м. Київ Унікальний номер справи№ 824/15/26
Провадження № 22-ск/824/13/2026
12 травня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
при секретарі- Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 19 грудня 2025 року у справі №172/2025 за позовом Himmeltek OU (Естонська Республіка) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна) про стягнення заборгованості за поставлений товар, а також витрат зі сплати арбітражного збору, -
У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна) звернулась до Київського апеляційного суду, як до суду першої інстанції, із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 19 грудня 2025 року у справі №172/2025 за позовом Himmeltek OU (Естонська Республіка) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна) про стягнення заборгованості за поставлений товар, а також витрат зі сплати арбітражного збору.
Заяву обґрунтовує тим,що рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово- промисловій палаті України від 19 грудня 2025 року у справі №172/2025 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна, 03022, м. Київ, вул. Максимовича Михайла, ЗГ П/П 495А; ідентифікаційний код 40592452) на користь Himmeltek OU (Estonia, Harju maakond, Kesklinna linnaosa, Tallinn, Tartu mnt 67/1- 13b, 10115; registry code 14206308) 84 285,66 доларів США заборгованості за поставлений товар та 4 454,14 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 88 739,80 доларів США (вісімдесят вісім тисяч сімсот тридцять дев'ять доларів США 80 центів).
Підставою для звернення із заявою про скасування рішення МКАС при ТПП України є те, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України України від 19 грудня 2025 року у справі №172/2025 є таким, що суперечить публічному порядку України.
Заявник зазначає, що Єдиним доказом, на який в арбітражі посилався позивач арбітражного розгляду,як на підтвердження факту поставки та прийняття товару, була копія міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR).
Відповідач арбітражного розгляду заперечував автентичність зазначеного документа, вказуючи на сумніви щодо справжності підписів і відбитків печатки. З метою встановлення істотних обставин справи відповідач подав письмове клопотання про призначення судової технічної (почеркознавчої) експертизи від 18.11.2025 року; заявив усне клопотання про виклик та допит свідків, які могли б підтвердити або спростувати факт поставки та прийняття товару.
У задоволенні зазначених клопотань Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України було відмовлено, попри те, що вони мали істотне значення для встановлення фактичних обставин справи.
Заявник вважає що, відмовивши відповідачу арбітражного розгляду у проведенні експертизи та допиті свідків, Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України не перевірив автентичність єдиного доказу позивача, який викликав сумнів у відповідача та поклав в основу свого рішення неперевірену копію документа, що є важливим для справи.
Таким чином, відповідач був фактично позбавлений можливості реалізувати право на захист своїх цивільних прав та інтересів, а арбітражне рішення було ухвалене без дотримання балансу процесуальних прав сторін.
Посилаючись на те, що відмова Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України у призначенні експертизи та допиті свідків, за наявності обґрунтованих сумнівів щодо автентичності єдиного доказу позивача, призвела до істотного порушення фундаментальних принципів правосуддя, а саме: рівності сторін, справедливого розгляду, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає засадам правопорядку України, заявник Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна) просить суд скасувати рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 19 грудня 2025року у справі №172/2025; судові витрати покласти на позивача арбітражного розгляду.
У запереченнях на подану заяву, представник Himmeltek OU (Естонська Республіка) адвокат Кушнір Роман Юхимович, посилаючись на те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» є безпідставною та необґрунтованою, просить відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 19 грудня 2025 року у справі №172/2025.
Зазначає, що рішення МКАС при ТПП України від 19.12.2025 року у справі № 172/2025 не суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканості, конституційним правам, свободам, гарантіям, оскільки це рішення ухвалено виключно стосовно боржника, як окремої юридичної особи та самостійного учасника господарського обороту, поширює свою дію тільки на боржника і не стосується третіх осіб.
Крім того, спірні правовідносини у межах розгляду справи ґрунтуються на домовленості сторін (на договірних засадах), зі змісту договору не вбачається факту застосування норми права іноземної держави, яка суперечить та вступає в колізію з чинним цивільним законодавством України, тому публічний порядок України в цьому випадку не зачіпається.
Не можна також визнати обґрунтованими та такими, що є підставою для скасування рішення МКАС, доводи заяви про те, що арбітражний суд позбавив відповідача можливості довести свою позицію та ухвалив рішення на підставі неперевірених доказів, оскільки документи МКАС надсилались на офіційну електронну пошту відповідача - himmtov@ukr.net, яка зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (п. 8, 15, 20 рішення МКАС), від відповідача надходили процесуальні документи, в тому числі, відзив (п. 9 рішення МКАС), представник відповідача був присутній в судовому засіданні (п. 23, 26 рішення МКАС) та міг подавати заяви, надавати відповіді на питання, подавати докази, і такі докази були предметом дослідження під час встановлення обставин у самому рішенні МКАС (п. 34, 35, 37, 38 та інші пункти рішення МКАС).
Таким чином, такі доводи зводяться до переоцінки рішення МКАС по суті спору. Однак, відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в цьому Законі. Будь-яка оцінка судом першої інстанції обставин арбітражного спору, повноти та належності доказів, які були подані сторонами арбітражного розгляду тощо, означала б неправомірне судове втручання, заборонене статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», та порушення принципу юридичної визначеності судового рішення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, відсутні належні та достатні правові підстави для скасування оскаржуваного арбітражного рішення.
У судовому засіданні представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна) адвокат Рибачковський Костянтин Едурадович підтримав вимоги заяви про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 19 грудня 2025 року у справі №172/2025.
Представник Himmeltek OU (Естонська Республіка) адвокат Кушнір Роман Юхимович просив суд відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна)про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 19 грудня 2025 року у справі №172/2025.
Вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 19 грудня 2025 року у справі №172/2025 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що правовідносини сторін Himmeltek OU (Естонська Республіка) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна) ґрунтуються на контракті № 01-0120 від 08 січня 2020 року (далі - контракт), відповідно до якого Himmeltek ОІІ (продавець) зобов'язався передати, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» (покупець) прийняти у власність та оплатити тканину і текстильні матеріали (далі - товар), відповідно до кількості, асортименту і цін, вказаних в додатках до контракту.
Згідно з пунктами 12.1.-12.3. розділу 12 «Арбітраж» контракту сторони передбачили, що виставлення претензій за якістю, кількістю Товару передує зверненню до арбітражного суду; всі суперечки і розбіжності, що можуть виникнути згідно цього Контракту вирішуються Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово- промисловій палаті України, за винятком підсудності загальним судам; для врегулювання спорів Сторони застосовують законодавство України.
У липні 2025 року позивач Himmeltek OU (Естонська Республіка) звернувся до МКАС при ТПП України з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна) 84 285,66 доларів США заборгованості за поставлений товар, а також витрат зі сплати арбітражного збору.
Постановою Голови МКАС при ТПП України від 15 липня 2025 року справу прийнято до провадження у МКАС при ТПП України за № 172/2025.
Компетенція МКАС при ТПП України розглядати даний спір ґрунтувалась на арбітражному застереженні, яке міститься у пункті 12.2. контракту № 01-0120, укладеного сторонами 08 січня 2020 року.
Зазначене арбітражне застереження є арбітражною угодою, укладеною сторонами у письмовій формі, і такою, що відповідає вимогам статті 7 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» і частини першої статті 4 Регламенту МКАС при ТПП України.
Спір, що виник між сторонами, підпадає під суб'єктну та об'єктну компетенцію МКАС при ТПП України, визначену Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж» та Регламентом МКАС при ТПП України.
Звернення до МКАС при ТПП України з позовною заявою позивач обґрунтував посиланням на вищезгадане арбітражне застереження.
Відповідач компетенцію МКАС при ТПП України не заперечив, делегувавши свого представника у засідання Арбітражного суду для участі в усному слуханні справи.
У засіданні Арбітражного суду взяли участь представник позивача - Роман Кушнір та представник відповідача - Ярина Гуль.
У ході розгляду справи по суті представники сторін виклали свої позиції щодо предмету спору, підтримавши подані раніше вимоги та заперечення і навели доводи на їх обґрунтування.
Представник позивача підтримав позицію, викладену у позовній заяві. Представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх необгрунтованими, та підтримала заперечення, викладені у відзиві на позовну заяву.
19 грудня 2025 року МКАС при ТПП України ухвалив рішення у справі №172/2025, яким стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна, 03022, м. Київ, вул. Максимовича Михайла, ЗГ П/П 495А; ідентифікаційний код 40592452) на користь Himmeltek OU (Estonia, Harju maakond, Kesklinna linnaosa, Tallinn, Tartu mnt 67/1- 13b, 10115; registry code 14206308) 84 285,66 доларів США заборгованості за поставлений товар та 4 454,14 доларів США на відшкодування витрат по сплаті арбітражного збору, а всього 88 739,80 доларів США (вісімдесят вісім тисяч сімсот тридцять дев'ять доларів США 80 центів).
Вирішуючи заявлений спір, МКАС при ТПП України установив, що на виконання укладеного сторонами контракту №01-0120 від 08 січня 2020 року та Додатку № 60 від 09 листопада 2021 року до нього позивач Himmeltek OU 09 листопада 2021 року відвантажив відповідачу ТОВ «ХІММЕЛЬТЕК» автомобільним транспортом на умовах поставки FСА Паб'яніце, Польща (Інкотермс 2010) товар на загальну суму 84 285,66 доларів США, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями комерційного інвойсу № 0002/11/2021 від 09 листопада 2021 року, міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 09/11 від 09 листопада 2021 року, а також експортної (імпортної) митної декларації № 21PL361010Е2793929 від 09 листопада 2021 року.
Арбітражний суд встановив факт поставки товару. Позивач надав оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 09/11 від 09 листопада 2021 року, справжність якої як документа представник відповідача не заперечував, так само як і раніше відповідач не заперечував факту поставки товару. Жодних доказів звернення відповідача з претензіями до перевізника щодо відсутності або втрати товару надано не було, що в сукупності свідчить про прийняття товару відповідачем.
Однак, в порушення контрактних зобов'язань та вимог статей 53, 59 Віденської конвенції, відповідач у зазначений строк оплату за поставлений товар не здійснив.
Заборгованість відповідача перед позивачем за контрактом №01-0120 від 08 січня 2020 року в сумі 84 285,66 доларів США підтверджується наявними у матеріалах справи документами.
Арбітражний суд визнав відповідача таким, що порушив встановлені контрактом №01-0120 від 08 січня 2020 року зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару та, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню у сумі 84 285,66 доларів США.
У вказаному рішенні МКАС при ТПП України зазначено, що воно набирає законної сили з дати його винесення, є остаточним і підлягає негайному виконанню.
Заявником (боржником за арбітражним рішенням) ТОВ «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна) подана заява до компетентного суду про скасування цього рішення МКАС при ТПП України.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 454 ЦПК України сторони мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу. Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України. Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.
Частиною першою статті 459 ЦПК України передбачено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
Відповідно до частини другої статті 459 ЦПК України, яка узгоджується із частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» (тут і далі - у редакції, чинній на час подання заяви про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу), рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо: 1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що: а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; 2) суд визначить, що: а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Рішення національного суду про скасування арбітражного рішення може бути ухвалено лише за наявності (доведеності) хоча б однієї з підстав, передбачених частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», частиною другою статті 459 ЦПК України.
Отже, законодавство України, допускаючи оспорювання рішення міжнародного комерційного арбітражу шляхом подання заяви про його скасування, визначає вичерпний перелік підстав, за наявності яких арбітражне рішення може бути скасоване.
Аналіз положень статті 459 ЦПК України та статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» свідчить, що тягар доведення наявності підстав для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу покладається на сторону, яка звертається із заявою про скасування такого рішення.
Згідно зі статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачено в цьому Законі.
Під час розгляду справ про скасування рішень міжнародного комерційного арбітражу повноваження національного суду є обмеженими, оскільки національний суд не має повноважень з перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, вдаватися в його повну перевірку чи переоцінку.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 лютого 2023 року у справі № 824/47/22, від 29 серпня 2024 року у справі № 824/72/24.
Звертаючись із заявою про скасування рішення МКАС при ТПП України від 19 грудня 2025 року у справі №172/2025, заявник ТОВ «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна)посилався на те, що це рішення суперечить публічному порядку України і при його ухваленні МКАС при ТПП України порушив фундаментальні принципи правосуддя: змагальності, об'єктивної істини та рівності сторін.
Надаючи оцінку доводам і запереченням учасників справи щодо суті заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 19 грудня 2025 року у справі №172/2025, суд виходить з такого.
Відповідно до підпункту «б» пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо суд визначить, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Аналогічне положення закрпілено у частині другій статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».
У пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» судам роз'яснено, що під публічним порядком належить розуміти правопорядок держави, визначальні принципи і засади, які становлять основу існуючого в ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканності, основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).
Стаття 459 ЦПК України не містить визначення того, що розуміється під «публічним порядком».
При визначенні змісту цього поняття варто враховувати рекомендації Асоціації міжнародного права щодо публічного порядку, прийняті у місті Нью-Делі у 2002 році, у яких зазначено, що остаточність арбітражних рішень у міжнародному комерційному арбітражі повинна поважатися за винятком надзвичайних обставин.
Такі надзвичайні обставини існують, якщо визнання або примусове виконання арбітражного рішення буде суперечити міжнародному публічному порядку. Згідно з пунктом 1 (d) цих рекомендацій, міжнародний публічний порядок будь-якої держави включає в себе: (I) фундаментальні принципи, що стосуються справедливості або моралі, які держава бажає захищати, навіть якщо вона не була безпосередньо залучена до участі у спорі; (Ii) правила, призначені для обслуговування основних політичних, соціальних або економічних інтересів держави, відомі як lois de polis або «правила громадського порядку»; і (Iii) обов'язок держави дотримуватися своїх зобов'язань перед іншими державамиабо міжнародними організаціями.
Застереження про публічний порядок у загальному вигляді сформульоване у міжнародних конвенціях. Зокрема, у статті 6 Конвенції ООН про право, що застосовується до міжнародної купівлі-продажу товарів, від 15 червня 1995 року, встановлено, що в кожній із держав, які домовляються, застосування права, визначеного цією Конвенцією, може бути виключено з мотивів публічного порядку. Таке ж правило встановлене у статті 18 Конвенції ООН про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів від 22 грудня 1986 року.
У постанові Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 796/3/2018 (провадження № 61-30854ав18) указано, що під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, визначені принципи і засади, які становлять основу існуючого у ній ладу (стосуються її незалежності, цілісності, самостійності й недоторканості й основних конституційних прав, свобод, гарантій тощо).
Публічний порядок будь-якої країни включає фундаментальні принципи і засади правосуддя, моралі, які держава бажає захистити навіть тоді, коли це не має прямого стосунку до самої держави; правила, які забезпечують фундаментальні політичні, соціальні та економічні інтереси держави (правила про публічний порядок); обов'язок держави з дотримання своїх зобов'язань перед іншими державами та міжнародними організаціями.
Це ті незмінні принципи, які виражають стабільність міжнародної системи, у тому числі суверенітет держави, невтручання у внутрішні справи держав, забезпечення територіальної цілісності тощо.
Застереження про порушення публічного порядку як підстава для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу є механізмом, який закріплює пріоритет державних інтересів над приватними, охороняє суспільні відносини від негативних впливів на них.
Тобто, правова концепція публічного порядку існує для того, щоб захистити державу від іноземних арбітражних рішень, які порушують чинні в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя. Ці положення покликані встановити правовий бар'єр на шляху рішень, ухвалених всупереч фундаментальним процесуальним і матеріально-правовим принципам, на яких тримається публічний порядок.
У той же час необґрунтована відмова у наданні дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражного суду є свого роду блокуванням такого рішення і може, у випадку свавільного застосування, носити характер штучного нормативного бар'єру, який з точки зору міжнародного права є недопустимим. Це блокування не тільки не відповідатиме цілям міжнародного арбітражу, але й буде порушувати законні права, які це арбітражне рішення може фактично надавати стягувачу.
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 січня 2021 року у справі № 824/178/19, від 27 січня 2022 року у справі № 824/170/21, від 23 березня 2023 року у справі № 824/118/22, 02 травня 2024 року у справі № 824/131/23.
Судом встановлено, що спірні правовідносини в межах розгляду цієї справи виникли між суб'єктами господарської діяльності на підставі укладеного ними контракту №01-0120 від 08 січня 2020 року (приватних господарських правовідносин).
Саме такий спір було вирішено арбітражним судом, який у межах своєї компетенції встановив, що відповідач (покупець) Товариство з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна) порушив встановлені контрактом №01-0120 від 08 січня 2020 року зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару. Заборгованість відповідача перед позивачем за контрактом №01-0120 від 08 січня 2020 року в сумі 84 285,66 доларів США підтверджується наявними у матеріалах справи документами. З огляду на встановлені обставини, Арбітражний суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню у сумі 84 285,66 доларів США.
Арбітражне рішення ухвалене виключно щодо її сторін, яким вирішено питання приватних господарських правовідносин.
Обставини, встановлені остаточним рішенням МКАС при ТПП України від 19 грудня 2025року у справі №172/2025 не стосуються суспільних, економічних та соціальних основ Держави України. Це рішення ухвалено у спорі, передбаченому арбітражною угодою, та виключно щодо боржника, як окремої, самостійної юридичної особи, а обставини, встановлені цим рішенням, стосуються порядку виконання зобов'язань, які виникли між учасниками цієї справи на підставі укладеного ними договору.
Відсутні підстави вважати, що виконання зазначеного рішення суперечить публічному порядку України, її незалежності, цілісності, самостійності та недоторканності, конституційним правам, свободам, гарантіям.
Отже, вказане рішення МКАС при ТПП України від 19 грудня 2025 року у справі №172/2025, яким вирішено спір приватних господарських правовідносин шляхом встановлення обставин, які стосуються порядку виконання зобов'язання, що виникли між учасниками, не може вважатися таким, що суперечить публічному порядку України.
Перевіряючи доводи заявника про те, щопри ухваленні рішення МКАС при ТПП України порушив принципи змагальності, об'єктивної істини та рівності сторін, суд виходить з такого.
До переліку фундаментальних основ, які становлять публічний порядок, належить рівне ставлення до сторін арбітражного розгляду, зокрема: надання сторонам можливості викласти її аргументи, а також коментувати аргументи опонентів; відсутність процедур, які стосуються спору і в яких беруть участь арбітри за відсутності сторін спору; недопустимість подання сторонами підроблених доказів, тощо.
Такі висновки виклав Верховний Суд у постанові від 23 січня 2025 року у справі № 824/37/24.
Як порушення процесуального публічного порядку потрібно розуміти ті процесуальні порушення, допущені арбітражним судом, які є підставою для його скасування відповідно до пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України. Такі підстави для скасування рішення арбітражного суду можуть бути застосовані у тому разі, якщо сторона, яка подала заяву про скасування арбітражного рішення, обґрунтовує таку заяву цими доводами.
Натомість підстави для скасування рішення арбітражного суду, відповідно до пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України, підлягають перевірці судом ex officio.
Категорія публічного порядку застосовується не лише задля того, щоб захистити державу від таких іноземних арбітражних рішень, що порушують чинні в державі фундаментальні принципи справедливості і правосуддя у країні визнання та виконання таких рішень. Очевидне неправильне застосування арбітражним судом фундаментальних норм національного матеріального права чи грубе порушення норм процесуального права також може призвести до порушення публічного порядку України та підлягає оцінці національним судом під час оскарження у ньому рішення комерційного арбітражу, розташованого у тій самій країні.
Відповідно, рішення МКАС при ТПП України також підлягають оцінці судом на предмет порушення публічного порядку України.
У таких висновках суд керується тим, що публічний порядок України може бути порушено таким рішенням міжнародного комерційного арбітражного суду, під час постановлення якого істотно та очевидно порушено право на судовий захист. До таких порушень належать невідповідність рішення арбітражу виключній компетенції державного суду на вирішення такого спору або існує рішення національного суду у спорі між тими ж сторонами, про той самий предмет, з тих самих підстав, що і спір, який розглядається арбітражним судом.
До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2025 року у справі № 824/159/24.
Порушення публічного порядку має місце також у тих випадках, коли рішенням арбітражного суду порушено:засадничі, фундаментальні принципи (засади) українського права, у першу чергу конституційні, основи правопорядку в Україні, а також основні засади цивільного права;загальноприйняті принципи моралі, законні інтереси осіб, суспільства та держави; основоположні принципи та норми міжнародного права, у тому числі, міжнародно-правові стандарти прав людини.
Із змісту рішення МКАС при ТПП України від 19 грудня 2025 року у справі №172/2025 вбачається, що сторона відповідача ТОВ «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна) брала участь у арбітражному розгляді, скористалась своїм правом надати свої докази і викласти свою позицію.
Зокрема, 10 вересня 2025 року до МКАС при ТПП України надійшов відзив відповідача на позовну заяву про стягнення заборгованості, в якому відповідач підтвердив отримання позовних матеріалів у справі, а також зазначив, що вимоги позивача вважає необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на те, що позовна заява містить суперечливі дані щодо самої суми боргу та факт прийняття товару належними доказами не підтверджено, оскільки позивач надав лише копії CMR, не підтверджені жодними оригіналами документів, підписами посадових (службових) осіб або актами приймання-передачі товару, у зв'язку з чим відповідач вважав за доцільне запросити експертизу підписів і печаток наданих документів.
19 листопада 2025 року до МКАС при ТПП України надійшло клопотання відповідача про призначення судової технічної (почеркознавчої) експертизи підписів і відбитків печаток на документах з метою перевірки достовірності підписів і печаток на наданій копії міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 09/11 від 09 листопада 2021 року.
У засіданні Арбітражного суду взяв участь представник позивача - Роман Кушнір та представник відповідача - Ярина Гуль.
Представник позивача надав Арбітражному суду для огляду оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 09/11 від 09 листопада 2021 року.
Представник відповідача підтвердила, що поставка відповідно до умов контракту відбулася при передачі товару перевізнику відповідно до базису поставки FCA Паб'яніце, Польща (Інкотермс 2010), тобто, продавець виконав своє зобов'язання за контрактом.
Також представник відповідача підтвердила, що міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 09/11 від 09 листопада 2021 року, подана позивачем у судовому засіданні, є оригіналом, однак висловила сумнів щодо особи, яка діяла від імені ТОВ «ХІММЕЛЬТЕК», а саме те, що у директора ТОВ «ХІММЕЛЬТЕК» виникли сумніви щодо справжності підпису.
Під час усного слухання справипредставник відповідача заявила усне клопотання про допит свідків та запропонувала допитати директора ТОВ «ХІММЕЛЬТЕК» ОСОБА_2 ( ОСОБА_1 ) в якості свідка.
Розглядаючи зазначене клопотання, Арбітражний суд запропонував представнику відповідача надати аргументи щодо необхідності допиту заявленого свідка, зокрема зазначити, які саме обставини, що мають значення для справи, вона може підтвердити або спростувати та яку додаткову інформацію, не відображену у письмових матеріалах справи, вона може надати.
Представник відповідача чіткої позиції стосовно залучення свідка не висловила. Представник позивача заперечив проти задоволення вказаного клопотання.
Заслухавши позиції та аргументи представників сторін, Арбітражний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про залучення свідка, мотивуючи тим, що такий допит не має об'єктивної процесуальної доцільності, не сприятиме більш повному або глибокому з'ясуванню обставин справи та не може надати нових фактів.
Розглядаючи клопотання відповідача про призначення судової технічної (почеркознавчої) експертизи підписів і відбитків печаток на міжнародній товарно- транспортній накладній (CMR) № 09/11 від 09 листопада 2021 року, Арбітражний суд виходив з такого, що відповідач не навів конкретних обставин, які б об'єктивно свідчили про фальсифікацію зазначеного документа, а його доводи грунтуються виключно на припущеннях щодо можливості копіювання або підробки підписів і відбитків печаток.
Поданий позивачем у засіданні оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 09/11 від 09 листопада 2021 року не викликає у складу Арбітражного суду сумнівів щодо його автентичності, оскільки він оформлений відповідно до положень Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (Женевської конвенції). При цьому підпис директора відповідача та відтиск печатки відповідача у графі 24 зазначеної накладної є тотожними підпису та печатці відповідача на додатковій угоді № 1 від 05 січня 2021 року та на Додатку № 60 від 09 листопада 2021 року.
З урахуванням принципів змагальності та процесуальної економії, а також беручи до уваги достатність наявних у матеріалах справи доказів для встановлення відповідних обставин, Арбітражний суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової технічної (почеркознавчої) експертизи.
У рішенні склад Арбітражного суду відзначав, що Арбітражний суд застосовує при вирішенні цього спору доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), оскільки відповідач жодного разу не заперечував у відзиві чи іншому документі, факт отримання ним товару відповідно до інвойсу № 0002/11/2021 від 09 листопада 2021 року та міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 09/11 від 09 листопада 2021 року на суму 84 285,66 доларів США, а також не заявляв претензій до перевізника щодо відсутності зазначеної партії товару.
Арбітражний суд встановив факт поставки товару. Позивач надав оригінал міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) № 09/11 від 09 листопада 2021 року, справжність якої як документа представник відповідача не заперечував, так само як і раніше відповідач не заперечував факту поставки товару. Жодних доказів звернення відповідача з претензіями до перевізника щодо відсутності або втрати товару надано не було, що в сукупності свідчить про прийняття товару відповідачем.
Доводи відповідача щодо нібито «підробленого підпису» в CMR є умовними та не підтверджені належними і допустимими доказами. Представник відповідача не змогла конкретизувати дефектність оформлення накладної з точки зору вимог Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (CMR), обмежившись загальним посиланням на сумніви щодо підпису. За відсутності доказів втрати товару, оспорення підпису саме по собі не спростовує факту поставки та прийняття товару. Будь-які графічні відмінності, можуть виникати внаслідок копіювання або сканування, і не свідчать про підробку. Відповідач не надав жодних обгрунтованих доказів підробки документа, а тому його заперечення є безпідставним.
На підставі матеріалів справи Арбітражний суд визнав відповідача таким, що порушив встановлені контрактом №01-0120 від 08 січня 2020 року зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару. Внаслідок допущеного відповідачем порушення контрактного зобов'язання у позивача виникли підстави вдатися до відповідних засобів правового захисту та, відповідно до положень статей 61 та 62 Віденської конвенції, вимагати оплати повної вартості поставленого товару.
Визнавши, що усі обставини справи достатньо з'ясовані, арбітражний суд здійснив оцінку позиції сторін та наданих ними документів та в межах заявлених вимог Himmeltek OU (Естонська Республіка) і на підставі доказів, поданих сторонами справи, ухвалив арбітражне рішення про задоволення вимог позивача.
Отже, матеріалами арбітражного розгляду справи №172/2025 підтверджується, що стороні відповідача ТОВ «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна) були надані всі процесуальні можливості для викладення своєї позиції щодо суті спору, у тому числі, брати участь в усних слуханнях у справі №172/2025у МКАС при ТПП України, заявляти клопотання, подавати заперечення, докази, тощо.
При цьому, заявлені стороною відповідача клопотання про призначення судової технічної (почеркознавчої) експертизи та про виклик та допит свідка були розглянуті арбітражним судом, а мотиви їх відхилення знайшли відображення у рішенні МКАС при ТПП України.
Наведені у заяві про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу аргументи заявника ТОВ «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна) про те що, відмовивши відповідачу арбітражного розгляду у проведенні експертизи та допиті свідків, Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України не перевірив автентичність єдиного доказу позивача, який викликав сумнів у відповідача, та поклав в основу свого рішення неперевірену копію документа, що є важливим для справи, зводяться до припущень заявника та незгоди з оскаржуваним рішенням Арбітражного суду.
За змістом статті 52 Регламенту МКАС при ТПП України Арбітражний суд має автономне право визначати допустимість, належність, достовірність та значимість кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
А виходячи з тлумачення норм у розділі VIII ЦПК України та розділу VII Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», під час розгляду справи про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу повноваження національного суду є обмеженими, оскільки національний суд не має повноважень щодо перегляду рішень міжнародного комерційного арбітражу по суті вирішення спору, не може вдаватися в його повну перевірку чи переоцінку.
Будь-яка оцінка судом загальної юрисдикціїобставин арбітражного спору, повноти та належності доказів, які були подані сторонами арбітражного розгляду, тощо, означала б неправомірне судове втручання, заборонене статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», та порушення принципу юридичної визначеності судового рішення.
Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 06 вересня 2022 року у справі № 824/255/21 (провадження № 61-5310ав22), від 06 вересня 2022 року у справі № 824/256/21 (провадження № 61-5306ав22), від 15 вересня 2022 року у справі № 824/267/21 (провадженя № 61-5308ав22).
З огляду на викладене, доводи заявника про те, що арбітражний суд під час розгляду справи №172/2025 допустив порушення засадничих принципів процесуального права, які є частиною публічного порядку України, а саме: принципів диспозитивності, змагальності та рівності сторін судового процесу, не підтвердилися під час розгляду справи про скасування рішення МКАС при ТПП Українивід 19 грудня 2025 року у справі №172/2025.
Ураховуючи наведене та правову концепцію публічного порядку, суд дійшов висновку про те, що рішення МКАС при ТПП України від 19 грудня 2025 року у справі №172/2025 є таким, що відповідає публічному порядку України.
Судом встановлено, що доводи заяви ТОВ «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна) про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 19 грудня 2025 року у справі №172/2025 переважно зводяться до незгоди із прийнятим арбітражним рішенням та спрямовані на перегляд рішення МКАС при ТПП України по суті спору, безпосередньо стосуються предмету розгляду справи та оцінки правильності тлумачення арбітражним судом умов договору і вимог законодавства, що не є підставою для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу, оскільки такі питання виходять за межі повноважень суду, який розглядає справу, як суд першої інстанції.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених пунктом 2 частини другої статті 459 ЦПК України, пунктом 2 частини другої статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», для скасування оспорюваного заявником рішення МКАС при ТПП України від 19 грудня 2025 року у справі №172/2025.
За таких обставин у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна)про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 19 грудня 2025 року у справі №172/2025 за позовом Himmeltek OU (Естонська Республіка) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна) про стягнення заборгованості за поставлений товар, а також витрат зі сплати арбітражного збору, слід відмовити.
Відповідно до пункт 2 частини 2 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом заяви, не відшкодовуються та покладаються на заявника.
Керуючись ст.ст. 23, 457, 459, 460 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна)про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово - промисловій палаті України від 19 грудня 2025 року у справі №172/2025 за позовом Himmeltek OU (Естонська Республіка) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛЬТЕК» (Україна) про стягнення заборгованості за поставлений товар, а також витрат зі сплати арбітражного збору.
Ухвала суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) ухвализазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали.
Ухвала суду, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку, набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Головуючийсуддя: