подав перерахунок інфляційних № 26-11-01/2010 від 26 листопада 2010 року (а.с. 20), відповідно до якого, згідно розрахунку Позивача, інфляційні становлять 83 544 (вісімдесят три тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 12 коп..
Суд погоджується з вірністю проведеного Позивачем розрахунку річних (розрахунок зворот а.с. 2) та перерахунку інфляційних (розрахунок а.с. 20).
Однак, слід зазначити, що хоча Позивач і здійснив перерахунок суми інфляційних, в сторону її зменшення, проте не подав жодної письмової заяви щодо зменшення позовних вимог, до перерахованої суми, в частині стягнення інфляційних, а навпаки в судовому засіданні від 10 січня 2011 року представник Позивача підтримав позовні вимоги викладенні у позовній заяві в повному обсязі щодо стягнення інфляційних в розмірі 99 784 (дев'яносто дев'ять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 89 коп. та річних в розмірі 28 768 (двадцять вісім тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 85 коп..
Таким чином, на підставі вищевказаного, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних підлягають задоволенню частково в розмірі 83 544 (вісімдесят три тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 12 коп., а в частині стягнення річних підлягають задоволенню повністю в розмірі 28 768 (двадцять вісім тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 85 коп..
Згідно частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з урахуванням суми задоволених позовних вимог, на Відповідача покладається державне мито в розмірі 8 325 (вісім тисяч триста двадцять п'ять) грн. 21 коп..
У відповідності до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з урахуванням суми задоволених позовних вимог, на Відповідача покладаються витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу в розмірі 231 (двісті тридцять одна) грн. 44 коп..
Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Служби автомобільних доріг у Рівненській області, 33028, м. Рівне, вул. Пушкіна, 19, код 25894919 на користь Закритого акціонерного товариства “Рівнеавтошляхбуд”, 33024, м. Рівне, вул. Соборна, 446, код 31435931 -720 208 (сімсот двадцять тисяч двісті вісім) грн. 00 коп. заборгованості, 83 544 (вісімдесят три тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 12 коп. інфляційних, 28 768 (двадцять вісім тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 85 коп. річних, 8 325 (вісім тисяч триста двадцять п'ять) грн. 21 коп. витрат по держмиту та 231 (двісті тридцять одна) грн. 44 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення оформлено та підписано 14.01.2011р.
Суддя Василишин А.Р.