91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
03.02.11 Справа № 28/1пн/2011.
Суддя Семендяєва І.В., за участю секретаря судового засідання Мартинцевої Н.М. розглянувши матеріали за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле”, м. Луганськ
до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів, м. Луганськ
про зобов'язання виконати певні дії
за участю представників сторін:
від позивача -Варичев М.Я., дов. б/н від 03.01.2010,
від відповідача -Бабкіна Н.В., дов. № 5878 від 02.12.2010, головний спеціаліст-юрисконсульт
Обставини справи: позивачем заявлено вимоги про визнання недійсними даних для розрахунку орендної плати за 2009 рік №1825 від 26.01.2009 за користування земельною ділянкою за договором оренди №4956 від 05.05.2003, зареєстрований 09.04.2004, з зазначенням нормативної грошової оцінки землі в розмірі 6 347 316 грн. 10 коп.; визнання недійсною довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2010 рік №594 від 21.01.2010 за користування земельною ділянкою за договором оренди №4956 від 05.05.2003, зареєстрований 09.04.2004, з зазначенням нормативної грошової оцінки землі в розмірі 6721807,75 грн.; зобов'язання відповідача припинити дії щодо надання на адресу позивача відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,2161 га орендованої згідно договору оренди № 4956 від 05.05.2003, зареєстрований 09.04.2004, які не відповідають категорії її функціонального використання -"землі транспорту та зв'язку"; зобов'язання відповідача надавати на адресу позивача відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,2161 га орендованої згідно договору оренди № 4956 від 05.05.2003, зареєстрований 09.04.2004, які відповідають категорії її функціонального використання -"земля транспорту та зв'язку".
Відповідач у відзиві зазначив, що поданий позивачем позов є адміністративним та повинен бути поданий до місцевого загального суду, як до адміністративного, оскільки, як зазначає відповідач, Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів, видаючи довідки для розрахунку орендної плати, діє як суб'єкт владних повноважень.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, які прибули у судове засідання, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Транспеле” є землекористувачем земельної ділянки площею 0,2161 га за адресою: м. Луганськ, вул.26 Бакинських комісарів (на перехресті з вул. Оборонна). Право землекористування закріплене за позивачем на підставі договору оренди земельної ділянки №4956 від 05.05.2003, зареєстрований 09.04.2004.
За п.1.2 договору оренди земельна ділянка була надана позивачу під будівництво та розміщення автостоянки та благоустрій прилеглої території.
Відповідно до п. 2.3. договору під час складання розрахунку розміру орендної плати за землю позивачем використовувались відомості надані Управлінням нерухомим майном Луганської міської ради.
26.01.2009 позивач отримав від відповідача Дані для розрахунку орендної плати на 2009 рік за №1825, а 21.01.2010 отримав довідку №594 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки на 2010 рік.
У вказаних Даних та Довідці, як вважає позивач, Управління нерухомим майном Луганської міської ради безпідставно віднесло орендовану позивачем земельну ділянку до категорії „землі комерційного використання” (коефіцієнт функціонального використання -2,5) та вказало розмір грошової оцінки 1 га орендованої земельної ділянки, що відповідає вказаній категорії.
Вказані дії відповідача, як стверджує позивач, призвели до безпідставного завищення розміру орендної плати та порушили право позивача на сплату орендної плати у відповідності до вимог закону, оскільки відповідно до абз.2 п.3.5 Наказу Держкомзему, Міністерства аграрної політики України від 27.01.2006 №18/15/21/11 „Про Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів” віднесення земель до категорії земель за функціональним використанням провадиться згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, затвердженою наказом Держкомстату України від 05.11.1998 №377, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14.12.1998 за №788/3228 відповідно до видів економічної діяльності, зазначених у довідках, що надають юридичним особам органи державної статистики.
Згідно довідок Головного Управління статистики у Луганській області на час укладення договору оренди земельної ділянки та на день звернення позивача до суду з даним позовом, основним видом діяльності позивача є діяльність автомобільного вантажного транспорту. У відповідності до Наказу Держкомстату №377 від 05.11.1998 земельні ділянки, на яких провадиться вищевказана діяльність, відносяться до категорії „Землі транспорту та зв'язку”, а тому цій категорії земель відповідає коефіцієнт 1,0, а не 2,5 як зазначено у Даних та Довідці Управління нерухомим майном Луганської міської ради.
Таким чином, на думку позивача, у зв'язку з невірним визначенням відповідачем категорії функціонального використання орендованої позивачем земельної ділянки, була безпідставно збільшена грошова оцінка земельної ділянки.
Тому позивач вважає, що відповідачем порушено право позивача на сплату орендної плати за землю у відповідності до вимог закону та має бути поновлено у судовому порядку шляхом визнання недійсними Даних для розрахунку орендної плати на 2009 рік №1825 від 26.01.2009, визнання недійсною Довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2010 рік, припинення дій Управління нерухомим майном щодо розрахунку орендної плати на 2010 рік, припинення дій Управління нерухомим майном щодо надання позивачу відомостей про нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки, що не відповідає її функціональному використанню та зобов'язання управління нерухомим майном Луганської міської ради надати на адресу позивача відомості про нормативну грошову оцінку орендованої земельної ділянки, що відповідають її функціональному використанню.
Доводи відповідача про те, що даний спір повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим провадження у справі слід припинити, судом відхиляються.
Системний аналіз діючого законодавства, яке регулює земельні відносини, рішення Конституційного суду України у справі № 1-6/2010 від 01.04.2010 та рекомендації Президії Вищого господарського суду України № 04-06/15 від 02.02.2010 свідчать про те, що спір даної категорії підвідомчий господарському суду.
Так, відповідно до п. 1.5 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-06/15 від 02.02.2010 спір, що виник внаслідок порушення права суб'єкта господарської діяльності на земельну ділянку, в тому числі органами державної влади та місцевого самоврядування, є спором про право і підлягає розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України. Спори щодо оскарження актів органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, на підставі яких виникають, змінюються, припиняються цивільні права і обов'язки (спір про право), не є публічно-правовими і розглядаються за правилами ГПК України, оскільки у відносинах, де вказані органи виступають у ролі власників землі відповідно до статті 14 Конституції України, вони є рівними учасниками земельних відносин з іншими суб'єктами таких правовідносин (юридичними та фізичними особами, у тому числі суб'єктами підприємницької діяльності).
Але, в той же час, позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права.
Способи захисту порушених майнових прав повинні відповідати способам, передбаченим чинним законодавством (ст. 152 Земельного кодексу України, ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України).
Спосіб захисту порушеного права, визначений позивачем у межах розгляду справи в порядку господарського судочинства, вказаними нормами законодавства не передбачений (наведені вище норми не передбачають захисту порушеного права шляхом визнання недійсними даних для розрахунку орендної плати та довідки про розмір нормативної грошової оцінки, оскільки ці документи не є актами ненормативного характеру, а зобов'язання відповідача припинити дії щодо надання певних відомостей відносно нормативно-грошової оцінки земельної ділянки та про зобов'язання надати інші вище визначені відомості не підлягають судовому захисту у даний спосіб).
Згідно викладеному, у позовних вимогах про визнання недійсними даних для розрахунку орендної плати за 2009 рік №1825 від 26.01.2009 за користування земельною ділянкою за договором оренди №4956 від 05.05.2003, зареєстрований 09.04.2004, з зазначенням нормативної грошової оцінки землі в розмірі 6 347 316 грн. 10 коп.; визнання недійсною довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки для розрахунку орендної плати на 2010 рік №594 від 21.01.2010 за користування земельною ділянкою за договором оренди №4956 від 05.05.2003, зареєстрований 09.04.2004, з зазначенням нормативної грошової оцінки землі в розмірі 6721807,75 грн.; зобов'язання відповідача припинити дії щодо надання на адресу позивача відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,2161 га орендованої згідно договору оренди № 4956 від 05.05.2003, зареєстрований 09.04.2004, які не відповідають категорії її функціонального використання -"землі транспорту та зв'язку"; зобов'язання відповідача надавати на адресу позивача відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,2161 га орендованої згідно договору оренди № 4956 від 05.05.2003, зареєстрований 09.04.2004, які відповідають категорії її функціонального використання -"земля транспорту та зв'язку", слід відмовити.
Відповідно до ст.ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
У судовому засіданні 03.02.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 08.02.2011.
Суддя І.В. Семендяєва