Номер провадження 3/754/1563/26
Справа №754/6846/26
Іменем України
25 травня 2026 року
суддя Деснянського районного суду міста Києва Банах О.Л., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Державної податкової служби України головного управління ДПС у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП,
16.04.2026 року до Деснянського районного суду м. Києва від Державної податкової служби України головного управління ДПС у м. Києві надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №1491 від 10 квітня 2026 року, 02 квітня 2026 року о 10 год. 48 хв. на автомийці « ІНФОРМАЦІЯ_2 », за адресою: АДРЕСА_2 , здійснює діяльність ФОП « ОСОБА_1 » (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ), який вчинив порушення порядку ведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме - проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного РРО, без створення та видачі у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа встановленого зразка (фіскальний чек), чим порушив п.п. 1 та 2 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Про час та місце його проведення повідомлявся судом належним чином. З будь-якими клопотаннями до суду станом на 25.05.2026 року не звертався.
Крім того, відповідно до інформації, що міститься у протоколі №1491 від 10.04.2026 року, ОСОБА_1 був повідомлений, що розгляд адміністративної справи здійснюватиметься у Деснянському районному суді м. Києва.
Проте, будучи завчасно, до початку судового розгляду, належним чином повідомленим за допомогою направлення судових повісток за адресою проживання, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення, на виклик суду у судове засідання, не з'явився та провадженням щодо себе не цікавився.
Крім того, повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи на 25.05.2026 о 10 год. 00 хв. було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через вебсайт Деснянського районного суду м. Києва).
Враховуючи що згідно з ч.2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 155-1 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суддя вважає неявку ОСОБА_1 способом затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, а тому вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності останнього.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» та «Пономарьов проти України»).
Основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки, з одного боку, забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого - своєчасне вжиття заходів, спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 155-1 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, з таких підстав.
Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушення інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Конституцією України передбачено, що однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язку збирати докази винуватості чи невинуватості особи (ст. 129 ч.3 п.4).
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Так, згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в податкових органах, а також процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення врегульовано нормами Інструкції з оформлення податковими органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02.07.2016.
Пунктом 4 розділу ІІ Інструкції передбачено, що зміст Протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення судом встановлено, що уповноваженими особами безпідставно складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , як посадової особи (фізичної особи підприємця).
Так, до протоколу уповноваженою особою долучено акт фактичної перевірки, зареєстрований в ДПС 10.04.2026 за №28791/Ж5/26/15/07/ НОМЕР_1 , згідно з яким під час перевірки встановлено порушення ФОП « ОСОБА_1 » пп.1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями) та п.8.5.2 ст.85 Податкового кодексу України.
Водночас, до адміністративного протоколу не долучено жодного та допустимого доказу на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно є фізичною особою підприємцем, та безпосередньо здійснює відповідну господарську діяльність. Зокрема, у матеріалах справи відсутня виписка з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або інші документи, які підтверджували державну реєстрацію особи, як ФОП та види її господарської діяльності.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП обов'язок щодо належного оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення покладається на уповноважених посадових осіб відповідних органів.
Крім того, згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Суд наголошує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, частиною 1 статті 155-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Натомість, у матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення за ч. 1 ст.155-1 КУпАП як посадова особа (відсутня посадова інструкція, або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про те, що він є ФОП).
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Так, єдиним доказом, яким посадові особи ДПС обґрунтовують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, є Акт перевірки зареєстрований в ДПС 10.04.2026 за №28791/Ж5/26/15/07/ НОМЕР_1 .
Разом з тим, Акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов'язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексу акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню (постанова Касаційного адміністративного суду Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №П/811/2893/14).
Тож акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Акт перевірки не має сили рішення, яке породжує юридичні наслідки для особи, та лише фіксує висновки посадової особи, яка проводить перевірку. Отже він не може бути визнаний доказом вини особи за відсутності інших доказів у справі.
В силу принципу презумпції невинуватості, який є застосовним і при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачиться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що у справі про адміністративне правопорушення відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а також того, що він є суб'єктом вказаного правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вважаю, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді.
Враховуючи зазначені обставини, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 155-1 КУпАП.
Керуючись ч. 3 ст. 62 Конституції України, ст. ст. 247 п.1, 251 ч. 2, 284, 287 КУпАП, суд
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 155-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: О.Л. Банах