Справа № 2-138/11
13 січня 2011 року м.Одеса
Суворовський районний суд м.Одеси у складі:
головуючої одноособово судді - Середи І.В.,
при секретарі - Чорній А.О.,
за участю:
позивача -ОСОБА_1,
представника позивача -ОСОБА_2,
відповідачки -ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №9 в м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи восьма одеська державна нотаріальна контора, про поновлення строку для прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності частину домоволодіння, та позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа орган опіки та піклування Суворовської рай адміністрації, про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування ,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Одеської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом на спадкове майно у вигляді ? частини домоволодіння АДРЕСА_1, яке лишилося після смерті її матері ОСОБА_5, посилаючись на те, що вона прийняла спадщину у встановленому законом порядку шляхом вступу в управління та розпорядження спадковим майном. У ході розгляду справи позивачка уточнила свої вимоги, пред'явивши їх до ОСОБА_3, і просила суд поновити їй строк на прийняття спадщини після смерті матері, встановити факт прийняття спадщини та визнати за нею право власності на спадкове домоволодіння, посилаючись на те, що через свою юридичну неграмотність вона не знала про необхідність подання заяви до нотаріальної контори для оформлення спадщини, але з 1972 року постійно вона проживає у спадковому будинку, несе витрати на утримання будинку.
У свою чергу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в інтересах якої діє ОСОБА_3, звернулися до суду з позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_6, який був чоловіком позивачки та батько неповнолітньої, фактично прийняв спадщину у вигляді 1/8 частини домоволодіння, яке залишилося після смерті його матері ОСОБА_5, але свідоцтво про право на спадщину за життя не отримав. ІНФОРМАЦІЯ_3 він помер, а вони є спадкоємцями його частини домоволодіння і у встановлений законом строк подали заяву до нотаріальної контори. У ході розгляду справи уточнили свої вимоги та просили встановити факт прийняття ОСОБА_6 спадщини у вигляді 1/8 частини домоволодіння після смерті його матері та визнати за ним право власності на дану частину спадкового майна, а також визнати за кожною із позивачок право власності по 1/16 частині домоволодіння.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник у судовому засіданні свої вимоги підтримали у повному обсязі і заперечували проти позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Позивачка зазначила, що в будинку постійно жила вона, її мати ОСОБА_5, та донька зі своїм сином. Брат жив в спірному будинку з першою дружиною ОСОБА_7, з якою знаходився в шлюбі близько двадцяти років, до 1994 року, а з другою дружиною ОСОБА_3 ніколи не проживав в будинку. З кінця 1993 року до 2000 року він проживав у їхньої рідної сестри ОСОБА_8 в АДРЕСА_2. Коли померла в ІНФОРМАЦІЯ_1 році їх матір, брат з'явився з відповідачкою на похорони, переночували, викрали всі документи на будинок і на другий день пішли. Потім, після смерті їх сестри, брат прийшов жити неї в будинок по вул.Ломоносова, був дуже хворим, вона за ним доглядала і витрачала всі кошти на його лікування, а ОСОБА_3 жодного разу не з'являлася і не турбувалася про нього. Доньку ОСОБА_3 не вважав своєю, він був наркоман, зловживав алкогольними напоями, був сліпим в зв'язку з чим і отримав першу групу інвалідності.
Відповідачка ОСОБА_3, яка діє від свого імені та від імені і в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_4, підтримала вимоги та заперечувала проти задоволення первісних позовних вимог. Наполягаючи на зустрічних вимогах вказувала на те, що з 1993 року вона разом з ОСОБА_6 і ОСОБА_1 жили в частині спірного будинку, в іншій частині матір чоловіка. В 1994 році вони одружилися. Похоронами матері займалася вона з чоловіком. Через скандали вона пішла жити до своєї матері, ОСОБА_6 приходив до неї. На початку січня 2004 року він захворів, а вона приносила йому ліки, коли вдома позивачки не було.
Представники третіх осіб -Одеської державної нотаріальної контори та органу опіки та піклування Суворовської райадміністрації у засідання не з'явилися в матеріалах справи є заяви про розгляд справи в їх відсутності.
Раніше в судовому засіданні представник органу опіки та піклування підтримав вимоги ОСОБА_3 та заперечував проти задоволення вимог ОСОБА_1.
Заслухавши пояснення позивачки її представника, відповідачки, свідків, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Судом було встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 27 квітня 1955 року ОСОБА_5 та ОСОБА_9 на праві приватної власності у рівних частинах належала ? частина домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.18 т.1). Після смерті ОСОБА_9 його частину домоволодіння успадкувала ОСОБА_5 (а.с.16 т.1).
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 померла (а.с.14 т.1).
Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається, як вже було встановлено, із ? частини домоволодіння АДРЕСА_1.
Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_5 відповідно до ст.529 ЦК України в редакції 1963 року є її доньки - ОСОБА_1 (а.с.10,11,12), ОСОБА_8, а також ОСОБА_6 -син померлої(а.с.50), з заявами про прийняття спадщини після смерті матері до нотаріальної контори не зверталися. В ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 (а.с.47).
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 є ОСОБА_3, яка була його дружиною та донька ОСОБА_4 (а.с.44-45).
Відповідно до ст.549 ЦК України в редакції 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном. Вказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Вимогами ст.60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ч.1 ст.58,59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачка фактично прийняла спадщину після смерті своєї матері у встановлений законом строк, так як вступила у володіння та управління спадковим майном, оскільки позивачка з 19 червня 1972 року не лише була зареєстрована, а постійно проживала у будинку разом з матір'ю і залишилася проживати як на момент смерті так і після її смерті.
Встановлені судом факти підтверджуються як довідками (а.с.9, 254), так і показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11, які підтвердили також не проживання ОСОБА_6 на момент смерті ОСОБА_5 ОСОБА_12,
Відповідно до ст.256 ЦПК України справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, розглядаються судовим порядком, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Встановлення даного факту має для позивачки юридичне значення, оскільки від нього залежить виникнення у неї права власності на спадкове майно.
За таких обставин, слід встановити факт прийняття позивачкою ОСОБА_1 спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_5.
Інший спадкоємець першої черги ОСОБА_6 у порядку, встановленому ЦК України в редакції 1963 року, спадщину не прийняв, оскільки саме лише перебування на реєстраційному обліку у спадковому будинку не може розглядатися як вступ в управління та володіння спадщиною. Крім того, свідки всказані вище у судовому засіданні підтвердили, що на момент смерті матері ОСОБА_6 не проживав в спірному будинку. Тому суд приходить до висновку, що він не вступав в управління або володіння майном.
Посилання відповідачки ОСОБА_3 на те, що вона разом з чоловіком організовувала поховання ОСОБА_5 та отримувала свідоцтво про її смерть, судом до уваги не береться, оскільки не підтверджуть факт прийняття спадщини її померлим чоловіком.
Показання свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, та ОСОБА_15 суд розглядає критично, в своїх поясненнях вони зазначали, що ОСОБА_6 разом з дружиною ОСОБА_3 проживав в будинку, тоді як відповідачка зазначала, через сварки в сім'ї пішла проживати до своєї матері, тобто до смерті матері чоловіка вона там не проживала.
Пояснення ОСОБА_16 викладені в заяві від 8.06.2010 року не є одним із видів доказів передбачених ст.57 ЦПК України, він не був допитаний судом як свідок, крім того не є допустимим доказом тоді як відповідно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, враховуючи встановлені судом факти та відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України є всі підстави для визнання права власності на спадкове майно за ОСОБА_1.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 і ОСОБА_4 слід відмовити так як ОСОБА_6 не вчиняв дій по прийняттю спадщини.
Оскільки встановлення данного факту прийняття ОСОБА_1 спадщини є достатньою правовою підставою для визнання права власності, тому в задоволенні вимоги про поновлення строку для прийняття спадщини необхідно відмовити.
Відповідно до вимог ч.1 ст.88 ЦПК України з відповідачки ОСОБА_3 слід стягнути на користь позивачки ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн..
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини у вигляді 1/4 частини домоволодіння АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частини домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5.
В іншій частині вимог ОСОБА_1 відмовити.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на частину домоволодіння в порядку спадкування відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн..
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Одеської області через Суворовський районний суд м.Одеси протягом десяти днів з дня його оголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя: