11 травня 2026 року м. Київ
Справа №367/10368/25
Апеляційне провадження №33/824/2038/2026
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Липченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 26 січня 2026 року за матеріалами, які надійшли від Відділу поліції №2 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 805233 від 31 серпня 2025 року, 31 серпня 2025 року о 18 год 50 хв в Київській обл., м. Ірпінь по вул. Олега Кошового, 1, водій транспортного засобу VOLKSWAGEN з д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: блідний покрив обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на яскраве світло, тремтіння рук та пальців. Від проходження медичного огляду встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння водій гр. ОСОБА_1 відмовився на службову боді камеру 859439, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 26 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.
Судове рішення мотивовано тим, що провина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 805233 від 31 серпня 2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31 серпня 2025 року, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 31 серпня 2025 року, відеозаписом та іншими матеріалами справи. У зв'язку з чим, враховуючи характер скоєного ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, суд прийшов до висновку, що йому необхідно призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що буде необхідним і достатнім, з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненою нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , його захисником - адвокатом Загороднім С.С., 20 лютого 2026 року подана апеляційна скарга, яка обґрунтована тим, що протокол про адміністративне правопорушення є безпідставним.
Вказує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем ЗСУ, ветеран війни, патріот своєї держави та громадянин із активною життєвою позицією.
Посилається на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а не в стані наркотичного сп'яніння, як визначено ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначає, що акт огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу не було надано скаржнику.
Звертає увагу суду, що на відеозаписі з бодікамери №859439 жодних ознак наркотичного сп'яніння не вбачається.
Крім того, на відеозаписі відсутня фіксація моменту початку зйомки, що свідчить про його можливу фальсифікацію, тобто уповноваженою особою до протоколу про адміністративне правопорушення не додано безперервний відеозапис з нагрудної камери, що свідчить про те, що відеозапис змінювався.
Вказує, що обставини, які викладені в протоколі є особистим баченням працівника поліції, яке не підтверджено жодними доказами.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Ірпінського міського суду Київської області від 26 січня 2026 року та закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Крім того до апеляційної скарги долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в якому ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Ірпінського міського суду Київської області від 26 січня 2026 року.
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку вказав, що оскаржувана постанова доставлена до електронного суду лише 11 лютого 2026 року (а.с. 120). У зв'язку з чим просить поновити строк апеляційного оскарження постанови суду.
Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Ірпінського міського суду Київської області від 26 січня 2026 року як такий, що пропущений з поважних причин.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Маньківська О.Б., підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, а постанову районного суду - скасувати.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Постанова суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.
Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За вказаних обставин ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
Як убачається зі справи, ОСОБА_1 , 31 серпня 2025 року о 18 год 50 хв в Київській обл., м. Ірпінь по вул. Олега Кошового, 1, водій транспортного засобу VOLKSWAGEN з д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: блідний покрив обличчя, звужені зіниці очей, які не реагують на яскраве світло, тремтіння рук та пальців. Від проходження медичного огляду встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння відмовився, водій гр. ОСОБА_1 відмовився на службову боді камеру 859439, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ч. 5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Порядок).
Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та Мінохорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 пунктом 2 розділу І передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з пункту 4 розділу І вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до пункту 12 розділу ІІ вказаної Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Згідно частин 2-4 статті 266 КУпАП, передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. І лише у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння, затверджується управлінням охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп'яніння в інших випадках забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Між тим, як установлено матеріалами справи, порушник відмовився від проходженння огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Отже, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 805233 від 31 серпня 2025 року (а.с. 2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31 серпня 2025 року (а.с. 4);
- актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 31 серпня 2025 року (а.с. 5);
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського (а.с. 8).
За таких обставин, при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, районним судом належним чином були досліджені докази, що знаходяться в матеріалах справи, оцінивши які, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Проте вимоги вказаного пункту Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 дотримано не було.
Відеозапис долучений до справи свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення й суд його оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейським законодавства при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. ст. 256, 266 КУпАП.
Крім того, підписавши протокол про адміністративне правопорушення, будь-яких заперечень щодо його складення не надав, лише повідомив що півтора місяці тому вживав тістечко, яке могло містити канабіс.
До того ж, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять.
Одночасно із відеозапису убачається, що працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що останній відповів відмовою.
При цьому, даний відеозапис також указує на доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом VOLKSWAGEN з д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки він не заперечував факт керування автомобілем, а тому доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.
Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Водій ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Доводи апеляційної скарги щодо наявності заслуг та позитивних характеристик особи, що притягається до адміністративної відповідальності не дають підстав для звільнення його від адміністративної відповідальності повністю або частково.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.
Отже, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, а в його діях наявний склад вказаного адміністративного правопорушення, а тому апеляційну скаргу, слід залишити без задоволення, а постанову Ірпінського міського суду Київської області від 26 січня 2026 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.
Поновити ОСОБА_3 у строк на оскарження постанови Ірпінського міського суду Київської області від 26 січня 2026 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 26 січня 2026 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.