1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 13 травня 2026 року, апеляційні скарги з доповненнями захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 квітня 2026 року, відносно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Стрий, Стрийського р-ну, Львівської обл., зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого у тому АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України,
за участі: прокурора захисників в режимі відеоконференцзв'язку підозрюваного ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого 1 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_9 , погоджене прокурором другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , до 25 червня 2026 року, включно.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 .
Захисник ОСОБА_5 просив змінити підозрюваному ОСОБА_7 запобіжний захід на домашній арешт у нічний час з 23 год. до 06 год. ранку за адресою: АДРЕСА_2 , а в разі неможливості, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисники зазначають, що повідомлення про підозру є необґрунтованим, оскільки матеріали, додані до клопотання не підтверджують викладені у ній обставини, а ризики передбачені ст. 177 КПК України недоведені.
Зхаисник ОСОБА_5 посилається на позитивні характеризуючі дані про особу підозрюваного, який раніше не судимий, одружений, має постійне місце проживання у м. Києві, неповнолітнього сина на утриманні, батьків похилого віку, є учасником бойових дій, а також має проблеми зі здоров'ям, оскільки не може ходити та потребує стороннього догляду.
На переконання захисника ОСОБА_6 , зважаючи на позитивні характеризуючі дані про особу підозрюваного, до нього можливо застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги і просили їх задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 30 серпня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024000000000772, за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
04 лютого 2026 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 615 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.
3 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
05 лютого 2026 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під
вартою до 04 квітня 2026 року.
30 березня 2026 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_7 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04 травня 2026 року.
Постановою заступника Генерального прокурора строк досудового
розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, а саме до 04 травня 2026 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до шести місяців,
а саме до 04 серпня 2026 року.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 квітня 2026 року, ОСОБА_7 продовжено раніше застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 25 червня 2026 року, включно.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування та продовження запобіжного заходу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для продовження цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основними завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про продовження запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримано.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 перевірено при розгляді клопотання. При цьому заслухано доводи прокурора, думку підозрюваного та захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Під час судового розгляду слідчий суддя з'ясував, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати його у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Доводи захисників про необґрунтованість підозри ОСОБА_7 колегія суддів вважає безпідставними.
Для того, щоб арешт на підставі обґрунтованої підозри був виправданий у відповідності до статті 5 § 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні в момент перебування під вартою (Brogan and Others v. the United Kingdom, judgment of 29 November 1988, § 53). Також не обов'язково, щоб затриманій особі, було в подальшому висунуто обвинувачення або щоб справа проти особи була надіслана до суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке має підтвердити або спростувати підозру, яка є підставою для затримання (Murray v. the United Kingdom, judgment of 28 October 1994, § 55).
На переконання колегії суддів, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.
В клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо фактів і інформації, які свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вказаного кримінального правопорушення та висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Крім того, заявлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися, продовжують існувати та виправдовують тримання підозрюваного під вартою, зокрема ОСОБА_7 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших учасників у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, слідчий суддя повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Доводи апелянта про те, що органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки наявність існуючих ризиків підтверджуються матеріалами судового провадження.
Посилання захисника на характеризуючі данні про особу підозрюваного, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
Щодо тверджень захисників про незадовільний стан здоров'я ОСОБА_7 варто зазначити, що стороною захисту не надано достатніх та належних відомостей медичного характеру, які вказують на неможливість утримання підозрюваного під вартою та неможливість отримання ним необхідного лікування в умовах установи попереднього ув'язнення, як не надано і відомостей про те, що наявні та діагностовані у ОСОБА_7 захворювання відносяться до переліку хвороб, які несумісні із триманням під вартою.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання, всебічно з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою підозрюваного, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання слідчого.
При цьому, колегія суддів враховує обставини вчинення кримінального провадження, роль підозрюваного ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім того, з урахуванням того, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України та відповідно до положень абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не визначив розмір застави, з чим погоджується і колегія суддів.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 за наявності обставин, які виправдовують подальше обмеження права його на свободу, що не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Таким чином підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28 квітня 2026 року, відносно ОСОБА_7 , - залишити без змін, а апеляційні скарги з доповненнями захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Єдиний унікальний № 761/16032/26 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_19
Провадження № 11-сс/824/4387/2026 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України