26 травня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/12697/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026
у справі за позовом Приватного підприємства «Дінекс-Трейд»
до: 1) Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;
2) Офісу Генерального прокурора;
3) Державної казначейської служби України
про стягнення сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у розмірі 423 853,40 грн,
Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство, скаржник) 13.05.2026 через Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 у справі №910/12697/25 скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви Приватного підприємства «Дінекс-Трейд» (далі - ПП «Дінекс-Трейд», позивач) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у цій справі.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.05.2026 для розгляду касаційної скарги у справі №910/12697/25 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. (головуючої), Бенедисюка І.М., Власова Ю.Л.
Склад суду змінено відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026.
З матеріалів касаційної скарги та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що Господарський суд міста Києва рішенням від 03.02.2026 у справі №910/12697/25, яке Північний апеляційний господарський суд постановою від 02.04.2026 залишив без змін, позов задовольнив; стягнув з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (далі - Казначейство) на користь ПП «Дінекс-Трейд» 261 162,57 грн збитків внаслідок інфляції за період прострочення, 162 690,83 грн 3% річних з простроченої суми та витрати з оплати послуг адвоката у розмірі 20 000,00 грн та 5 086,24 грн витрат по оплаті судового збору.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд стягнути з Державного бюджету України судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Розгляд заяви ПП «Дінекс-Трейд» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/12697/25 призначено у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (ухвала Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2026).
Північний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 28.04.2026 у справі №910/12697/25 заяву ПП «Дінекс-Трейд» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнив; вирішив стягнути з Державного бюджету України через Казначейство на користь позивача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття / відмови у відкритті касаційного провадження, дослідивши доводи касаційної скарги Національного агентства в контексті оскаржуваного судового рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України).
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частина перша статті 17 ГПК України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України унормовано, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у пунктах «а», «б», «в», «г».
Суд зауважує, що перелік випадків для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, наведений у пункті 2 частини третьої статті 287 ГПК України, є вичерпним.
За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028 гривень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у справі №910/12697/25 є стягнення суми 423 853,40 грн, а отже, ціна позову у цій справі не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2025 рік - 1 514 000,00 грн).
Верховний Суд звертає увагу на те, що за такого правового регулювання можливість відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб залежить виключно від значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики та обставин конкретної справи, при наявності випадків, передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України. Тягар доказування наявності випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, покладається на скаржника.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 21.05.2021 у справі №905/1623/20 зазначила, що зі змісту норми статті 244 ГПК України убачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК підстав.
У касаційній скарзі Національне агентство не погоджується із додатковою постановою в частині задоволених вимог, вважає її необґрунтованою та такою, що ухвалена з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, вказує на порушення приписів статей 123, 126, 129 ГПК України та зазначає про те, що витрати мають відповідати критерію співрозмірності та необхідності, оскільки справа не є складною, вважає, що сума судових витрат на правову допомогу є безпідставно завищеною, необґрунтованою та не підлягає задоволенню. Судом апеляційної інстанції не враховано висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у справах №826/1216/16, №922/1964/21, №922/2321/20, №922/2685/19, №755/9215/15-ц, №910/4317/21, №904/4507/18, №905/1795/18, №922/445/19, №916/2102/17, №909/371/18, №922/928/18, №911/739/15, №915/237/18.
Колегія суддів відмічає, що підстави касаційного оскарження, які передбачені частиною другою статті 287 ГПК України не є тотожними з випадками можливості касаційного оскарження у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, які передбачені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
У поданій касаційній скарзі скаржник не зазначив жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, які передбачають випадки касаційного оскарження як виключення із загального правила, з огляду на те, що ця справа з ціною позову, що менше п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, скаржником у касаційній скарзі не наведено обставин, які б з огляду на викладені мотиви свідчили про необхідність перегляду цієї справи у касаційному порядку.
Оскільки скаржником не доведено випадків за частиною третьою статті 287 ГПК України, які передбачають можливість оскарження судових рішень у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то й відповідно Суд доходить висновку, що Національне агентство не дотрималося вимог «подолання» «процесуальних фільтрів», як передумов які б могли вимагати касаційного розгляду справи.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Ураховуючи вищезазначене, з огляду на принципи господарського судочинства (змагальності та диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності) колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національного агентства на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 у справі №910/12697/25, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 ГПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2026 у справі №910/12697/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова