Номер провадження 3/754/1693/26
Справа №754/7824/26
Іменем України
25 травня 2026 року
суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Деснянського УП ГУ НП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
30.04.2026 до Деснянського районного суду м. Києва від Деснянського УП ГУ НП в м. Києві надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2026 року, серії ВАД №884001, 21 квітня 2026 року приблизно о 11 год. 50 хв. за адресою: м. Київ, вул. Кіото, 8, здійснювала продаж штучних поминальних квітів з рук у забороненому для цього місці, тим самим скоїла правопорушення, передбачене ч.2 ст. 160 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
15.05.2026 до Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надіслала заяву, у якій просила розглянути справу без її участі, зазначила, що суду довіряє, відводів не має.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Так, відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 ст. 160 КУпАП передбачена відповідальність за торгівлю з рук у невстановлених місцях промисловими товарами.
Відповідно до протоколу ОСОБА_1 здійснювала торгівлю з рук штучними квітами у забороненому на це місці.
Згідно із ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245 КУпАП).
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 160 КУпАП, підтверджується належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а саме:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №884001 від 21.04.2026 року;
- даними рапорту ДОП Деснянського УП ГУНП в місті Києві капітана поліції Гречаника Д. від 21.04.2026 року.
- даними письмових пояснень ОСОБА_1 від 21.04.2026 року;
- даними розписки ОСОБА_1 від 21.04.2026 року.
Крім того, ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення власноручно зазначила, що з протоколом згодна і дійсно продавала штучні квіти у забороненому для цього місці, більше такого не вчинятиме.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суд з'ясував обставини, передбачені ст. 280 КУпАП.
Санкцією ч.2 ст. 160 КУпАП передбачено стягнення у виді штрафу від шести до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.
У питанні конфіскації вилучених у ОСОБА_1 предметів торгівлі, а саме, штучних квітів, суд приходить до таких висновків.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (перше речення абзацу першого підпункту 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-pп/2010).
Конституційний Суд України в Рішенні від 21 липня 2021 року № 3-р(ІІ)/2021 зазначив, що «принцип верховенства права, зокрема така його вимога, як принцип домірності, є взаємопов'язаними фундаментальними засадами функціонування усієї юридичної системи України, у тому числі нормативного встановлення законодавцем адміністративної відповідальності. Отже, конкретні санкції за адміністративні правопорушення мають бути справедливими та відповідати принципові домірності, тобто законодавець має визначати адміністративні стягнення з урахуванням їх виправданості та потреби для досягнення легітимної мети, беручи до уваги вимоги адекватності наслідків, які спричинені такими санкціями (у тому числі для особи, до якої вони застосовуються), тій шкоді, що настає в результаті адміністративного правопорушення»; «суспільна користь адміністративних стягнень за адміністративні правопорушення полягає не в поповненні державного бюджету, а в забезпеченні конституційного правопорядку, безпеки суспільства та прав і свобод кожної особи» (перше речення абзацу першого підпункту 2.5 пункту 2, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини).
Крім того, Конституційний Суд України в Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності при вирішенні питання відповідності покарання вчиненому злочину, зазначив, що справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість; це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного особою винного; адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина; при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом'якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину; призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим; установлення законодавцем недиференційованого покарання та неможливість його зниження не дозволяє застосовувати покарання до осіб, які вчинили злочини невеликої тяжкості, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, розміру заподіяних збитків (друге, трете, четверте речення абзацу п'ятого підпункту 4.1, третє речення абзацу сьомого, перше речення абзацу восьмого підпункту 4.2 пункту 4, абзац шостий пункту 5 мотивувальної частини).
Разом з тим, Конституційний Суд України в Рішенні від 21 липня 2021 року № З-р(ІІ)2021 наголосив, що застосування обов'язкової конфіскації в будь-якому випадку і в повному обсязі у справах про адміністративні правопорушення здійснюється не за всіма принципами й гарантіями кримінального провадження, зокрема не враховуються конституційні гарантії у кримінальному провадженні щодо забезпечення справедливості призначення покарання, що вказує на надмірний та свавільний характер такого адміністративного стягнення (абзац восьмий підпункту 3.2 пункту 3 (мотивувальної частини).
У рішенні у справі Яремійчук та інші проти України від 9 грудня 2021 року (заява № 2720/13 та шість інших заяв) Європейський суд з прав людини зазначив, що коли відповідне положення закону не залишає судам дискреційних повноважень щодо санкції, яка має бути накладена, оскільки конфіскація надлишкової суми є обов'язковою без будь-яких винятків, така обов'язкова конфіскація не може забезпечити необхідний баланс між вимогами загального інтересу та правом особи на мирне користування своїм майном.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Відповідно до ст. 34 КУпАП, обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, суд приходить до висновку про те, що необхідним й достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень буде адміністративне стягнення у виді штрафу без конфіскації предметів торгівлі.
Керуючись 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 283, 284, 291, 88-1 КУпАП, суддя
Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст. 160 КУпАП, наклавши адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102 (сто дві) гривні 00 коп. без конфіскації предметів торгівлі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві, код бюджетної класифікації доходів - 21081100, Одержувач: УК у Деснянському районі/Деснянський район, Банк одержувача - Казначейство України (ЕАП); код ЄДРПОУ - 37993783, рахунок отримувача UA128999980313080106000026004.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а саме 204 (двісті чотири) гривні 00 коп.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Банах О.Л.