ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
21 травня 2026 року Справа № 918/351/21(918/366/26)
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В. , суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Дехтярук І.А.
за участю представників:
позивача: Мухітдінов Р.Д. (адвокат)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Холдер Агро" на ухвалу Господарського суду Рівненської області, постановлену 09.04.2026 суддею Бережнюк В.В. у м. Рівне у справі № 918/351/21(918/366/26)
за позовом Приватного підприємства "Холдер Агро"
до Державного підприємства "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України
до Національної академії аграрних наук України
до Державного підприємства "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України
до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: розпорядника майна ДП "Дослідне господарство "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся НААН України арбітражного керуючого Чепелюка Олександра Олександровича
про спростування майнових дій; відновлення становища, яке існувало до порушення; скасування постанови; скасування наказу; скасування рішень про державну реєстрацію прав та обтяжень
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 09.04.2026 у даній справі у задоволенні заяви ПП "Холдер Агро" про забезпечення позову відмовлено.
Не погодившись зі вказаною ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив останню скасувати повністю та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги, викладені у заяві про вжиття заходів щодо забезпечення позовної заяви від 07.04.2026.
Аргументуючи доводи скарги підприємство вказало, що суд першої інстанції при розгляді заяви ПП "Холдер Агро" про забезпечення позову повністю проігнорував обґрунтовані доводи позивача щодо необхідності забезпечення позову, безпідставно дійшов висновку про те, що подана заява ґрунтується лише на припущеннях щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 24.04.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Холдер Агро" на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 09.04.2026 у справі № 918/351/21(918/366/26); призначено справу до розгляду в судовому засіданні.
Від ДП "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого підприємство просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі.
Від арбітражного керуючого Чепелюка О.О. надійшло клопотання, відповідно до якого останній просив суд здійснити розгляд справи за його відсутності.
Від представника відповідача 3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З даного приводу колегія суддів зазначає, що в силу ч. ч. 11, 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Оскільки відповідач 3 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, приймаючи до уваги ст. ст. 269, 273 ГПК України щодо меж та строків перегляду справ в апеляційній інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи та вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги.
Згідно ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, письмових пояснень, заслухавши представника скаржника у судовому засіданні, проаналізувавши наявні докази, колегія суддів зазначає наступне.
Матеріалами справи стверджується, що ПП "Холдер Агро" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся НААН України, НААН України, ДП "ДГ "Тучинське" ІСГ Західного Полісся НААН України, ГУ Держгеокадастру у Рівненській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: розпорядника майна ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся НААН України арбітражного керуючого Чепелюка О.О., у якому просило: - визнати недійсним правочин; - спростувати майнові дії ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся НААН України щодо передачі на баланс ДП "ДГ "Тучинське" ІСГ Західного Полісся НААН України земельних ділянок загальною площею 2119,5035 га, а саме: земельна ділянка площею 415,4405 га (кадастровий номер 5624680700:05:017:1480); земельна ділянка площею 403,9518 га (кадастровий номер 5624680700:04:013:0303); земельна ділянка площею 234.0869 га (кадастровий номер 5624683000:01:005:1145); земельна ділянка площею 222,8961 га (кадастровий номер 5624683000:01:004:0238); земельна ділянка площею 212,1075 га (кадастровий номер 5624680700:01:001:0224); земельна ділянка площею 209,3184 га (кадастровий номер 5624680700:07:001:0130); земельна ділянка площею 133,4155 га (кадастровий номер 5624680700:01:001:0236); земельна ділянка площею 75,3623 га (кадастровий номер 5624683000:01:001:1436); земельна ділянка площею 51,0633 га (кадастровий номер 5624683000:01:001:1521); земельна ділянка площею 47, 5291 га (кадастровий номер 5624680700:04:013:0208); земельна ділянка площею 44,7273 га (кадастровий номер 5624680700:01:001:0222); земельна ділянка площею 37,5709 га (кадастровий номер 5624680700:04:013:0209); земельна ділянка площею 25,4175 га (кадастровий номер 5624683000:01:005:1144); земельна ділянка площею 6,1107 га (кадастровий номер 5624683000:01:002:0587); земельна ділянка площею 0,5057 га (кадастровий 5624683000:01:001:1472); відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом зобов'язання ДП "ДГ "Тучинське" ІСГ Західного Полісся НААН України повернути вищевказані земельні ділянки у постійне користування ДП "ДГ "Білокриницьке" ІСГ Західного Полісся НААН України; скасувати постанову Президії НААН України № 04/03 від 02.04.2025; скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Рівненській області № 17-5/16-25-СГ від 21.05.2025; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, Державного реєстратора Насанович Н.А., Відділу "Центр надання адміністративних послуг" Великоомелянської сільської ради, Рівненська обл.: індексний номер: 79097379 від 26.05.2025; індексний номер: 79100592 від 26.05.2025; індексний номер: 79097931 від 26.05.2025; індексний номер: 79100958 від 26.05.2025; індексний номер: 79098244 від 26.05.2025; індексний номер: 79101154 від 26.05.2025; індексний номер: 79099084 від 26.05.2025; індексний номер: 79101364 від 26.05.2025; індексний номер: 79103066 від 26.05.2025; індексний номер: 79101590 від 26.05.2025; індексний номер: 79099949 від 26.05.2025; індексний номер: 79101776 від 26.05.2025; індексний номер: 79100192 від 26.05.2025; індексний номер: 79101969 від 26.05.2025; індексний номер: 79100381 від 26.05.2025.
Ухвалою суду першої інстанції від 07.04.2026 відкрито провадження у даній справі; призначено справу до розгляду в судовому засіданні; призначено по справі підготовче засідання.
07.04.2026 від позивача до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій останній просив суд вжити заходи забезпечення позову у справі № 918/351/21(918/366/26) шляхом: накладення арешту на земельні ділянки, що є предметом позову (згідно переліку), загальною площею: 2119,5035 га., що перебувають в постійному користуванні ДП "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України; заборони ДП "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України вчиняти дії, щодо передачі за передавальним актом або розподільчим балансом правонаступнику вказаних земельних ділянок.
Обґрунтовуючи заяву підприємство послалось на те, що під час заслуховування звіту розпорядника майна від 01.03.2026, останньому стало відомо, що земельні ділянки, які перебували у відповідача 1 у постійному користуванні, були вилучені та передані ДП "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН на підставі постанови № 04/03 Президії НААН України від 02.04.2025 про вилучення з постійного користування ДП "Дослідне господарство "Білокриницьке" Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН земельних ділянок та передачу їх у постійне користування ДП "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся НААН. Відповідні обставини підтверджується сформованими довідками з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 24.03.2026 (номера інформаційних довідок: 469579509; 469580070; 469580446; 469580841; 469581266; 469581946; 469582340; 469583014; 469574918; 469583456; 469583806; 469584227; 469584695; 469585105; 469585549).
Відтак, новим користувачем земельних ділянок стало ДП "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України. Однак, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивачу стало відомо, що ДП "Дослідне господарство "Тучинське" перебуває в процесі припинення шляхом реорганізації, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.04.2026. Таким чином, спірні земельні ділянки будуть передані за передавальним актом (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчим балансом (у разі поділу) до правонаступника. Що в свою чергу буде підставою для внесення змін в реєстрі нерухомого майна щодо зміни речових прав на право постійного користування на правонаступника. Наведені обставини підприємство вважає очевидним фактом майбутнього ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, в разі задоволення позову, щодо вимог відновлення становища, яке існувало до порушення.
Згідно ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачені статтею 137 цього Кодексу, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 137 ГПК України обумовлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно приписів чинного законодавства, у вирішенні питання про забезпечення позову особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарем діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості. Відтак, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог ст. 2 ГПК України є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.
Судова колегія відмічає, що одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи, або забезпечити ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову. При розгляді заяви про забезпечення позову суд оцінює виключно обґрунтованість заяви на предмет доведення обставин, які свідчать про необхідність застосування заходу забезпечення позову. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
В силу ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, заявник зобов'язаний надати достатні докази, що підтверджують наявність обставин, що є підставою для обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може значно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Водночас, обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесеності виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних законом інтересів учасників справи та інших осіб.
Дослідивши мотивацію заяви позивача про забезпечення позову, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що остання ґрунтується лише на припущеннях щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких заявник (позивач) має намір звернутися до суду.
Посилання підприємства на те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу приведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову, а також на те, що новим користувачем земельних ділянок стало ДП "Дослідне господарство "Тучинське", яке перебуває в процесі припинення шляхом реорганізації, у зв'язку з чим спірні земельні ділянки будуть передані до правонаступника, що в свою чергу буде підставою для внесення змін в реєстрі нерухомого майна щодо зміни речових прав на право постійного користування на правонаступника, судова колегія вважає не достатніми підставами для необхідного, в розумінні ч. 2 ст. 136 ГПК України, обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Окрім того, місцевим господарським судом вірно зауважено, що факт наявності/відсутності вчинення неправомірних дій відповідачами має установити суд під час розгляду відповідної судової справи. При цьому, питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.
Для задоволення вимоги позивача про накладення арешту на спірні земельні ділянки та заборону ДП "Дослідне господарство "Тучинське" Інституту сільського господарства Західного Полісся Національної академії аграрних наук України вчиняти дії, щодо передачі за передавальним актом або розподільчим балансом правонаступнику означені земельні ділянки, - суду першої інстанції необхідно частково зробити висновки щодо правомірності/неправомірності дій відповідачів у справі щодо передачі спірних земельних ділянок від ДП ДГ "Білокриницьке" до ДП ДГ "Тучинське", що фактично буде частковим задоволенням позову, адже правомірність дій відповідачів та наявність/відсутність порушень, встановлюється за результатами розгляду судом відповідної судової справи по суті.
Враховуючи усе вищевикладене, апеляційний господарський суд повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підприємством не доведено, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся чи має намір звернутися.
Твердження скаржника про те, що після припинення підприємства у процесі перетворення позивач знову буде змушений звертатися до суду задля відновлення його порушених прав, не відповідає дійсності та вимогам чинного законодавства.
Апеляційний господарський суд також вважає, що місцевим господарським судом підставно акцентовано на тому, що співмірність передбачає співвіднесення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Відповідно, з огляду на баланс інтересів сторін та за відсутності достатніх доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування обраних заявником заходів забезпечення позову, місцевий господарський суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Враховуючи наведене вище за текстом цієї постанови у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, а оскаржувана ухвала має бути залишена без змін.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Холдер Агро" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Рівненської області від 09 квітня 2026 року у справі № 918/351/21(918/366/26) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Справу № 918/351/21(918/366/26) повернути Господарському суду Рівненської області.
Повний текст постанови складено "26" травня 2026 року.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Миханюк М.В.
Суддя Саврій В.А.