21 травня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/4/26
Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» про визнання кредиторських вимог до боржника по справі за заявою КРЕДИТОРА: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕДЕСМА АГРО» (код 44733965) 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15-А
БОРЖНИК: Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» (код 39180622) 15200, м. Сновськ Корюківського району Чернігівської області, вул. Перемоги, 14
про відкриття провадження у справі про банкрутство
за участі представників учасників у справі про банкрутство:
від кредиторів: Гиров К.А. - предст. ТОВ «ЛЕДЕСМА АГРО» (адвокат, ордер серії АЕ № 1459401 від 30.12.2025); Федорко О.О. - предст. ТОВ «МЕНОРА ЛОГІСТІК АГРО» (адвокат, ордер серії АЕ №1478453 від 25.02.2026) (в попередньому засіданні 01.04.2026 та 21.04.2026); Рихлівський М.О. - предст. ТОВ «Ньюсфера» (керівник, в порядку самопредставництва); Босонченко О.М. - предст. ТОВ «ДОРАДО-ТРАНС» (адвокат, ордер серії ВА № 1117940 від 30.06.2025); Мирко Р.О. - предст. ПАТ «МТБ БАНК» (адвокат, дов. від 24.11.2025 № 346); Шваб А.В. - предст. Agroenergy SP.Z O.O. (адвокат, ордер серії АА № 1684497 від 03.03.2026); Гула М.С. - предст. Сендера Р.В. (адвокат, ордер серії ВІ № 1384464 від 30.03.2026); Полєшко Е.П. - предст. ТОВ «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» (адвокат, ордер серії АЕ № 1143324 від 14.06.2025)
від боржника: Заверюха Т.С. - адвокат (ордер серії АН № 1946424 від 30.03.2026) (в попередньому засіданні 01.04.2026), Якубін О.М. - керівник (в попередньому засіданні 21.04.2026) та Савлук І.М. - адвокат (ордер серії АІ № 2182367 від 20.04.2026)
В попередньому засіданні прийняв участь розпорядник майна - арбітражний керуючий Сокол Т.Л.
Ухвала постановляється після перерви, оголошеної в попередньому засіданні з 01.04.2026 по 21.04.2026 та з 21.04.2026 по 21.05.2026 на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.
В попередньому засіданні 21.05.2026, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено скорочену ухвалу.
05 січня 2026 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 02.01.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕДЕСМА АГРО» (надалі - кредитор) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» (надалі - боржник), яка ухвалою суду від 23.01.2026 була прийнята до розгляду з призначенням підготовчого засідання на 04.02.2026.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 04.02.2026, зокрема, постановлено відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ»; визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕДЕСМА АГРО» в розмірі 6 180 786,26 грн, 26 624,00 грн судового збору та 77 823,00 грн витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому; ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів; ввести процедуру розпорядження майном боржника; розпорядником майна боржника призначити арбітражного керуючого Сокол Т.Л. із зобов'язанням останнього в строк до 20.03.2026 включно надати господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів; визначити дату проведення попереднього засідання суду - 01 квітня 2026 року.
04 лютого 2026 року на офіційному веб-порталі судової влади України оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство за № 78387.
09 березня 2026 року, у встановлений законом процесуальний строк, через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява від 06.03.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі 4 585 370,76 грн та 6 656,00 грн судового збору.
В обґрунтування заявлених грошових вимог заявник посилається на неналежне виконання боржником зобов'язань по поставці товару та поверненню попередньої оплати згідно Договору поставки № П1003К від 06.03.2025.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.03.2026 постановлено:
заяву від 06.03.2026 про визнання кредиторських вимог до боржника залишити без руху;
зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху подати до господарського суду разом із заявою про усунення недоліків:
- заяву про визнання кредиторських вимог до боржника, оформлену з додержанням вимог, передбачених ч. 3 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства;
- докази відправлення Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» та арбітражному керуючому Сокол Т.Л. копії заяви про усунення недоліків та копії належно оформленої заяви про визнання кредиторських вимог до боржника;
роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ», що в разі неусунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
Ухвала суду від 16.03.2026 була направлена заявнику до його електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та згідно довідки про доставку електронного листа, роздрукованої з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», доставлена до електронного кабінету 16.03.2026 о 13:56.
Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вищенаведені положення ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 16.03.2026 є такою, що отримана адресатом 16.03.2026.
18.03.2026, у встановлений судом процесуальний строк, з метою усунення виявлених недоліків Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області подані запитувані документи.
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.03.2026, зокрема, постановлено заяву від 06.03.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» про визнання кредиторських вимог до боржника прийняти та приєднати до матеріалів справи; призначити розгляд заяви кредитора в попередньому засіданні на 01 квітня 2026 року.
17.03.2026 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 16.03.2026 № 01-32/37-03 арбітражного керуючого Сокол Т.Л., додатком до якого є, зокрема, повідомлення від 16.03.2026 № 01-32/33-03 про розгляд грошових вимог, згідно якого заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» грошові вимоги визнаються розпорядником майна частково в розмірі 4 265 665,04 грн; грошові вимоги в розмірі 326 361,72 грн останнім відхиляються.
В обґрунтування своєї позиції арбітражний керуючий Сокол Т.Л. зазначає, що «… у Заяві не наведено розрахунку та періоду нарахування 20 % річних у розмірі 326 361,72 грн., що унеможливлює перевірку Розпорядником майна правильності нарахування відповідних вимог.»
До початку попереднього засідання 01.04.2026 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшло заперечення від 31.03.2026 боржника щодо грошових вимог, заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ».
В обґрунтування заперечення боржник зазначає, що згідно з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2026 у справі № 927/848/25 (яким заявник обґрунтовує грошові вимоги) саме з 25.08.2025 - моменту направлення позивачем вимоги (позовної заяви) про повернення суми попередньої оплати у відповідача виникають грошові зобов'язання з повернення відповідної суми, які замінюють зобов'язання з поставки товару, а тому починаючи з 26 серпня 2025 року кредитор здійснює донарахування інфляційних втрат та 20% річних.
При цьому, боржник вказує, що судом була встановлена дата пред'явлення товариством вимоги про повернення коштів, однак не було вказано про момент виникнення зобов'язання.
Враховуючи норми ст. 530 Цивільного кодексу України, боржник вважає, що він мав виконати свій обов'язок протягом 7 днів тобто до 02 серпня 2025 року; проте, заявником розрахунок був здійснений з 26 серпня 2025 року, що є хибним; при цьому, власний контррозрахунок відповідного нарахування боржником здійснений не був.
Крім того, боржник зауважує, що в заяві про визнання кредиторських вимог товариство зазначає, що здійснює розрахунок з 26 серпня 2025 року, проте в прохальній частині заяви відповідний період визначений з 26 травня 2025 року по 03 лютого 2026 року; така невідповідність між зазначеними періодами унеможливлює встановлення фактичного часу, за який здійснено нарахування, а також перевірку правильності відповідних розрахунків.
Заперечень щодо заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» грошових вимог від інших учасників у справі про банкрутство до Господарського суду Чернігівської області не надходило.
В попередньому засіданні 01.04.2026 та 21.04.2026 оголошено перерву до 21.04.2026 та до 21.05.2026 відповідно; одночасно постановлено:
повідомити Товариство з обмеженою відповідальністю «БРІЗ АГРОІНВЕСТ» про призначення судового засідання, а також про те, що його участь в цьому судовому засіданні не є обов'язковою;
клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕДЕСМА АГРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНОРА ЛОГІСТІК АГРО», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюсфера», Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРАДО-ТРАНС», Публічного акціонерного товариства «МТБ БАНК», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» та арбітражного керуючого Сокол Т.Л. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнити;
проведення судового засідання здійснити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи відеоконференцзв'язку «EаsyCon» (https://easycon.com.ua/) відповідно до Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БРІЗ АГРОІНВЕСТ» та Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕНОРА ЛОГІСТІК АГРО» належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначеного на 21.05.2026 попереднього засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи роздрукованими з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», однак процесуальним правом на участь у ньому не скористалися.
19.05.2026 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшло повідомлення від 19.05.2026 Заверюхи Т.С. про розірвання Договору про надання правничої допомоги, укладеного між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ», у зв'язку з чим вона більше не здійснює захист прав та інтересів товариства та не є учасником справи №927/4/26.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників учасників у справі про банкрутство, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:
за змістом ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Господарський суд зобов'язаний прийняти заяву кредитора, подану з дотриманням вимог цього Кодексу та Господарського процесуального кодексу України, про що постановляється ухвала, в якій зазначається дата попереднього засідання суду. Розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам. Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів. Розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.
За змістом ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу. У попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір, черговість задоволення кожної визнаної вимоги та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, у тому числі вимог кредиторів, які є заінтересованими стосовно боржника; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Ухвала господарського суду, постановлена за результатами попереднього засідання, може бути оскаржена стороною у справі про банкрутство лише в частині конкретних вимог кредиторів.
Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» заявлено грошові вимоги в сумі 4 585 370,76 грн (3 349 177,73 грн - борг, 326 361,72 грн - двадцять процентів річних від простроченої суми, 285 492,48 грн - штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару, 203 923,20 грн - штраф у розмірі 5% за односторонню відмову від виконання зобов'язання, 62 474,33 грн - судовий збір, присуджені до стягнення рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2026 у справі № 927/848/25, а також 60 644,43 грн - додатково нарахований на суму боргу індекс інфляції за період з 01.09.2025 по 31.12.2025, 297 296,87 грн - додатково нараховані двадцять процентів річних від простроченої суми за період з 26.08.2025 по 03.02.2026).
Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;
грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» в сумі 4 585 370,76 грн (3 349 177,73 грн - борг, 326 361,72 грн - двадцять процентів річних від простроченої суми, 285 492,48 грн - штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару, 203 923,20 грн - штраф у розмірі 5% за односторонню відмову від виконання зобов'язання, 62 474,33 грн - судовий збір, присуджені до стягнення рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2026 у справі № 927/848/25, а також 60 644,43 грн - додатково нарахований на суму боргу індекс інфляції за період з 01.09.2025 по 31.12.2025, 297 296,87 грн - додатково нараховані двадцять процентів річних від простроченої суми за період з 26.08.2025 по 03.02.2026) ґрунтуються на нормах матеріального права та підтверджуються поданими доказами: Договором поставки № П1003К від 06.03.2025; рахунком на оплату № 95 від 07.03.2025; платіжною інструкцією № 509 від 10.03.2025; податковою накладною від 10.03.2025 № 16; вимогою-претензією від 16.06.2025 № 16/06-25; рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2026 у справі № 927/848/25.
З урахуванням приписів ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства заявлені Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» кредиторські вимоги підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів в наступній черговості:
5 324,80 грн судового збору - I черга задоволення вимог кредиторів,
4 095 955,08 грн (3 349 177,73 грн - борг, 326 361,72 грн - двадцять процентів річних від простроченої суми, 62 474,33 грн - судовий збір, присуджені до стягнення рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2026 у справі № 927/848/25, а також 60 644,43 грн - додатково нарахований на суму боргу індекс інфляції за період з 01.09.2025 по 31.12.2025, 297 296,87 грн - додатково нараховані двадцять процентів річних від простроченої суми за період з 26.08.2025 по 03.02.2026) - IV черга задоволення вимог кредиторів,
489 415,68 грн штрафу - VI черга задоволення вимог кредиторів.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ», господарський суд вважає її обґрунтованою, оскільки борг підтверджується поданими доказами.
Щодо визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» в частині 5 324,80 грн судового збору суд вказує, що Законом України «Про судовий збір» (ст. 4) передбачається, що за подання до господарського суду у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору встановлена в розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень.
Отже, за подання даної заяви в електронній формі судовий збір мав бути сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» в розмірі 5 324,80 грн.
В той же час, заявник має право звернутись до суду з клопотанням про повернення судового збору у зв'язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Стосовно заперечень боржника суд вказує, що за правилами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Разом з тим, вирішуючи спір в межах справи № 927/848/25 суд встановив, що «… позивач реалізував своє право на пред'явлення вимоги про повернення суми попередньої оплати шляхом подання 25.08.2025 до господарського суду цього позову.
… з огляду на те, що позивач скористався законодавчо наданим правом вимоги попередньо сплачених коштів шляхом подання даного позову, моментом виникнення грошового зобов'язання по поверненню коштів є день звернення до суду, а саме 25.08.2025 (документ сформований в системі “Електронний суд» 25.08.2025).
Отже, суд доходить висновку, що саме з 25.08.2025 - моменту направлення позивачем вимоги (позовної заяви) про повернення суми попередньої оплати у відповідача виникають грошові зобов'язання з повернення суми передплати, які замінюють зобов'язання з поставки товару.»
Таким чином, під час вирішення спору в межах справи № 927/848/25 суд чітко визначив момент виникнення у боржника (відповідача) грошового зобов'язання по поверненню грошових коштів - з 25.08.2025; як наслідок - визначення заявником початку періоду додаткового нарахування двадцяти процентів річних як 26.08.2025 є обґрунтованим та таким, що узгоджується з відповідними висновками суду.
Стосовно зауважень боржника щодо неможливості встановлення фактичного часу, за який заявником здійснено додаткове нарахування двадцяти процентів річних від простроченої суми, оскільки безпосередньо в тексті заяви про визнання кредиторських вимог початок відповідного періоду визначений товариством як 26.08.2025, а прохальній частині - як 26.05.2025, суд зазначає, що при перевірці правильності відповідного нарахування заявлена до визнання сума (297 296,87 грн) нарахована саме за період з 26.08.2025 по 03.02.2026; натомість якби відповідний період починався з 26.05.2025, то сума нарахувань була би майже вдвічі більша.
При цьому, суд повторно наголошує, що жодного контррозрахунку тих чи інших здійснених заявником нарахувань боржником надано не було.
Щодо заперечень арбітражного керуючого Сокол Т.Л. суд зазначає, що згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 903/347/24, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд, у відповідності до наведених вище норм, має з'ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
Згідно усталеної практики Верховного Суду, заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 у справі № 916/4644/15; постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 30.11.2023 у справі №910/2423/23, від 01.02.2024 у справі № 910/3835/22, від 29.02.2024 у справі №908/2586/22 та багатьох інших).
Водночас згідно зі сталою правовою позицією Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постанові від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18, «у разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог».
Втім, Верховний Суд зауважує, що заборгованість боржника перед кредитором, яка підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили, може ставитися під сумнів господарським судом під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами виключно у виняткових випадках. Водночас саме у цих випадках є необхідність у додатковому доведенні кредитором обґрунтованості своїх безспірних вимог первинними документами з урахуванням «підвищеного стандарту доказування».
Зазначеними випадками, серед іншого, можуть бути такі, коли у розпорядника майна/ліквідатора (якщо кредиторські вимоги заявлено та розглядаються судом у ліквідаційній процедурі), кредиторів чи інших учасників справи про банкрутство є обґрунтовані та доказово підтверджені підстави вважати, що:
- певний кредитор, вимоги якого є безспірними, та боржник, зловживаючи процесуальними правами, ініціювали розгляд відповідного судового спору задля штучного створення підтвердженої судовим рішенням заборгованості з метою, зокрема, впливу на процедуру банкрутства боржника через отримання необхідної кількості голосів на зборах та комітеті кредиторів,
- при розгляді відповідного спору між кредитором і боржником судом не було враховано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (до прикладу, якщо кредитор - позивач до початку розгляду спору по суті відступив право вимоги до боржника - відповідача, однак не повідомив суду наявність відповідних обставин), а жоден з учасників такої справи не реалізував право на звернення із заявою про перегляд відповідного рішення за нововиявленими обставинами;
- договір, на підставі якого виникла заборгованість боржника перед кредитором (яка була стягнута судовим рішенням за результатом розгляду відповідного спору), був визнаний у подальшому недійсним чи неукладеним, однак жоден з учасників справи (за позовом кредитора про стягнення з боржника заборгованості) не реалізував право на звернення із заявою про перегляд відповідного рішення за нововиявленими обставинами.
Наведений перелік виняткових випадків, коли безспірні вимоги кредитора потребують додаткового доведення первинними документами з урахуванням «підвищеного стандарту доказування», не є вичерпним та залежить від обставин кожної конкретної справи.
У контексті наведених мотивів Верховний Суд зауважує, що у відповідності до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно прецедентної практики ЄСПЛ, одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. пункт 46 рішення у справі «Устименко проти України», пункти 51, 52 рішення у справі "Рябих проти Росії», пункт 31 рішення у справі «Марушин проти Росії», пункт 61 рішення у справі «Брумареску проти Румунії»).
Відповідно до орієнтирів дотримання міжнародних стандартів, наведених ЄСПЛ у рішенні від 11.07.2017 у справі «Морейра Феррейра проти Португалії», відступ від принципу правової визначеності є необхідним і виправданим у разі виявлення суттєвого недоліку попереднього провадження, який може вплинути на результат справи, або у випадках, коли необхідність забезпечення відшкодування, особливо в контексті виконання рішень Суду, в цілому свідчить на користь поновлення провадження (пункт 62 рішення).
Наведені висновки ЄСПЛ підтверджують обґрунтованість викладених вище мотивів Верховного Суду про те, що безспірні вимоги кредитора (заборгованість підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили) можуть потребувати додаткового доведення первинними документами з урахуванням «підвищеного стандарту доказування» лише у виняткових випадках.
Як було вказано вище на підтвердження факту існування заборгованості, у т.ч. в частині 326 361,72 грн двадцяти процентів річних від простроченої суми Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» надано копію рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2026 у справі № 927/848/25.
Під час вирішення спору у справі № 927/848/25 судом був встановлений факт неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань за Договором поставки № П1003К від 06.03.2025 (з огляду на не поставку товару та часткове повернення попередньої оплати), а також правомірність та обґрунтованість визначеної товариством суми основного боргу та здійснених ним відповідних нарахувань.
При цьому, згідно даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» додатком до позовної заяви у справі № 927/848/25 є розрахунок заборгованості, у т.ч. і 326 361,72 грн двадцяти процентів річних від простроченої суми, нарахованих за період з 11.03.2025 по 16.06.2025.
Ухвалюючи рішення у справі № 927/848/25 суд вказав, що «Перевіривши наданий позивачем розрахунок 20 % річних, судом встановлено, що такий розрахунок є арифметично вірним, обґрунтованим та відповідає вимогам законодавства».
Однак арбітражний керуючий Сокол Т.Л. заперечуючи безспірні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» в частині 326 361,72 грн двадцяти процентів річних від простроченої суми, жодних обґрунтованих та доказово підтверджених мотивів, які б свідчили про наявність суттєвого недоліку позовного провадження, у якому розглядався та був вирішений відповідний спір про стягнення з боржника заборгованості на користь кредитора, не зазначає.
Так, зокрема, арбітражний керуючий Сокол Т.Л. належними засобами доказування не довела той факт, що:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» та боржник, зловживаючи процесуальними правами, ініціювали розгляд відповідного судового спору задля штучного створення підтвердженої судовим рішенням заборгованості з метою, зокрема, впливу на процедуру банкрутства боржника через отримання необхідної кількості голосів на зборах та комітеті кредиторів;
при розгляді спору в межах справи № 927/848/25 між заявником і боржником судом не було враховано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (до прикладу, якщо заявник - позивач до початку розгляду спору по суті відступив право вимоги до боржника - відповідача, однак не повідомив суду наявність відповідних обставин), а жоден з учасників такої справи не реалізував право на звернення із заявою про перегляд відповідного рішення за нововиявленими обставинами;
договір поставки № П1003К від 06.03.2025 був визнаний у подальшому недійсним чи неукладеним, однак жоден з учасників справи (за позовом заявника про стягнення з боржника заборгованості) не реалізував право на звернення із заявою про перегляд відповідного рішення за нововиявленими обставинами тощо.
Статтею 1291 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з ч. 4, 5 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.
Ураховуючи наведені норми та зважаючи, що розпорядником майна, іншими кредиторами чи учасниками цієї справи про банкрутство не спростовані обставини щодо наявності та розміру заборгованості боржника перед Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ», підтвердженої рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2026 у справі № 927/848/25 (яке набрало законної сили), відповідні кредиторські вимоги є безспірними, відтак заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» підлягає задоволенню, а грошові вимоги товариства до боржника - повному визнанню.
Керуючись ст. 1, 2, 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» (51325, с. Варварівка Павлоградського району Дніпропетровської області, вул. Залізнична, 2; код 31980957) в розмірі 4 585 370,76 грн (3 349 177,73 грн - борг, 326 361,72 грн - двадцять процентів річних від простроченої суми, 285 492,48 грн - штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно поставленого товару, 203 923,20 грн - штраф у розмірі 5% за односторонню відмову від виконання зобов'язання, 62 474,33 грн - судовий збір, присуджені до стягнення рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12.02.2026 у справі № 927/848/25, а також 60 644,43 грн - додатково нарахований на суму боргу індекс інфляції за період з 01.09.2025 по 31.12.2025, 297 296,87 грн - додатково нараховані двадцять процентів річних від простроченої суми за період з 26.08.2025 по 03.02.2026) та 5 324,80 грн судового збору.
Копії цієї ухвали надіслати боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСАГРОЕНЕРДЖИ» (15200, м. Сновськ Корюківського району Чернігівської області, вул. Перемоги, 14), арбітражному керуючому Сокол Т.Л. (49006, м. Дніпро, вул. Юрія Савченка, 26; 49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки, 22) та Товариству з обмеженою відповідальністю «ПАВЛОГРАДЗЕРНОПРОДУКТ» (51325, с. Варварівка Павлоградського району Дніпропетровської області, вул. Залізнична, 2).
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.
Повна ухвала складена 26.05.2026.
Дата набрання ухвалою законної сили - 21.05.2026.
Суддя А.С. Сидоренко